Як Україна має реформувати свою енергетику.

Роман Купчинський
Прага, 18 січня 2005 року.

Ведуча

Одним із викликів нової української влади буде реформа української енергетики - вважає аналітик Радіо Свобода Роман Купчинський.

Роман Купчинський

Ситуація в енергетичному секторі є трагічною. Енергетика, яка використовується в Україні, сьогодні становить 1,5% всієї енергетики, що використовується в світі. Тобто колосальний попит на енергетику в Україні ніяк себе не виправдує, коли дивитися на головний національний продукт України.

Якраз про енергетичні проблеми багато говорили після здобуття Україною незалежності на початку 90-тих років. Якою є тенденція? Тому що реформи в енергетиці все-таки в намагалися проводити?

Тенденція є ясно на погіршення. Споживання енергії на одиницю ВВП зросло від 1991 до 1999 року на 50%. Склад енергії у виробництві України є в 8,3 разів вищий ніж у Франції, в 4 рази вищий ніж у США. Тобто, дешева енергетика в Україні є свого роду субсидією для виробництва, передовсім у металургійній промисловості.

Ведуча

Що потрібно зробити, які реформи провести? Чи тут потрібно не обмежуватися лише реформою енергетики, а глянути на цю ситуацію ширше?

Роман Купчинський

Тут першим є питання українсько-російських стосунків. Мета Росії - як можна далі затримати існуючий статус-кво, щоб Україна залежала від російської енергетики. Це перше питання. Це політичне питання, не тільки економічне.

Друге, треба шукати альтернативних ринків, де можна купувати, скажімо, природній газ. В Ірані є великий ринок, але будуть продавати за ринковими цінами, тобто 115-120 доларів за 1000 кубічних метрів. Значно дешевше є поки що купувати в Туркменистані, або одержувати відміну за транзит російського газу від “Газпрому”.

Якщо Україна не почне зараз негайно шукати альтернативних постачальників газу і нафти, то вона до 2020 року може себе знайти у повній залежності від Росії.

Ведуча

Але вже зараз Україна залежна від поставок російських енергоносіїв. Навіть туркменський газ надходить в Україну російськими трубопроводами. Тому, що Ви маєте на увазі, коли говорите про повну залежність від Росії енергетичну?

Роман Купчинський

Ми зараз є приблизно на 80% залежні від Росії. Це ясно. Але Україна має свій потенціал енергетичний – найбільші склади вугілля в колишньому СРСР, 37 млрд. тон знаходиться в Україні. Треба позбутися корупції, яка зараз просякла вугільну промисловість, поставити вугільну промисловість на сучасну базу, закрити нерентабельні шахти. Це вугілля може в великій мірі збалансувати залежність від Росії.

Друге питання - використання нафтогону Одеса-Броди в реверсному напрямку. Це було зроблено за Кучми. Вже сьогодні треба шукати, як вийти з тої ситуації, щоб диверсифікувати постачання нафти в Україну з Каспійського моря.

Ведуча

Реформи, про які Ви говорите, торкаються української металургії і вугільної промисловості. Саме ці галузі є ключовими для сходу України. З огляду на те, що в цьому регіоні переміг Віктор Янукович, чи це якимось чином обмежуватиме можливості Ющенка проводити реформи?

Роман Купчинський

Ні, якщо це представити так як воно є, що це кінець-кінцем буде корисно для тих регіонів. Що потрібно зараз, то є дві речі. Перше, це врегулювати використання енергетики в металургійній промисловості. Можна примусити власників великих металургійних підприємств, щоб вони зменшували поетапно використання енергії для продукції металу. Тим самим собівартість цієї продукції буде досягати до світових рівнів, тоді Україна абсолютно скористає.

Друге питання, це є, що Україна може спокійно відразу перебрати на себе операторські функції, що взяла зараз на себе компанія “Росукренерго”. То є понад 1 млрд. доларів, або 12-13 млрд. кубічних метрів газу, що Україна віддає швейцарській фірмі. Навіщо? НАК “Нафтогаз” може взяти на себе спокійно операторські функції, бути оператором туркменського газу в Україну. Їм не потрібно “Росукренерго” взагалі. Ця фірма є фікцією вершті-решт.

Так що тут є два кроки, з яких можна дуже швидко почати. Перший, операторський, а другий - поетапно зменшувати використання енергії в металургійній промисловості.