Леся Олійник
Київ, 29 грудня 2004 – 17 концертів упродовж 25 днів здійснив у Канаді один із провідних музичних колективів України – камерний хор “Київ”. Для Північної Америки це перше масштабне хорове турне. В порівнянні з Україною, де співоча культура має тисячолітню традицію, відлік професійного хорового мистецтва Канади почався 50 років тому. Спільний мистецький проект став помітною подією на фестивалі “Канада 2004”.
Радісна новорічна пісня “Дзвіночки”, яку український хор виконував англійською мовою разом із канадськими співаками, користувалася особливим успіхом. Змішаним хором почергово керували диригент із Києва Микола Гобдич та диригент хору з Торонто “Almer Isiler Singers” Лідія Адамс.
Саме завдяки цьому, як уважають фахівці, найкращому в Північній Америці професійному хоровому колективові відбулася концертна подорож українських співаків. Вона простяглася на 12 тисяч кілометрів зі сходу на захід Канади. В цій країні хор “Київ”, який об’їздив увесь світ, побував уперше. Спільні і сольні концерти перетворилися на обмін культур, обмін професійним досвідом. Співаки знайомили слухачів з українською, німецькою, англійською спадщиною і творчістю сучасних композиторів України і Канади. Крім цього, хор “Київ” проводив у місцевих церквах традиційні недільні служби, під час яких звучала українська стародавня та сучасна літургійна музика.
Турне киян відбувалося впродовж напружених помаранчевих днів. Як розповів “Радіо Свобода” керівник та диригент хору “Київ” Микола Гобдич, музиканти, стежачи через засоби масової інформації за подіями в Україні, дуже співпереживали і водночас раділи: “Я кричав по телефону своїй дружині, як ми вами гордимося, а вона мені відповідала: “Ми теж за себе горді, бо ми цього не чекали””.
Концертна подорож, а тим більше, така тривала, дає можливість познайомитися ближче з країною. На запитання “Радіо Свобода”, що спільного або, навпаки, різного є між обома країнам, Микола Гобдич відповів: “Канада надзвичайно миролюбна країна, точно як і Україна. Звичайно, не можна порівнювати статуси цих країн – це просто небо і земля. Але якщо порівняти нас по духу, то ми є надзвичайно близькі. Мені дуже подобається їхня природа, вона дуже близька до нашої, так само як ставлення людей до природи, ставлення людей до людей – ми надзвичайно близькі”.
Подальші взаємозв’язки між хоровими культурами обох країн відбудуться через обмін нотним матеріалом, а також участь канадських диригентів і співаків у фестивалі “Золотоверхий Київ” 2005 року.
Радісна новорічна пісня “Дзвіночки”, яку український хор виконував англійською мовою разом із канадськими співаками, користувалася особливим успіхом. Змішаним хором почергово керували диригент із Києва Микола Гобдич та диригент хору з Торонто “Almer Isiler Singers” Лідія Адамс.
Саме завдяки цьому, як уважають фахівці, найкращому в Північній Америці професійному хоровому колективові відбулася концертна подорож українських співаків. Вона простяглася на 12 тисяч кілометрів зі сходу на захід Канади. В цій країні хор “Київ”, який об’їздив увесь світ, побував уперше. Спільні і сольні концерти перетворилися на обмін культур, обмін професійним досвідом. Співаки знайомили слухачів з українською, німецькою, англійською спадщиною і творчістю сучасних композиторів України і Канади. Крім цього, хор “Київ” проводив у місцевих церквах традиційні недільні служби, під час яких звучала українська стародавня та сучасна літургійна музика.
Турне киян відбувалося впродовж напружених помаранчевих днів. Як розповів “Радіо Свобода” керівник та диригент хору “Київ” Микола Гобдич, музиканти, стежачи через засоби масової інформації за подіями в Україні, дуже співпереживали і водночас раділи: “Я кричав по телефону своїй дружині, як ми вами гордимося, а вона мені відповідала: “Ми теж за себе горді, бо ми цього не чекали””.
Концертна подорож, а тим більше, така тривала, дає можливість познайомитися ближче з країною. На запитання “Радіо Свобода”, що спільного або, навпаки, різного є між обома країнам, Микола Гобдич відповів: “Канада надзвичайно миролюбна країна, точно як і Україна. Звичайно, не можна порівнювати статуси цих країн – це просто небо і земля. Але якщо порівняти нас по духу, то ми є надзвичайно близькі. Мені дуже подобається їхня природа, вона дуже близька до нашої, так само як ставлення людей до природи, ставлення людей до людей – ми надзвичайно близькі”.
Подальші взаємозв’язки між хоровими культурами обох країн відбудуться через обмін нотним матеріалом, а також участь канадських диригентів і співаків у фестивалі “Золотоверхий Київ” 2005 року.