Сергій Кисельов
Київ, 4 січня 2005 – Як ми вже повідомляли, вчора Київ і Ашгабат підписали нову щорічну угоду про ціни й умови постачання на українські терени туркменського природного газу. Ціна на паливо 2005 року буде не такою високою, як хотів Туркменистан, коли на Новий рік перекривав газовий кран на підтвердження свого ультиматуму, але вона значно зросла порівняно з тією, що була раніше, більш як на 30%. Нинішнього року Ашгабат має надати Києву, як і попереднього, 36 мільярдів кубометрів газу.
31 грудня, о 12 годині ночі за ашгабатським часом, Туркменистан припинив постачання природного газу в Україну. Керівництво цієї середньоазійської країни заздалегідь попередило про це Київ, який не підписував нової газової угоди, оскільки Ашгабат вирішив підвищити ціни на експорт свого газу з 44 доларів за тисячу кубометрів до 60 доларів. При цьому Міністерство закордонних справ Туркменистану, яке озвучило жорсткі вимоги щодо експорту газу в Україну за новими тарифами невдовзі після перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах, особливо наголосило: жодної політичної спрямованості це рішення не має, його причиною, мовляв, є виключно зростання витрат на утримання газогонів.
Тим не менше 3 січня керівник Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Юрій Бойко підписав в Ашгабаті нову угоду про постачання в Україну туркменського природного газу. Не по 60 доларів за тисячу кубометрів, а за 58 доларів.
Ось як в інтерв’ю для радіо "Свобода" прокоментував ситуацію з новою українсько-туркменською газовою угодою завідувач редакції економіки газети "Київські Відомості", експерт із питань нафти й газу Михайло Кухар:
"Ми з вами стали свідками однієї з найцікавіших на пострадянському просторі газових баталій, що відбувалися останніми тижнями. Як ви знаєте, Туркменистан ультимативно проголосив підвищення ціни з 44 до 60 доларів за тисячу кубометрів газу для України. Що з цього вийшло? Нічого. Тому що Україна витримала цей шантаж. Вона вдалася до бойкоту цього ультиматуму. Справа в тому, що Україна має в своєму розпорядженні вже оплачений запас газу приблизно до вересня цього року. А Туркменбаши, коли б він відмовився продавати газ Україні, йому довелося б запалити по всій своїй країні газові факели. Тут – у кого б першими не витримали нерви. Якщо б Туркменбаши довів цю ситуацію до вересня, то Україна вимушена була б піти на ці умови. Але, як і прогнозувалося, Туркменистан здався набагато раніше".
Тим не менше, президент Туркменистану Сапармурат Ніязов після підписання угоди з Україною попередив, що нова ціна діє лише до кінця нинішнього року. З 2006-го Ашгабат має намір підвищити її до первісно планованих 60 доларів за тисячу кубометрів.
Але чи є ті 58 доларів порівняно з 44 доларами, які раніше сплачувала Україна за тисячу кубометрів газу, перемогою на переговорах із Туркменистаном? Михайло Кухар: “Я думаю, що цей надлишок ціни буде компенсований якимись зручними для України бартерними поставками. Інакше "Нафтогаз" не пішов би на ці умови”.
Член парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр Гудима має певні перестороги щодо підписання Україною газової угоди з Туркменистаном. В інтерв’ю для радіо "Свобода" він зауважив:
"На превеликий жаль, офіційні особи не хочуть інформувати громадськість ані мене як народного депутата і як голову підкомітету з питань газової промисловості, чи мало місце підписання угоди, за якими параметрами угода підписана, хто санкціонував в уряді підписання цієї угоди. Український уряд сьогодні представлений як перехідний, виключно в одній особі – це Микола Янович Азаров, тому що немає прем’єра, немає віце-прем’єр-міністра з питань ПЕК, немає міністра палива і енергетики, бо він вже у відставці, а заодно він у відпустці. Тобто, виходить так. Якщо жоден посадовець не давав "добра" керівнику НАК "Нафтогаз" на підписання цієї угоди і якщо ця угода є ним підписана, і якщо в тій угоді є ціна 58 доларів за тисячу метрів кубічних газу, значить, це ( чисто логічно ви можете порахувати і без мене ) створить проблеми Україні розміром в 500 мільйонів американських доларів".
31 грудня, о 12 годині ночі за ашгабатським часом, Туркменистан припинив постачання природного газу в Україну. Керівництво цієї середньоазійської країни заздалегідь попередило про це Київ, який не підписував нової газової угоди, оскільки Ашгабат вирішив підвищити ціни на експорт свого газу з 44 доларів за тисячу кубометрів до 60 доларів. При цьому Міністерство закордонних справ Туркменистану, яке озвучило жорсткі вимоги щодо експорту газу в Україну за новими тарифами невдовзі після перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах, особливо наголосило: жодної політичної спрямованості це рішення не має, його причиною, мовляв, є виключно зростання витрат на утримання газогонів.
Тим не менше 3 січня керівник Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Юрій Бойко підписав в Ашгабаті нову угоду про постачання в Україну туркменського природного газу. Не по 60 доларів за тисячу кубометрів, а за 58 доларів.
Ось як в інтерв’ю для радіо "Свобода" прокоментував ситуацію з новою українсько-туркменською газовою угодою завідувач редакції економіки газети "Київські Відомості", експерт із питань нафти й газу Михайло Кухар:
"Ми з вами стали свідками однієї з найцікавіших на пострадянському просторі газових баталій, що відбувалися останніми тижнями. Як ви знаєте, Туркменистан ультимативно проголосив підвищення ціни з 44 до 60 доларів за тисячу кубометрів газу для України. Що з цього вийшло? Нічого. Тому що Україна витримала цей шантаж. Вона вдалася до бойкоту цього ультиматуму. Справа в тому, що Україна має в своєму розпорядженні вже оплачений запас газу приблизно до вересня цього року. А Туркменбаши, коли б він відмовився продавати газ Україні, йому довелося б запалити по всій своїй країні газові факели. Тут – у кого б першими не витримали нерви. Якщо б Туркменбаши довів цю ситуацію до вересня, то Україна вимушена була б піти на ці умови. Але, як і прогнозувалося, Туркменистан здався набагато раніше".
Тим не менше, президент Туркменистану Сапармурат Ніязов після підписання угоди з Україною попередив, що нова ціна діє лише до кінця нинішнього року. З 2006-го Ашгабат має намір підвищити її до первісно планованих 60 доларів за тисячу кубометрів.
Але чи є ті 58 доларів порівняно з 44 доларами, які раніше сплачувала Україна за тисячу кубометрів газу, перемогою на переговорах із Туркменистаном? Михайло Кухар: “Я думаю, що цей надлишок ціни буде компенсований якимись зручними для України бартерними поставками. Інакше "Нафтогаз" не пішов би на ці умови”.
Член парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр Гудима має певні перестороги щодо підписання Україною газової угоди з Туркменистаном. В інтерв’ю для радіо "Свобода" він зауважив:
"На превеликий жаль, офіційні особи не хочуть інформувати громадськість ані мене як народного депутата і як голову підкомітету з питань газової промисловості, чи мало місце підписання угоди, за якими параметрами угода підписана, хто санкціонував в уряді підписання цієї угоди. Український уряд сьогодні представлений як перехідний, виключно в одній особі – це Микола Янович Азаров, тому що немає прем’єра, немає віце-прем’єр-міністра з питань ПЕК, немає міністра палива і енергетики, бо він вже у відставці, а заодно він у відпустці. Тобто, виходить так. Якщо жоден посадовець не давав "добра" керівнику НАК "Нафтогаз" на підписання цієї угоди і якщо ця угода є ним підписана, і якщо в тій угоді є ціна 58 доларів за тисячу метрів кубічних газу, значить, це ( чисто логічно ви можете порахувати і без мене ) створить проблеми Україні розміром в 500 мільйонів американських доларів".