У сербському краї Воєводині відзначають соту рiчницю виходу в свiт першої русинськомовної книжки – “З мого села” Гавриїла Костельника (1886-1948).

Михайло Рамач
Белград, 8 листопада 2004 – Гавриїл Костельник народився в Руському Керестурi, селищі, яке переселенцi iз Закарпаття заснували всерединi ХVIII столiття. Згодом вiн написав і граматику русинської говiрки, визначаючи її як різновид лемкiвського дiалекту української мови.

Мовою, яку поклав на письмо Костельник, вiд 1904 р. на територiї екс-Югославiї надруковано понад 400 книг. Уже 80 рокiв друкується щотижнева газета “Руськi новини” (нинi “Руське слово”), щорiчнi календарi тощо. Державне радiо і телебачення передає програми русинською мовою. Усього за офiцiйними даними, на територiї Сербiї проживає 15 тисяч русинiв.

За сприянням нещодавно заснованої Академiї наук Воєводини в Новому Саду в рамках одинадцятої “Костельникової осені” відбулася наукова конференцiя, присвячена життю й дiяльностi основоположника русинської лiтератури на Балканах. Виступали вченi з Сербiї, України, Словаччини та Угорщини. Збiрник доповiдей конференцiї буде надруковано у Львовi наступного року. А представники хорватської громади у Воєводинi заявили про намiр надруковати хорватськомовнi вiршi Костельника.

В рамках цього культурного свята русинської громади ( від 5 до 14 листопада) в Руському Керестурi вiдкрита пам’ятна дошка на будинку, в якому 1936 року з''явилася перша русинська друкарня. Літературні вечори, присвячені Костельнику та його творчостi вiдбуваються в мiстах Вербас, Кула, Коцур та в Новому Саді. Як зазначають учасники ювілейних святкувань, Гавриїл Костельник зробив неоцiненний внесок у збереження культури та нацiональної свiдомостi русинського острiвця на Балканах.