Тарас Марусик
Київ, 7 жовтня 2004 - Сьогоднішня передача є продовженням циклу про давні іншомовні впливи на українську мову.
В двох попередніх ішлося про іранські та ґотські мовні впливи, які вже давно досліджує професор Київського національного університету імени Тараса Шевченка і завідувач першого у світі Лінгвістичного навчального музею Костянтин Тищенко.
Професор Тищенко каже, що про сліди кельтів у мові і в географічних назвах країни писало чимало вчених.
Костянтин Тимщенко
Поки йдеться про такі назви, як “ібр” – “тисове” або річка Ялівцева, то це можна за довідником перевірити. Коли йдеться про “ґрану” (з кельтської “болотяна”), можна пересвідчитись за картою. Там рисочки стоять.
Коли йдеться про Ґорґани (з кельтської “видовжений”), то по карті теж видно - гори справді видовжені. Але коли ми дійшли до назви Радоробель, (не один, два, три склади - аж чотири, то треба було поїхати на Житомирщину, в Олевський район, і перевірити нашу гіпотезу. Це ми зробили рік тому, і результати експедиції Ви бачите у вітрині.
Тарас Марусик
Костянтин Тищенко дослідив, що основа слова “радр” означає в кельтській мові “поріг”, “каскад”. Звідси річка порожиста, каскадна.
Костянтин Тищенко
Але ж річки на Поліссі такі тихі. Он дивіться, Уборть така, як дзеркало. Але надію вселяло те, що там де-не-де є виходи дикого каменю.
Ми знайшли і виходи каменю, і перекати-пороги в тому місці, де впадала Радоробль до Уборті. От фотографії Ви бачите шматок того порогу. Отже, кельти тут були.
Тарас Марусик
Крім того, на витоках річок України знайдено понад дві сотні назв кельтського походження на зразок “Требухів”, “Теребежі”, “Синяк”, що означає непридатний до вживання.
Костянтин Тищенко
Навіть, уявіть собі, корінь -черн- у таких відомих назвах, як Чернігів і Чернівці, дуже сильно скидається на назву князя “тейрн”, і тому в перекладі означало б князівське місто. Це значно переконливіше, ніж “чорне” місто. Що таке “чорне” місто, чому не “біле” місто?
Тут же “ябеда” стає в цей список, тому що, хоч воно й через германські мови прийшло, але означає “той, хто посланий навкруги”, “амбактус”. До речі, воно прийшло до нас повторно серед новомодних амбасад. Отож, амбасада і ябеда, уявіть собі, це одне історичне слово, з різними значеннями, звичайно.
Тарас Марусик
Кельтські впливи є тривалими і часто стикаються з іншими мовними впливами. Ще Геродот писав, що верхній Дністер розділяє іранські або скіфські землі від кельтських або неврських.
Костянтин Тищенко
Неврида – це вже землі кельтські. А тут же є і будини, щодо яких Стрижак додивився, що “бутін” означає “військо” кельтською мовою. Тобото, неври і будини – споріднені племена, і не дивно, що коли якісь там сусіди “зіпхнули” неврів, то вони тікають до будинів. Там і відоме Вам місто Ґелон, де “почитають грецьких богів у храмах”. І навіть перекладач і редактор Геродота, професор Білецький засумнівався в цьому. А я Вам нагадаю, що кельтські боги таки схожі на грецьких і що вони їх таки “почитали в храмах”. Тобто, їхня присутність на сучасних українських землях відома від середини І тисячоліття до нашої ери і до початку нашої ери
Тарас Марусик
Це був професор Київського національного університету імени Тараса Шевченка і завідувач першого у світі Лінгвістичного навчального музею Костянтин Тищенко.
В двох попередніх ішлося про іранські та ґотські мовні впливи, які вже давно досліджує професор Київського національного університету імени Тараса Шевченка і завідувач першого у світі Лінгвістичного навчального музею Костянтин Тищенко.
Професор Тищенко каже, що про сліди кельтів у мові і в географічних назвах країни писало чимало вчених.
Костянтин Тимщенко
Поки йдеться про такі назви, як “ібр” – “тисове” або річка Ялівцева, то це можна за довідником перевірити. Коли йдеться про “ґрану” (з кельтської “болотяна”), можна пересвідчитись за картою. Там рисочки стоять.
Коли йдеться про Ґорґани (з кельтської “видовжений”), то по карті теж видно - гори справді видовжені. Але коли ми дійшли до назви Радоробель, (не один, два, три склади - аж чотири, то треба було поїхати на Житомирщину, в Олевський район, і перевірити нашу гіпотезу. Це ми зробили рік тому, і результати експедиції Ви бачите у вітрині.
Тарас Марусик
Костянтин Тищенко дослідив, що основа слова “радр” означає в кельтській мові “поріг”, “каскад”. Звідси річка порожиста, каскадна.
Костянтин Тищенко
Але ж річки на Поліссі такі тихі. Он дивіться, Уборть така, як дзеркало. Але надію вселяло те, що там де-не-де є виходи дикого каменю.
Ми знайшли і виходи каменю, і перекати-пороги в тому місці, де впадала Радоробль до Уборті. От фотографії Ви бачите шматок того порогу. Отже, кельти тут були.
Тарас Марусик
Крім того, на витоках річок України знайдено понад дві сотні назв кельтського походження на зразок “Требухів”, “Теребежі”, “Синяк”, що означає непридатний до вживання.
Костянтин Тищенко
Навіть, уявіть собі, корінь -черн- у таких відомих назвах, як Чернігів і Чернівці, дуже сильно скидається на назву князя “тейрн”, і тому в перекладі означало б князівське місто. Це значно переконливіше, ніж “чорне” місто. Що таке “чорне” місто, чому не “біле” місто?
Тут же “ябеда” стає в цей список, тому що, хоч воно й через германські мови прийшло, але означає “той, хто посланий навкруги”, “амбактус”. До речі, воно прийшло до нас повторно серед новомодних амбасад. Отож, амбасада і ябеда, уявіть собі, це одне історичне слово, з різними значеннями, звичайно.
Тарас Марусик
Кельтські впливи є тривалими і часто стикаються з іншими мовними впливами. Ще Геродот писав, що верхній Дністер розділяє іранські або скіфські землі від кельтських або неврських.
Костянтин Тищенко
Неврида – це вже землі кельтські. А тут же є і будини, щодо яких Стрижак додивився, що “бутін” означає “військо” кельтською мовою. Тобото, неври і будини – споріднені племена, і не дивно, що коли якісь там сусіди “зіпхнули” неврів, то вони тікають до будинів. Там і відоме Вам місто Ґелон, де “почитають грецьких богів у храмах”. І навіть перекладач і редактор Геродота, професор Білецький засумнівався в цьому. А я Вам нагадаю, що кельтські боги таки схожі на грецьких і що вони їх таки “почитали в храмах”. Тобто, їхня присутність на сучасних українських землях відома від середини І тисячоліття до нашої ери і до початку нашої ери
Тарас Марусик
Це був професор Київського національного університету імени Тараса Шевченка і завідувач першого у світі Лінгвістичного навчального музею Костянтин Тищенко.