Богдана Костюк
Київ, 11 жовтня 2004 року - Перший міжнародний конгрес “Трипільська цивілізація”, в якому взяли участь понад 70 науковців з 20 держав світу, закінчився у п`ятницю в Києві. На думку його організаторів, конгрес був першим багато в чому: вперше археологи та історики говорили саме про цивілізацію; вперше представили двотомну енциклопедію, присвячену Трипіллю. Вперше довели, що сліди трипільської культури знаходяться на території сучасних України, Молдови, Румунії, Болгарії та Туреччини.
На питання “Коли був створений цей світ?” давні шумери відповідали: “Коли люди почали запалювати вогнище і пекти хліб”. На теренах сучасних України, Молдови і Румунії люди займалися хліборобством понад 7 тисяч років тому, у чому понад 130 років тому переконались археологи, які проводили розкопки давніх поселень поблизу українського селища Трипілля та румунського містечка Кукутені. Відтоді, поняття “Трипілля – Кукутені” уособлює першу землеробську цивілізацію Європи, про роль якої дискутували учасники нинішнього конгресу.
Історик за фахом, Ігор Денисюк нині працює у складі Комісії України у справах ЮНЕСКО, і у привітанні від імені керівництва ЮНЕСКО зазначив:
"Цивілізація Трипілля, яка процвітала на території сучасного Києва, України у період між четвертим – третім тисячоліттями до нашої ери, відкрита відомим археологом Вікентієм Хвойкою у 1893 році. На сьогодні в Україні знайдено понад 2 тисячі об’єктів, пов’язаних з культурою Трипільської цивілізації. Інформація про ту цивілізацію значно зросла, і ЮНЕСКО з великою зацікавленістю слідкує за такими знахідками. Ваша конференція приверне увагу до цієї стародавньої цивілізації, проллє світло на нові дослідження і надасть можливість поділитися знаннями у цій сфері".
Науковці упродовж трьох днів роботи конгресу оприлюднили чимало важливих нових відкриттів та ідей щодо місця і ролі цивілізації “Трипілля – Кукутені” для сучасної Європи.
Сорок років наукового життя віддав вивченню цієї цивілізації та її культури румунський професор Дан Монах:
“Дві ріки стали місцем зародження прадавньої цивілізації, і донині поміж двох цих річок : Дніпро і Дунай - археологи знаходять руїни поселень, чудові керамічні вироби, культові предмети. Знахідки свідчать: наші пращури дали поштовх для розвитку європейської цивілізації, і шкода, що Західна Європа цього не хоче визнавати. Адже цивілізація “Трипілля – Кукутені” і є тим джерелом, звідки походять побутові традиції, релігійні погляди, землеробські знання народів, чиї правнуки нині населяють Європу".
Куратор Музею історії Канади Кристофер Чак розповів, що студентом Варшавського університету він у 1960-ті роки брав участь у розкопках поблизу Києва. А два роки тому поїхав до Туреччини, де поруч з містом Трабзон археологи знайшли руїни населеного пункту, якому не менше 5 тисяч років і який за формою будівель, їхнім розташуванням і предметами культу (керамічними фігурками вагітних жінок) подібний до поселень Трипілля. Професор Чак стверджує, що давні трипільці “блукали світом” і цілком могли заснувати поселення на березі Чорного моря. Наступного літа до турецьких археологів мають намір долучитись українські, румунські та канадські колеги.
Професорка історії краківського Ягелонського університету (Польща) Малжена Шмідт відчуває у собі “краплину трипільської крові”:
"Для тієї доби, для цілої Європи то була найрозвиненіша цивілізація. Працюючи з українськими і румунськими колегами, ми виявили, що цивілізація “Трипілля – Кукутені” є місцем утворення протослов’янського етносу. Це культурний шок для багатьох західних науковців, які поки ще не зрозуміли, що ця цивілізація давніша від шумерської чи Вавилонської, що протослов’яни винайшли коло і побудували перші міста".
Пані Малжена вважає, що народи Центрально-Східної Європи мають продемонструвати світові свої історичні надбання .
З нею згоден науковець і видавець літератури про Трипілля, киянин Олександр Поліщук:
"Я думаю, що вони всі, пішовши у своєму подальшому розвитку, фактично всі вийшовши звідси і отримавши знання про це, що вони пішли звідси – вони це зрозуміють і сприймуть. Але їм це теж треба донести. Ми , українці , повинні пропагувати і видавати масовими тиражами ці речі, і це повинно перекладатись, представлятися на виставках міжнародних – на таких, як Франкфуртська виставка. Тоді це піде до Європи" .
В Україні неоднозначно ставляться до надбань цивілізації “Трипілля – Кукутені”. Так, академік Петро Толочко відмовився брати участь у роботі конгресу. На його думку, представлена на конгресі трипільська кераміка з приватної колекції “ПЛАТАР” частково є підробленою, частково зібраною так званими “чорними археологами”. Хоча більшість учасників конгресу з таким твердженням не погодились.
На питання “Коли був створений цей світ?” давні шумери відповідали: “Коли люди почали запалювати вогнище і пекти хліб”. На теренах сучасних України, Молдови і Румунії люди займалися хліборобством понад 7 тисяч років тому, у чому понад 130 років тому переконались археологи, які проводили розкопки давніх поселень поблизу українського селища Трипілля та румунського містечка Кукутені. Відтоді, поняття “Трипілля – Кукутені” уособлює першу землеробську цивілізацію Європи, про роль якої дискутували учасники нинішнього конгресу.
Історик за фахом, Ігор Денисюк нині працює у складі Комісії України у справах ЮНЕСКО, і у привітанні від імені керівництва ЮНЕСКО зазначив:
"Цивілізація Трипілля, яка процвітала на території сучасного Києва, України у період між четвертим – третім тисячоліттями до нашої ери, відкрита відомим археологом Вікентієм Хвойкою у 1893 році. На сьогодні в Україні знайдено понад 2 тисячі об’єктів, пов’язаних з культурою Трипільської цивілізації. Інформація про ту цивілізацію значно зросла, і ЮНЕСКО з великою зацікавленістю слідкує за такими знахідками. Ваша конференція приверне увагу до цієї стародавньої цивілізації, проллє світло на нові дослідження і надасть можливість поділитися знаннями у цій сфері".
Науковці упродовж трьох днів роботи конгресу оприлюднили чимало важливих нових відкриттів та ідей щодо місця і ролі цивілізації “Трипілля – Кукутені” для сучасної Європи.
Сорок років наукового життя віддав вивченню цієї цивілізації та її культури румунський професор Дан Монах:
“Дві ріки стали місцем зародження прадавньої цивілізації, і донині поміж двох цих річок : Дніпро і Дунай - археологи знаходять руїни поселень, чудові керамічні вироби, культові предмети. Знахідки свідчать: наші пращури дали поштовх для розвитку європейської цивілізації, і шкода, що Західна Європа цього не хоче визнавати. Адже цивілізація “Трипілля – Кукутені” і є тим джерелом, звідки походять побутові традиції, релігійні погляди, землеробські знання народів, чиї правнуки нині населяють Європу".
Куратор Музею історії Канади Кристофер Чак розповів, що студентом Варшавського університету він у 1960-ті роки брав участь у розкопках поблизу Києва. А два роки тому поїхав до Туреччини, де поруч з містом Трабзон археологи знайшли руїни населеного пункту, якому не менше 5 тисяч років і який за формою будівель, їхнім розташуванням і предметами культу (керамічними фігурками вагітних жінок) подібний до поселень Трипілля. Професор Чак стверджує, що давні трипільці “блукали світом” і цілком могли заснувати поселення на березі Чорного моря. Наступного літа до турецьких археологів мають намір долучитись українські, румунські та канадські колеги.
Професорка історії краківського Ягелонського університету (Польща) Малжена Шмідт відчуває у собі “краплину трипільської крові”:
"Для тієї доби, для цілої Європи то була найрозвиненіша цивілізація. Працюючи з українськими і румунськими колегами, ми виявили, що цивілізація “Трипілля – Кукутені” є місцем утворення протослов’янського етносу. Це культурний шок для багатьох західних науковців, які поки ще не зрозуміли, що ця цивілізація давніша від шумерської чи Вавилонської, що протослов’яни винайшли коло і побудували перші міста".
Пані Малжена вважає, що народи Центрально-Східної Європи мають продемонструвати світові свої історичні надбання .
З нею згоден науковець і видавець літератури про Трипілля, киянин Олександр Поліщук:
"Я думаю, що вони всі, пішовши у своєму подальшому розвитку, фактично всі вийшовши звідси і отримавши знання про це, що вони пішли звідси – вони це зрозуміють і сприймуть. Але їм це теж треба донести. Ми , українці , повинні пропагувати і видавати масовими тиражами ці речі, і це повинно перекладатись, представлятися на виставках міжнародних – на таких, як Франкфуртська виставка. Тоді це піде до Європи" .
В Україні неоднозначно ставляться до надбань цивілізації “Трипілля – Кукутені”. Так, академік Петро Толочко відмовився брати участь у роботі конгресу. На його думку, представлена на конгресі трипільська кераміка з приватної колекції “ПЛАТАР” частково є підробленою, частково зібраною так званими “чорними археологами”. Хоча більшість учасників конгресу з таким твердженням не погодились.