Надія Степула
Аудіозапис програми:
Київ, 5 жовтня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Вадим Журба.
- У Херсоні студентка падала позов до суду на голову облдержадміністрації за передвиборчу агітацію;
- Протистояння “Волі –Кабель” та Генпрокуратури: фінальна частина;
- Хто руйнує історичну частину Харкова?
- Вільна профспілка залізничників України вимагає припинити переслідування своїх активістів.
Про ці теми докладніше впродовж наступних 15 хвилин.
Студентка Херсонського державного університету Любов Єрьомічева подала судовий позов на голову Херсонської обласної держадміністрації Сергія Довганя за ведення передвиборчої агітації. Пані Єрьомічева вважає, що у такий спосіб обласне керівництво порушило її виборче право.
Подробиці цього безпрецедентного випадку у матеріалі Богдани Костюк.
Богдана Костюк
Усе розпочалося 21-го вересня на нараді старост усіх курсів, яких зібрав ректор Херсонського держуніверситету Юрій Бєляєв.
Почесним гостем засідання був голова Херсонської облдержадміністрації Сергій Довгань. Останній у виступі перед студентами звинуватив кандидата та президентську посаду, колишнього прем’єр-міністра України Віктора Ющенка та його міністрів у всіх нинішніх негараздах, охарактеризував його як безвідповідальну особу і наголосив, що студенти не мають права обирати таку людину на посаду глави української держави.
“Натомість, – зазначив Сергій Довгань, - нинішній прем’єр, кандидат Віктор Янукович є людиною розумною та освіченою, от його і варто обрати президентом України”.
Далі розповідає Любов Єрьомічева.
Любов Єрьомічева
Розмова з головою облдержадміністрації Довганем С.В. відбувалася навколо тих запитань, які я йому задавала. Я запитала, чи не вважає він розмову зі студентами агітацією, на що він відповів, що це не агітація, а це висловлювання власної думки.
Після того я вирішила подати скаргу до суду. Скарга моя відносно того, що посадова особа, згідно закону України “Про вибори Президента України”, не має права агітувати.
В самому ж суді все повернулося таким чином, що моє клопотання про присутність преси не було задоволено. Я доводила, що це все-таки є моїм порушенням права на вільне волевиявлення.
Суддя запитала, чи змінилася якось моя думка стосовно кандидатів в президенти, чи змінився мій вибір, я відповіла, що не змінився, я як була на позиції одного кандидата, так і залишилася. Це розтлумачилося, що Довгань ніяк не вплинув на моє волевиявлення.
Протилежна сторона все-таки визнала, що Довгань міг говорити і про Януковича, і про Ющенка, але це ніяк не вплинуло на моє право як виборця, тому мою скаргу було відхилено.
Богдана Костюк
У ректораті Херсонського держунівесритету не знайшлося людей, готових прокоментувати ситуацію, що склалася з їхньою студенткою. А фахівець громадської ініціативи “ЗНАЮ!” Дмитро Потєхін стверджує, що справа Любові Єрьомічевої є прикладом численних порушень виборчого законодавства України.
Дмитро Потєхін
Спробу впливу на волевиявлення оцінюють як нормальну ситуацію люди, на яких, очевидно, тиснуть з Банкової чи невідомо звідки.
Я думаю, що кандидати, які не мали можливості донести свою інформацію до аудиторії Херсонського державного університету, повинні і мали можливість донести цю інформацію, або хоча б той, хто був звинувачений, тобто Віктор Ющенко, мав би мати можливість відповісти на звинувачення, зроблені Довганем від імені В.Януковича.
Богдана Костюк
І допоки влада, за словами Дмитра Потєхіна, “гратиме в одні ворота”, ворота нинішнього прем’єра, говорити про чесність і прозорість виборів не можна.
Надія Шерстюк
Як ми повідомляли у минулих програмах, керівники найбільшого київського оператора телемереж, компанії „Воля-Кабель”, відмовилися виконати вимогу прокуратури транслювати передачі донецького телеканалу „Київська Русь”, який, за повідомленнями преси, належить Генерального прокурору України Геннадію Васильєву.
Саме це, на думку керівників компанії Сергія Бойка та Валерія Салямова, стало підставою для порушення проти них кримінальної справи.
Бойка і Салямова двічі затримували правоохоронці, спочатку вони перебували в ізоляторі тимчасового тримання на Подолі, а згодом їх перевели до Лук’янівського СІЗО.
Про свої поневіряння вони розповіли нашому кореспондентові Володимиру Бойку.
Сьогодні останній матеріал цієї серії.
Володимир Бойко
Відбувши майже тиждень в нелюдських умовах Ізолятора тимчасового тримання при Дніпровському райвідділі внутрішніх справ, директор компанії „Воля-Кабель” Сергій Бойко та його заступник Валерій Салямов оголосили голодування.
Вимогою ув’язнених було перевести їх до слідчого ізолятора на Лук’янівку, де умови тримання трохи кращі, ніж в ІТТ. На це вони мали повне право, оскільки в ІТТ тримаються затримані, яким ще не обрано запобіжний захід. Що ж стосується Бойка та Салямова, то прокуратура на той момент вже внесла подання про їхнє взяття під варту, й суд санкціонував арешт. Після цього тримати арештованих в ІТТ заборонено, оскільки вони підлягають переведенню в СІЗО.
Тим не менш, слідчий прокуратури проігнорував вимоги Кримінально-процесуального кодексу та продовжив тримати керівників „Волі-Кабель” в міліцейському ізоляторі.
Голодування дало очікуваний результат й ув’язнених, нарешті, перевели до Лук’янівського СІЗО № 13.
Розповідає Валерій Салямов.
Валерій Салямов
На останній день перебування в ІТТ ми оголосили голодування, протестуючи проти невиконання рішення суду про переведення нас у СІЗО. Після цього закрутився якийсь маховик, попри вихідний день були викликані з домів конвоїри, й нас повезли на Лук’янівку.
СІЗО – це рай у порівнянні з ІТТ. У СІЗО були вже нари з матрацами та постільною білизною. Хоча сказати, що там нормально годують, я, звісно, не можу.
У СІЗО мене помістили в камеру з трьома молодими людьми, яких обвинувачували в крадіжці мобільних телефонів. Через два дні мене перевели в так звану спонсорську камеру, де сидять люди, що мають можливість оплатити покращенні умови ув’язнення. Умови там були дійсно кращими в тому плані, що самі камери були охайними. Ну і, відповідно, люди там сидять більш пристойні.
Володимир Бойко
Як встановив пізніше Апеляційний суд міста Києва, постанова про взяття під варту директора компанії „Воля-Кабель” та його заступника була незаконною. Попри заперечення прокуратури, суд другої інстанції скасував цю постанову й ухвалив негайно випустити Бойка та Салямова з під-варти.
Це була перша поразка Генерального прокурора України Геннадія Васильєва в його прагненні примусити „Волю-Кабель” транслювати передачі належного йому телеканалу „Київська Русь”.
Бойка та Салямова довелося випускати, але помста з боку прокуратури щодо суддів Апеляційного суду не забарилася.
Невдовзі перший заступник Генпрокурора Віктор Кудрявцев вніс подання у Вищу раду юстиції з проханням звільнити з роботи тих трьох суддів, які визнали незаконним арешт керівників найбільшого столичного оператора телемереж.
Надія Шерстюк
Радіо “Свобода” неодноразово розповідало про руйнування історичної частини Києва, коли поруч з історичними пам’ятками у порушення всіх архітектурних вимог швидкими темпами зводяться елітні багатоповерхівки. Подібне відбувається вже й у Харкові.
Розповідає Вікторія Маренич.
Вікторія Маренич
Заселятися центр Харкова почав у 17-му столітті. Про це свідчать архівні документи, які підтверджують і той факт, що за адресою вулиця Каразіна 15 знаходився двоповерховий будинок міщанки Седулової. Він і зараз знаходиться за цією адресою, поруч із іншим пам’ятником архітектури, будинком по вулиці Гаршина 4, де мешкали і викладачі Харківського університету.
Через цей унікальний двір проходить і підземний хід, один із системи підземних ходів Харкова. Кожен із 300 мешканців цього двору вважає його своїм.
Наприкінці березня мешканці вулиці Каразіна дізналися про те, що замість сусідства із будинком Седулової в них з’явиться новий сучасний сусід, багатоповерховий елітний будинок. Мешканці двору не зрозуміли, чому влада готова зруйнувати історію міста і звести новобудови на площі 0,4 га. Вони звернулися з листами до депутата міської ради Костянтина Кеворкяна, до інших депутатів.
Розповідає Тетяна Дмитрієва, член ініціативної групи мешканців вулиці Каразіна.
Тетяна Димитрієва
Наша боротьба увінчалася успіхом, наші скарги були розглянуті. На сесії міськради в квітні 43 депутати із 65-ти проголосували за відміну цього будівництва.
Вікторія Маренич
Проте, як з’ясувалося пізніше, перемогу святкувати було зарано. У червні питання будівництва елітного будинку знову виноситься на розгляд сесії міськради і, незважаючи на пікетування, скарги, заяви 300 мешканців вулиці Каразіна, сесія виносить рішення на користь ТОВ “Інвестхім”, яке виступає замовником цього будівництва.
Мешканці вулиці Каразіна звернулися до депутатів ВР, ті до Генеральної прокуратури. Відповіді з Києва поки що немає.
Комісія обласної СЕС, що виїжджає на вулицю Каразіна, складає акт про те, що цей двір не здатен витримати будівництва вісімнадцятиповерхового будинку.
На основі цього акту головний державний санітарний лікар Харківської області Іван Кратенко надсилає два листи до ТОВ “Інвестхім” та меру Харкова Володимиру Шумілкіну.
За два дні пана Кратенка викликають до обласної прокуратури, після чого він ці листи відкликає, а своїм працівникам, що виїжджали у складі комісії на вулицю Каразіна 15, виносить догани.
Цікаво було дізнатися у керівництва міського управління архітектури та містобудування власну думку про це можливе будівництво.
Проте всі намагання протягом тижня поговорити із керівництвом результатів не мали. Секретарка Тетяни Овіннікової в дуже жорсткій формі відповіла, що всім журналістам потрібно звертатися до прес-служби міськради, а вони вже вирішать, чи буде пані Овіннікова надавати коментар радіо “Свобода”, чи ні.
Надія Шерстюк
Представники Об’єднання вільних профспілок залізничників України нещодавно пікетували Кабінет Міністрів, Генеральну прокуратуру та Державну адміністрацію “Укрзалізниці”. Вони вимагають припинити переслідування профспілкових активістів.
На думку учасників акції, при потуранні та безпосередній участі урядових структур відбувається широкомасштабне порушення прав працівників залізниці на вільне створення організацій профспілок та їхню діяльність.
Тему досліджує наш кореспондент Микола Закалюжний.
Микола Закалюжний
Законодавство України гарантує свободу профспілкової діяльності. Це, зокрема, передбачає 36-а стаття Конституції України та закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Проте, як зазначає голова Об’єднання вільних профспілок залізничників України Григорій Недвига, ні влада, ні працедавці не можуть погодитися з тим, щоб профспілки насправді були незалежними.
Григорій Недвига
Створилася вільна профспілка Полтавського резерву провідників. Що роблять? Голову профспілки звільняють. Утворилася вільна профспілка “Локомотивне ДЕПО “Харків-Жовтень”. Верба очолює. Двічі з роботи звільняють і з трудом його поновлюють.
Якщо брати показні директорські переведення, то 10 членів вільної профспілки звільняють безпідставно. Але необхідно їм було показати, що, мовляв, не треба думати, що профспілка вас захистить, адже вашого голову профспілки звільнили.
В принципі, основна мета – знищити об’єднання вільних профспілок, щоб їм ніщо не заважало робити те, що вони хочуть.
Микола Закалюжний
За словами Григорія Недвиги, особливо відчувається наступ на вільні профспілки перед виборами.
Григорій Недвига
Вони є активними людьми, вони просто визначилися в своєму житті, і вони будуть голосувати за Ющенка. Всі це прекрасно розуміють. Ці осередки треба знищити, щоб не проводили ніякої агітації. Ми не проводимо ніякої агітації, але ж кожна людина зустрічається, спілкується і так далі.
Микола Закалюжний
Щоправда, заступник начальника управління “Укрзалізниці” Микола Романюк говорить, що для адміністрації залізниці всі профспілки рівні, і звільнення працівників відбувається не за профспілковою ознакою.
Микола Романюк
Звільняються, перш за все, за порушення трудової дисципліни, а потім вже дивляться на його профспілку, а не із-за того, з якої він профспілки. Для нас всі профспілки рівні і для кожної необхідно створювати умови для їх діяльності.
Микола Закалюжний
Що стосується рівності профспілок, про яку говорив Микола Романюк, то вона, за словами Григорія Недвиги, є паперовою. Наприклад, довгий час об’єднанню не вдається вибити приміщення для своєї роботи і організація по суті перебуває у приймах. Зате в іншої, державної профспілки, проблем із приміщенням немає.
Чому вільній профспілці залізничників відповідно до паритетності і рівноправності не надано приміщення? Відповідає Микола Романюк.
Микола Романюк
“Укрзалізниця” й сама не дуже вольготно живе відносно приміщень, а служби, які є в “Укрзалізниці”, розкидані самі по всьому місту із-за того, що немає приміщень.
Микола Закалюжний
За словами лідера вільних профспілок залізничників Григорія Недвиги, питання приміщення є лише одним штришком, який показує ставлення адміністрації залізниці до профспілок, а основною вимогою учасників акції протесту є поновлення на роботі незаконно звільнених членів профспілки та притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності винних у цьому посадових осіб.
Пікетувальники також наполягають на необхідності налагодження співпраці з питань соціально-трудових відносин між керівництвом “Укрзалізниці” та Об’єднанням вільних профспілок залізничників України.
Втім, за словами Григорія Недвиги змусити керівництво прислухатися до вимог може лише більш потужний виступ залізничників, який вони планують наступного місяця спільно із іншими організаціями Конфедерації вільних профспілок, зокрема, шахтарями, учителями, транспортниками.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Вадим Журба.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 5 жовтня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Вадим Журба.
- У Херсоні студентка падала позов до суду на голову облдержадміністрації за передвиборчу агітацію;
- Протистояння “Волі –Кабель” та Генпрокуратури: фінальна частина;
- Хто руйнує історичну частину Харкова?
- Вільна профспілка залізничників України вимагає припинити переслідування своїх активістів.
Про ці теми докладніше впродовж наступних 15 хвилин.
Студентка Херсонського державного університету Любов Єрьомічева подала судовий позов на голову Херсонської обласної держадміністрації Сергія Довганя за ведення передвиборчої агітації. Пані Єрьомічева вважає, що у такий спосіб обласне керівництво порушило її виборче право.
Подробиці цього безпрецедентного випадку у матеріалі Богдани Костюк.
Богдана Костюк
Усе розпочалося 21-го вересня на нараді старост усіх курсів, яких зібрав ректор Херсонського держуніверситету Юрій Бєляєв.
Почесним гостем засідання був голова Херсонської облдержадміністрації Сергій Довгань. Останній у виступі перед студентами звинуватив кандидата та президентську посаду, колишнього прем’єр-міністра України Віктора Ющенка та його міністрів у всіх нинішніх негараздах, охарактеризував його як безвідповідальну особу і наголосив, що студенти не мають права обирати таку людину на посаду глави української держави.
“Натомість, – зазначив Сергій Довгань, - нинішній прем’єр, кандидат Віктор Янукович є людиною розумною та освіченою, от його і варто обрати президентом України”.
Далі розповідає Любов Єрьомічева.
Любов Єрьомічева
Розмова з головою облдержадміністрації Довганем С.В. відбувалася навколо тих запитань, які я йому задавала. Я запитала, чи не вважає він розмову зі студентами агітацією, на що він відповів, що це не агітація, а це висловлювання власної думки.
Після того я вирішила подати скаргу до суду. Скарга моя відносно того, що посадова особа, згідно закону України “Про вибори Президента України”, не має права агітувати.
В самому ж суді все повернулося таким чином, що моє клопотання про присутність преси не було задоволено. Я доводила, що це все-таки є моїм порушенням права на вільне волевиявлення.
Суддя запитала, чи змінилася якось моя думка стосовно кандидатів в президенти, чи змінився мій вибір, я відповіла, що не змінився, я як була на позиції одного кандидата, так і залишилася. Це розтлумачилося, що Довгань ніяк не вплинув на моє волевиявлення.
Протилежна сторона все-таки визнала, що Довгань міг говорити і про Януковича, і про Ющенка, але це ніяк не вплинуло на моє право як виборця, тому мою скаргу було відхилено.
Богдана Костюк
У ректораті Херсонського держунівесритету не знайшлося людей, готових прокоментувати ситуацію, що склалася з їхньою студенткою. А фахівець громадської ініціативи “ЗНАЮ!” Дмитро Потєхін стверджує, що справа Любові Єрьомічевої є прикладом численних порушень виборчого законодавства України.
Дмитро Потєхін
Спробу впливу на волевиявлення оцінюють як нормальну ситуацію люди, на яких, очевидно, тиснуть з Банкової чи невідомо звідки.
Я думаю, що кандидати, які не мали можливості донести свою інформацію до аудиторії Херсонського державного університету, повинні і мали можливість донести цю інформацію, або хоча б той, хто був звинувачений, тобто Віктор Ющенко, мав би мати можливість відповісти на звинувачення, зроблені Довганем від імені В.Януковича.
Богдана Костюк
І допоки влада, за словами Дмитра Потєхіна, “гратиме в одні ворота”, ворота нинішнього прем’єра, говорити про чесність і прозорість виборів не можна.
Надія Шерстюк
Як ми повідомляли у минулих програмах, керівники найбільшого київського оператора телемереж, компанії „Воля-Кабель”, відмовилися виконати вимогу прокуратури транслювати передачі донецького телеканалу „Київська Русь”, який, за повідомленнями преси, належить Генерального прокурору України Геннадію Васильєву.
Саме це, на думку керівників компанії Сергія Бойка та Валерія Салямова, стало підставою для порушення проти них кримінальної справи.
Бойка і Салямова двічі затримували правоохоронці, спочатку вони перебували в ізоляторі тимчасового тримання на Подолі, а згодом їх перевели до Лук’янівського СІЗО.
Про свої поневіряння вони розповіли нашому кореспондентові Володимиру Бойку.
Сьогодні останній матеріал цієї серії.
Володимир Бойко
Відбувши майже тиждень в нелюдських умовах Ізолятора тимчасового тримання при Дніпровському райвідділі внутрішніх справ, директор компанії „Воля-Кабель” Сергій Бойко та його заступник Валерій Салямов оголосили голодування.
Вимогою ув’язнених було перевести їх до слідчого ізолятора на Лук’янівку, де умови тримання трохи кращі, ніж в ІТТ. На це вони мали повне право, оскільки в ІТТ тримаються затримані, яким ще не обрано запобіжний захід. Що ж стосується Бойка та Салямова, то прокуратура на той момент вже внесла подання про їхнє взяття під варту, й суд санкціонував арешт. Після цього тримати арештованих в ІТТ заборонено, оскільки вони підлягають переведенню в СІЗО.
Тим не менш, слідчий прокуратури проігнорував вимоги Кримінально-процесуального кодексу та продовжив тримати керівників „Волі-Кабель” в міліцейському ізоляторі.
Голодування дало очікуваний результат й ув’язнених, нарешті, перевели до Лук’янівського СІЗО № 13.
Розповідає Валерій Салямов.
Валерій Салямов
На останній день перебування в ІТТ ми оголосили голодування, протестуючи проти невиконання рішення суду про переведення нас у СІЗО. Після цього закрутився якийсь маховик, попри вихідний день були викликані з домів конвоїри, й нас повезли на Лук’янівку.
СІЗО – це рай у порівнянні з ІТТ. У СІЗО були вже нари з матрацами та постільною білизною. Хоча сказати, що там нормально годують, я, звісно, не можу.
У СІЗО мене помістили в камеру з трьома молодими людьми, яких обвинувачували в крадіжці мобільних телефонів. Через два дні мене перевели в так звану спонсорську камеру, де сидять люди, що мають можливість оплатити покращенні умови ув’язнення. Умови там були дійсно кращими в тому плані, що самі камери були охайними. Ну і, відповідно, люди там сидять більш пристойні.
Володимир Бойко
Як встановив пізніше Апеляційний суд міста Києва, постанова про взяття під варту директора компанії „Воля-Кабель” та його заступника була незаконною. Попри заперечення прокуратури, суд другої інстанції скасував цю постанову й ухвалив негайно випустити Бойка та Салямова з під-варти.
Це була перша поразка Генерального прокурора України Геннадія Васильєва в його прагненні примусити „Волю-Кабель” транслювати передачі належного йому телеканалу „Київська Русь”.
Бойка та Салямова довелося випускати, але помста з боку прокуратури щодо суддів Апеляційного суду не забарилася.
Невдовзі перший заступник Генпрокурора Віктор Кудрявцев вніс подання у Вищу раду юстиції з проханням звільнити з роботи тих трьох суддів, які визнали незаконним арешт керівників найбільшого столичного оператора телемереж.
Надія Шерстюк
Радіо “Свобода” неодноразово розповідало про руйнування історичної частини Києва, коли поруч з історичними пам’ятками у порушення всіх архітектурних вимог швидкими темпами зводяться елітні багатоповерхівки. Подібне відбувається вже й у Харкові.
Розповідає Вікторія Маренич.
Вікторія Маренич
Заселятися центр Харкова почав у 17-му столітті. Про це свідчать архівні документи, які підтверджують і той факт, що за адресою вулиця Каразіна 15 знаходився двоповерховий будинок міщанки Седулової. Він і зараз знаходиться за цією адресою, поруч із іншим пам’ятником архітектури, будинком по вулиці Гаршина 4, де мешкали і викладачі Харківського університету.
Через цей унікальний двір проходить і підземний хід, один із системи підземних ходів Харкова. Кожен із 300 мешканців цього двору вважає його своїм.
Наприкінці березня мешканці вулиці Каразіна дізналися про те, що замість сусідства із будинком Седулової в них з’явиться новий сучасний сусід, багатоповерховий елітний будинок. Мешканці двору не зрозуміли, чому влада готова зруйнувати історію міста і звести новобудови на площі 0,4 га. Вони звернулися з листами до депутата міської ради Костянтина Кеворкяна, до інших депутатів.
Розповідає Тетяна Дмитрієва, член ініціативної групи мешканців вулиці Каразіна.
Тетяна Димитрієва
Наша боротьба увінчалася успіхом, наші скарги були розглянуті. На сесії міськради в квітні 43 депутати із 65-ти проголосували за відміну цього будівництва.
Вікторія Маренич
Проте, як з’ясувалося пізніше, перемогу святкувати було зарано. У червні питання будівництва елітного будинку знову виноситься на розгляд сесії міськради і, незважаючи на пікетування, скарги, заяви 300 мешканців вулиці Каразіна, сесія виносить рішення на користь ТОВ “Інвестхім”, яке виступає замовником цього будівництва.
Мешканці вулиці Каразіна звернулися до депутатів ВР, ті до Генеральної прокуратури. Відповіді з Києва поки що немає.
Комісія обласної СЕС, що виїжджає на вулицю Каразіна, складає акт про те, що цей двір не здатен витримати будівництва вісімнадцятиповерхового будинку.
На основі цього акту головний державний санітарний лікар Харківської області Іван Кратенко надсилає два листи до ТОВ “Інвестхім” та меру Харкова Володимиру Шумілкіну.
За два дні пана Кратенка викликають до обласної прокуратури, після чого він ці листи відкликає, а своїм працівникам, що виїжджали у складі комісії на вулицю Каразіна 15, виносить догани.
Цікаво було дізнатися у керівництва міського управління архітектури та містобудування власну думку про це можливе будівництво.
Проте всі намагання протягом тижня поговорити із керівництвом результатів не мали. Секретарка Тетяни Овіннікової в дуже жорсткій формі відповіла, що всім журналістам потрібно звертатися до прес-служби міськради, а вони вже вирішать, чи буде пані Овіннікова надавати коментар радіо “Свобода”, чи ні.
Надія Шерстюк
Представники Об’єднання вільних профспілок залізничників України нещодавно пікетували Кабінет Міністрів, Генеральну прокуратуру та Державну адміністрацію “Укрзалізниці”. Вони вимагають припинити переслідування профспілкових активістів.
На думку учасників акції, при потуранні та безпосередній участі урядових структур відбувається широкомасштабне порушення прав працівників залізниці на вільне створення організацій профспілок та їхню діяльність.
Тему досліджує наш кореспондент Микола Закалюжний.
Микола Закалюжний
Законодавство України гарантує свободу профспілкової діяльності. Це, зокрема, передбачає 36-а стаття Конституції України та закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Проте, як зазначає голова Об’єднання вільних профспілок залізничників України Григорій Недвига, ні влада, ні працедавці не можуть погодитися з тим, щоб профспілки насправді були незалежними.
Григорій Недвига
Створилася вільна профспілка Полтавського резерву провідників. Що роблять? Голову профспілки звільняють. Утворилася вільна профспілка “Локомотивне ДЕПО “Харків-Жовтень”. Верба очолює. Двічі з роботи звільняють і з трудом його поновлюють.
Якщо брати показні директорські переведення, то 10 членів вільної профспілки звільняють безпідставно. Але необхідно їм було показати, що, мовляв, не треба думати, що профспілка вас захистить, адже вашого голову профспілки звільнили.
В принципі, основна мета – знищити об’єднання вільних профспілок, щоб їм ніщо не заважало робити те, що вони хочуть.
Микола Закалюжний
За словами Григорія Недвиги, особливо відчувається наступ на вільні профспілки перед виборами.
Григорій Недвига
Вони є активними людьми, вони просто визначилися в своєму житті, і вони будуть голосувати за Ющенка. Всі це прекрасно розуміють. Ці осередки треба знищити, щоб не проводили ніякої агітації. Ми не проводимо ніякої агітації, але ж кожна людина зустрічається, спілкується і так далі.
Микола Закалюжний
Щоправда, заступник начальника управління “Укрзалізниці” Микола Романюк говорить, що для адміністрації залізниці всі профспілки рівні, і звільнення працівників відбувається не за профспілковою ознакою.
Микола Романюк
Звільняються, перш за все, за порушення трудової дисципліни, а потім вже дивляться на його профспілку, а не із-за того, з якої він профспілки. Для нас всі профспілки рівні і для кожної необхідно створювати умови для їх діяльності.
Микола Закалюжний
Що стосується рівності профспілок, про яку говорив Микола Романюк, то вона, за словами Григорія Недвиги, є паперовою. Наприклад, довгий час об’єднанню не вдається вибити приміщення для своєї роботи і організація по суті перебуває у приймах. Зате в іншої, державної профспілки, проблем із приміщенням немає.
Чому вільній профспілці залізничників відповідно до паритетності і рівноправності не надано приміщення? Відповідає Микола Романюк.
Микола Романюк
“Укрзалізниця” й сама не дуже вольготно живе відносно приміщень, а служби, які є в “Укрзалізниці”, розкидані самі по всьому місту із-за того, що немає приміщень.
Микола Закалюжний
За словами лідера вільних профспілок залізничників Григорія Недвиги, питання приміщення є лише одним штришком, який показує ставлення адміністрації залізниці до профспілок, а основною вимогою учасників акції протесту є поновлення на роботі незаконно звільнених членів профспілки та притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності винних у цьому посадових осіб.
Пікетувальники також наполягають на необхідності налагодження співпраці з питань соціально-трудових відносин між керівництвом “Укрзалізниці” та Об’єднанням вільних профспілок залізничників України.
Втім, за словами Григорія Недвиги змусити керівництво прислухатися до вимог може лише більш потужний виступ залізничників, який вони планують наступного місяця спільно із іншими організаціями Конфедерації вільних профспілок, зокрема, шахтарями, учителями, транспортниками.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Вадим Журба.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!