Іракський «павлік морозов» отримав притулок у США.

Марія Щур
Прага, 16 вересня 2004 – Конфлікт в Іраку розділив колишніх союзників по НАТО, але він ставить питання морального вибору не лише перед світовими політиками. Нерідко їх доводиться вирішувати і дітям. Одна історія, в центрі якої опинився іракський хлопчик, облетіла засобами масової інформації і сумно нагадала історію іншої, уже неіснуючої країни.

Йому 15 років, він не вміє читати і писати, а головна його заслуга в тому, що він видав місце перебування свого батька, що чинив збройний опір. Хлопчика звати не Павлік Морозов, а Сітв-О, в усякому разі так його називають американські солдати, яким він здав свого батька і показав місця, де можуть переховуватися іракські повстанці і де вони ховають свої зброю.

Днями Стів-О, якого так називають в інтересах його власної безпеки, отримав спеціальне запрошення до Сполучених Штатів за ті послуги, що він надав американській армії. Хлопчик зможе пробути в Америці протягом 90 днів, і очікується, що він надаватиме американській службі внутрішньої безпеки подальші важливі відомості про повстанців, поки лікарі лікуватимуть його від косоокості. Віза, яку йому дали, може бути продовжена на рік, але офіційні особи сподіваються, що впродовж цього часу хлопець попросить про надання йому політичного притулку, що дозволить йому назавжди залишитися в Америці. За повідомленнями, декілька американсько-іракських родин вже запропонували взяти його до себе.

В самому Іраку Стів-О залишатися вже не міг та й не було з ким. Після того, як у грудні він звернувся до американських військових із пропозицією показати, де можна знайти його батька та інших повстанців, ті, що залишилися на свободі, помстилися, вбивши його матір. Батько, що, за словами Стіва-О, змушував його до участі у збройному опорі, ще живий, але перебуває в американській в’язниці. В Іраку хлопець деякий час жив як такий собі «син полку». Повідомивши, де перебувають повстанці, він жив на військовій базі та ходив на операції разом з американськими солдатами.

Проте в Америці він сподівається на інше життя. Прибувши на американський континент минулої п’ятниці, він заявив, що почувається задоволеним, планує піти до школи, грати у футбол, а коли виросте, мріє записатися в американські морські піхотинці.