Ірина Халупа Гість: Олександр Зінченко - народний депутат України, заступник голови Верховної Ради, керівник президентської виборчої кампанії Віктора Ющенка.
Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ, 10 вересня 2004 року.
Ірина Халупа
Добрий вечір, Україно!
Радіо “Свобода” продовжує свої передачі.
Вас вітає “Вечірня Свобода”.
Перед мікрофоном Ірина Халупа.
Наша тема на 10-те вересня 2004 рік: “Президентська виборча кампанія очима керівника виборчого штабу Віктора Ющенка”.
Й, відповідно, нашим гостем сьогодні є народний депутат, заступник голови Верховної Ради Олександр Зінченко.
14-го червня цього року Олександр Зінченко став керівником президентської виборчої кампанії В.Ющенка. Це рішення ухвалила координаційна рада “Нашої України”. В.Ющенко тоді зауважив, що в компетенції керівника штабу буде координація штабів, робота аналітичних служб, спецпроекти. “Він очолить блок швидкого реагування”, – сказав тоді про Вас, пане Зінченко, В.Ющенко.
Це рішення на той час викликало багато різних обговорень, коментарів, а також прогнозів.
Заступник голови СДПУ(О), якого вважають визнаним рупором партії, заявляв, що “з полегшенням” сприйняв вістку про Ваше призначення: “Як опонента Ющенка, мене призначення Зінченка заспокоює. Все, за що брався Зінченко в СДПУ(О), закінчувалося провалом”. Найгучнішим, напевно, коментарем було напівжартівливе-напівсерйозне висловлювання Президента Кучми, він сказав: “Це одна із найблискучіших спецоперацій СДПУ(О)”.
Що Вас спонукало взяти цей крок? Чому Ви вирішили очолити штаб Ющенка? Олександр Зінченко
Ця кампанія докорінно відрізняється від всіх кампаній, які пережила Україна за роки незалежності. Адже сьогодні йдеться про справжній вибір, про можливість очікування реальних змін, глибоких, докорінних, дійсно незворотних.
Адже ми на сьогодні пересвідчились, що в багатьох сферах достатньо деякого часу, і ми опинимось навіть далі, ніж за радянських часів. Тому сьогодні йдеться про головних кандидатів, фаворитів, безумовно, якими є Віктор Ющенко, а його опонентом -Віктор Янукович, діючий прем’єр, то йдеться про абсолютно різні системи поглядів і абсолютно різні системи дій.
Це різна система цінностей, це вибір між минулим і майбутнім. Я думаю, що йдеться, по-перше, що треба замінити імітацію реформ справжніми реформами. По-друге, нарешті, всім, хто мається на увазі, і еліту, і найширшим верствам населенням, дати зрозуміти, який вибір України в широкому змісті цього слова. Вибір у соціальних, політичних, економічних важелях.
Адже на сьогодні якого питання ми не торкаємося, то завжди бачимо недомовленості, непослідовність, незрозумілість. Це стосується, ще раз кажу, всього, без винятку, кола питань, які системно, скажімо, утворюють обличчя держави. А якщо це на обличчі, то потім це має абсолютно перетворюватись в реалії.
Саме тому ми здійснюємо послідовний курс. Навіть зі знаком позитивних цифр статистичних ми все ж таки не робимо все це на користь головного, скажімо так, суб’єкта цих змін, це людини.
Якщо вона відображається на статистиці і не відображається на кишені, то абсолютно зрозуміло, що це не на користь державі. Адже можна дуже легко утворити систему, яка перерозподіляє надресурси, вона перерозподіляє економічні чинники. Власне кажучи, що відбувається зараз.
Ірина Халупа
Пане Зінченко, чи це рішення відбулося спонтанно: і Ваше, і пана Ющенка? Як Ви знаходили шлях один до одного?
Олександр Зінченко
Хто уважно слідкує за політичним життям, той пересвідчився, що нічого дивного. Дивне було, ну хіба що, як Ви згадували, для заступника СДПУ(О), голови і для Президента, який вживає термін спецоперації надто часто останнім часом, мені здається, частіше, ніж всі інші взяті суб’єкти політичного процесу.
Це, напевно, має спонукати до дуже глибоких висновків. Але, якщо повернутись до Вашого запитання, то наші стосунки мають довгу історію, вони починалися ще за часів, коли Віктор Андрійович був головою НБУ.
В нас були деякі зустрічі з різних питань, і потім в різні часи ми обговорювали, знову ж таки, різні питання. І зрозуміло, що складно було не побачити, скажімо, і висновки, які зробив в своїй статті, яку вважають таким досить програмним для мене матеріалом, то це моя стаття в березні 2003-го року напередодні з’їзду із СДПУ(О), де я виклав досить послідовно свої уявлення, якою має бути партія. Вони відзрізнялися від поглядів голови партії, голови СДПУ(О) Віктора Медведчука. Далі ми мали досить жорстку дискусію.
Ірина Халупа
Це, здається, було в інтерв’ю в “Дзеркалі тижня”?
Олександр Зінченко
Так. Потім, я думаю, що Ви пам’ятаєте, що 24 грудня минулого року я вийшов із більшості і повідомив про це публічно, не голосувавши і відокремивши і себе, і свої системи поглядів від того процесу, який АП нав’язувала ВР через намагання ґвалтування депутатів і сесії Верховної Ради. Сесія мала підтримати формулу конституційної реформи у вигляді, у варіанті АП.
Наступне – це голосування 8-го квітня по конституційній реформі. І якщо Ви продивитесь і інтерв’ю, і погляди, то я думаю, що Ви абсолютно зрозумієте, що в 99% питань ми збігалися. І це дало можливість говорити про те, що незабаром не відбудеться організаційне оформлення цих, як кажуть, стосунків.
Воно відбулося на пропозицію Віктора Андрійовича. Я, може, і не думав займати саме таку позицію. Хоча ...
Ірина Халупа
Ухваливши це рішення, Ви не жалуєте?
Олександр Зінченко
Абсолютно. Я знаходжусь в такому піднесеному стані. Кожна кампанія – це виснажливий марафон і фізично виснажливий процес, але, я думаю, що все те, що я вже отримав від цієї кампанії, а головне - це колосальне енергетичне піднесення від спілкування з людьми. Воно настільки надихає, воно настільки вразливе, настільки дає наснаги, що це не йде ні в яке порівняння з фізичними виснажливими процесами.
Ірина Халупа
В такі моменти я жалую, що ми - не телебачення, бо коли ми побачилися з паном Зінченко, то я сказала, що він дуже гарно виглядає. Він справді виглядає задоволеним і щасливим, трошки загорілим, і світлим.
Пане Зінченко, я хочу з Вами трошки поговорити про виборчу кампанію, але до цього таке запитання. Чому на Вашу думку, СДПУ(О) не вимагає Вашого зняття з посади заступника голови ВР? Ви ж зайняли цю позицію по квотах різних.
Олександр Зінченко
По-перше, цю думку нав’язали суспільству. Насправді ніякої квоти не було. Спочатку було обрання трійки керівництва ВР, а потім вже визначення іншого процесу, який пішов за квотами. Тобто спочатку голосували дійсно за пакет. В пакеті було 3 прізвища: Литвин Васильєв і Зінченко.
Тобто обиралася конфігурація. Ніякої розмови про квоти не було. Потім вже прийняли до уваги, що представники від фракції “Регіонів” - Васильєв, від СДПУ(О) - Зінченко, щоб оцінили цей вихід з квоти і т.д. Це перше.
По-друге, я вже відсвяткував першу річницю намагань мого звільнення. Від цього не змінився на обличчі, і м’язи мої не грають. Я вважаю, що цей процес не має ніякого відношення до квотування.
По-друге, я абсолютно переконаний, що під час кампанії 2002 року я був не на пляжі у Сочі. Я доклав всіх зусиль, щоб ця партія, яку я представляв, набирала відсотки. Абсолютно той вклад в розвиток тієї партії давав мені можливість (скажімо, якщо не уособлювати) претендувати на важелі впливу.
Безумовно, я тоді отримав голоси і своєї фракції. Але від того не змінилася сама конфігурація. Адже я можу сказати, що іншого кандидата від СДПУ(О) складно було обрати до складу ВР. Цим не міг бути Медведчук, цим не міг бути інший представник.
Тому я сьогодні хочу сказати, що якихось таких моральних чинників не відчуваю, якоїсь справедливості у тому, що я, більш того, що ВР намагались зґвалтувати. Думаю, що сьогодні одна з принципових потреб ВР відповісти на намагання силовим шляхом змінювати її погляд. Відповісти утворенням потужної опозиції такому тиску, потужної системи, яка не згоджується, яка не сприймає такої спроби розмови з вищим законодавчим органом.
До речі, хто розмовляє? Розмовляє Адміністрація Президента, яка є канцелярією. Канцелярія – це не конституційний орган, це навіть і не уряд, не Рада національної безпеки, а це орган-канцелярія, яка дзвінками телефонними і листами намагається відігравати політичну роль.
Просто, знаєте, розраховували на те, що в політичному спектрі не утворяться групи людей, окремі особи, які будуть брати на себе можливість жорстко і мотивовано організувати супротив саме такому тиску.
Ірина Халупа
Пане Зінченко, дуже часто багато людей говорять про оточення Віктора Ющенка. Всі ці різні люди, які зібралися в “НУ”, мовляв, це не найкраща компанія. Також говорять про те, що в самому штабі точиться внутрішня боротьба між Вами і Романом Безсмертним, керівником штабу “НУ”, що намагаються різні люди розподіляти сфери впливу.
Одне із Ваших завдань – це координувати тими штабами з такими різними людьми, з різними амбіціями, зі зрозумілим бажанням кожного бути якомога ближче до головного тіла, так би мовити, до пана Ющенка.
Чи легко Вам вдається ця координація, чи з певним трудом?
Олександр Зінченко
Про мораль і про зауваження до команди, як правило, говорять ті, в кого абсолютно спотворена уява і про мораль, і про командні методи роботи. Це по-перше.
По-друге, всі чинники, про які Ви говорили, мають уявний характер або ж це речі, які намагаються мотивувати, на порядок денний не виставляючи аргументацію.
Ірина Халупа
Це політичні плітки.
Олександр Зінченко
Я не можу сказати, що це виключно плітки.
Давайте будемо абсолютно відверті. Політичне життя – це ж не пряма доріжка, це живі люди, це не бізнес. От в бізнесі - там зрозуміло: є керівник, є підлеглий, є команда. В армії так працюють. А в політиці – це робота “душа в душу”, це робота по спонуканню, це робота по тому, що треба спочатку дати можливість повірити в якісь речі, тобто це робота з людьми, а вона значно відрізняється від попередніх чинників: від бізнесу, від армії.
Тобто, йдеться про те, що політика – це завжди намагання утворити єдність поглядів, якщо це стосується партії, групи. Якщо ми думаємо, що це якісь машини, які приходять і говорять, зі всіма речами погоджуються, то це дивно взагалі.
Ірина Халупа
Є єдність поглядів у виборчій кампанії Віктора Ющенка?
Олександр Зінченко
На головні стратегічні питання єдність поглядів повна.
Я абсолютно переконаний, що сьогодні вся команда добре розуміє і усвідомлює чинники, які мають бути вирішеними, які є пріоритетними, і той поріг компромісів, який потрібно вибирати.
Найголовнішим є те, я вважаю, що якщо є дискусія, то це дуже добра ознака. Якщо в колі колег можна почути думки, які не збігаються з поглядами В.А.Ющенка, то це добра ознака штабів, політичних груп чи оточення. Якщо б всі дивилися в рот, то це було б першою ознакою того, що вироджується сама система політична. Так рішення не приймаються.
Ірина Халупа
Ви це сказали в одній із статей, яку я читала, але, здається, про СДПУ(О) це було.
Олександр Зінченко
Це моє принципове ставлення. Це не живий організм. Якщо всі рішення будуть зрозумілими ще напередодні дискусії, то навіщо тоді дискусія?
Ірина Халупа
Це тоді дуже нагадує комуністичне минуле.
Олександр Зінченко
Власне кажучи, ми так швидко втікаємо від минулого, що опиняємося в ньому значно швидше, ніж думали це зробити.
Ірина Халупа
Без того, пане Зінченко, щоб зраджувати якісь внутрішні таємниці, якою Ви бачите стратегію цієї виборчої кампанії, кампанії В.Ющенка, яку Ви очолюєте? В чому головний імпульс? Ми вже трошки говорили, що це різні системи цінностей між двома головними претендентами.
Отже, про що йдеться: зміна влади, нове повітря, нове покоління, очищення системи, повернення України на якусь більш кращу, на більш праведну дорогу? В чому головний стимул цієї кампанії і головна стратегія?
Олександр Зінченко
Пані Ірино, Ви абсолютно влучно сказали про речі, які утворюють систему поглядів, в тому числі і нашої команди, і В.А.Ющенка, на відміну від головного чинника.
Кампанія Ющенка – це виборча кампанія, це намагання зробити людей партнерами. Вони не електорат, це не поле, яке мобілізується для того, щоб захопити зайвий бюлетень. В центрі всієї програми Ющенка є людина. Звернення “Десять кроків до людей” – це, власне кажучи, вся програма.
Я сказав про гасла, а, власне кажучи, ми дуже уважно розробляємо всі елементи конструкції державного управління, яким прийдеться займатися вже після виборів.
Отже, я думаю, що Ви розумієте, що неможливо досягти перемоги і тільки потім думати про те, якою буде сама держава. От в усіх системах нас цікавлять не просто економічні показники, а цікавить людина.
От, наприклад, сьогодні 13% ВВП зростання, а 2% - в кошику громадян. Чому 11% ми десь загубили? Саме тому, що людина ніколи не виступала головним суб’єктом.
Чому з 25-ти, з 30-ти гривень подачки, яку сьогодні зробив уряд В.Януковича студентам, пенсіонерам і так далі, третина просто забирається, як податок обкладається, тобто залишається там 18-17? Це збільшення просто перетворюється в збурення людей. Вони, якщо хотіли подратувати, то, напевне, влучили.
Так от, це означає, що і психологічно, і фактично, і політично людина не стає в центрі цих реформ, реформ, які здійснює держава.
От, скажімо, ми в цілому можемо задовольнитися ще раз цифрами, але давайте подумаємо. Ми хочемо вирішити будь-яке питання на свою користь, я маю на увазі абсолютно звичайну людину. Куди він звертається? Він звертається до влади. Влада сьогодні абсолютно забюрократизована, вона вже настільки відокремилася від інтересів людини, що складно уявити, що вони там є.
Якщо влада не погоджується, то нам, за Конституцією, пропонують звернутися куди? До суду. У нас досить-таки досконала європейська система законодавства, але добитися, щоб результати були у відповідності і судом, захищалися саме в такій відповідності – це дуже складно зробити.
Ірина Халупа
Але всі стверджують, в тому числі майже всі Ваші колеги по парламенту, які тут бувають, що закони чудові, але ніхто їх не дотримується і ніхто їх не реалізовує.
Олександр Зінченко
В цьому й справа. Тому замало приймати тільки закон, потрібно утворювати таку систему дії, коли мають відповідати.
До речі, все наше законодавство позбавлене одного чинника, дуже важливого....
Ірина Халупа
Мені здається, що ця ваша кампанія дещо сковородівська, де людина опиняється в центрі уваги знову.
Олександр Зінченко
Наш славетний Сковорода теж говорив про це, і Конституція Пилипа Орлика говорила про це.
До речі, Конституція, яка випередила і французьку, і американську за своїми демократичними поглядами, тому...
Ірина Халупа
На жаль, ніхто і ніколи не міг втілити її в життя, не було таких можливостей.
Олександр Зінченко
Давайте спробуємо.
Ірина Халупа
Я не проти.
Сьогодні в Україні на багатьох керівних посадах є колишні комсомольці. На нещодавній річниці ВЛКСМУ, багато хто говорив про те, якою доброю школою був комсомол. Він вчив людей бути добрими організаторами, адміністраторами, бути сконцентрованими, цілеспрямованими, відданими справі.
Ви - колишній комсомольський лідер. Сергій Тигіпко, керівник виборчого штабу Віктора Януковича, також колишній комсомолець.
В червні “Дзеркало тижня” опублікувало статтю під заголовком “Битва залізних комсомольців”.
Чи ваш спільний комсомольський досвід допомагає вам у цій сьогоднішній роботі? Чи Ви можете передбачати кроки пана Тигіпка і їх якось випереджати?
Олександр Зінченко
Я не можу погодитися з тим, що в нас досвід спільний, адже це деяке таке узагальнення, що є от комсомольські лідери. Насамперед кожна людина, я думаю, - це система власних поглядів.
Ірина Халупа
Це правда, адже можна закінчити ту ж саму школу, але вийти іншими.
Олександр Зінченко
Саме так.
Ви знаєте, в кожній кімнаті має бути вхід і вихід. Користуються різними підходами: хтось на вхід, а хтось на вихід.
Так от, я думаю, що сьогодні у кожної людини є право вибору, право займати позицію, політичну позицію, і не тільки сьогодні, а й кожного дня. Не стрічка чи рядок в біографії визначає, як людина визначається в кожному наступному кроці, не біографія, тому що людина визначає майбутнє, і не тільки минуле визначає те, як приймаються рішення.
Я думаю, що в нас сьогодні достатньо різна система поглядів, вона є досить динамічною. Я, наприклад, можу сказати, що дуже великий вплив я відчув від того, коли зайняв позицію заступника голови ВР, коли треба було узагальнювати думки в залі, коли треба було узагальнювати дискусію. Це відразу потреба знайти компроміс, ту складову, той загальний чинник, який є спільним, а не виокремлює позицію.
Ірина Халупа
Це треба думати на ногах і швидко реагувати.
Олександр Зінченко
Абсолютно правильно. От подивіться, з Компартії вийшли різні люди, і партійні квитки були, і належність різна була.
Комсомольська школа, напевне, мала на увазі трохи інше. Вона мала на увазі, що дійсно в цій організації люди отримали досвід роботи з людьми, організаційний досвід, і це дуже є важливими рисами, бо далеко не кожна людина здатна працювати саме в такому оточенні багатьох людей і приймати рішення.
Ірина Халупа
Дякую, пане Зінченко. Пане Анатолію з Броварів, Ви в ефірі з Вашим запитанням до пана Зінченка. Прошу.
Слухач
У мене питання до пана Зінченка. Я належу до дітей війни, мені 63 роки. Як так могло статися, що з сотні “Нашої України” проголосувало всього-на-всього 26 депутатів?
Ну як на них дивитися тепер? Яке відношення до нас, тих старих, немічних, у яких пенсія, Ви розумієте, - це сльози, жити не можна?
Олександр Зінченко
Ну Ви говорите про низку законів, які обговорювались сьогодні на сесії ВР. Я, до речі, можу навести Вам приклади, коли фракція “Наша Україна” найбільше підтримувала законопроекти і щодо інвалідів, і щодо пенсіонерів.
І, до речі, підтримувала законопроекти, які стосувались ветеранів Великої Вітчизняної війни. Тобто, сьогодні дорікати фракції, що вона не приймає участі в прийнятті цих законопроектів, не варто.
Але якщо говорити взагалі про підтримку, то йдеться про те, що пенсіонери і ветерани Великої Вітчизняної війни не випадково опинилися в такому стані, бо ними послідовно ніхто не опікувався.
І система влади має розписатись в тому, що вона не ставила перед собою системне питання, скажемо, захисту найвразливішої частини нашого населення – це саме пенсіонерів.
Вони живуть взагалі за межею виживання, за межею злиднів, тому саме от такі дзвінки я сприймаю, як ще одне свідчення того, що проблеми якраз дуже далекі від сьогоднішнього стану, який уряд видає у “рожевому” світлі: ми вирішили питання пенсійного забезпечення, що ми там піднеслися до визначних висот в цих справах. Справа якраз в тому, що нам ще працювати і працювати над цими проблемами.
Ірина Халупа
Пане Зінченко, останні два дні були досить бурхливими для ВР, Тарас Чорновіл став “неформальним” радником прем’єр-міністра Віктора Януковича, низка депутатів вийшла з парламентської більшості.
Віктор Ющенко розцінює це рішення як позитивний сигнал для української політичної еліти. Свідчення того, що у нас більшість депутатів бачать Україну більш демократичною країною, а не клановою, олігархічною.
Як Ви думаєте, чи можуть ці “більшовицькі дезертири” стати членами “Нашої України” і таким чином, можливо, створити іншу більшість, вже посткучмівську у парламенті?
Олександр Зінченко
Я б не називав цих людей дезертирами, ні в якому випадку, і заперечив би це, адже йдеться абсолютно про інше. Якщо дозволите, я спробую так послідовно викласти цю тему. Йдеться про ланцюгову програму розпаду парламентської більшості.
Ірина Халупа
Пане Зінченко, пробачте, давайте зробимо це стисло, бо пан Іван з Северодонецька чекає на дроті.
Олександр Зінченко
Дивіться ланцюгову реакцію розпаду парламентської коаліції. Парламентська більшість (вона вже не існує, як парламентська урядова коаліція) – це штучне утворення, що немає якихось ідеологічних підстав. Воно було створене штучними засобами і валиться при першій, як кажуть, напрузі.
І головне, прем’єр втрачає політичну підтримку в парламенті, і це свідчить, що політичні еліта не вірить у перемогу Януковича, вона займає іншу позицію.
Є межа тиску на депутатів, є межа ґвалтуванню, про яке ми говорили вже сьогодні. Реакція не забарилася, ми все побачили в залі, вона була неочікуваною, як сьогодні АП так обережно формулює: “недостатньо вмотивованими були дії депутатів”.
Вони надто мотивовані, я міг би відповісти. Вони є надто глибокі, це не є зовнішні ознаки, це є ознаки надзвичайно глибоких змін і реструктурування взагалі всього парламенту.
Я думаю, що ми знаходимося в одному кроці від формування нової парламентської коаліції, нової конструкції.
Ірина Халупа
Дякую, пане Зінченко. Пане Іване, Ви в ефірі. Дякуємо за дзвінок.
Слухач (переклад)
Добрий вечір!
Прізвище моє Пархоменко. Северодонецьк, Луганська область.
Олександр Зінченко
Слухаю Вас, пане Іване.
Слухач (переклад)
У мене питання, чому так мляво йде агітація за Ющенка? І друге питання: чому ви не можете відповісти комуністам у ВР?
Постійно йде влада на Ющенка... В той же час правда: син Симоненка працює в “Приватбанку” у Волинській області, в той же час сваха взяла 27 мільйонів з України грошей, і ніякої реакції у Вас на ці порушення немає.
Олександр Зінченко
Пане Іване, я хотів би сказати, що Ви напевне, розумієте, що владі сьогодні потрібна штучна дестабілізація, і вона відпрацьовує цей проект.
А щодо агітації, то я не погоджуюсь, але я приведу вчорашній приклад. Вчора був в Харкові, я думаю, Ви розумієте, що у мене не остання посада в країні, заступник голови ВР.
Так от, після того, буквально за кілька годин, дізнались, що у мене має відбутися прямий ефір на одному з харківських каналів, ну хто там тільки не побував на цьому каналі: там були і заступник управління внутрішніх справ, заступник прокурора області...
Я чому кажу заступники, бо перші особи бояться це зробити, вони посилають своїх підлеглих, щоб вони з’ясовували і дійсно відпрацьовували величезний тиск на будь-яку кампанію.
Півгодини тому в мене була дискусія по роликах на телевізійних екранах. Обласні компанії всі без винятку відмовляються, бо кажуть, що просто позбудуться місця. Тобто, це і є адміністративний ресурс у неприкритому своєму вигляді.
Але це абсолютно не перекриває тієї потреби, що за будь-яких обставин штаби мають організувати роботу, щоб Ющенка почули, щоб ознайомились з його поглядами.
До речі, пане Іване, я хочу сказати про ці речі. Ви подивіться, прориваються газети у Донецьку, Луганську, там, де шалений опір...
Ірина Халупа
До речі, з Донецька чекає пан Валентин.
Олександр Зінченко
Послухаємо.
Слухач
Добрий вечір, шановне панство, у мене таке запитання. Одне, пані Ірино, Ви вже у мене перехопили. Чи не здається Вам, що цей розпад стався після того, як наше телебачення не показало нашого прапороносця, академіка Януковича з прапором?
Це питання підняли, здається, в понеділок. Всі ми ЗМІ роздавали там.
Олександр Зінченко
Зростання чого, пане Валентине?
Слухач
Чого? Того, що не дозволили прапор нести нашому прем’єру, академіку Януковичу, кому присвоюються академії.
Олександр Зінченко
Зрозуміло, що він сьогодні є академік, але не досить часто можна почути його особисту думку, бо він уникає спілкування безпосередньо з журналістами.
Думаю, щоб не з’явилися якісь конфузи, які були з правописом, тобто намагання утворити щось на кшталт російської кампанії Путіна, коли обирався не Путін, а обиралися сліди. Тобто не був присутній президент, а були...
Думаю, що Янукович глибоко помиляється, що будуть обирати таке марево, яке сьогодні намагаються створити.
Ірина Халупа
Пане Зінченко, у мене ще питання насамкінець.
Отже, Ви все ж таки за останній рік-півтора дуже змінилися, як політик, Ви поміняли табори. Замість того, щоб лізти Вам в душу і питати, як це сталося, я хочу у Вас це запитати дещо в іншому ракурсі.
До нас дуже часто приходять різні депутати з більшості, від президентської більшості, і розповідають, що з тим не погоджуються, з тим теж не погоджуються. Отже, більшість не унітарна, там різні люди, які опинилися там з різних причин.
Яку Ви можете надати їм пораду? Чи можете показати їм якийсь дороговказ, чи просто сказати добре слово, щоб допомогло їм також знайти себе? Як писав колись Володимир Винниченко, “бути чесним з собою”.
Олександр Зінченко
У Вашому питанні вже закладена відповідь – “бути чесним з собою”. Я абсолютно переконаний в тому, що кожна людина має чесно говорити з собою, для цього є молитва, для цього Ви вранці і ввечері душею працюєте.
Я думаю, що працювати душею складніше, ніж працювати фізично. Працювати можна десятками годин і забути про себе, про свою душу. Треба просто розібратись в своїй системі поглядів, чи вам зручно дивитись в очі своїм дітям, своїй дружині, своїм знайомим? Зручно за деякі рішення, які ви приймаєте?
От якщо у вас комфортний стан утворюється, то тоді, мені здається, що у вас буде все гаразд.
А якщо вам дуже незручно, якщо у вас рум’янець з’являється на щоках, оце саме людське відчуття сорому, напевне, приведе до того, що поступово ми будемо мати нову країну, ми змінимо ландшафт, і буде складатись у нас все гаразд.
Ірина Халупа
Дякуємо, пане Зінченко, на тих гарних словах. І ми завершуємо “Вечірню Свободу”.
Нашим гостем був Олександр Зінченко, голова виборчої кампанії Віктора Ющенка.