Юрій Дулерайн
Нью-Йорк, 10 вересня 2004 - Утримання кожного в’язня в американських тюрмах коштує дедалі дорожче, а кошти на це надходять з місцевих бюджетів, тобто, з кишені платників податків. Тож органи влади на місцях у пошуках полегшення фінансового тягаря знайшли цікавий вихід: сам в’язень мусить оплачувати своє перебування за гратами.
В мічіганському окрузі Макомб, неподалік Детройта, шериф Майк Гакел запровадив нову систему самоооплати в’язнів, а їх там 22 тисячі. Торік окружне поліцейське управління зібрало майже півтора мільйона доларів з осуджених злочинців. Робиться це доволі просто, приблизно так, як у готелях: в’язневі виставляють рахунок за кожен день утримання у тюрмі, враховуючи харчування, зміну білизни, користування душем з гарячою водою тощо. Ціна від 8 до 56 доларів за добу, в залежності від фінансових можливостей клієнта. Гері Кервін отримав місяць тюрми за несплату аліментів. Йому наказують платити 20 доларів за кожен день у в’язниці. Коли надходить час звільнення, офіс шерифа звертається до суду, аби злупити з боржника несплачені гроші за всіма рахунками. Якщо звільнений відмовляється, в нього можуть конфіскувати автомобіль, нерухоме майно або навіть знову кинути за грати. І люди платять. Нещодавно, як повідомила газета “The New York Times”, прийшла до макомбського шерифа дружина колишнього в’язня, слюсаря заводу “Крайслер”, який відсидів півроку за водіння машини у п’яному вигляді, Вона заплатила за чоловіка 7212 доларів і то була лише частина боргу. Щоправда, в’язні Макомбської окружної тюрми обурені тим, що їх примушують платити за утримання у камері на двох площею десь 11 квадратних метрів і за харчування в обсязі 2800 калорій на добу, де на обід пропонують суп і сендвич з індичиною. Сама по собі ідея виставляти ув’язненим рахунок за обслуговування далеко не нова. Кілька років тому це почали було робити федеральні тюрми, але потім припинили. Одначе, понад 40 з 50 штатів Америки впровадили спеціальним законом плату за перебування у тюрмі. Захисники прав в’язнів протестують, вважаючи рахунок за ув’язнення додатковою, законом не передбаченою мірою покарання. Тим не менше, законодавчі збори штату Нью-Джерзі, наприклад, підрахувавши, що утримання одного в’язня у тюрмі коштує 2333 долари на місяць, нині обговорюють законопроект, який дозволив би відносити ці кошти цілком на рахунок в’язня. Подекуди в’язні шукають справедливості у суді. Рік тому федеральний апеляційний суд примусив офіс шерифа в місті Цинцинатті, штат Огайо, повернути понад мільйон доларів, зібраних з арештованих громадян, яких утримували в камері попереднього ув’язення до суду, але виправданих на суді. А в штаті Масачузетс на початку серпня суддя визначив, що старий закон штату забороняє шерифові брати гроші з в’язнів.
В мічіганському окрузі Макомб, неподалік Детройта, шериф Майк Гакел запровадив нову систему самоооплати в’язнів, а їх там 22 тисячі. Торік окружне поліцейське управління зібрало майже півтора мільйона доларів з осуджених злочинців. Робиться це доволі просто, приблизно так, як у готелях: в’язневі виставляють рахунок за кожен день утримання у тюрмі, враховуючи харчування, зміну білизни, користування душем з гарячою водою тощо. Ціна від 8 до 56 доларів за добу, в залежності від фінансових можливостей клієнта. Гері Кервін отримав місяць тюрми за несплату аліментів. Йому наказують платити 20 доларів за кожен день у в’язниці. Коли надходить час звільнення, офіс шерифа звертається до суду, аби злупити з боржника несплачені гроші за всіма рахунками. Якщо звільнений відмовляється, в нього можуть конфіскувати автомобіль, нерухоме майно або навіть знову кинути за грати. І люди платять. Нещодавно, як повідомила газета “The New York Times”, прийшла до макомбського шерифа дружина колишнього в’язня, слюсаря заводу “Крайслер”, який відсидів півроку за водіння машини у п’яному вигляді, Вона заплатила за чоловіка 7212 доларів і то була лише частина боргу. Щоправда, в’язні Макомбської окружної тюрми обурені тим, що їх примушують платити за утримання у камері на двох площею десь 11 квадратних метрів і за харчування в обсязі 2800 калорій на добу, де на обід пропонують суп і сендвич з індичиною. Сама по собі ідея виставляти ув’язненим рахунок за обслуговування далеко не нова. Кілька років тому це почали було робити федеральні тюрми, але потім припинили. Одначе, понад 40 з 50 штатів Америки впровадили спеціальним законом плату за перебування у тюрмі. Захисники прав в’язнів протестують, вважаючи рахунок за ув’язнення додатковою, законом не передбаченою мірою покарання. Тим не менше, законодавчі збори штату Нью-Джерзі, наприклад, підрахувавши, що утримання одного в’язня у тюрмі коштує 2333 долари на місяць, нині обговорюють законопроект, який дозволив би відносити ці кошти цілком на рахунок в’язня. Подекуди в’язні шукають справедливості у суді. Рік тому федеральний апеляційний суд примусив офіс шерифа в місті Цинцинатті, штат Огайо, повернути понад мільйон доларів, зібраних з арештованих громадян, яких утримували в камері попереднього ув’язення до суду, але виправданих на суді. А в штаті Масачузетс на початку серпня суддя визначив, що старий закон штату забороняє шерифові брати гроші з в’язнів.