Михайло Рамач
Белград, 13 серпня 2004 – У Хорватiї наразi стала актуальною справа Мiле Будака, письменника й полiтика, котрий свого часу був спiвробiтником нацистiв, а тепер певнi кола хочуть побудувати йому пам’ятник.
Пiд час другої свiтової вiйни на територiї тодiшньої Югославiї окупованiй нiмцями iснувала так звана Незалежна Держава Хорватiя. Видатний письменник Мiле Будак став одним з її iдеологiв. Як мiнiстр у марiонетковому урядi, вiн заявив, що одну третину сербського населення Хорватiї треба знищити, одну депортувати, а решту покатоличити. Вiдразу пiсля вiйни Будака засудили на кару смертi.
Його лiтературнi твори знову почали друкувати кiлька рокiв тому. А нещодавно окремi кола забажали повнiстю реабiлiтувати його дiяльнiсть. Хорвати зі Сполучених Штатiв, Канади та Австралiї зiбрали кошти на побудову пам’ятника Будаку в його рiдному селi. Мiсцевий католицький парох погодився, щоб пам’ятник поставили бiля церкви.
Вiдразу висловила протест Спiлка антифашистських бiйцiв. У пресi надруковано кiлька коментарiв, в яких зазначається, що реабiлiтацiя злочинця означала б i реабiлiтацiю злочинiв, до яких вiн був причетний. Вiдреагував i президент Стипе Месич. Вiн каже, що “нiде в свiтi не споруджують пам’ятникiв квiслiнгiвцям та воєнним злочинцям”.
Накiнець обiзвався мiсцевий католицький єпископ. За його словами, “окремi полiтичнi вчинки письменника Будака були далекі вiд церковної науки. Якщо хто хоче будувати пам’ятник, нехай це робить якомога далi вiд церкви, на свою моральну й громадянську вiдповiдальнiсть. З нехристиянською доктриною Будака церква на робить жодних компромiсiв”.
Часопис “Ґлобус” провiв опитування з цього приводу. Згiдно з ним, 60 вiдсоткiв хорватiв виступає проти побудови пам’ятника суперечливому письменнику, 20 вiдсоткiв пiдтримує таку iдею.
Серби, як в Хорватiї так i в Сербiї, висловлюють задоволення такими реагуваннями урядовцiв у Заґребi та католицької iєрархiї, котрi i в другiй свiтовiй вiйнi i в недалекому минулому прихильно ставилися до Будака та його темної iдеологiї.
Пiд час другої свiтової вiйни на територiї тодiшньої Югославiї окупованiй нiмцями iснувала так звана Незалежна Держава Хорватiя. Видатний письменник Мiле Будак став одним з її iдеологiв. Як мiнiстр у марiонетковому урядi, вiн заявив, що одну третину сербського населення Хорватiї треба знищити, одну депортувати, а решту покатоличити. Вiдразу пiсля вiйни Будака засудили на кару смертi.
Його лiтературнi твори знову почали друкувати кiлька рокiв тому. А нещодавно окремi кола забажали повнiстю реабiлiтувати його дiяльнiсть. Хорвати зі Сполучених Штатiв, Канади та Австралiї зiбрали кошти на побудову пам’ятника Будаку в його рiдному селi. Мiсцевий католицький парох погодився, щоб пам’ятник поставили бiля церкви.
Вiдразу висловила протест Спiлка антифашистських бiйцiв. У пресi надруковано кiлька коментарiв, в яких зазначається, що реабiлiтацiя злочинця означала б i реабiлiтацiю злочинiв, до яких вiн був причетний. Вiдреагував i президент Стипе Месич. Вiн каже, що “нiде в свiтi не споруджують пам’ятникiв квiслiнгiвцям та воєнним злочинцям”.
Накiнець обiзвався мiсцевий католицький єпископ. За його словами, “окремi полiтичнi вчинки письменника Будака були далекі вiд церковної науки. Якщо хто хоче будувати пам’ятник, нехай це робить якомога далi вiд церкви, на свою моральну й громадянську вiдповiдальнiсть. З нехристиянською доктриною Будака церква на робить жодних компромiсiв”.
Часопис “Ґлобус” провiв опитування з цього приводу. Згiдно з ним, 60 вiдсоткiв хорватiв виступає проти побудови пам’ятника суперечливому письменнику, 20 вiдсоткiв пiдтримує таку iдею.
Серби, як в Хорватiї так i в Сербiї, висловлюють задоволення такими реагуваннями урядовцiв у Заґребi та католицької iєрархiї, котрi i в другiй свiтовiй вiйнi i в недалекому минулому прихильно ставилися до Будака та його темної iдеологiї.