Андрій Охрімович
Аудіозапис програми:
Київ, 2 cерпня 2004 року.
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас!
В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
Тиждень минулий позначився претендентською гарячкою. Бажаючих царювать в Україні додалось неміряно.
Список після Вітренко замкнули якась Пенсіонерка та їден Цар Небесний. Принаймні так про себе заявив “соіскатєль трона”.
Все збурилося в Україні: партії, політтехнологи, кремлівські владники, висуванці од мафій та мафійок.
По усіх можливих телеканалах бадьорий шиз махнув платочком до танцювання халяндри.
Коментатори од влади у нагрітих кріслах енергійніше засовали сраками, журналісти молодечо клацнули пальцями, телетайпи загнусавили монотон “ЦВК, ЦВК, ЦВК!”
Однак попри аномальну спекоту реальність продовжує вибулькувать поза кадром. Вздовж основних трас над коханою Ненькою єдиноосібним біг-бордом навис Янукович.
Народна голова тут же розболілась од іржавого цвяха в потилицю та надмірної ясності у відповідях на питання: “Чому”? “Тому, що хороший, тому, що справедливий, тому, що послідовний...”
Міркуючи над останнім “слоганом” дядько у безмежне українське небо пускає тучку махорки і доповнює: “Послідовний, панімаєш... На третю ходку зібрався, чи шо?”
Далі Надія Шерстюк. Огляд віртуальної преси.
Надія Шерстюк
“Як відомо, - пише російське видання “Газєта.ру”, - Леонід Кучма вирішив не балотуватися на третій термін і кілька місяців тому назвав свого спадкоємця, прем’єр-міністра Віктора Януковича.
З 26-го липня під час зустрічі президентів України і Росії в Лівадії можна було дійти висновку, що українського прем’єра вирішив підтримати і Володимир Путін.
До речі, про президентську зустріч.
Сайт “Форум” зазначає, що кримське “рандеву” пройшло під знаком ЄЕП. За словами російського президента, Єдиний економічний простір має колосальні можливості, а українсько-російські взаємини за останні роки активізувалися, і, на його думку, заслуга у цьому президента і прем’єр-міністра України.
Продовжуючи тему президентських перегонів, “Телекритика” здивована засиллям повідомлень про Віктора Януковича на українських каналах.
“Це поганий “піар” чинному прем’єру”, як вважає видання, оскільки “за останній час обличчя людини, яка, вочевидь, віддає перевагу фізичній праці, а не інтелектуальній, миготить у телевізорі частіше, ніж обличчя “дорогого Леоніда Ілліча” у період застою.
Для порівняння “Телекритика” наводить приклад лідера СДПУ(О) Віктора Медведчука, який напередодні парламентських виборів буквально жив у “ящику”. У підсумку, лише 6 % голосів виборців.
Подробиці особистого життя Віктора Януковича розкриває “Українська правда”.
За словами прем’єра, у нього було важке дитинство. У ньому не було пісочниць, солодкої вати і яскравих іграшок, а були біль і людське горе.
“Польський режисер Єжи Гофман приступає до зйомок документальної трилогії “Україна”, - пише “Майдан”. Гофман мотивував своє рішення тим, що його покійна дружина була українкою, і, до того ж, він зняв багато картин про Україну.
“Для фільму планується записати велику кількість бліц-інтерв’ю, причому у мешканців Заходу. Режисер хоче запитати, що вони знають про Україну - у росіян: “що ви думаєте про Україну”, а в українців: “Хто ви є?”
Андрій Охрімович
На форумі сайту “Президент.Орг.Ю-Ей” невідомий гість розмістив оголошення: “Молодий, незалежний народ. 48 мільйонів. Познайомиться з кандидатом у президенти. Старих, слабких на голову та схильних до дрібного злодійства не пропонувати”.
Таким чином автор цидули підвів риску під дикими танцями довкола реєстрації претендентів.
Тільки-но стихла музика у гучномовцях, як посеред тиші постало питання: національна безпека...
За тринадцять років “нєподлєглості” стараннями гарантів та амінресурсу віз державний так і не зсунувся з місця.
Питання озвучив відвідувач форумів “Фор-Ю-Ей” за підписом Дімов. “Чому ці продажні шкури поводяться так, начебто вони вірнопіддані васали Кремля? Коли закінчиться цей маразм?”
Але без паніки. Віктор Недоступ. Рубрика “Палата № 6”.
Віктор Недоступ
На форумі “Української правди” відвідувач за підписом Я запитує: “А чи відбудуться вибори у призначений термін, тобто 31-го жовтня, бо сумніви виникають з цим десантом кремлівських брехунів?”
Такий собі Лесь Могорич відповідає: “Та це лише собаки. Хай собі гавкають. Хто вони такі?”
Тим часом вільному форумі “Мадан.Орг.Ю-Ей” поблажливого настрою не поділяють.
“Лівадійська зустріч може суттєво змінити розклад сил” – такою є підозра стосовно наслідків лівадійської наради гаранта з кремлівським царем.
“Кучма останнім часом зливає Росії все, що можна злити. Очевидно, що це робиться не задарма, а, скоріш за все, за якісь гарантії Росії. Чого гарантом може бути Путін – поживемо, подивимось”.
Відвідувач Мартинюк припускає: “Схоже, що військову доктрину переписали з нагоди зустрічі у Ялті, так би мовити, щоб порадувати дорогого гостя Путіна”.
“Напевно, Кучма від Путіна чимось залежить. Чи не місцем політичного притулку?”
На форумах російської “Нєзавісімой газети” до заголовку “Київ більше не мріє про НАТО та Євросоюз” поставилися із стриманою недовірою.
Відвідувач за підписом Просто Так пише: “Кучма все це замутив, щоб Путін Януковича підтримав. А якщо той стане президентом, то цілком імовірно видасть новий указ, де буде сказано, що Україна буде вступати і до НАТО, і до ЄС”.
На сайті “Подробиці” в дискусії на цю ж тему відвідувач Максим пише: “Янукович сам із себе нічого собою не являє, таких у любому райцентрі по десятку за рубль. Він просто маріонетка. Бачили зустріч у Криму Путін-Кучма? От там вся наша банда засвітилася у повному складі: Ахметов Суркіс, Пінчук і т.д., і т.п...”
На форумах видання “Фор-Ю-Ей” мають свою думку, стосовно кучмівських гарантій одновекторності в українські зовнішній політиці.
Такий собі Рускій Мішка вважає, що у Кучми з вірним адмінресурсом просто немає іншого виходу. “Продаж Кремлю інтересів власної держави оптом та у роздріб – ось єдиний шанс злочинної групи Кучми.
Завдання Кремля на сьогодні звести до мінімуму амплітуду антиросійських коливань в Україні найближчим часом. А Кучма та його братки... Вони налякані. Особливо Кучма. Наляканий до поту, до гикавки. У такому стані він може навіть запропонувати відновити СРСР із столицею у Москві”.
Андрій Охрімович
Інвективи Віктора Недоступа навівають враження, що на форумах таки бувають розумні, чемні, коректні та точні у словах користувачі. І то не зовсім ілюзія, оскільки в “Павутину”, так само, як і у реальне життя залипають різні люди.
Іноді бувають тупуваті, неохайні та безпринципні. Вистачає і спеціально підкованих фокусників, завданням яких є псувати настрій мислячим персонам. Останніх, себто мислячих, найважче загнуздати під будь-які програми.
Однак зустрічаються користувачі, які у світі реальному не здатні висловити власну думку. Може тому, що з лицьом у них не склалося, або ж межи плечима у них стирчить щось таке, що вагітним жінкам показувать не можна.
Звідси непереборна тяга до псевдонімів та бруду словесного. Останнє не на жарт вкурвило гостя “Інтернет-майдану” Гурама Петріашвілі.
Гурам Петріашвілі
Кожен з нас часто стикається з фактами, які наша свідомість не бажає сприймати, тому що вони невиразні і некрасиві.
Інтернет – частина світу, тому він теж не застрахований од того некрасивого, що є у житті.
Ось, наприклад, відбувається який-небудь Інтернет-форум. Люди відверто розмовляють про проблему, висловлюють думки, чесно хочуть дістатися до істини, і... раптом...
Хоч треба сказати, що оте “раптом” уже не є якоюсь несподіванкою.
Словом, раптом з’являється якийсь суб’єкт, який усіх учасників посилає до одного місця, каже знамените слово з трьох букв і будь-яку проблему зводить до того, що йому хочеться встановити сексуальний контакт з найближчими родичами учасників форуму.
Він, звичайно ж, божевільний. І божевілля те одне з найбезглуздіших у цьому букеті божевіль.
Недавно я бачив двох таких божевільних. На тролейбусній зупинці стояло чоловік двадцять. З-за рогу з’явилося двоє: дівчина і хлопець. Сказати, що вони були красиві, значить не сказати нічого. Вони були красиві божественно: високі, спортивні, загорілі...
Йшли до нас і про щось розмовляли. Ми дивилися на них пороззявлявши роти. Вони підійшли ближче, і наші роти відкрились ще ширше...
Поки вони йшли повз нас, вони встигли пробалакати майже весь арсенал існуючих матюків. Пройшли, пронесли красиві тіла і залишили сморід.
Як боротися з цим божевіллям? По-перше, треба знати, що матюки існували завжди, скрізь і завжди будуть. По-друге, як все, що існує, вони для чогось потрібні.
Для чого?
Відповідь на це я почув у своєму дитинстві. Я прямо запитав одного діда: “Якщо матюкатись погано, для чого ж такі слова придумано?”
“Розумієш, синку, - сказав він, - все добре, коли воно на своєму місці. Нещодавно я ходив до лісу по дрова. Сокира відскочила від заледенілого стовбура і вдарила мене по гомілці. Слава Богові, не вістрям, а боком. Ти можеш собі уявити як було боляче? Що я зробив? Схопився за ногу і хвилин п’ять лаявся останніми словами. І знаєш, мені здається що Бог мені простив. Він все розуміє і знає, що якби я не вилаявся – на витерпів би болю”.
“І ще одне, синку, - додав старий, всміхаючись, - я дуже красиво лаявся. Отак-о ставив поверх на поверх...”
От ми й дійшли до розгадки. Коли люди у своїй мові поминають дітородні органи де треба й не треба, заповнюючи смислові пустоти, цим вони кажуть: “Ми бездарні. Ми не відчуваємо смак, колір та аромат слова. Ми примітивні та недолугі”.
Лайка – це жива частина мови, як вірші, прислів’я, загадки, анекдоти, а слово треба сказати вчасно і до місця. І бажано сказати талановито.
Тож я звертаюсь до інтернетівських та усіх інших матюгальщиків: будьте обережні! Перед тим, як відкрити рота, подумайте: чи варто зайвий раз заявляти вголос про те, що у вас відсутній дар слова?
Андрій Охрімович
Раз на чотири роки сайти інформаційних, спортивних і рекламних видань Європи перетворюються на клуб футбольних уболівальників. Раз на чотири роки “Старий світ” спостерігає за перебігом чемпіонатів Європи з футболу й обирає нових кумирів.
Я ж, тим часом думаю: а що буде там у Олімпійській Греції? Усім хочеться жити швидше, вище, сильніше. Тож поки кожна з держав–учасниць вивішує на свої сайти імена потенційних чемпіонів та призерів, фани присвячують їм пісні та натхненну самодіяльність пхають у глобальну павутину.
Моя колега Богдана Костюк - спортивний фанат. Упродовж червня вона спостерігала за перебігом Євро-2004 і по телебаченню, і в Інтернеті. Ну, а що з того вийшло - судить тобі, шановний слухачу.
Богдана Костюк
Не встиг гравець збірної Італії Тотті плюнути в обличчя суперника зі збірної Данії, а вже італійські тіфозі – програмісти запропонували уболівальникам нову комп’ютерну гру. Суть її така: бігати по футбольному полю, вести м’яча і при цьому примудритися плюнути в обличчя суперника.
На сайтах європейських політичних партій друкувалися висловлювання партійних лідерів та керівників окремих держав щодо виступів їхніх рідних збірних.
Ані італійський політик і тіффозо номер один Сільвіо Берлусконі, ні традиційно чемний британський прем’єр Тоні Блер за влучними висловами до кишені не лізли, і слова на кшталт “це героїчний футбол” чергувалися із “це ганебне видовище важко назвати футболом”.
Коротко кажучи словами одного з дописувачів на форум британської інформаційної корпорації “ВВС”, “справжні джентльмени у ТАКИЙ футбол не грають”.
“BBC” та “Еuro2004.com” першими розмістили світлини, які на Інтернет–форумі португальські, французькі та британські журналісти і спортивні оглядачі назвали сучасною “Варфоломієвою ніччю”. Ідеться про погроми магазинів у європейських столицях, які влаштували хорватські уболівальники після програшу своєї збірної у Португалії.
Про вбивство англійського фана першими повідомили саме Інтернет–видання.
Про посилені міри безпеки перед фінальними іграми євро-турніру уболівальникам регулярно нагадували і сайт уряду Португалії, і спортивні та інформаційні Інтернет–видання.
Спостерігаючи за жорсткою, подеколи жорстокою грою на футбольному полі, дивлячись на поліцейські кордони навколо стадіонів і значну кількість охоронців довкола дуже важливих персон, дописувачі і користувачі Інтернет-видань зробили сумний висновок: слова відомого спортивного уболівальника, який відродив Олімпійські ігри П’єра де Кубертена “О спорт! Ти мир!” нинішній дійсності не відповідають...
Андрій Охрімович
І на завершення кілька слів до роздумів од Василя Симоненка.
“Втопили в землю порожні очі. На тім’ях – сивіє рілля. Мозок не родить. Піт неохоче Випаровується з-під бриля. Позичте їм зерна засіять ниви, Помийте їх ріллю дощем думок, - може, - Чому б не повірить в диво? – вродить якийсь колосок?”
На цьому все. В київській студії разом зі мною Вадим Журба.
Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.
Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.
Київ, 2 cерпня 2004 року.
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас!
В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
Тиждень минулий позначився претендентською гарячкою. Бажаючих царювать в Україні додалось неміряно.
Список після Вітренко замкнули якась Пенсіонерка та їден Цар Небесний. Принаймні так про себе заявив “соіскатєль трона”.
Все збурилося в Україні: партії, політтехнологи, кремлівські владники, висуванці од мафій та мафійок.
По усіх можливих телеканалах бадьорий шиз махнув платочком до танцювання халяндри.
Коментатори од влади у нагрітих кріслах енергійніше засовали сраками, журналісти молодечо клацнули пальцями, телетайпи загнусавили монотон “ЦВК, ЦВК, ЦВК!”
Однак попри аномальну спекоту реальність продовжує вибулькувать поза кадром. Вздовж основних трас над коханою Ненькою єдиноосібним біг-бордом навис Янукович.
Народна голова тут же розболілась од іржавого цвяха в потилицю та надмірної ясності у відповідях на питання: “Чому”? “Тому, що хороший, тому, що справедливий, тому, що послідовний...”
Міркуючи над останнім “слоганом” дядько у безмежне українське небо пускає тучку махорки і доповнює: “Послідовний, панімаєш... На третю ходку зібрався, чи шо?”
Далі Надія Шерстюк. Огляд віртуальної преси.
Надія Шерстюк
“Як відомо, - пише російське видання “Газєта.ру”, - Леонід Кучма вирішив не балотуватися на третій термін і кілька місяців тому назвав свого спадкоємця, прем’єр-міністра Віктора Януковича.
З 26-го липня під час зустрічі президентів України і Росії в Лівадії можна було дійти висновку, що українського прем’єра вирішив підтримати і Володимир Путін.
До речі, про президентську зустріч.
Сайт “Форум” зазначає, що кримське “рандеву” пройшло під знаком ЄЕП. За словами російського президента, Єдиний економічний простір має колосальні можливості, а українсько-російські взаємини за останні роки активізувалися, і, на його думку, заслуга у цьому президента і прем’єр-міністра України.
Продовжуючи тему президентських перегонів, “Телекритика” здивована засиллям повідомлень про Віктора Януковича на українських каналах.
“Це поганий “піар” чинному прем’єру”, як вважає видання, оскільки “за останній час обличчя людини, яка, вочевидь, віддає перевагу фізичній праці, а не інтелектуальній, миготить у телевізорі частіше, ніж обличчя “дорогого Леоніда Ілліча” у період застою.
Для порівняння “Телекритика” наводить приклад лідера СДПУ(О) Віктора Медведчука, який напередодні парламентських виборів буквально жив у “ящику”. У підсумку, лише 6 % голосів виборців.
Подробиці особистого життя Віктора Януковича розкриває “Українська правда”.
За словами прем’єра, у нього було важке дитинство. У ньому не було пісочниць, солодкої вати і яскравих іграшок, а були біль і людське горе.
“Польський режисер Єжи Гофман приступає до зйомок документальної трилогії “Україна”, - пише “Майдан”. Гофман мотивував своє рішення тим, що його покійна дружина була українкою, і, до того ж, він зняв багато картин про Україну.
“Для фільму планується записати велику кількість бліц-інтерв’ю, причому у мешканців Заходу. Режисер хоче запитати, що вони знають про Україну - у росіян: “що ви думаєте про Україну”, а в українців: “Хто ви є?”
Андрій Охрімович
На форумі сайту “Президент.Орг.Ю-Ей” невідомий гість розмістив оголошення: “Молодий, незалежний народ. 48 мільйонів. Познайомиться з кандидатом у президенти. Старих, слабких на голову та схильних до дрібного злодійства не пропонувати”.
Таким чином автор цидули підвів риску під дикими танцями довкола реєстрації претендентів.
Тільки-но стихла музика у гучномовцях, як посеред тиші постало питання: національна безпека...
За тринадцять років “нєподлєглості” стараннями гарантів та амінресурсу віз державний так і не зсунувся з місця.
Питання озвучив відвідувач форумів “Фор-Ю-Ей” за підписом Дімов. “Чому ці продажні шкури поводяться так, начебто вони вірнопіддані васали Кремля? Коли закінчиться цей маразм?”
Але без паніки. Віктор Недоступ. Рубрика “Палата № 6”.
Віктор Недоступ
На форумі “Української правди” відвідувач за підписом Я запитує: “А чи відбудуться вибори у призначений термін, тобто 31-го жовтня, бо сумніви виникають з цим десантом кремлівських брехунів?”
Такий собі Лесь Могорич відповідає: “Та це лише собаки. Хай собі гавкають. Хто вони такі?”
Тим часом вільному форумі “Мадан.Орг.Ю-Ей” поблажливого настрою не поділяють.
“Лівадійська зустріч може суттєво змінити розклад сил” – такою є підозра стосовно наслідків лівадійської наради гаранта з кремлівським царем.
“Кучма останнім часом зливає Росії все, що можна злити. Очевидно, що це робиться не задарма, а, скоріш за все, за якісь гарантії Росії. Чого гарантом може бути Путін – поживемо, подивимось”.
Відвідувач Мартинюк припускає: “Схоже, що військову доктрину переписали з нагоди зустрічі у Ялті, так би мовити, щоб порадувати дорогого гостя Путіна”.
“Напевно, Кучма від Путіна чимось залежить. Чи не місцем політичного притулку?”
На форумах російської “Нєзавісімой газети” до заголовку “Київ більше не мріє про НАТО та Євросоюз” поставилися із стриманою недовірою.
Відвідувач за підписом Просто Так пише: “Кучма все це замутив, щоб Путін Януковича підтримав. А якщо той стане президентом, то цілком імовірно видасть новий указ, де буде сказано, що Україна буде вступати і до НАТО, і до ЄС”.
На сайті “Подробиці” в дискусії на цю ж тему відвідувач Максим пише: “Янукович сам із себе нічого собою не являє, таких у любому райцентрі по десятку за рубль. Він просто маріонетка. Бачили зустріч у Криму Путін-Кучма? От там вся наша банда засвітилася у повному складі: Ахметов Суркіс, Пінчук і т.д., і т.п...”
На форумах видання “Фор-Ю-Ей” мають свою думку, стосовно кучмівських гарантій одновекторності в українські зовнішній політиці.
Такий собі Рускій Мішка вважає, що у Кучми з вірним адмінресурсом просто немає іншого виходу. “Продаж Кремлю інтересів власної держави оптом та у роздріб – ось єдиний шанс злочинної групи Кучми.
Завдання Кремля на сьогодні звести до мінімуму амплітуду антиросійських коливань в Україні найближчим часом. А Кучма та його братки... Вони налякані. Особливо Кучма. Наляканий до поту, до гикавки. У такому стані він може навіть запропонувати відновити СРСР із столицею у Москві”.
Андрій Охрімович
Інвективи Віктора Недоступа навівають враження, що на форумах таки бувають розумні, чемні, коректні та точні у словах користувачі. І то не зовсім ілюзія, оскільки в “Павутину”, так само, як і у реальне життя залипають різні люди.
Іноді бувають тупуваті, неохайні та безпринципні. Вистачає і спеціально підкованих фокусників, завданням яких є псувати настрій мислячим персонам. Останніх, себто мислячих, найважче загнуздати під будь-які програми.
Однак зустрічаються користувачі, які у світі реальному не здатні висловити власну думку. Може тому, що з лицьом у них не склалося, або ж межи плечима у них стирчить щось таке, що вагітним жінкам показувать не можна.
Звідси непереборна тяга до псевдонімів та бруду словесного. Останнє не на жарт вкурвило гостя “Інтернет-майдану” Гурама Петріашвілі.
Гурам Петріашвілі
Кожен з нас часто стикається з фактами, які наша свідомість не бажає сприймати, тому що вони невиразні і некрасиві.
Інтернет – частина світу, тому він теж не застрахований од того некрасивого, що є у житті.
Ось, наприклад, відбувається який-небудь Інтернет-форум. Люди відверто розмовляють про проблему, висловлюють думки, чесно хочуть дістатися до істини, і... раптом...
Хоч треба сказати, що оте “раптом” уже не є якоюсь несподіванкою.
Словом, раптом з’являється якийсь суб’єкт, який усіх учасників посилає до одного місця, каже знамените слово з трьох букв і будь-яку проблему зводить до того, що йому хочеться встановити сексуальний контакт з найближчими родичами учасників форуму.
Він, звичайно ж, божевільний. І божевілля те одне з найбезглуздіших у цьому букеті божевіль.
Недавно я бачив двох таких божевільних. На тролейбусній зупинці стояло чоловік двадцять. З-за рогу з’явилося двоє: дівчина і хлопець. Сказати, що вони були красиві, значить не сказати нічого. Вони були красиві божественно: високі, спортивні, загорілі...
Йшли до нас і про щось розмовляли. Ми дивилися на них пороззявлявши роти. Вони підійшли ближче, і наші роти відкрились ще ширше...
Поки вони йшли повз нас, вони встигли пробалакати майже весь арсенал існуючих матюків. Пройшли, пронесли красиві тіла і залишили сморід.
Як боротися з цим божевіллям? По-перше, треба знати, що матюки існували завжди, скрізь і завжди будуть. По-друге, як все, що існує, вони для чогось потрібні.
Для чого?
Відповідь на це я почув у своєму дитинстві. Я прямо запитав одного діда: “Якщо матюкатись погано, для чого ж такі слова придумано?”
“Розумієш, синку, - сказав він, - все добре, коли воно на своєму місці. Нещодавно я ходив до лісу по дрова. Сокира відскочила від заледенілого стовбура і вдарила мене по гомілці. Слава Богові, не вістрям, а боком. Ти можеш собі уявити як було боляче? Що я зробив? Схопився за ногу і хвилин п’ять лаявся останніми словами. І знаєш, мені здається що Бог мені простив. Він все розуміє і знає, що якби я не вилаявся – на витерпів би болю”.
“І ще одне, синку, - додав старий, всміхаючись, - я дуже красиво лаявся. Отак-о ставив поверх на поверх...”
От ми й дійшли до розгадки. Коли люди у своїй мові поминають дітородні органи де треба й не треба, заповнюючи смислові пустоти, цим вони кажуть: “Ми бездарні. Ми не відчуваємо смак, колір та аромат слова. Ми примітивні та недолугі”.
Лайка – це жива частина мови, як вірші, прислів’я, загадки, анекдоти, а слово треба сказати вчасно і до місця. І бажано сказати талановито.
Тож я звертаюсь до інтернетівських та усіх інших матюгальщиків: будьте обережні! Перед тим, як відкрити рота, подумайте: чи варто зайвий раз заявляти вголос про те, що у вас відсутній дар слова?
Андрій Охрімович
Раз на чотири роки сайти інформаційних, спортивних і рекламних видань Європи перетворюються на клуб футбольних уболівальників. Раз на чотири роки “Старий світ” спостерігає за перебігом чемпіонатів Європи з футболу й обирає нових кумирів.
Я ж, тим часом думаю: а що буде там у Олімпійській Греції? Усім хочеться жити швидше, вище, сильніше. Тож поки кожна з держав–учасниць вивішує на свої сайти імена потенційних чемпіонів та призерів, фани присвячують їм пісні та натхненну самодіяльність пхають у глобальну павутину.
Моя колега Богдана Костюк - спортивний фанат. Упродовж червня вона спостерігала за перебігом Євро-2004 і по телебаченню, і в Інтернеті. Ну, а що з того вийшло - судить тобі, шановний слухачу.
Богдана Костюк
Не встиг гравець збірної Італії Тотті плюнути в обличчя суперника зі збірної Данії, а вже італійські тіфозі – програмісти запропонували уболівальникам нову комп’ютерну гру. Суть її така: бігати по футбольному полю, вести м’яча і при цьому примудритися плюнути в обличчя суперника.
На сайтах європейських політичних партій друкувалися висловлювання партійних лідерів та керівників окремих держав щодо виступів їхніх рідних збірних.
Ані італійський політик і тіффозо номер один Сільвіо Берлусконі, ні традиційно чемний британський прем’єр Тоні Блер за влучними висловами до кишені не лізли, і слова на кшталт “це героїчний футбол” чергувалися із “це ганебне видовище важко назвати футболом”.
Коротко кажучи словами одного з дописувачів на форум британської інформаційної корпорації “ВВС”, “справжні джентльмени у ТАКИЙ футбол не грають”.
“BBC” та “Еuro2004.com” першими розмістили світлини, які на Інтернет–форумі португальські, французькі та британські журналісти і спортивні оглядачі назвали сучасною “Варфоломієвою ніччю”. Ідеться про погроми магазинів у європейських столицях, які влаштували хорватські уболівальники після програшу своєї збірної у Португалії.
Про вбивство англійського фана першими повідомили саме Інтернет–видання.
Про посилені міри безпеки перед фінальними іграми євро-турніру уболівальникам регулярно нагадували і сайт уряду Португалії, і спортивні та інформаційні Інтернет–видання.
Спостерігаючи за жорсткою, подеколи жорстокою грою на футбольному полі, дивлячись на поліцейські кордони навколо стадіонів і значну кількість охоронців довкола дуже важливих персон, дописувачі і користувачі Інтернет-видань зробили сумний висновок: слова відомого спортивного уболівальника, який відродив Олімпійські ігри П’єра де Кубертена “О спорт! Ти мир!” нинішній дійсності не відповідають...
Андрій Охрімович
І на завершення кілька слів до роздумів од Василя Симоненка.
“Втопили в землю порожні очі. На тім’ях – сивіє рілля. Мозок не родить. Піт неохоче Випаровується з-під бриля. Позичте їм зерна засіять ниви, Помийте їх ріллю дощем думок, - може, - Чому б не повірить в диво? – вродить якийсь колосок?”
На цьому все. В київській студії разом зі мною Вадим Журба.
Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.
Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.