Сергій Собуцький
Екс-прем''єр-міністр, лідер Народно-демократичної партії Валерій Пустовойтенко вирішив подбати про спокійну та безбідну старість президента Леоніда Кучми. Разом із членами групи "Центр" Сергієм Бондарчуком та Сергієм Бичковим він написав законопроект про гарантії президентові, який склав свої повноваження.
Згідно із законопроектом, реєстрація якого в парламенті дивним чином збіглася з початком активної фази президентських перегонів, Кабінет Міністрів з дня припинення повноважень президента встановлює йому незалежно від віку довічне щомісячне грошове утримання в розмірі його середньомісячної зарплати з урахуванням усіх видів надбавок. До того ж розмір грошового утримання екс-керівника держави буде збільшено в разі підвищення середньомісячної заробітної плати чинного президента.
Окрім того, автори законопроекту пропонують довічно зберегти за екс-президентом і значну кількість пільг. Зокрема право на безкоштовне медичне обслуговування та санаторне-курортне забезпечення, йому також буде надано безкоштовну державну дачу з обслугою та службовий автомобіль для цілодобового використання з водіями та держохорону. Безоплатно ж екс-глава держави зможе користуватися й залами для офіційних осіб та делегацій аеропортів, аеровокзалів, залізничних вокзалів і станцій, морських і річкових вокзалів (портів), урядовим зв''язком та іншими видами спецзв''язку, а також пересилати пошту як урядові відправлення. Він також зможе обрати будь-який населений пункт України для того, щоб надалі проживати в ньому.
Законопроект передбачає, що суспільно-політична та інша діяльність екс-президента забезпечує його патронатна служба, яка належить до складу Адміністрації президента. До того ж цю діяльність мають забезпечити відповідним приміщенням, меблями та технікою. Звання президента охороняє закон, а залишать його за главою держави довічно, якщо його не усунули з посади за допомогою імпічменту.
Попри те, що автори проекту все-таки залишили можливість притягнення екс-президента до відповідальності у разі скоєння злочину під час керівництва державою, втілити її у життя буде не так уже легко. Згоду на це має дати конституційна більшість народних депутатів, тобто треба отримати 300 голосів. Варто зазначити, що кримінальну справу проти колишнього президента може порушити генеральний прокурор, а розглядає її Верховний Суд України. Рішення суду можна оскаржити в апеляційному та касаційному порядку.
Цікаво, що Пустовойтенко з колегами у зазначеному законопроекті піклується не лише про екс-президента, але й про долю його сім''ї. Якщо раптом президент-пенсіонер помре, то Кабмін з дня смерті призначає членам його сім''ї, які перебували на його утриманні, пенсію у зв''язку з втратою годувальника -- 70% довічного щомісячного грошового утримання президента. У разі потреби їм також нададуть житло.
Підпис лідера НДП під цим документом свідчить, що Пустовойтенко, злякавшись, як би його раптом не звинуватили в опозиційності до Кучми, "отямився" й записався в одні з перших роялістів. Ще одним кроком у цьому напрямку стали його наміри підтримати кандидатом у президенти Віктора Януковича. Принаймні про готовність лідера НДП підписати відповідну угоду й так відмовитися від своїх президентських амбіцій заявив один з лідерів народних демократів Олег Зарубінський.
Щодо підписів під гарантійним законопроектом представників групи "Центр", то вони можуть означати, що вони швидше перебувають у опозиції до Адміністрації президента (читай -- "до Віктора Медведчука"), ніж до самого Леоніда Даниловича.
КОМЕНТАР: Анатолій МАТВІЄНКО народний депутат, БЮТ
За кілька місяців спливає термін повноважень Леоніда Кучми, тому сьогодні багато хто переймається його проблемами, а не думає про майбутнє України. Під цю фальшиву музику "Спасіння Кучми" сьогодні танцює вся українська громадськість. Ця музика какофонічна й звучить на різні лади: чи це зміни до Конституції, чи це проект про його гарантії, чи це "всенародно любимий" кандидат від влади Віктор Янукович, чи це торгівля з Росією та продаж національних інтересів, чи це фактична блокада українських інтересів в Європі, чи це незрозуміла вигода для України за її участь у операції в Іраці. Все це є звуки однієї й тієї ж мелодії, яка має назву "Врятуйте Леоніда Даниловича від відповідальності за гріхи, які він вчинив не думаючи!"
Сьогодні Кучма в серйозних роздумах і пошуках. Можливо, вперше він думає серйозно. У тому, що влада програє президентські вибори, немає жодного сумніву. Питання полягає в тому, чи допустять вони це й чи вдасться їм сфальсифікувати результати виборів. Розуміючи, що українська громадськість та цивілізований світ не дасть їм робити це спокійно, вони розробляють усі можливі варіанти відходу. Цей законопроект є одним з варіантів порятунку Кучми.
Те, що це зробив Пустовойтенко та інші автори цього проекту, означає, що в них є рудиментне відчуття, як би першому лизнути. Тому вони виконують це доручення з великою любов''ю, бо вони перші. Та є й тверезий підхід до такого законопроекту. Скажімо, якщо це гарантує ізоляцію адмінресурсу щодо втручання у вибори, дійсне бажання передати нарешті владу народу й що це зніме напруження, яке сьогодні твориться штучно, то треба подумати: можливо, в таких умовах варто обговорювати питання гарантій. Однак я таких рухів з боку влади не бачу. Газета "Поступ"
Згідно із законопроектом, реєстрація якого в парламенті дивним чином збіглася з початком активної фази президентських перегонів, Кабінет Міністрів з дня припинення повноважень президента встановлює йому незалежно від віку довічне щомісячне грошове утримання в розмірі його середньомісячної зарплати з урахуванням усіх видів надбавок. До того ж розмір грошового утримання екс-керівника держави буде збільшено в разі підвищення середньомісячної заробітної плати чинного президента.
Окрім того, автори законопроекту пропонують довічно зберегти за екс-президентом і значну кількість пільг. Зокрема право на безкоштовне медичне обслуговування та санаторне-курортне забезпечення, йому також буде надано безкоштовну державну дачу з обслугою та службовий автомобіль для цілодобового використання з водіями та держохорону. Безоплатно ж екс-глава держави зможе користуватися й залами для офіційних осіб та делегацій аеропортів, аеровокзалів, залізничних вокзалів і станцій, морських і річкових вокзалів (портів), урядовим зв''язком та іншими видами спецзв''язку, а також пересилати пошту як урядові відправлення. Він також зможе обрати будь-який населений пункт України для того, щоб надалі проживати в ньому.
Законопроект передбачає, що суспільно-політична та інша діяльність екс-президента забезпечує його патронатна служба, яка належить до складу Адміністрації президента. До того ж цю діяльність мають забезпечити відповідним приміщенням, меблями та технікою. Звання президента охороняє закон, а залишать його за главою держави довічно, якщо його не усунули з посади за допомогою імпічменту.
Попри те, що автори проекту все-таки залишили можливість притягнення екс-президента до відповідальності у разі скоєння злочину під час керівництва державою, втілити її у життя буде не так уже легко. Згоду на це має дати конституційна більшість народних депутатів, тобто треба отримати 300 голосів. Варто зазначити, що кримінальну справу проти колишнього президента може порушити генеральний прокурор, а розглядає її Верховний Суд України. Рішення суду можна оскаржити в апеляційному та касаційному порядку.
Цікаво, що Пустовойтенко з колегами у зазначеному законопроекті піклується не лише про екс-президента, але й про долю його сім''ї. Якщо раптом президент-пенсіонер помре, то Кабмін з дня смерті призначає членам його сім''ї, які перебували на його утриманні, пенсію у зв''язку з втратою годувальника -- 70% довічного щомісячного грошового утримання президента. У разі потреби їм також нададуть житло.
Підпис лідера НДП під цим документом свідчить, що Пустовойтенко, злякавшись, як би його раптом не звинуватили в опозиційності до Кучми, "отямився" й записався в одні з перших роялістів. Ще одним кроком у цьому напрямку стали його наміри підтримати кандидатом у президенти Віктора Януковича. Принаймні про готовність лідера НДП підписати відповідну угоду й так відмовитися від своїх президентських амбіцій заявив один з лідерів народних демократів Олег Зарубінський.
Щодо підписів під гарантійним законопроектом представників групи "Центр", то вони можуть означати, що вони швидше перебувають у опозиції до Адміністрації президента (читай -- "до Віктора Медведчука"), ніж до самого Леоніда Даниловича.
КОМЕНТАР: Анатолій МАТВІЄНКО народний депутат, БЮТ
За кілька місяців спливає термін повноважень Леоніда Кучми, тому сьогодні багато хто переймається його проблемами, а не думає про майбутнє України. Під цю фальшиву музику "Спасіння Кучми" сьогодні танцює вся українська громадськість. Ця музика какофонічна й звучить на різні лади: чи це зміни до Конституції, чи це проект про його гарантії, чи це "всенародно любимий" кандидат від влади Віктор Янукович, чи це торгівля з Росією та продаж національних інтересів, чи це фактична блокада українських інтересів в Європі, чи це незрозуміла вигода для України за її участь у операції в Іраці. Все це є звуки однієї й тієї ж мелодії, яка має назву "Врятуйте Леоніда Даниловича від відповідальності за гріхи, які він вчинив не думаючи!"
Сьогодні Кучма в серйозних роздумах і пошуках. Можливо, вперше він думає серйозно. У тому, що влада програє президентські вибори, немає жодного сумніву. Питання полягає в тому, чи допустять вони це й чи вдасться їм сфальсифікувати результати виборів. Розуміючи, що українська громадськість та цивілізований світ не дасть їм робити це спокійно, вони розробляють усі можливі варіанти відходу. Цей законопроект є одним з варіантів порятунку Кучми.
Те, що це зробив Пустовойтенко та інші автори цього проекту, означає, що в них є рудиментне відчуття, як би першому лизнути. Тому вони виконують це доручення з великою любов''ю, бо вони перші. Та є й тверезий підхід до такого законопроекту. Скажімо, якщо це гарантує ізоляцію адмінресурсу щодо втручання у вибори, дійсне бажання передати нарешті владу народу й що це зніме напруження, яке сьогодні твориться штучно, то треба подумати: можливо, в таких умовах варто обговорювати питання гарантій. Однак я таких рухів з боку влади не бачу. Газета "Поступ"