Ставлення до меншин у Білорусі: “показуха” і будні.

Юрій Свірко
Мінськ, 22 червня 2004 року.

Юрій Свірко

Поки білоруська влада пропагандує розквіт національних культур у державі під керівництвом Олександра Лукашенка та проводить офіційні фестивалі національних культур, білоруські українці кажуть, що реальної допомоги від держави вони не мають.

Навпаки, білоруське Міністерство юстиції відмовило союзові українців Білорусі в реєстрації, але офіційно про це не поінформувало.

У білоруському обласному центрі Гродно нещодавно відбувся фестиваль національних меншин Білорусі, який був покликаний продемонструвати, що жодних проблем у національній сфері білоруська держава не має.

Але на знак протесту від участі в цьому заході відмовилися білоруські литовці, які вважають, що режим Олександра Лукашенка не тільки не допомагає національним меншинам, але й робить усе, щоб їм перешкодити.

Українська ж діаспора своїх представників на фестиваль у Гродно послала, та, наприклад, Олег Дудко з Добруша не потрапив на фінальний гала-концерт, хоча мав там виступати – запросити його просто забули.

Керівниця мінського центру української культури “Січ” Валентина Логвин сказала радіо “Свобода”, що фестиваль мав дві сторони:

Валентина Логвин

Перша сторона – це, звичайно, свято для людей, звичайно, що воно вже відпрацьоване, проводиться для людей, для всіх жителів Гродно це дуже цікаве і красиве свято, але з іншого боку, оскільки до цього і зводиться вся робота національних об’єднань, тому що, звичайно, великих засобів вимагає цей фестиваль, фінансування ні на що, крім фестивалю, не залишається, грошей.

Тому останнім часом, я б сказала, що умови такої повсякденної роботи національних об’єднань навіть погіршилися, тому що абсолютно не маємо якихось фінансових можливостей, щоб орендувати якісь приміщення для репетицій колективів, для проведення якихось своїх заходів, які у нас раніше постійно були такі, як, наприклад, “Клуб друзів України”.

Юрій Свірко

Керівниця мінського центру української культури “Січ” нарікає, що коли послом України в Мінську був Анатолій Дронь (тепер перший заступник міністра закордонних справ у Києві), то українське життя в Мінську було активнішим, а ось новий склад посольства на чолі з Петром Шаповалом з українською діаспорою працює менше:

Валентина Логвин

Коли рік Шевченка проводився, то дуже багато заходів відбулося: там пам’ятник один відкрили, другий, дні Києва пройшли в Мінську, ми все це спільно робили, фестиваль українців в Білорусі шостий був проведений, контакти тісніші були, при посольстві, до речі, була створена координаційна рада (не юридична особа, але при посольстві була створена, і нам пропонували там приміщення).

Юрій Свірко

За словами Валентини Логвин, українські центри в Білорусі підтримують між собою зв’язки, але об’єднатися офіційним чином їм перешкоджають:

Валентина Логвин

Була спроба у нас зробити союз українських громадських об’єднань всіх, але чомусь Міністерство юстиції не те, що дало відмовну відповідь, а взагалі не відповіло, вже пройшло майже півтора роки, і ні слуху, ні духу.

А коли вже пройшло більше за рік, я просто випадково у розмові з Уральським (це функціонер Комітету у справах релігії та національностей) повідомив, що нам, виявляється, відмовлено в тому.

Там все-таки і гроші були заплачені необхідні за цей процес реєстрації, і всі підготовлені документи.

Юрій Свірко

Говорила керівниця мінського центру української культури “Січ” у Мінську Валентина Логвин.

У білоруському Міністерстві юстиції від коментарів щодо ситуації довкола офіційної реєстрації союзу українських громадських об’єднань Білорусі відмовилися.

Ось що заявив радіо “Свобода” заступник начальника відділу реєстрації Мінюсту Олег Леонідович:

Олег Леонідович (переклад)

Цілком можливо, що там щось і було, але щоб ми відповіли на Ваше запитання, Вам треба зв’язатися з нашою прес-службою. Ми безпосередньо контактів із пресою не утримуємо.

Юрій Свірко

А керівниця прес-служби Міністерства юстиції Білорусі Тетяна Бондар сказала надіслати їй факс із запитанням, після чого його розглянуть. Це саме багато разів робили білоруські українці, але жодної відповіді не одержали.