Михайло Рамач
Белград, 25 травня 2004 – Президентом Сербiї, мiж iншими, прагнуть стати принцеса Єлисавета Карадьордєвич, спiвачка Лiляна Арандєлович та бiзнесмен Боґолюб Карич.
Принцеса походить з колишньої сербської династiї. В неї поганi стосунки з двоюрiдним братом Олександром, котрого у Белградi називають спадкоємцем престолу. Її навiть не пускають у колишнiй королiвський палац, хоча їй належить частина сiмейного майна. Бiльшiсть сербiв, згiдно з опитуваннями, виступає проти вiдновлення монархiї.
Пан Карич, кажуть, найбагатший громадянин Сербiї. Двадцять рокiв тому вiн був скромним музикантом. А згодом, разом із трьома братами, вiн створив дiлову імперію, в складi якої є банк, телевiзiйний канал, мережi мобiльного телефонного зв’язку та Інтернету, перший в Сербiї приватний університет, тощо. Популярнiсть Карича, котрий досi не втручався в полiтику, швидко зростає й наразi його пiдтримує бiльше 10% громадян.
Найбiльше прихильникiв має кандидат ультранацiоналiстичної Радикальної партiї Томислав Николич. Вiн висловлює упевненiсть, що переможе в першому турi. Згiдно з опитуваннями, його головним опонентом буде Борис Тадич, лiдер опозицiйної Демократичної партiї. За ними, за рейтингом популярності, йде кандидат правоцентристської правлячої коалiцiї Драґан Маршичанин, котрого в пресi називають безбарвним та надто залежним вiд прем’єра Воїслава Коштуницi.
Право голосу вперше мають і тi громадяни, котрi перебувають за кордоном. Та до посольств з бажанням голосувати звернулося лише десять тисяч емігрантів. В Гаазi, що в Нiдерландах, голосуватимуть і 13 з-помiж 25 сербських в’язнiв, котрих обвинувачують у воєнних злочинах. Між іншим, екс-президент Слободан Милошевич та лiдер ультранацiоналiстiв Воїслав Шешель не виявили бажання скористуватися таким правом.
Президентськi вибори у Сербії досi тричi поспiль оголошували недiйсними, оскiльки в них взяло участь менше половини електорату. Тим часом парламент змiнив виборчий закон і Сербiя нарештi матиме президента. Якщо не в першому, то в другому турi.
Принцеса походить з колишньої сербської династiї. В неї поганi стосунки з двоюрiдним братом Олександром, котрого у Белградi називають спадкоємцем престолу. Її навiть не пускають у колишнiй королiвський палац, хоча їй належить частина сiмейного майна. Бiльшiсть сербiв, згiдно з опитуваннями, виступає проти вiдновлення монархiї.
Пан Карич, кажуть, найбагатший громадянин Сербiї. Двадцять рокiв тому вiн був скромним музикантом. А згодом, разом із трьома братами, вiн створив дiлову імперію, в складi якої є банк, телевiзiйний канал, мережi мобiльного телефонного зв’язку та Інтернету, перший в Сербiї приватний університет, тощо. Популярнiсть Карича, котрий досi не втручався в полiтику, швидко зростає й наразi його пiдтримує бiльше 10% громадян.
Найбiльше прихильникiв має кандидат ультранацiоналiстичної Радикальної партiї Томислав Николич. Вiн висловлює упевненiсть, що переможе в першому турi. Згiдно з опитуваннями, його головним опонентом буде Борис Тадич, лiдер опозицiйної Демократичної партiї. За ними, за рейтингом популярності, йде кандидат правоцентристської правлячої коалiцiї Драґан Маршичанин, котрого в пресi називають безбарвним та надто залежним вiд прем’єра Воїслава Коштуницi.
Право голосу вперше мають і тi громадяни, котрi перебувають за кордоном. Та до посольств з бажанням голосувати звернулося лише десять тисяч емігрантів. В Гаазi, що в Нiдерландах, голосуватимуть і 13 з-помiж 25 сербських в’язнiв, котрих обвинувачують у воєнних злочинах. Між іншим, екс-президент Слободан Милошевич та лiдер ультранацiоналiстiв Воїслав Шешель не виявили бажання скористуватися таким правом.
Президентськi вибори у Сербії досi тричi поспiль оголошували недiйсними, оскiльки в них взяло участь менше половини електорату. Тим часом парламент змiнив виборчий закон і Сербiя нарештi матиме президента. Якщо не в першому, то в другому турi.