Альгімантас Літвінас
Вільнюс, 14 травня 2004 — Бажання взяти участь у дострокових виборах президента Литви пару тижнів тому висловили десять осіб. Але претенденти, щоб центральна виборча комісія зареєструвала їх кандидатами, мали зібрати кожний не менше 20 тисяч дійсних підписів громадян.
Чотири претенденти не зібрали потрібної кількості підписів, а екс-президент Роландас Паксас не був зареєстрований кандидатом згідно з новим законом. Тому у виборах 13 червня, ймовірно, братиме участь п’ять кандидатів у президенти (якщо якийсь із них ще не зніме власну кандидатуру).
Екс-президент Роландас Паксас, звільнений 6 квітня з посади шляхом імпічменту, хоча й зібрав підписи громадян, не був зареєстрований центральною виборчою комісією як кандидат згідно з законом від 4 травня, який забороняє особі, яку усунули з посади, висувати власну кандидатуру на посаду президента.
Серед п’яти зареєстрованих кандидатів найбільш відомими політиками є колишній президент Валдас Адамкус, колишня прем’єр-міністр Казімєра Прунскєне та тимчасовий голова Сейму Чесловас Юршенас.
Після імпічменту проти Паксаса у суспільстві точиться дискусія й про те, чи Литві потрібний президент, й про те, яким він має бути, які є його повноваження. Ставлення суспільства до інституту президента у четвер коментував політолог Лаурас Бєлініс.
“Сьогодні ми маємо зрозуміти, що президент, безперечно, є главою держави, проте найвищою владою є все ж таки закон. Президент повинен і сам дотримуватися закону й стежити, щоб ніхто інший не порушував обмежень, встановлених законами. Так що від президента залежить те, що залежить згідно з законом. Тут головним чином наш президент, президент Литви, згідно з Конституцією має відповідати за справи, котрі пов’язані з міжнародними відносинами Литви, тому що він репрезентує Литву, він ухвалює та здійснює разом з міністерством закордонних справ усі рішення, які пов’язані з закордонними справами. Внутрішні справи більш залежать від уряду і Сейму, тим часом люди часто бажають та очікують, що президент прийде та підвищить заробітні платні, зменшить інфляцію, приборкає злочинність, тощо. Цього президент безпосередньо зробити не може ”, - сказав доцент Вільнюського інституту політичних наук і міжнародних відносин Лаурас Бєлініс щодо питання про повноваження президента Литви, якого обиратимуть 13 червня.
Чотири претенденти не зібрали потрібної кількості підписів, а екс-президент Роландас Паксас не був зареєстрований кандидатом згідно з новим законом. Тому у виборах 13 червня, ймовірно, братиме участь п’ять кандидатів у президенти (якщо якийсь із них ще не зніме власну кандидатуру).
Екс-президент Роландас Паксас, звільнений 6 квітня з посади шляхом імпічменту, хоча й зібрав підписи громадян, не був зареєстрований центральною виборчою комісією як кандидат згідно з законом від 4 травня, який забороняє особі, яку усунули з посади, висувати власну кандидатуру на посаду президента.
Серед п’яти зареєстрованих кандидатів найбільш відомими політиками є колишній президент Валдас Адамкус, колишня прем’єр-міністр Казімєра Прунскєне та тимчасовий голова Сейму Чесловас Юршенас.
Після імпічменту проти Паксаса у суспільстві точиться дискусія й про те, чи Литві потрібний президент, й про те, яким він має бути, які є його повноваження. Ставлення суспільства до інституту президента у четвер коментував політолог Лаурас Бєлініс.
“Сьогодні ми маємо зрозуміти, що президент, безперечно, є главою держави, проте найвищою владою є все ж таки закон. Президент повинен і сам дотримуватися закону й стежити, щоб ніхто інший не порушував обмежень, встановлених законами. Так що від президента залежить те, що залежить згідно з законом. Тут головним чином наш президент, президент Литви, згідно з Конституцією має відповідати за справи, котрі пов’язані з міжнародними відносинами Литви, тому що він репрезентує Литву, він ухвалює та здійснює разом з міністерством закордонних справ усі рішення, які пов’язані з закордонними справами. Внутрішні справи більш залежать від уряду і Сейму, тим часом люди часто бажають та очікують, що президент прийде та підвищить заробітні платні, зменшить інфляцію, приборкає злочинність, тощо. Цього президент безпосередньо зробити не може ”, - сказав доцент Вільнюського інституту політичних наук і міжнародних відносин Лаурас Бєлініс щодо питання про повноваження президента Литви, якого обиратимуть 13 червня.