Тарас Марусик
Київ, 30 квітня 2004 року.
Тарас Марусик
Це його спільне з польським письменником Анджеєм Стасюком видання, яке побачило світ в обох оригіналах у 2000-му році одночасно у Львові та Варшаві. Французьке видання “Моєї Європи” з’явилося до щорічного паризького “Салону книжок”, який відбувається у березні. Текст Андруховича французькою витлумачила відома перекладачка з Парижа, член журі премії iмени Григорія Сковороди посольства Франції в Україні за найкращий переклад французьких творів українською мовою Марія Маланчук.
Поява Андруховичевої прози французькою з розряду рідкісних подій. Якщо говорити про видання українських авторів за останні років двадцять, то їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. Передовсім, це добрий переклад “Жовтого князя” Василя Барки в престижному видавництві “Ґаллімар” в 1985-му році. Наступні книжки вийшли вже майже відразу після проголошення Україною незалежности: коротка проза Миколи Хвильового і публіцистичні твори Леоніда Плюща “Україна – дайош Європу!” Після великої перерви минулого року вийшла книжка Миколи Рябчука “Від Малоросії до України”.
З цих видань Марія Маланчук переклала, окрім Андруховича, Леоніда Плюща. Передісторія французького видання “Моєї Європи” починається з 2000-му року з акції “Літературний експрес”. Низка молодих європейських літераторів проїхала від Лісабона до Москви через Париж і Берлін. Від України було троє, в тому числі і Юрій Андрухович.
Марія Маланчук
І коли літекспрес зупинився в Парижі, польський інститут запропонував організувати літературний вечір Юрію Андруховичу, що було зовсім незвично, оскільки сам принцип цього літературного експресу - це були, власне, зустрічі і дискусії різних письменників з різних країн. Звісно, були і три представники польської літератури, але польський інститут волів запропонувати такий вечір Юрію Андруховичу, маючи на увазі його великі заслуги щодо польсько-українських відносин.
Тарас Марусик
На вечорі Юрій Андрухович прочитав уривок зі свого роману “Перверсії”. Французький переклад цих сторінок, зроблений Марією Маланчук, виконав актор польського походження відомого паризького театру “Comedie francaise”.
На літературний вечір були запрошені і представники засобів масової інформації, що пізніше зіграло позитивну роль у цій історії.
Марія Маланчук
Три роки пізніше, маючи на увазі майбутній тоді, а сьогодні вже зовсім сучасний вступ Польщі в ЄС, вирішено було видати цей текст “Моя Європа”, і, звісно, текст Стасюка тут паровозом правив. Польський молодий автор, який пише текст під назвою “Моя Європа” рік до того, як Польща вступає в ЄС, то це, звісно, дуже гаряча тема. І паризьке видавництво, що в перекладі звучить “Чорне на білому”, вирішило видати цей текст і перекладати з варшавського видання. Вечір пройшов дуже успішно. Літературний поїзд поїхав далі і на тому більш-менш справа закінчилася.
Тарас Марусик
Під час засідання редколегії одна людина зауважила, що перекладати Андруховича з польської означає робити подвійний переклад. І тоді присутня на засіданні журналістка згадала, що три роки тому на літературному вечорі був зачитаний переклад “Перверсій” Марії Маланчук. Таким чином видавництво “Чорним по білому” розшукало її і замовило переклад з оригіналу.
Чи думає Марія Маланчук повністю перекласти “Перверсії”?
Марія Маланчук
Я б з задоволенням перекладала “Перверсії”, якби було на це замовлення. Але, навпаки, після виходу книжки під заголовком “Моя Європа” теж видавництво замовило переклад другого роману Андруховича “Московіада”.
Тарас Марусик
Тобі? Тобто, ти зараз працюєш над цим перекладом?
Марія Маланчук
Так, я почала добивати “Московіаду”.
Тарас Марусик
Чи можна сподіватися, що ти до кінця цього року “доб’єш”?
Марія Маланчук
Безумовно, я доб’ю, але я думаю, що процес виробничий піде, не швидше весни наступного року воно появиться.
Тарас Марусик
Це його спільне з польським письменником Анджеєм Стасюком видання, яке побачило світ в обох оригіналах у 2000-му році одночасно у Львові та Варшаві. Французьке видання “Моєї Європи” з’явилося до щорічного паризького “Салону книжок”, який відбувається у березні. Текст Андруховича французькою витлумачила відома перекладачка з Парижа, член журі премії iмени Григорія Сковороди посольства Франції в Україні за найкращий переклад французьких творів українською мовою Марія Маланчук.
Поява Андруховичевої прози французькою з розряду рідкісних подій. Якщо говорити про видання українських авторів за останні років двадцять, то їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. Передовсім, це добрий переклад “Жовтого князя” Василя Барки в престижному видавництві “Ґаллімар” в 1985-му році. Наступні книжки вийшли вже майже відразу після проголошення Україною незалежности: коротка проза Миколи Хвильового і публіцистичні твори Леоніда Плюща “Україна – дайош Європу!” Після великої перерви минулого року вийшла книжка Миколи Рябчука “Від Малоросії до України”.
З цих видань Марія Маланчук переклала, окрім Андруховича, Леоніда Плюща. Передісторія французького видання “Моєї Європи” починається з 2000-му року з акції “Літературний експрес”. Низка молодих європейських літераторів проїхала від Лісабона до Москви через Париж і Берлін. Від України було троє, в тому числі і Юрій Андрухович.
Марія Маланчук
І коли літекспрес зупинився в Парижі, польський інститут запропонував організувати літературний вечір Юрію Андруховичу, що було зовсім незвично, оскільки сам принцип цього літературного експресу - це були, власне, зустрічі і дискусії різних письменників з різних країн. Звісно, були і три представники польської літератури, але польський інститут волів запропонувати такий вечір Юрію Андруховичу, маючи на увазі його великі заслуги щодо польсько-українських відносин.
Тарас Марусик
На вечорі Юрій Андрухович прочитав уривок зі свого роману “Перверсії”. Французький переклад цих сторінок, зроблений Марією Маланчук, виконав актор польського походження відомого паризького театру “Comedie francaise”.
На літературний вечір були запрошені і представники засобів масової інформації, що пізніше зіграло позитивну роль у цій історії.
Марія Маланчук
Три роки пізніше, маючи на увазі майбутній тоді, а сьогодні вже зовсім сучасний вступ Польщі в ЄС, вирішено було видати цей текст “Моя Європа”, і, звісно, текст Стасюка тут паровозом правив. Польський молодий автор, який пише текст під назвою “Моя Європа” рік до того, як Польща вступає в ЄС, то це, звісно, дуже гаряча тема. І паризьке видавництво, що в перекладі звучить “Чорне на білому”, вирішило видати цей текст і перекладати з варшавського видання. Вечір пройшов дуже успішно. Літературний поїзд поїхав далі і на тому більш-менш справа закінчилася.
Тарас Марусик
Під час засідання редколегії одна людина зауважила, що перекладати Андруховича з польської означає робити подвійний переклад. І тоді присутня на засіданні журналістка згадала, що три роки тому на літературному вечорі був зачитаний переклад “Перверсій” Марії Маланчук. Таким чином видавництво “Чорним по білому” розшукало її і замовило переклад з оригіналу.
Чи думає Марія Маланчук повністю перекласти “Перверсії”?
Марія Маланчук
Я б з задоволенням перекладала “Перверсії”, якби було на це замовлення. Але, навпаки, після виходу книжки під заголовком “Моя Європа” теж видавництво замовило переклад другого роману Андруховича “Московіада”.
Тарас Марусик
Тобі? Тобто, ти зараз працюєш над цим перекладом?
Марія Маланчук
Так, я почала добивати “Московіаду”.
Тарас Марусик
Чи можна сподіватися, що ти до кінця цього року “доб’єш”?
Марія Маланчук
Безумовно, я доб’ю, але я думаю, що процес виробничий піде, не швидше весни наступного року воно появиться.