Галина Терещук
Львів, 27 квітня 2004 р. - Сьогодні на Личаківському цвинтарі у Львові на могилі відомого українського композитора-пісняра Володимира Івасюка відбулась панахида, біля будинку , де мешкав маестро, представники УНА -УНСО, Батьківщини та УРП “Собор” провели жалобне віче із вшанування пам”яті композитора. Адже, як стверджують організатори заходу, за матеріалами радянських архівів саме 27 квітня 25 років тому композитора було вбито.
...Близько 50 осіб, а це переважно активісти УНА - УНСО, УРП “Собор” та “Батьківщини” зібрались біля могили Володимира Івасюка. Серед присутніх не було рідної сестри Володимира - Галини, а лише її чоловік – відомий фотомитець Любомир Криса. Пан Любомир пояснив кореспондентові радіо “Свобода”, що у родини є кілька дат, пов”язаних із Володимиром Івасюком: 4 березня, день його народження, 18 травня - у цей день 1979 року тіло Володимира Івасюка знайшли повішеним на дереві у лісі поблизу Львова і 22 травня -день поховання.
24 квітня 1979року Володимир Івасюк пішов з дому на лекції в консерваторію і більше його ніхто не бачив живим. Це уже радянські медики переконували, що смерть настала 27 квітня, але рідні просто їм не вірять.
Я попросила Любомира Крису пригадати ці жахливі квітневі та травневі дні 25- річної давнини для їхньої родини. Любомир Криса:
“Досі кримінальна справа щодо вбивства Володимира Івасюка нерозкрита. Вона перебуває під грифом “таємно” в архівах МВС України, КДБ в Москві, багато документів знищені. Тому сьогодні активісти політичних партій вимагали під час жалобного віча порушити кримінальну справу за фактом вбивства Володимира Івасюка, притягнути виконавців та організаторів знищення митця до судової відповідальності, припинити засилля російськомовної пісні в українському ефірі та концертно - гастрольній діяльності, створити сприятливі умови для розвитку та процвітання української пісенності. А від Генерального консульства Російської Федерації у Львові, яке сьогодні пікетували активісти політичних партій, вони вимагали повернути Україні архіви, пов’язані з іменем Володимира Івасюка.
Однак чимало виконавців цього вбивства досі обіймають високі посади в органах безпеки України, тому родина не вірить у якесь розслідування. Хіба що висловлює сподівання на майбутнє українське покоління. Адже нинішнє українське суспільство байдуже до імені Володимира Івасюка та й до української пісні загалом.До слова, уже 5 рік у Любомира Криси готовий до друку фотоальбом, присвячений Володимирові Івасюку, але ні на 50 -річчя від дня народження митця, ні цього року уже на його 55- річчя не знайшлось жодного мецената, який би допоміг родині Івасюків видати цей унікальний альбом із фотографіями композитора, зібраними за усе його 30 - літнє життя, за яке він написав 100 неповторних українських пісень і кілька серйозних класичних творів.
...Близько 50 осіб, а це переважно активісти УНА - УНСО, УРП “Собор” та “Батьківщини” зібрались біля могили Володимира Івасюка. Серед присутніх не було рідної сестри Володимира - Галини, а лише її чоловік – відомий фотомитець Любомир Криса. Пан Любомир пояснив кореспондентові радіо “Свобода”, що у родини є кілька дат, пов”язаних із Володимиром Івасюком: 4 березня, день його народження, 18 травня - у цей день 1979 року тіло Володимира Івасюка знайшли повішеним на дереві у лісі поблизу Львова і 22 травня -день поховання.
24 квітня 1979року Володимир Івасюк пішов з дому на лекції в консерваторію і більше його ніхто не бачив живим. Це уже радянські медики переконували, що смерть настала 27 квітня, але рідні просто їм не вірять.
Я попросила Любомира Крису пригадати ці жахливі квітневі та травневі дні 25- річної давнини для їхньої родини. Любомир Криса:
“Досі кримінальна справа щодо вбивства Володимира Івасюка нерозкрита. Вона перебуває під грифом “таємно” в архівах МВС України, КДБ в Москві, багато документів знищені. Тому сьогодні активісти політичних партій вимагали під час жалобного віча порушити кримінальну справу за фактом вбивства Володимира Івасюка, притягнути виконавців та організаторів знищення митця до судової відповідальності, припинити засилля російськомовної пісні в українському ефірі та концертно - гастрольній діяльності, створити сприятливі умови для розвитку та процвітання української пісенності. А від Генерального консульства Російської Федерації у Львові, яке сьогодні пікетували активісти політичних партій, вони вимагали повернути Україні архіви, пов’язані з іменем Володимира Івасюка.
Однак чимало виконавців цього вбивства досі обіймають високі посади в органах безпеки України, тому родина не вірить у якесь розслідування. Хіба що висловлює сподівання на майбутнє українське покоління. Адже нинішнє українське суспільство байдуже до імені Володимира Івасюка та й до української пісні загалом.До слова, уже 5 рік у Любомира Криси готовий до друку фотоальбом, присвячений Володимирові Івасюку, але ні на 50 -річчя від дня народження митця, ні цього року уже на його 55- річчя не знайшлось жодного мецената, який би допоміг родині Івасюків видати цей унікальний альбом із фотографіями композитора, зібраними за усе його 30 - літнє життя, за яке він написав 100 неповторних українських пісень і кілька серйозних класичних творів.