Андрій Охрімович "Інтернет-майдан"
Київ, 13 квітня 2004
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
Поточне життя, останні події в парламенті, розвиток воєнної ситуації в Іракщині та світлий празник Воскресіння Христового складають собою дивовижний і дуже рухливий букет. Драйвовий, я б сказав. Але то мої приватні реакції.
На сайтах “Павутини” малюють свій асоціативний ряд, в якому не останнє місце займає план масштабного перформенсу, за яким у МВС тривожно на душі, а спецназ терміново пакується до рояля, якого в свою чергу чіпляють до спецназівського гелікоптера. Поруч чіпляють стільчика з роялістом. Гелікоптер злітає. Піаніст (рояліст) починає грати. Подекуди чутно зойки спецназівців, по кумполам яких влучають молоточки. Однак в цілому виконання чудове.
Рояліст підвищує темп гри, посуваючи нас до відчуття близького апотеозу п’єси. Рояль з піаністом відчіпляється від гелікоптера, падає на дорожню комунікацію і котиться на своїх трьох кольосіках.
Гра не припиняється, навіть прискорюється. Рояль вибиває двері будови соціального призначення. Апотеоз. Кришка роялю з лускотом відчиняється. Зсередини вибігає спецназ. Всім лежати! Всі лежать. Піаніст грає фінал (па-ба-ба)... Тиша.
Піаніст поправляє фрака і бляшаним голосом оголошує: “Наступна станція “Республіканський стадіон”. Натякаючи тим самим на непевність нашого з вами буття, бо ніхто так таки й не знає, якою у нас з вами буде наступна станція.
Далі Надія Шерстюк зі своїм оглядом віртуальної преси.
Надія Шерстюк
Голосування у парламенті законопроекту про зміни до Конституції стало провідною темою українських і закордонних віртуальних видань.
Ввечері 8-го квітня, коли стало ясно, що політреформа з тріском провалилася, інформаційна агенція “УНІАН” повідомила, що депутати від опозиції почали цілуватися, тиснути один одному руки, а представники більшості мовчки залишали залу.
Російське видання “Газєта.ру” у розвиток теми пише: “План Леоніда Кучми з передачі основних важелів управління країною призначуваному ним прем’єру гучно провалився”.
Шанси “протягнути” поправки до Основного Закону були досить великими. Пропрезидентська більшість складається з 320 депутатів. Після денної перерви зареєструвалося тільки 282 народних обранців. Перед голосуванням необхідних 300 депутатів все-таки назбиралось, але тут раптом двоє проголосували проти, а четверо утрималися.
“Поразка ухвалення закону істотно змінює політичну ситуацію в Україні, - підсумовує “Газєта.ру”. - Леонід Кучма, який розраховував або самостійно зайняти крісло прем’єра, або призначити на цю посаду надійну людину, за півроку до президентських виборів опинився фактично біля розбитого корита”. “А це означає, - продовжує часопис, - що шанси висування Кучми на третій термін різко зросли”.
“Українська правда” вважає, що “8-ме квітня могло стати новим днем Конституції, а стало днем перемоги над Медведчуком”.
“Медведчук, - пише “Укрправда”, - запланував політреформу ще понад два роки тому”.
Рік тому в автокатастрофі загинув відомий журналіст Олександр Кривенко. “На сайті “Громадського радіо”, - повідомляє “Майдан.орг”, - буде відкрито фотогалерею з його найкращими знімками, а також буде розміщено посилання на найцікавіші його програми, що прозвучали в ефірах “Громадського радіо”.
Андрій Охрімович
Міркуючи над тим, чим нині Україна могла б найбільше гордитися, не зміг я вийти за межі списку, який складається з братів Кличків та футболіста Шевченка.
Може, в силу розумової обмеженості, може, через ментальні причини, але, чого б я не чіпався, звідусіль на мене липало чиєсь малосимпатичне рило. То Онопрієнко з неіснуючого сайту “Маніак. юей” вишкіриться, то з політикуму поточного який-небудь “брат два” насниться.
А вчора з сайту “Топдаун.ру” сколупнув я інформацію про ще одну вкраїнську знаменитість, хакера Максима Височанського.
Рік тому Таїландська поліція видала його американським властям. За свої двадцять п’ять років Максим встиг багато чого зробити. Сума збитків через діяльність нашого земляка складає три мільйони доларів, плюс моральні збитки та поганий сон автора “Інтернет-майдану”.
Тішить в усьому тому хіба що Мар’яна Драч. У неї теж поганий сон і, здається, через ті ж таки причини.
Мар’яна Драч
Височанського заарештували минулого року в Таїланді, куди він приїхав на відпочинок. Згодом видали Америці. Максиму 26 років. Він народився у Тернополі під прізвищем Ковальчук. Прізвище Височанський він перебрав у дружини 2002-му році.
Фахівець з проблем авторського права, директор компанії “IT-консалтинг” у Києві О. Бернатович каже, що проблема піратства вельми актуальна і для України.
Олександр Бернатович
Таке розповсюдження в Україні здійснює тисяча й тисяча піратів у кожному великому чи малому місті України.
Мар’яна Драч
Височанського звинувачують у поширенні неліцензійних програм через Інтернет. Як зауважує О.Бернатович, саме такі злочини в Україні рідкість.
Олександр Бернатович
В Україні не дуже швидкий Інтернет. Для того, щоб серйозно скачувати великі програмні продукти, треба багато-багато годин.
Мар’яна Драч
Тому пірати в Україні переважно перекачують інформацію на компакт-диски.
Продовжує О.Бернатович.
Олександр Бернатович
Коли я був у відряджені у США, то я мав справу з правозахисними асоціаціями. Вони наводили такі дані, що в Росії розташовані майже 20% піратських сайтів, де розповсюджується піратське програмне забезпечення. Але в них не було данх про те на той рік, що в Україні є велика кількість піратських сайтів, які розповсюджують піратське програмне забезпечення. Тобто, до України з цього приводу немає таких зауважень.
Мар’яна Драч
Все-таки Височанський – це для України такий поодинокий...
Олександр Бернатович
Так. Може, там є ще декілька, але немає такого масового розповсюдження.
Мар’яна Драч
А де найбільше? З яких країн? Ви сказали про Росію...
Олександр Бернатович
Відомо, що найбільші збитки від піратства приносить сама Америка. Там найбільша кількість порушень. Це розвинений ринок.
Мар’яна Драч
Американські закони суворі до піратів. Якщо суд в Каліфорнії визнає вину Височанського, то українському пірату загрожує ув’язнення терміном до 20 років і штраф у розмірі 0,5 мільйона доларів.
Андрій Охрімович
Якось в лагідних та дуже глянцевих мас-медіа виник такий собі пост-чорнобильський термін - “радіаційна тривожність”. Мовляв, дарма хвилюєтесь, на ЧАЕС все пучком, а решта не що інше, як ваші нерви, і вони вас в гріб таки загонять.
Хвилюватися ніхто не перестав, а за останні роки в могилу позаганяли не тільки чорнобильців.
Тож від “Інтернет-майдану” графоманствуючій публіці можемо подарувать новий науковоподібний термін “соціальна тривожність”. Використовуючи його, можна казати, що насправді в Україні все “люля-кебаб”, а у злидні, хвороби, наркоманію, закриття газет та радіостанцій люди себе самі заганяють через надмірну “соціотривожність”.
Крім того бунтують інші не надто здорові шари населення, адептів яких певні та не надто певні сили намагаються використати в своїх інтересах. Однак всупереч авітамінозній логіці сонце світить, соки в землі є, значить квітка не зів’яне.
Раз на рік, себто на Паску, багато хто задумується про душу. Чи все з отим гаразд? Відповідь не завжди позитивна. А це тривожить, дратує та робить пацієнта над міру балакучим. Тертя збільшує загальну температуру, а та, в свою чергу, породжує непролазний туман смислів.
Сталкером у цій непробудності може бути тільки один чоловік, незмінний санітар рубрики “Палата № 6” Віктор Недоступ.
Віктор Недоступ
На форум видання “Фор-Ю-Ей” хтось закинув статистику: кожний дванадцятий українець алкоголік.
Такий собі Сергій додає ще й пивний алкоголізм, який якось обходять стороною. “Схоже, проблема під назвою “Україна” скоро вирішиться сама по собі”.
“Це що,” – підхоплюють тему на форумі “України кримінальної,” – в Києві в будь-якій аптеці можна купити трамадол. Вдень продається по 100 тисяч упаковок”.
“Воно у всіх містах, - відповідає такий собі Комбат, – у нас у місті половина молоді на “трамичі” сидить”.
Дописувач на ім’я Пріст доповнює картину: “Мені здається, рекордсменом є Харків. Такої кількості розкиданих упаковок та осіб явно наркоманської зовнішності не бачив ніде. Зрозуміло, все це гуляє під дбайливим оком міліції”.
А на форумах української служби “Бі-Бі-Сі” вивчають рівень довіри громадян до влади, оскільки уряд Януковича пообіцяв, що цього року становище пенсіонерів покращиться.
Сергій з Києва пише: “Становище людей похилого віку та дітей – то показник становища всього суспільства”.
Наступний дописувач спрямовує увагу на особисту відповідальність громадянина. “Жодна реформа, - пише він, – не допоможе, якщо населення і далі буде покладатися на владу. Так зараз при владі люди з психологією цигана на троні, але не вони примушують забувати батьків і старих родичів, кидати дітей та знущатися один з одного”.
На політфорумі “Української правди” не відводять пильного погляду від Верховної Ради.
Дописувач під псевдо-Олько підозрює, що голосування по проекту конституційної реформи більше не буде: “Наступного разу воно набере ще менше голосів, бо депутати й більшість побачили, що Медведчук насправді зовсім не Геракл, і боятися нема чого”.
Тим часом на форумі російського видання “Правда.ру” обговорюють вивід українського миротворчого контингенту з Аль-Куту.
“Бреше ваш “Дейлі-телеграф”, як кіт Базиліо,” – втручається український Інтернет-персонаж Сержант Вудс, – наші хлопці увійшли у Ель-Кут, щоб захистити громадську адміністрацію. Коли вона вирішила звідти звалити, наші також лишили місто, прикриваючи втечу тієї самої адміністрації. А стосовно блоку Ющенка, то так далеко не вся фракція голосувала за ввід військ до Іраку. Зате фракція вашого Януковича повним складом проголосувала “за”.
А на форумі “Про-Ю-Ей” виринуло послання від такого собі Юрія під назвою “Українські окупанти”: “За бабло вони воювали! З гроші і загинув той хлоп з Житомиру”.
Відвідувач на ім’я Кобольд відповів: “Це ж як треба ненавидіти людей, щоб писати таке. Гниллю потягнуло. Аж цікаво стало: звідки цей спеціальний мужичок пише? На жаль, айпішник заболочено”.
Андрій Охрімович Світлий понеділок налаштовує на роздуми про вічне й нетлінне, пошуки високих істин і духовної досконалості.
Втім, віяння часу торкнулися і такої, здавалося б, консервативної сфери, як релігія.
За даними релігійно-інформаційної служби України (www.risu.org.ua), на 6-те квітня нинішнього року Україна релігійна має в Інтернет-мережі 241-у веб-адресу чи не всіх існуючих у світі конфесій.
Активно оволодіває віртуальним простором і така традиционалістська інституція, як Православна церква. Офіційні сайти мають УПЦ КП, УПЦ МП, УАПЦ, веб-сторінки є у релігійних організацій, часописів, єпархій, монастирів і навіть окремих парафій.
Далі Інна Набока. Рубрика “Букініст”
Інна Набока
Храм Живоносного Джерела, що знаходиться в Києві на Південній Борщагівці, має давню та славну історію. Заснований він був ще у 17–ому сторіччі. У 1922-му місцева громада приєдналася до Української автокефальної церкви. У храмі бував митрополит Василь Липківський. У совєтські часи церкву кілька разів закривали, священники були репресовані, будівля майже цілковито зруйнована. Відновили і відбудували її вже в роки незалежності. Про історичне минуле і сучасне життя відродженого храму розповідає сайт www.hram.kiev.ua.
Особливий інтерес викликає електронна бібліотека релігійної літератури, яка має і власну адресу: www.pravoslav.kiev.ua.
“Укрнет” і взагалі не відзначається великою кількістю бібліотек, а збірок електронних текстів релігійної тематики і поготів лічені одиниці.
На цьому скромному тлі православна бібліотека храму виглядає досить солідно. Акцент у ній зроблено саме на українській релігійній літературі.
Крім праць з апологетики, літургики, катехизаторської літератури, у бібліотеці можна знайти твори митрополита Іларіона (Івана Огієнка), матеріали про святих України-Руси, Києво-Печерський Патерик, адаптований українською мовою Іриною Жиленко. Окремий розділ присвячено історії української церкви, де, серед іншого, вміщено чотирьохомовий “Нарис історії Української православної церкви” відомого діяча УАПЦ Івана Власовського.
З нових видань увагу привертає книжка “10 святих Києво-Могилянської Академії”, що розповідає про святих, які навчалися або викладали у славетному закладі. Наукову редакцію цього видання здійснив доктор історичних наук, професор, протоієрей Юрій Мицик.
Цікавим видається переклад книжки відомої італійської дослідниці й релігійної діячки Емануели Марінеллі “Саван”, яка присвячена проблемі Туринської плащаниці.
Упорядники електронної бібліотеки храму висловлюють сподівання, що зібрані у ній книжки дадуть її читачам відповіді на багато запитань і допоможуть у пошуку істини.
Зазирнути на цей сайт буде цікаво й корисно не лише людям релігійним, воцерковленим, але й тим, хто тільки на шляху до Віри.
Андрій Охрімович
Час програми добігає кінці. Тож наостанок вітаю вас зі світлим святом Воскресіння Христового та пропоную вашій увазі поетичну сентенцію від Василя Симоненка.
“Найогидніші очі порожні, Найгрізніше мовчить гроза, Найнікчемніші дурні вельможні, Найпідліша брехлива сльоза. Найпрекрасніша мати щаслива, Найсолодші кохані вуста, Найчистіша душа незрадлива, Найскладніша людина проста. Але правди в брехні не розмішуй, Не ганьби все підряд без пуття, Бо на світі той наймудріший, Хто найдужче любить життя.”
На цьому все. В київській студії разом зі мною працював Артем Мостовий. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.
Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
Поточне життя, останні події в парламенті, розвиток воєнної ситуації в Іракщині та світлий празник Воскресіння Христового складають собою дивовижний і дуже рухливий букет. Драйвовий, я б сказав. Але то мої приватні реакції.
На сайтах “Павутини” малюють свій асоціативний ряд, в якому не останнє місце займає план масштабного перформенсу, за яким у МВС тривожно на душі, а спецназ терміново пакується до рояля, якого в свою чергу чіпляють до спецназівського гелікоптера. Поруч чіпляють стільчика з роялістом. Гелікоптер злітає. Піаніст (рояліст) починає грати. Подекуди чутно зойки спецназівців, по кумполам яких влучають молоточки. Однак в цілому виконання чудове.
Рояліст підвищує темп гри, посуваючи нас до відчуття близького апотеозу п’єси. Рояль з піаністом відчіпляється від гелікоптера, падає на дорожню комунікацію і котиться на своїх трьох кольосіках.
Гра не припиняється, навіть прискорюється. Рояль вибиває двері будови соціального призначення. Апотеоз. Кришка роялю з лускотом відчиняється. Зсередини вибігає спецназ. Всім лежати! Всі лежать. Піаніст грає фінал (па-ба-ба)... Тиша.
Піаніст поправляє фрака і бляшаним голосом оголошує: “Наступна станція “Республіканський стадіон”. Натякаючи тим самим на непевність нашого з вами буття, бо ніхто так таки й не знає, якою у нас з вами буде наступна станція.
Далі Надія Шерстюк зі своїм оглядом віртуальної преси.
Надія Шерстюк
Голосування у парламенті законопроекту про зміни до Конституції стало провідною темою українських і закордонних віртуальних видань.
Ввечері 8-го квітня, коли стало ясно, що політреформа з тріском провалилася, інформаційна агенція “УНІАН” повідомила, що депутати від опозиції почали цілуватися, тиснути один одному руки, а представники більшості мовчки залишали залу.
Російське видання “Газєта.ру” у розвиток теми пише: “План Леоніда Кучми з передачі основних важелів управління країною призначуваному ним прем’єру гучно провалився”.
Шанси “протягнути” поправки до Основного Закону були досить великими. Пропрезидентська більшість складається з 320 депутатів. Після денної перерви зареєструвалося тільки 282 народних обранців. Перед голосуванням необхідних 300 депутатів все-таки назбиралось, але тут раптом двоє проголосували проти, а четверо утрималися.
“Поразка ухвалення закону істотно змінює політичну ситуацію в Україні, - підсумовує “Газєта.ру”. - Леонід Кучма, який розраховував або самостійно зайняти крісло прем’єра, або призначити на цю посаду надійну людину, за півроку до президентських виборів опинився фактично біля розбитого корита”. “А це означає, - продовжує часопис, - що шанси висування Кучми на третій термін різко зросли”.
“Українська правда” вважає, що “8-ме квітня могло стати новим днем Конституції, а стало днем перемоги над Медведчуком”.
“Медведчук, - пише “Укрправда”, - запланував політреформу ще понад два роки тому”.
Рік тому в автокатастрофі загинув відомий журналіст Олександр Кривенко. “На сайті “Громадського радіо”, - повідомляє “Майдан.орг”, - буде відкрито фотогалерею з його найкращими знімками, а також буде розміщено посилання на найцікавіші його програми, що прозвучали в ефірах “Громадського радіо”.
Андрій Охрімович
Міркуючи над тим, чим нині Україна могла б найбільше гордитися, не зміг я вийти за межі списку, який складається з братів Кличків та футболіста Шевченка.
Може, в силу розумової обмеженості, може, через ментальні причини, але, чого б я не чіпався, звідусіль на мене липало чиєсь малосимпатичне рило. То Онопрієнко з неіснуючого сайту “Маніак. юей” вишкіриться, то з політикуму поточного який-небудь “брат два” насниться.
А вчора з сайту “Топдаун.ру” сколупнув я інформацію про ще одну вкраїнську знаменитість, хакера Максима Височанського.
Рік тому Таїландська поліція видала його американським властям. За свої двадцять п’ять років Максим встиг багато чого зробити. Сума збитків через діяльність нашого земляка складає три мільйони доларів, плюс моральні збитки та поганий сон автора “Інтернет-майдану”.
Тішить в усьому тому хіба що Мар’яна Драч. У неї теж поганий сон і, здається, через ті ж таки причини.
Мар’яна Драч
Височанського заарештували минулого року в Таїланді, куди він приїхав на відпочинок. Згодом видали Америці. Максиму 26 років. Він народився у Тернополі під прізвищем Ковальчук. Прізвище Височанський він перебрав у дружини 2002-му році.
Фахівець з проблем авторського права, директор компанії “IT-консалтинг” у Києві О. Бернатович каже, що проблема піратства вельми актуальна і для України.
Олександр Бернатович
Таке розповсюдження в Україні здійснює тисяча й тисяча піратів у кожному великому чи малому місті України.
Мар’яна Драч
Височанського звинувачують у поширенні неліцензійних програм через Інтернет. Як зауважує О.Бернатович, саме такі злочини в Україні рідкість.
Олександр Бернатович
В Україні не дуже швидкий Інтернет. Для того, щоб серйозно скачувати великі програмні продукти, треба багато-багато годин.
Мар’яна Драч
Тому пірати в Україні переважно перекачують інформацію на компакт-диски.
Продовжує О.Бернатович.
Олександр Бернатович
Коли я був у відряджені у США, то я мав справу з правозахисними асоціаціями. Вони наводили такі дані, що в Росії розташовані майже 20% піратських сайтів, де розповсюджується піратське програмне забезпечення. Але в них не було данх про те на той рік, що в Україні є велика кількість піратських сайтів, які розповсюджують піратське програмне забезпечення. Тобто, до України з цього приводу немає таких зауважень.
Мар’яна Драч
Все-таки Височанський – це для України такий поодинокий...
Олександр Бернатович
Так. Може, там є ще декілька, але немає такого масового розповсюдження.
Мар’яна Драч
А де найбільше? З яких країн? Ви сказали про Росію...
Олександр Бернатович
Відомо, що найбільші збитки від піратства приносить сама Америка. Там найбільша кількість порушень. Це розвинений ринок.
Мар’яна Драч
Американські закони суворі до піратів. Якщо суд в Каліфорнії визнає вину Височанського, то українському пірату загрожує ув’язнення терміном до 20 років і штраф у розмірі 0,5 мільйона доларів.
Андрій Охрімович
Якось в лагідних та дуже глянцевих мас-медіа виник такий собі пост-чорнобильський термін - “радіаційна тривожність”. Мовляв, дарма хвилюєтесь, на ЧАЕС все пучком, а решта не що інше, як ваші нерви, і вони вас в гріб таки загонять.
Хвилюватися ніхто не перестав, а за останні роки в могилу позаганяли не тільки чорнобильців.
Тож від “Інтернет-майдану” графоманствуючій публіці можемо подарувать новий науковоподібний термін “соціальна тривожність”. Використовуючи його, можна казати, що насправді в Україні все “люля-кебаб”, а у злидні, хвороби, наркоманію, закриття газет та радіостанцій люди себе самі заганяють через надмірну “соціотривожність”.
Крім того бунтують інші не надто здорові шари населення, адептів яких певні та не надто певні сили намагаються використати в своїх інтересах. Однак всупереч авітамінозній логіці сонце світить, соки в землі є, значить квітка не зів’яне.
Раз на рік, себто на Паску, багато хто задумується про душу. Чи все з отим гаразд? Відповідь не завжди позитивна. А це тривожить, дратує та робить пацієнта над міру балакучим. Тертя збільшує загальну температуру, а та, в свою чергу, породжує непролазний туман смислів.
Сталкером у цій непробудності може бути тільки один чоловік, незмінний санітар рубрики “Палата № 6” Віктор Недоступ.
Віктор Недоступ
На форум видання “Фор-Ю-Ей” хтось закинув статистику: кожний дванадцятий українець алкоголік.
Такий собі Сергій додає ще й пивний алкоголізм, який якось обходять стороною. “Схоже, проблема під назвою “Україна” скоро вирішиться сама по собі”.
“Це що,” – підхоплюють тему на форумі “України кримінальної,” – в Києві в будь-якій аптеці можна купити трамадол. Вдень продається по 100 тисяч упаковок”.
“Воно у всіх містах, - відповідає такий собі Комбат, – у нас у місті половина молоді на “трамичі” сидить”.
Дописувач на ім’я Пріст доповнює картину: “Мені здається, рекордсменом є Харків. Такої кількості розкиданих упаковок та осіб явно наркоманської зовнішності не бачив ніде. Зрозуміло, все це гуляє під дбайливим оком міліції”.
А на форумах української служби “Бі-Бі-Сі” вивчають рівень довіри громадян до влади, оскільки уряд Януковича пообіцяв, що цього року становище пенсіонерів покращиться.
Сергій з Києва пише: “Становище людей похилого віку та дітей – то показник становища всього суспільства”.
Наступний дописувач спрямовує увагу на особисту відповідальність громадянина. “Жодна реформа, - пише він, – не допоможе, якщо населення і далі буде покладатися на владу. Так зараз при владі люди з психологією цигана на троні, але не вони примушують забувати батьків і старих родичів, кидати дітей та знущатися один з одного”.
На політфорумі “Української правди” не відводять пильного погляду від Верховної Ради.
Дописувач під псевдо-Олько підозрює, що голосування по проекту конституційної реформи більше не буде: “Наступного разу воно набере ще менше голосів, бо депутати й більшість побачили, що Медведчук насправді зовсім не Геракл, і боятися нема чого”.
Тим часом на форумі російського видання “Правда.ру” обговорюють вивід українського миротворчого контингенту з Аль-Куту.
“Бреше ваш “Дейлі-телеграф”, як кіт Базиліо,” – втручається український Інтернет-персонаж Сержант Вудс, – наші хлопці увійшли у Ель-Кут, щоб захистити громадську адміністрацію. Коли вона вирішила звідти звалити, наші також лишили місто, прикриваючи втечу тієї самої адміністрації. А стосовно блоку Ющенка, то так далеко не вся фракція голосувала за ввід військ до Іраку. Зате фракція вашого Януковича повним складом проголосувала “за”.
А на форумі “Про-Ю-Ей” виринуло послання від такого собі Юрія під назвою “Українські окупанти”: “За бабло вони воювали! З гроші і загинув той хлоп з Житомиру”.
Відвідувач на ім’я Кобольд відповів: “Це ж як треба ненавидіти людей, щоб писати таке. Гниллю потягнуло. Аж цікаво стало: звідки цей спеціальний мужичок пише? На жаль, айпішник заболочено”.
Андрій Охрімович Світлий понеділок налаштовує на роздуми про вічне й нетлінне, пошуки високих істин і духовної досконалості.
Втім, віяння часу торкнулися і такої, здавалося б, консервативної сфери, як релігія.
За даними релігійно-інформаційної служби України (www.risu.org.ua), на 6-те квітня нинішнього року Україна релігійна має в Інтернет-мережі 241-у веб-адресу чи не всіх існуючих у світі конфесій.
Активно оволодіває віртуальним простором і така традиционалістська інституція, як Православна церква. Офіційні сайти мають УПЦ КП, УПЦ МП, УАПЦ, веб-сторінки є у релігійних організацій, часописів, єпархій, монастирів і навіть окремих парафій.
Далі Інна Набока. Рубрика “Букініст”
Інна Набока
Храм Живоносного Джерела, що знаходиться в Києві на Південній Борщагівці, має давню та славну історію. Заснований він був ще у 17–ому сторіччі. У 1922-му місцева громада приєдналася до Української автокефальної церкви. У храмі бував митрополит Василь Липківський. У совєтські часи церкву кілька разів закривали, священники були репресовані, будівля майже цілковито зруйнована. Відновили і відбудували її вже в роки незалежності. Про історичне минуле і сучасне життя відродженого храму розповідає сайт www.hram.kiev.ua.
Особливий інтерес викликає електронна бібліотека релігійної літератури, яка має і власну адресу: www.pravoslav.kiev.ua.
“Укрнет” і взагалі не відзначається великою кількістю бібліотек, а збірок електронних текстів релігійної тематики і поготів лічені одиниці.
На цьому скромному тлі православна бібліотека храму виглядає досить солідно. Акцент у ній зроблено саме на українській релігійній літературі.
Крім праць з апологетики, літургики, катехизаторської літератури, у бібліотеці можна знайти твори митрополита Іларіона (Івана Огієнка), матеріали про святих України-Руси, Києво-Печерський Патерик, адаптований українською мовою Іриною Жиленко. Окремий розділ присвячено історії української церкви, де, серед іншого, вміщено чотирьохомовий “Нарис історії Української православної церкви” відомого діяча УАПЦ Івана Власовського.
З нових видань увагу привертає книжка “10 святих Києво-Могилянської Академії”, що розповідає про святих, які навчалися або викладали у славетному закладі. Наукову редакцію цього видання здійснив доктор історичних наук, професор, протоієрей Юрій Мицик.
Цікавим видається переклад книжки відомої італійської дослідниці й релігійної діячки Емануели Марінеллі “Саван”, яка присвячена проблемі Туринської плащаниці.
Упорядники електронної бібліотеки храму висловлюють сподівання, що зібрані у ній книжки дадуть її читачам відповіді на багато запитань і допоможуть у пошуку істини.
Зазирнути на цей сайт буде цікаво й корисно не лише людям релігійним, воцерковленим, але й тим, хто тільки на шляху до Віри.
Андрій Охрімович
Час програми добігає кінці. Тож наостанок вітаю вас зі світлим святом Воскресіння Христового та пропоную вашій увазі поетичну сентенцію від Василя Симоненка.
“Найогидніші очі порожні, Найгрізніше мовчить гроза, Найнікчемніші дурні вельможні, Найпідліша брехлива сльоза. Найпрекрасніша мати щаслива, Найсолодші кохані вуста, Найчистіша душа незрадлива, Найскладніша людина проста. Але правди в брехні не розмішуй, Не ганьби все підряд без пуття, Бо на світі той наймудріший, Хто найдужче любить життя.”
На цьому все. В київській студії разом зі мною працював Артем Мостовий. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.
Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.