Михайло Рамач В недавнiх драматичних подiях у Косовi важливу роль вiдiграли засоби масової iнформацiї. Виявилося, що можливостi для манiпуляцiї фактично необмеженi.
Белград, 30 березня 2004 – Невiдомi упродовж вихiдних пiдклали вибухiвку пiд машину, якою кореспонденти белградської телемережi Б-92 поверталися з Косова. Вибух, на щастя, не стався. Мiнiстр iнформацiї Драґан Коядинович у зв’язку з iнцидентом заявив, що журналiсти повиннi бути обережними не лише у Косовi, а й в Белградi. Вiн каже: “На жаль, настав такий час. Чимало є таких журналiстiв, котрi не виконують свою роботу професiйно. Через них перебувають в небезпецi справжнi професiонали”.
Радiо-телебачення “Б 92” належить до нечисленних сербських мас-медiа, котрi намагаються передавати лише перевiрену та зважену iнформацiю. В його передачах немає сенсацiї та нацiональної ейфорiї. Через це його передачi не раз називали “недостатньо патрiотичними” і навiть такими, що потурають ворогам сербського народу. Пiдкладена бомба стала свого роду попередженням, що окремi сили не хочуть такої iнформацiї.
Бiльшiсть засобiв масової iнформацiї, як сербськомовних так i албанськомовних, про перебiг подiй у Косовi повiдомляють односторонньо, з очевидною метою розбурхати ненависть до iншої нацiї. Окремi сербськi журналiсти, скажiмо, албанських манiфестантiв називають “ордами дикунiв”, варварами тощо. В газетах надруковано безлiч листiв читачiв, котрi виступають за безпощадну помсту. Мас-медiа в Приштинi так само перекручують та спрощують факти й стверджують, що до мiжетнiчних заворушень призвела непоступливiсть сербських лiдерiв.
Уряд Сербiї керiвником державного телебачення призначив журналiста за походженням з Косова, котрий вiд працiвникiв вимагає передавати лише iнформацiю про страждання сербiв з провiнцiї й нехтувати усiма, хто виступає за дiалог та мирне спiвжиття сербiв i албанцiв. Iнформацiя поступилася мiсцем пропагандi.
Ще раз виявилося, що влада має необмеженi можливостi для манiпуляцiї громадською думкою. А хто хоче отримати точну iнформацiю, то вiн, як i в минулому, змушений обережно ставитися як до сербських, так i до албанських джерел. На щастя, громадянам доступнi закордоннi радiо-телевiзiйнi передачi. Кiлькiсть їхнiх слухачiв та глядачiв, як правило, зростає в кризових ситуацiях.
Радiо-телебачення “Б 92” належить до нечисленних сербських мас-медiа, котрi намагаються передавати лише перевiрену та зважену iнформацiю. В його передачах немає сенсацiї та нацiональної ейфорiї. Через це його передачi не раз називали “недостатньо патрiотичними” і навiть такими, що потурають ворогам сербського народу. Пiдкладена бомба стала свого роду попередженням, що окремi сили не хочуть такої iнформацiї.
Бiльшiсть засобiв масової iнформацiї, як сербськомовних так i албанськомовних, про перебiг подiй у Косовi повiдомляють односторонньо, з очевидною метою розбурхати ненависть до iншої нацiї. Окремi сербськi журналiсти, скажiмо, албанських манiфестантiв називають “ордами дикунiв”, варварами тощо. В газетах надруковано безлiч листiв читачiв, котрi виступають за безпощадну помсту. Мас-медiа в Приштинi так само перекручують та спрощують факти й стверджують, що до мiжетнiчних заворушень призвела непоступливiсть сербських лiдерiв.
Уряд Сербiї керiвником державного телебачення призначив журналiста за походженням з Косова, котрий вiд працiвникiв вимагає передавати лише iнформацiю про страждання сербiв з провiнцiї й нехтувати усiма, хто виступає за дiалог та мирне спiвжиття сербiв i албанцiв. Iнформацiя поступилася мiсцем пропагандi.
Ще раз виявилося, що влада має необмеженi можливостi для манiпуляцiї громадською думкою. А хто хоче отримати точну iнформацiю, то вiн, як i в минулому, змушений обережно ставитися як до сербських, так i до албанських джерел. На щастя, громадянам доступнi закордоннi радiо-телевiзiйнi передачi. Кiлькiсть їхнiх слухачiв та глядачiв, як правило, зростає в кризових ситуацiях.