Андрій Охрімович “Інтернет-майдан”
Київ, 22 березня 2004 року.
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
Невеличкий космічний корабель під кумедною назвою “Земля” дедалі більше трусить. Не те, щоб на катастрофу заходило, але й не без підозри.
Мадридський вибух, Архангельське плюс-мінус восьмидесятитрупне недбальство з “намйоком” за активізацію плям на гебешному сонці, плюс потужна харизма телеведучого Піховшека, котрий з епіцентру не власноруч плетеної павутини товсто натякає на криваві ікла Березовського та спідручної йому вкраїнської опозиції.
Все це у тісному та каламутному акваріумі, де на ролю піраньї готували політичну тюльку “Рибкіна”, такого собі кандидата в покійники. Чудом залишившись серед живих рибка ця, майнувши перед носом харизматичного “вродє би журналіста”, зникла у запасниках ФСБ до нагоди.
Тим часом відвідувачі форумів, елегантно розділившись на жайворонків та сов, поперемінно запугикали та зацвірінькали про своє.
Політтехнологи, у свою чергу, з голосного пташиного дискурсу стали малювать картинки про рефлексії довкола сусідських виборів та робити певні висновки з метафізичними сподіваннями на феєричний результат.
На форумах “Української правди” віртуальний “тваріщ” Вольтер, надивившись “тілівізора”, зробив логічний висновок, що вибухи у іспанських потягах – справа рук Ющенка.
“Окрім того, – пише він, - злочинну руку помітили у ритуально палаючому Манежі біля Кремля. А ще кандидат в українські президенти винний у плануванні дорогих квитків за проїзд у міському транспорті Києва! Питання про те, хто наклав у штани, обговоренню не підлягає. Тут і сліпому ясно – невістка!”
Тим часом у віртуальній “Палаті № 6” деякі спостерігачі зафіксували пожвавлення. Навіть їх неозброєному оку стало видно, що пацієнт потребує сильної руки.
Санітар рубрики Віктор Недоступ не заставив довго себе чекать і негайно взявся за обчислення напрямків весняної міграції смислів.
Віктор Недоступ
На форумі сайту “Майдан. Орг” дописувач на ім’я Навігатор пояснює, чим вибори відрізняються від спецоперацій. “На демократичних виборах, – пише він, - някий кандидат не може набрати більше 90 відсотків прихильників. Під час спецоперації ніякий полковник не може набрати менше 90 відсотків. На демократичні вибори приходять ті, хто хоче. Результат досягається громадянським суспільством.”
Тему громадянського суспільства досліджують і на форумах “Української правди”. Ті, кому менше 35-ти, не знають, що таке тоталітаризм?”
Такий собі Павло роздратовано кидає: “Зате вони знають, що таке ротожопіє.” І пояснює: мовляв, лише урвать знають, а працювати не вміють. А от у наш час запускали “Буран”, літали в космос.
На це відомий форумний персонаж на ім’я Вольтер іронізує: “Воно, канєшна... Дехто і зараз думає, щоб “Буран” повернути, треба і концтабори відновити.”
Громадянським суспільством в Україні перейнялася російська “Правда.ру”. Дослідивши білими нитками шитий проект “Революція” і не знайшовши підтверджень, “Правда. Ру” викрутилася за допомогою статті “Проект “Революція” – заморожено”.
На обговорені виринув персонаж із запитанням: “Зачєм нам корміть бандеровцев?” І так допік усіх інших, що про головну тему вже забули.
Сержант Вудс не витримав: “Та заспокойтесь ви, не годуєте ви ніяких бандерівців, їх серед живих жменька лишилась. Зате повним ходом годуєте бандитів, олігархів, “За Єду” та інших. От вони мають вас по повній.
Тим часом на сайті “Майдан. Орг” дискусія про сусідські вибори та їхній вплив на вибори українські триває і сягнула критичної межі.
Хтось у пожежі Манежу біля Кремля побачив знак долі. “Де логіка?” - не зрозуміли інші.
Гість з Білорусі на прізвисько Товариш Маузер пояснив: “А логіка в тому, що їде дах у всіх смислах. Скільки “інтересних” подій за останній місяць: Рибкін в Києві, ракети не злітають, газовий конфлікт з Білоруссю, аквапарк, обвал даху на автостоянці, терористи у Катарі, підірвані опори ЛЕП вздовж траси, Архангельськ.
Все, чого не торкнеться ВВП, все їде, горить, вибухає, провалюється... Перебудова почалася з Чорнобиля, імперське згортання – з Манежу. А кінець завжди той самий.” Кінець цитати.
Андрій Охрімович
Кожен кінець цитати передбачає початок наступної, придумати яку може будь-який пацієнт доброї волі.
Одне з таких гіпотетичних речень могло б починатись так: “Право славити мають...” Ну і так далі і таке інше.
Пісня ця жодним чином не є новою. Тим не менше на інтер-сайті Московської патріархії черговий сплеск активності. Причина - візит до Москви голови Папської ради кардинала Вальтера Каспера. Він, згідно повноваженням та кармі, має сприяти християнській єдності.
Днями пан Каспер прибув з Ватикану зі спеціальним Меморандумом.
Про те, що то за документ, і чому він викликав таку бурхливу реакцію, розповідає Володимир Ляшко.
Володимир Ляшко
Меморандум цей незвичайний. У ньому йдеться про плани Ватикану створити в Україні патріархат Греко-католицької церкви. Кількість греко-католиків зростає, як зростає і авторитет її предстоятеля кардинала Любомира Гузара. Саме цю церкву на західних теренах України вважають берегинею українськості.
Ватиканські ініціативи зустріли в Московському патріархаті, котрий вважає Україну зоною свого впливу, активний спротив.
Інтернет-сайт Московської патріархії оприлюднив численні відгуки православних ієрархів світу, котрі солідаризуються з патріархом Алєксієм.
Наприклад, Константинопольський патріарх Варфоломій у листі до Алєксія пише: ”Створення українського патріархату, питання про який розглядається Римсько-католицькою церквою, буде вважатися вкрай ворожим актом для всього православ’я”.
А зміст меморандуму Варфоломій характеризує, як “насильницькі і антиісторичні нападки на Патріаршу систему Православної церкви.”
На тлі цих подій сайт Української православної церкви Московського патріархату різко збільшив кількість критичних виступів проти патріарха Філарета та УПЦ Київського патріархату як таку, що не відповідає канонічності.
Тим часом московський патріарший сайт у розділі “Релігійна ситуація на Україні” вміщує повідомлення Держкомрелігії України про те, що домінуючу позицію на релігійній карті України, як і раніше, займає Українська православна церква (мається на увазі Московського патріархату). Кількість її приходів перевищила 10 тисяч.
Патріарх Філарет вважає, що хоча в Київського патріархату приходів значно менше, зате вірних ця церква має вдвічі більше: 10 мільйонів.
А зростання кількості приходів Московського патріархату він пояснює тим, що влада на місцях всіляко підтримує “московізацію” церковного життя в Україні, безперешкодно виділяючи для цього земельні наділи під будівництво храмів.
Патріарх Філарет продовжує.
Патріарх Філарет
Їх позиція і ті постанови, які прийняла УПЦ Московського патріархату свідчать, що це єдина московська церква, і зовсім вона не є українською, тому що переслідує інтереси не стільки України, скільки інтереси російської церкви. Російська церква пов’язана досить тісно із РФ.
Володимир Ляшко
Зазначу, що Інтернетівський сайт Московської патріархії останнім часом значно удосконалився: поліпшився дизайн, розширився тематичний зміст, розробляється спеціальна сторінка “Православ’я і Інтернет”.
Якщо в Москві сучасним інформаційним технологіям відводять провідне місце, то сайт УПЦ Київського патріархату не оновлювався з грудня минулого року.
Андрій Охрімович
В організмі світової спільноти, як і в організмі людини, є своєрідні лімфатичні вузли. Вони багато в чому визначають загальний стан самопочуття людства. Це, зокрема, Балкани і, протягом століть, Близький Схід.
Останній взагалі став таким собі казаном, де перекипають розбурхані пристрасті, ненависть і помста. І навряд, щоб ці тенденції найближчим часом пішли на спад. Дійсність свідчить про інше.
Про це у своїй двохвилинній рубриці “Екстрема в “Павутині” розповідає Павло Вольвач.
Павло Вольвач
Благовидний дідусь. Схилена набік голова. Сива біблійна борода поверх складок хіджаба. З фотографією Ахмеда Ясіна асоціюється схима, бібліотечна тиша і затворництво.
А поза тим, як повідомляє “Ройтерс”, це духовний гуру найрадикальнішої палестинської організації “Хамас” і найвпливовіша жертва ізраїльсько-палестинського конфлікту за останні три роки. Як стверджує ізраїльська сторона, людина, що несе відповідальність за численні жертви серед мирного ізраїльського населення.
Як би там не було, але сам Шейх Ясін став сьогодні жертвою: кілька ракет, випущених з ізраїльського гелікоптера, вцілили прямо в інвалідний візок, в якому охоронець перевозив напівпаралізованого шейха. Разом з Ясіном, розлетілись на шмаття і несміливі сподівання на сякий-такий мир в регіоні. Арабський світ виглядає розтривоженим вуликом.
“Де відповідь мусульман?” – скандували сьогодні тисячі студентів на вулицях Каїра. Радикали з “Хамас” вже погрожують мегатерактом, від якого мусить здригнутися Ізраїль.
На думку багатьох політиків, ситуація на Близькому Сході виходить із-під контролю.
Як зазначив голова Палестиньскої автономії Саїб Ерікат, якщо буде здійснюватися таке, що трапилося сьогодні вранці, “порядок буде вислизати, як пісок крізь пальці". Він також закликав міжнародне співтовариство поновити мирний процес.
Проте, як зазначив верховний комісар ЄС Хав’єр Солана, сьогоднішнє вбивство є дуже поганими новинами для процесу мирного врегулювання на Близькому Сході, а глава польського МЗС висловив побоювання, що відтепер ізраїльсько-палестинський конфлікт може значно розширити свої територіальні межі.
Отже, казан булькає, ненависть продовжує закипати, і де всьому цьому край, знає хіба лишень Бог, але й він у кожної із сторін свій.
Андрій Охрімович
Допоки в казанах світової політики закипає смола, паралельний і добре напарфумлений світ продовжує жити своїм ні на що не схожим паралельним життям.
Перестаркуваті зірки перетягують шкіру з не дуже зморшкуватих сідниць на дуже порепані мармизи, ганяють “шарікі” на рулетках кращих казино, вимолоджують адреналіном ту ж таки пещену шкіру на заборонених гладіаторських боях та з голів запакованих в тюрми людей, на свої облізлі довбешки пересаджують молоде волосся.
Все це у контексті загальноприйнятості та майже норми. Відчуття норми та звички до маразму дає щоденна реклама та подібні до неї суспільні установки. Іноді, щоправда, хтось візьме та й випаде зі звичної колії.
Нині роль людини поза контекстом грає грузинський письменник Гурам Петріашвілі.
Гурам Петріашвілі
Живе на світі перукар Сеймон Форбс. Знаменитий тим, що винайшов техніку нарощування волосся.
Вочевидь, Саймон Фобс знає долю багатьох винаходів. Знає, що часто винаходами користуються не так, як треба. Тому Форбс сказав, що нарощувати треба тільки штучне волосся, а використання справжнього волосся він вважає аморальним.
Але хіба хтось цікавиться думкою винахідників?
Щось ти брате там намудрував! Візьми гроші за винахід і сиди тихо.
А ось інформація з газети “Факти”. Знаменита дружина ще більш знаменитого чоловіка, Вікторія Бекхем наростила собі зачіску волоссям російських жінок-в’язнів.
Саймон Фобс, дізнавшись про це, жахнувся б. Так само, як і ви, шановний слухачу. Так само, як і я.
А потім я подумав: може, ми безнадійно відстали од життя? Може, все це, як нині кажуть, “кльово і прикольно”? Вікторія, тим часом, життєрадісно щебече: “У мене на голові ціла тюремна камера!”
А й справді, прикольно! Колишні власники цього волосся сидять в тюрмі, страждають. Може, хтось з них руки на себе наклав, а тим часом волосся їхнє чудово себе почуває на голові пані Вікторії, і гладить це волосся шановний пан Бекхем.
Дуже прикольно. Справді, дуже і дуже...
Не хочу печалити вас шановний Саймоне Фобс, але не виключено, що такі жінки, як Вікторія, швидко винайдуть нову професію: “мисливці за кльово-прикольним волоссям”. Та ще й магазини, де воно продаватись буде, повідкривають. І будуть на ярликах написи: “Волосся Матері-Терези, відрізані саме в той час, коли вона опікувалась хворими дітьми”, або ж “волосся принцеси Діани, відрізане одразу після автокатастрофи”. І так далі і таке інше...
Яке ж чудове і насичене життя чекає на Вікторію та подібних до неї мародерів.
А ми з вами, друже Саймоне Фобс, мурмочемо щось про моральність. Бо хіба це не “ульотно і не “прикольно”, що землю досі топчуть подібні до нас динозаври.
Андрій Охрімович
І на завершення програми скромний кавалочок з Василя Симоненка.
“На світі законів немало, Та я нагадаю один: Щоб море не висихало, Потрібно багато краплин. Але в штормову годину, Як море бурунить гнів, Потрібна зайва краплина, Щоб вийшло воно з берегів.”
На цьому все. В київській студії разом зі мною працював Сергій Балабанов.
Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.
Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
Невеличкий космічний корабель під кумедною назвою “Земля” дедалі більше трусить. Не те, щоб на катастрофу заходило, але й не без підозри.
Мадридський вибух, Архангельське плюс-мінус восьмидесятитрупне недбальство з “намйоком” за активізацію плям на гебешному сонці, плюс потужна харизма телеведучого Піховшека, котрий з епіцентру не власноруч плетеної павутини товсто натякає на криваві ікла Березовського та спідручної йому вкраїнської опозиції.
Все це у тісному та каламутному акваріумі, де на ролю піраньї готували політичну тюльку “Рибкіна”, такого собі кандидата в покійники. Чудом залишившись серед живих рибка ця, майнувши перед носом харизматичного “вродє би журналіста”, зникла у запасниках ФСБ до нагоди.
Тим часом відвідувачі форумів, елегантно розділившись на жайворонків та сов, поперемінно запугикали та зацвірінькали про своє.
Політтехнологи, у свою чергу, з голосного пташиного дискурсу стали малювать картинки про рефлексії довкола сусідських виборів та робити певні висновки з метафізичними сподіваннями на феєричний результат.
На форумах “Української правди” віртуальний “тваріщ” Вольтер, надивившись “тілівізора”, зробив логічний висновок, що вибухи у іспанських потягах – справа рук Ющенка.
“Окрім того, – пише він, - злочинну руку помітили у ритуально палаючому Манежі біля Кремля. А ще кандидат в українські президенти винний у плануванні дорогих квитків за проїзд у міському транспорті Києва! Питання про те, хто наклав у штани, обговоренню не підлягає. Тут і сліпому ясно – невістка!”
Тим часом у віртуальній “Палаті № 6” деякі спостерігачі зафіксували пожвавлення. Навіть їх неозброєному оку стало видно, що пацієнт потребує сильної руки.
Санітар рубрики Віктор Недоступ не заставив довго себе чекать і негайно взявся за обчислення напрямків весняної міграції смислів.
Віктор Недоступ
На форумі сайту “Майдан. Орг” дописувач на ім’я Навігатор пояснює, чим вибори відрізняються від спецоперацій. “На демократичних виборах, – пише він, - някий кандидат не може набрати більше 90 відсотків прихильників. Під час спецоперації ніякий полковник не може набрати менше 90 відсотків. На демократичні вибори приходять ті, хто хоче. Результат досягається громадянським суспільством.”
Тему громадянського суспільства досліджують і на форумах “Української правди”. Ті, кому менше 35-ти, не знають, що таке тоталітаризм?”
Такий собі Павло роздратовано кидає: “Зате вони знають, що таке ротожопіє.” І пояснює: мовляв, лише урвать знають, а працювати не вміють. А от у наш час запускали “Буран”, літали в космос.
На це відомий форумний персонаж на ім’я Вольтер іронізує: “Воно, канєшна... Дехто і зараз думає, щоб “Буран” повернути, треба і концтабори відновити.”
Громадянським суспільством в Україні перейнялася російська “Правда.ру”. Дослідивши білими нитками шитий проект “Революція” і не знайшовши підтверджень, “Правда. Ру” викрутилася за допомогою статті “Проект “Революція” – заморожено”.
На обговорені виринув персонаж із запитанням: “Зачєм нам корміть бандеровцев?” І так допік усіх інших, що про головну тему вже забули.
Сержант Вудс не витримав: “Та заспокойтесь ви, не годуєте ви ніяких бандерівців, їх серед живих жменька лишилась. Зате повним ходом годуєте бандитів, олігархів, “За Єду” та інших. От вони мають вас по повній.
Тим часом на сайті “Майдан. Орг” дискусія про сусідські вибори та їхній вплив на вибори українські триває і сягнула критичної межі.
Хтось у пожежі Манежу біля Кремля побачив знак долі. “Де логіка?” - не зрозуміли інші.
Гість з Білорусі на прізвисько Товариш Маузер пояснив: “А логіка в тому, що їде дах у всіх смислах. Скільки “інтересних” подій за останній місяць: Рибкін в Києві, ракети не злітають, газовий конфлікт з Білоруссю, аквапарк, обвал даху на автостоянці, терористи у Катарі, підірвані опори ЛЕП вздовж траси, Архангельськ.
Все, чого не торкнеться ВВП, все їде, горить, вибухає, провалюється... Перебудова почалася з Чорнобиля, імперське згортання – з Манежу. А кінець завжди той самий.” Кінець цитати.
Андрій Охрімович
Кожен кінець цитати передбачає початок наступної, придумати яку може будь-який пацієнт доброї волі.
Одне з таких гіпотетичних речень могло б починатись так: “Право славити мають...” Ну і так далі і таке інше.
Пісня ця жодним чином не є новою. Тим не менше на інтер-сайті Московської патріархії черговий сплеск активності. Причина - візит до Москви голови Папської ради кардинала Вальтера Каспера. Він, згідно повноваженням та кармі, має сприяти християнській єдності.
Днями пан Каспер прибув з Ватикану зі спеціальним Меморандумом.
Про те, що то за документ, і чому він викликав таку бурхливу реакцію, розповідає Володимир Ляшко.
Володимир Ляшко
Меморандум цей незвичайний. У ньому йдеться про плани Ватикану створити в Україні патріархат Греко-католицької церкви. Кількість греко-католиків зростає, як зростає і авторитет її предстоятеля кардинала Любомира Гузара. Саме цю церкву на західних теренах України вважають берегинею українськості.
Ватиканські ініціативи зустріли в Московському патріархаті, котрий вважає Україну зоною свого впливу, активний спротив.
Інтернет-сайт Московської патріархії оприлюднив численні відгуки православних ієрархів світу, котрі солідаризуються з патріархом Алєксієм.
Наприклад, Константинопольський патріарх Варфоломій у листі до Алєксія пише: ”Створення українського патріархату, питання про який розглядається Римсько-католицькою церквою, буде вважатися вкрай ворожим актом для всього православ’я”.
А зміст меморандуму Варфоломій характеризує, як “насильницькі і антиісторичні нападки на Патріаршу систему Православної церкви.”
На тлі цих подій сайт Української православної церкви Московського патріархату різко збільшив кількість критичних виступів проти патріарха Філарета та УПЦ Київського патріархату як таку, що не відповідає канонічності.
Тим часом московський патріарший сайт у розділі “Релігійна ситуація на Україні” вміщує повідомлення Держкомрелігії України про те, що домінуючу позицію на релігійній карті України, як і раніше, займає Українська православна церква (мається на увазі Московського патріархату). Кількість її приходів перевищила 10 тисяч.
Патріарх Філарет вважає, що хоча в Київського патріархату приходів значно менше, зате вірних ця церква має вдвічі більше: 10 мільйонів.
А зростання кількості приходів Московського патріархату він пояснює тим, що влада на місцях всіляко підтримує “московізацію” церковного життя в Україні, безперешкодно виділяючи для цього земельні наділи під будівництво храмів.
Патріарх Філарет продовжує.
Патріарх Філарет
Їх позиція і ті постанови, які прийняла УПЦ Московського патріархату свідчать, що це єдина московська церква, і зовсім вона не є українською, тому що переслідує інтереси не стільки України, скільки інтереси російської церкви. Російська церква пов’язана досить тісно із РФ.
Володимир Ляшко
Зазначу, що Інтернетівський сайт Московської патріархії останнім часом значно удосконалився: поліпшився дизайн, розширився тематичний зміст, розробляється спеціальна сторінка “Православ’я і Інтернет”.
Якщо в Москві сучасним інформаційним технологіям відводять провідне місце, то сайт УПЦ Київського патріархату не оновлювався з грудня минулого року.
Андрій Охрімович
В організмі світової спільноти, як і в організмі людини, є своєрідні лімфатичні вузли. Вони багато в чому визначають загальний стан самопочуття людства. Це, зокрема, Балкани і, протягом століть, Близький Схід.
Останній взагалі став таким собі казаном, де перекипають розбурхані пристрасті, ненависть і помста. І навряд, щоб ці тенденції найближчим часом пішли на спад. Дійсність свідчить про інше.
Про це у своїй двохвилинній рубриці “Екстрема в “Павутині” розповідає Павло Вольвач.
Павло Вольвач
Благовидний дідусь. Схилена набік голова. Сива біблійна борода поверх складок хіджаба. З фотографією Ахмеда Ясіна асоціюється схима, бібліотечна тиша і затворництво.
А поза тим, як повідомляє “Ройтерс”, це духовний гуру найрадикальнішої палестинської організації “Хамас” і найвпливовіша жертва ізраїльсько-палестинського конфлікту за останні три роки. Як стверджує ізраїльська сторона, людина, що несе відповідальність за численні жертви серед мирного ізраїльського населення.
Як би там не було, але сам Шейх Ясін став сьогодні жертвою: кілька ракет, випущених з ізраїльського гелікоптера, вцілили прямо в інвалідний візок, в якому охоронець перевозив напівпаралізованого шейха. Разом з Ясіном, розлетілись на шмаття і несміливі сподівання на сякий-такий мир в регіоні. Арабський світ виглядає розтривоженим вуликом.
“Де відповідь мусульман?” – скандували сьогодні тисячі студентів на вулицях Каїра. Радикали з “Хамас” вже погрожують мегатерактом, від якого мусить здригнутися Ізраїль.
На думку багатьох політиків, ситуація на Близькому Сході виходить із-під контролю.
Як зазначив голова Палестиньскої автономії Саїб Ерікат, якщо буде здійснюватися таке, що трапилося сьогодні вранці, “порядок буде вислизати, як пісок крізь пальці". Він також закликав міжнародне співтовариство поновити мирний процес.
Проте, як зазначив верховний комісар ЄС Хав’єр Солана, сьогоднішнє вбивство є дуже поганими новинами для процесу мирного врегулювання на Близькому Сході, а глава польського МЗС висловив побоювання, що відтепер ізраїльсько-палестинський конфлікт може значно розширити свої територіальні межі.
Отже, казан булькає, ненависть продовжує закипати, і де всьому цьому край, знає хіба лишень Бог, але й він у кожної із сторін свій.
Андрій Охрімович
Допоки в казанах світової політики закипає смола, паралельний і добре напарфумлений світ продовжує жити своїм ні на що не схожим паралельним життям.
Перестаркуваті зірки перетягують шкіру з не дуже зморшкуватих сідниць на дуже порепані мармизи, ганяють “шарікі” на рулетках кращих казино, вимолоджують адреналіном ту ж таки пещену шкіру на заборонених гладіаторських боях та з голів запакованих в тюрми людей, на свої облізлі довбешки пересаджують молоде волосся.
Все це у контексті загальноприйнятості та майже норми. Відчуття норми та звички до маразму дає щоденна реклама та подібні до неї суспільні установки. Іноді, щоправда, хтось візьме та й випаде зі звичної колії.
Нині роль людини поза контекстом грає грузинський письменник Гурам Петріашвілі.
Гурам Петріашвілі
Живе на світі перукар Сеймон Форбс. Знаменитий тим, що винайшов техніку нарощування волосся.
Вочевидь, Саймон Фобс знає долю багатьох винаходів. Знає, що часто винаходами користуються не так, як треба. Тому Форбс сказав, що нарощувати треба тільки штучне волосся, а використання справжнього волосся він вважає аморальним.
Але хіба хтось цікавиться думкою винахідників?
Щось ти брате там намудрував! Візьми гроші за винахід і сиди тихо.
А ось інформація з газети “Факти”. Знаменита дружина ще більш знаменитого чоловіка, Вікторія Бекхем наростила собі зачіску волоссям російських жінок-в’язнів.
Саймон Фобс, дізнавшись про це, жахнувся б. Так само, як і ви, шановний слухачу. Так само, як і я.
А потім я подумав: може, ми безнадійно відстали од життя? Може, все це, як нині кажуть, “кльово і прикольно”? Вікторія, тим часом, життєрадісно щебече: “У мене на голові ціла тюремна камера!”
А й справді, прикольно! Колишні власники цього волосся сидять в тюрмі, страждають. Може, хтось з них руки на себе наклав, а тим часом волосся їхнє чудово себе почуває на голові пані Вікторії, і гладить це волосся шановний пан Бекхем.
Дуже прикольно. Справді, дуже і дуже...
Не хочу печалити вас шановний Саймоне Фобс, але не виключено, що такі жінки, як Вікторія, швидко винайдуть нову професію: “мисливці за кльово-прикольним волоссям”. Та ще й магазини, де воно продаватись буде, повідкривають. І будуть на ярликах написи: “Волосся Матері-Терези, відрізані саме в той час, коли вона опікувалась хворими дітьми”, або ж “волосся принцеси Діани, відрізане одразу після автокатастрофи”. І так далі і таке інше...
Яке ж чудове і насичене життя чекає на Вікторію та подібних до неї мародерів.
А ми з вами, друже Саймоне Фобс, мурмочемо щось про моральність. Бо хіба це не “ульотно і не “прикольно”, що землю досі топчуть подібні до нас динозаври.
Андрій Охрімович
І на завершення програми скромний кавалочок з Василя Симоненка.
“На світі законів немало, Та я нагадаю один: Щоб море не висихало, Потрібно багато краплин. Але в штормову годину, Як море бурунить гнів, Потрібна зайва краплина, Щоб вийшло воно з берегів.”
На цьому все. В київській студії разом зі мною працював Сергій Балабанов.
Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.
Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.