Василь Дарчук Огляд західної преси: Захоплення Саддама Хусейна.
Прага, 17 грудня 2003 – Більшість західних оглядачів продовжують коментувати наслідки і вплив захоплення іракського диктатора на вирішення іракської кризи і майбутнє Іраку. Більшість коментаторів, хоча не всі, висловлюють сподівання, що арешт Саддама Хусейна матиме позитивний вплив на стабілізацію становища в Іраку і в регіоні.
Коментатор газети «Чікаґо трібюн» Джозеф Бауер, на відміну від інших оглядачів, вважає, що захоплення Саддама не вирішує проблеми Іраку. Досі акція в Іраку, підкреслює автор, коштувала сотень життів американських солдатів і значно більше іракських мирних жителів, на неї витрачено також кілька сот мільярдів доларів, які адміністрація, вдаючись до маніпуляцій, домоглася від конгресу. Взявши до уваги той факт, що Багдад не мав нічого спільного з терористичними актами в Нью-Йорку і Вашингтоні, веде далі автор, нинішня окупація Іраку провокує ісламських терористів до дальших атак.
Ця ж газета «Чікаґо трібюн» у редакційній статті порушує питання суду над Саддамом Хусейном. На думку газети, диктатора повинен судити не міжнародний суд, а іракці, які мають право й обов’язок покарати свого тирана. Судовий процес мав би бути особливо важливим актом справедливості для численних жертв режиму, особливо для курдів, родини яких загинули від хімічного газу, для шиїтів, близькі яких були розстріляні й таємно закопані в масових могилах, для родин політичних опонентів, тортурованих і пізніше вбитих. Важливо також, підкреслює газета, провести цей процес чесно і відкрито. Газета відкидає аргументи деяких оглядачів, які вважають, що іракські правники неспроможні провести такий процес у рамках новоствореного трибуналу.
Газета «Нью-Йорк таймс» теж вважає, що процес над Саддамом Хусейном повинен відбутися в іракському суді. Однак, як підкреслює газета, Ірак поки що є окупованою країною і не має законно обраного уряду.В країні немає поки що суддів і загалом юристів, які мали б досвід роботи за умов законності. Крім того, новостворений трибунал, на думку газети, не може забезпечити належного слідства у справі злочинів проти іранців і жителів Кувейту під час воєн із цими сусідніми країнами. Із цих причин, підкреслює газета «Нью-Йорк таймс», найліпше було б сформувати міжнародний суд за участю іракських суддів.
Коментатор британської газети «Індепендент» Джоганн Гарі наголошує тим часом, що суд над Саддамом, по-перше, дає можливість самим іракцям покарати свого диктатора, по-друге, дає міжнародній спільноті можливість прийти в Ірак з матеріальною і фінансовою допомогою у справі усунення наслідків диктатури.
Коментатор газети «Чікаґо трібюн» Джозеф Бауер, на відміну від інших оглядачів, вважає, що захоплення Саддама не вирішує проблеми Іраку. Досі акція в Іраку, підкреслює автор, коштувала сотень життів американських солдатів і значно більше іракських мирних жителів, на неї витрачено також кілька сот мільярдів доларів, які адміністрація, вдаючись до маніпуляцій, домоглася від конгресу. Взявши до уваги той факт, що Багдад не мав нічого спільного з терористичними актами в Нью-Йорку і Вашингтоні, веде далі автор, нинішня окупація Іраку провокує ісламських терористів до дальших атак.
Ця ж газета «Чікаґо трібюн» у редакційній статті порушує питання суду над Саддамом Хусейном. На думку газети, диктатора повинен судити не міжнародний суд, а іракці, які мають право й обов’язок покарати свого тирана. Судовий процес мав би бути особливо важливим актом справедливості для численних жертв режиму, особливо для курдів, родини яких загинули від хімічного газу, для шиїтів, близькі яких були розстріляні й таємно закопані в масових могилах, для родин політичних опонентів, тортурованих і пізніше вбитих. Важливо також, підкреслює газета, провести цей процес чесно і відкрито. Газета відкидає аргументи деяких оглядачів, які вважають, що іракські правники неспроможні провести такий процес у рамках новоствореного трибуналу.
Газета «Нью-Йорк таймс» теж вважає, що процес над Саддамом Хусейном повинен відбутися в іракському суді. Однак, як підкреслює газета, Ірак поки що є окупованою країною і не має законно обраного уряду.В країні немає поки що суддів і загалом юристів, які мали б досвід роботи за умов законності. Крім того, новостворений трибунал, на думку газети, не може забезпечити належного слідства у справі злочинів проти іранців і жителів Кувейту під час воєн із цими сусідніми країнами. Із цих причин, підкреслює газета «Нью-Йорк таймс», найліпше було б сформувати міжнародний суд за участю іракських суддів.
Коментатор британської газети «Індепендент» Джоганн Гарі наголошує тим часом, що суд над Саддамом, по-перше, дає можливість самим іракцям покарати свого диктатора, по-друге, дає міжнародній спільноті можливість прийти в Ірак з матеріальною і фінансовою допомогою у справі усунення наслідків диктатури.