Сергій Кисельов Чи зможе Україна, не дочекавшись кредиту ЄБРР, добудувати ядерні енергоблоки на Хмельницькій та Рівненській АЄС.
Київ, 11 листопада 2003 року.
З 1992 року допомога Чорнобилю та питання, що з ним пов’язані, є пріоритетом у співробітництві Європейського Союзу з Україною. Тож не дивно, що на другий день свого візиту до Києва Комісар з питань зовнішніх відносин Європейської Комісії Крістофер Паттен на гелікоптері відвідав Чорнобильську атомну електростанцію. Він підкреслив, що, зокрема, ЄС приділяє пильну увагу завершенню будівництва 2-го хмельницького ядерного енергоблоку та 4-го рівненського.
Сьогодні, за даними МАГАТЕ, у світі діють 436 атомних реакторів. Їх могло б бути принаймні на 2 більше, та Україна ніяк не може остаточно вирішити, за допомогою яких грошей добудувати ядерні енергоблоки на Хмельницькій і Рівненській АЕС: власних або ж одержаних у вигляді кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку, або ж за рахунок російського технічного кредиту.
Ще на початку 3 тисячоліття, згідно з української оцінкою, готовність цих двох реакторів складала 85-90 %. Підрахували, що за участі в їхній добудові європейських інвесторів хмельницький реактор повинен бути введений в експлуатацію 2002 року, а рівненський — 2004-го. А за умови самостійної добудови терміни мали подовжитися на 3-4 роки.
Передбачалося, що Україна для завершення спорудження двох ядерних енергоблоків візьме кредит в Європейському банку реконструкції та розвитку. У жовтні 2001 року цей банк заявив про готовність виділити Києву 215 мільйонів доларів, але раптом Україна заявила про незгоду з умовами кредиту і завищену оцінку вартості добудови. Як вважають деякі аналітики, і серед них член парламентського Комітету з паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Гудима , справжньою причиною відмови стало зближення Києва з Москвою й досягнення в червні 2002 року домовленості про те, що технічний кредит у розмірі 44 мільйонів доларів для завершення будівництва нових потужностей на Хмельницькій та Рівненській АЕС надасть Росія.
Олександр Гудима: "Росія запропонувала Україні такий кредит. Це була політика, і пропозиція Росії для України надати Україні технічний кредит так і не була реалізована. Що конкретно пропонувала Росія? Вона пропонувала обладнання – не найкраще, яке не відповідає нормам Європейського Союзу..."
У серпні цього року прем''єр-міністр Віктор Янукович заявив, що Україна спроможна своїми власними силами, без залучення іноземних інвесторів, зокрема ЄБРР, завершити спорудження двох ядерних енергоблоків. З аналогічною заявою наприкінці жовтня виступив і глава держави Леонід Кучма під час поїздки на Хмельницьку АЕС. Він попередив, що хоча Україна продовжує розраховувати на позику ЄБРР, проте має намір добудовувати два ядерні блоки, не чекаючи кредиту.
На думку Олександра Гудими, викликає певний подив "заява Кучми, що Україна може обійтися без кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку, і що вона може взагалі обійтися без допомоги "Великої сімки"... Якщо ми рухаємося до Європейського Союзу, і якщо ми рухаємося до виконання умов для кандидатів у члени Європейського Союзу в енергетичній сфері, то ми повинні дотримуватися тих правил для претендентів чи для кандидатів також і в ядерній сфері. А ядерна сфера повинна відповідати вимогам Європейського Союзу. Отже, якщо Україна хоче самотужки чи з допомогою технічного кредиту Росії ввести два енергоблоки, вона це може зробити. Але ті енергоблоки будуть відповідати рівню безпеки колишнього пострадянського простору. Ті вимоги є значно нижчими, ніж вимоги для держав Європейського Союзу", — переконаний Олександр Гудима, член парламентського Комітету з паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
З 1992 року допомога Чорнобилю та питання, що з ним пов’язані, є пріоритетом у співробітництві Європейського Союзу з Україною. Тож не дивно, що на другий день свого візиту до Києва Комісар з питань зовнішніх відносин Європейської Комісії Крістофер Паттен на гелікоптері відвідав Чорнобильську атомну електростанцію. Він підкреслив, що, зокрема, ЄС приділяє пильну увагу завершенню будівництва 2-го хмельницького ядерного енергоблоку та 4-го рівненського.
Сьогодні, за даними МАГАТЕ, у світі діють 436 атомних реакторів. Їх могло б бути принаймні на 2 більше, та Україна ніяк не може остаточно вирішити, за допомогою яких грошей добудувати ядерні енергоблоки на Хмельницькій і Рівненській АЕС: власних або ж одержаних у вигляді кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку, або ж за рахунок російського технічного кредиту.
Ще на початку 3 тисячоліття, згідно з української оцінкою, готовність цих двох реакторів складала 85-90 %. Підрахували, що за участі в їхній добудові європейських інвесторів хмельницький реактор повинен бути введений в експлуатацію 2002 року, а рівненський — 2004-го. А за умови самостійної добудови терміни мали подовжитися на 3-4 роки.
Передбачалося, що Україна для завершення спорудження двох ядерних енергоблоків візьме кредит в Європейському банку реконструкції та розвитку. У жовтні 2001 року цей банк заявив про готовність виділити Києву 215 мільйонів доларів, але раптом Україна заявила про незгоду з умовами кредиту і завищену оцінку вартості добудови. Як вважають деякі аналітики, і серед них член парламентського Комітету з паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Гудима , справжньою причиною відмови стало зближення Києва з Москвою й досягнення в червні 2002 року домовленості про те, що технічний кредит у розмірі 44 мільйонів доларів для завершення будівництва нових потужностей на Хмельницькій та Рівненській АЕС надасть Росія.
Олександр Гудима: "Росія запропонувала Україні такий кредит. Це була політика, і пропозиція Росії для України надати Україні технічний кредит так і не була реалізована. Що конкретно пропонувала Росія? Вона пропонувала обладнання – не найкраще, яке не відповідає нормам Європейського Союзу..."
У серпні цього року прем''єр-міністр Віктор Янукович заявив, що Україна спроможна своїми власними силами, без залучення іноземних інвесторів, зокрема ЄБРР, завершити спорудження двох ядерних енергоблоків. З аналогічною заявою наприкінці жовтня виступив і глава держави Леонід Кучма під час поїздки на Хмельницьку АЕС. Він попередив, що хоча Україна продовжує розраховувати на позику ЄБРР, проте має намір добудовувати два ядерні блоки, не чекаючи кредиту.
На думку Олександра Гудими, викликає певний подив "заява Кучми, що Україна може обійтися без кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку, і що вона може взагалі обійтися без допомоги "Великої сімки"... Якщо ми рухаємося до Європейського Союзу, і якщо ми рухаємося до виконання умов для кандидатів у члени Європейського Союзу в енергетичній сфері, то ми повинні дотримуватися тих правил для претендентів чи для кандидатів також і в ядерній сфері. А ядерна сфера повинна відповідати вимогам Європейського Союзу. Отже, якщо Україна хоче самотужки чи з допомогою технічного кредиту Росії ввести два енергоблоки, вона це може зробити. Але ті енергоблоки будуть відповідати рівню безпеки колишнього пострадянського простору. Ті вимоги є значно нижчими, ніж вимоги для держав Європейського Союзу", — переконаний Олександр Гудима, член парламентського Комітету з паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.