Василь Дарчук Мадридська конференція у справі відбудови Іраку.
Прага, 23 жовтня 2003 – У середу в Мадриді за участю представників 61 країни розпочалася конференція країн-донорів, вона присвячена післявоєнній відбудові Іраку. Журналісти повідомляють, що на конференції знову постали розбіжності передусім у справі сум фінансової допомоги кожної із країн -донорів.
Дискусії у справі конкретних фінансових внесків країн-донорів розпочнуться завтра, хоча картина фінансових потреб на відбудову Іраку і готовності окремих країн надати таку допомогу вже нині цілком ясна. Згідно із приблизними оцінками ООН і Світового банку, відбудова економіки Іраку, зокрема інфраструктури, і модернізація нафтової промисловості упродовж найближчих чотирьох років потребуватиме принаймні 56 мільярдів доларів. Понад третину цієї суми, тобто 20 мільярдів доларів , нададуть Сполучені Штати. Інші західні країни, зокрема Великобританія, Японія, Канада та інші пообіцяли зібрати 3 мільярди доларів. Окремо 3-5 мільярдів протягом наступних 5 років надасть Світовий банк і приблизно мільярд доларів надійде від Великобританії. Таким чином до потрібної суми бракуватиме близько 30-ти мільярдів доларів, тобто більше половини. Як очікують оглядачі, навряд чи учасникам нинішньої конференції вдасться вирішити цю проблему, тобто домогтися збільшення внесків до потрібної суми. Розбіжності у справі видатків на відбудову Іраку і далі залишаються між Сполученими Штатами і двома провідними країнами Європейського Союзу – Німеччиною і Францією, які свого часу не підтримали воєнну акцію США в Іраку. Обидві країни відмовилися надати окрему допомогу поза обіцяною загальною сумою від імені Європейського союзу, яка становить всього 230 мільйонів євро. Для порівняння варто згадати, що приблизно таку ж суму надасть сама лише Південна Корея, а Японія надасть півтора мільярда доларів. Дальшу допомогу обидві країни, тобто Німеччина і Франція,ставлять у залежність від якнайшвидшого передання влади в Іраку самим іракцям.
Журналісти наводять тим часом декларації низки країн-донорів про надання військової допомоги для стабілізації становища в Іраку. Так, крім головних військових сил США в Іраку вже або найближчим часом буде розміщено до 7 тисяч 500 британських миротворців, 3 тисячі італійських, 2400 польських, а також понад 1600 українських військовослужбовців. Свої військові підрозділи і цивільних фахівців надішлють Грузія, Азербайджан, Казахстан, Болгарія, Македонія, Албанія та інші країни. Навіть Литва і Латвія бажають надіслати до Іраку приблизно 100 своїх миротворців, а Естонія 55. Проте головною проблемою, як підкреслюють оглядачі, залишається брак фінансових коштів для відбудови економіки Іраку, зокрема комунікаційних споруд і нафтовидобувної промисловості, яка в майбутньому мала б забезпечити економічну незалежність і розвиток країни.
Дискусії у справі конкретних фінансових внесків країн-донорів розпочнуться завтра, хоча картина фінансових потреб на відбудову Іраку і готовності окремих країн надати таку допомогу вже нині цілком ясна. Згідно із приблизними оцінками ООН і Світового банку, відбудова економіки Іраку, зокрема інфраструктури, і модернізація нафтової промисловості упродовж найближчих чотирьох років потребуватиме принаймні 56 мільярдів доларів. Понад третину цієї суми, тобто 20 мільярдів доларів , нададуть Сполучені Штати. Інші західні країни, зокрема Великобританія, Японія, Канада та інші пообіцяли зібрати 3 мільярди доларів. Окремо 3-5 мільярдів протягом наступних 5 років надасть Світовий банк і приблизно мільярд доларів надійде від Великобританії. Таким чином до потрібної суми бракуватиме близько 30-ти мільярдів доларів, тобто більше половини. Як очікують оглядачі, навряд чи учасникам нинішньої конференції вдасться вирішити цю проблему, тобто домогтися збільшення внесків до потрібної суми. Розбіжності у справі видатків на відбудову Іраку і далі залишаються між Сполученими Штатами і двома провідними країнами Європейського Союзу – Німеччиною і Францією, які свого часу не підтримали воєнну акцію США в Іраку. Обидві країни відмовилися надати окрему допомогу поза обіцяною загальною сумою від імені Європейського союзу, яка становить всього 230 мільйонів євро. Для порівняння варто згадати, що приблизно таку ж суму надасть сама лише Південна Корея, а Японія надасть півтора мільярда доларів. Дальшу допомогу обидві країни, тобто Німеччина і Франція,ставлять у залежність від якнайшвидшого передання влади в Іраку самим іракцям.
Журналісти наводять тим часом декларації низки країн-донорів про надання військової допомоги для стабілізації становища в Іраку. Так, крім головних військових сил США в Іраку вже або найближчим часом буде розміщено до 7 тисяч 500 британських миротворців, 3 тисячі італійських, 2400 польських, а також понад 1600 українських військовослужбовців. Свої військові підрозділи і цивільних фахівців надішлють Грузія, Азербайджан, Казахстан, Болгарія, Македонія, Албанія та інші країни. Навіть Литва і Латвія бажають надіслати до Іраку приблизно 100 своїх миротворців, а Естонія 55. Проте головною проблемою, як підкреслюють оглядачі, залишається брак фінансових коштів для відбудови економіки Іраку, зокрема комунікаційних споруд і нафтовидобувної промисловості, яка в майбутньому мала б забезпечити економічну незалежність і розвиток країни.