Надія Кандиба Україна на Франкфуртському книжковому ярмарку.
Німеччина, 10 жовтня 2003 - На найбільшому в світі Франкфуртському книжковому ярмарку цього року представлено 104 країни. Там можна знайти і український стенд, який вирізняється своїм спартанським виглядом.
Цього разу український стенд був меншим, ніж завжди. У той час, як стенди окремих видавництв з інших країн, нагадували цілі книжкові магазини, 50-ти мільйонна Україна обмежилася тільки трьома книжковими шафами. З видавництв окремо було представлене лише харківське “Фоліо”. Як завжди, на полицях українського стенду можна було побачити фотоальбоми про президента України та про Чорнобиль. Замість того, щоб привезти до Франкфурта-на-Майні якомога більше новинок, український стенд було заставлено переважно старими книжками, виданими, наприклад, ще 1996-го року. Серед новинок виділялися тільки збірка поезій Василя Простопчука, Українська міфологія, спеціальне видання, присвячене 70-річчю голодомору в Україні та збірка українського чинного законодавства. Крім того, на полицях українського стенду можна було побачити ще словники та шкільні підручники. Така обмежена участь України у Франкфуртському книжковому ярмарку засвідчила, що криза видавничої галузі в країні й надалі триває. Серед її причин експерти називають невигідне для книговидавців законодавство. У сусідній Росії, наприклад, всі ланки видавничої справи звільнені від сплати податку на додану вартість, що допомогло помітно пожвавити книговидавництво в цій країні. Це було відчутно також і у Франкфурті-на-Майні. Росія, яка цього разу була почесним гостем ярмарку, була представлена численними видавництвами та 150-ма письменниками. Крім того, цілий стенд був присвячений німецьким перекладам російської літератури. Переклади ж сучасних авторів з України, які вийшли друком у німецькомовних країнах, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Це три книжки Андрія Куркова “Пікнік на льоду”, “Петрович”, “Пінгвіни не мерзнуть” та збірка есе Юрія Андруховича “Остання територія”. Цих двох авторів теж можна було побачити у Франкфурті-на-Майні, але не на стенді України, а на стендах видавництв, де вийшли переклади їхніх творів : Куркова на стенді швецарського видавництва “Diogenes“, а Андруховича на стенді німецького “Suhrkamp“.
Цього разу український стенд був меншим, ніж завжди. У той час, як стенди окремих видавництв з інших країн, нагадували цілі книжкові магазини, 50-ти мільйонна Україна обмежилася тільки трьома книжковими шафами. З видавництв окремо було представлене лише харківське “Фоліо”. Як завжди, на полицях українського стенду можна було побачити фотоальбоми про президента України та про Чорнобиль. Замість того, щоб привезти до Франкфурта-на-Майні якомога більше новинок, український стенд було заставлено переважно старими книжками, виданими, наприклад, ще 1996-го року. Серед новинок виділялися тільки збірка поезій Василя Простопчука, Українська міфологія, спеціальне видання, присвячене 70-річчю голодомору в Україні та збірка українського чинного законодавства. Крім того, на полицях українського стенду можна було побачити ще словники та шкільні підручники. Така обмежена участь України у Франкфуртському книжковому ярмарку засвідчила, що криза видавничої галузі в країні й надалі триває. Серед її причин експерти називають невигідне для книговидавців законодавство. У сусідній Росії, наприклад, всі ланки видавничої справи звільнені від сплати податку на додану вартість, що допомогло помітно пожвавити книговидавництво в цій країні. Це було відчутно також і у Франкфурті-на-Майні. Росія, яка цього разу була почесним гостем ярмарку, була представлена численними видавництвами та 150-ма письменниками. Крім того, цілий стенд був присвячений німецьким перекладам російської літератури. Переклади ж сучасних авторів з України, які вийшли друком у німецькомовних країнах, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Це три книжки Андрія Куркова “Пікнік на льоду”, “Петрович”, “Пінгвіни не мерзнуть” та збірка есе Юрія Андруховича “Остання територія”. Цих двох авторів теж можна було побачити у Франкфурті-на-Майні, але не на стенді України, а на стендах видавництв, де вийшли переклади їхніх творів : Куркова на стенді швецарського видавництва “Diogenes“, а Андруховича на стенді німецького “Suhrkamp“.