Галина Терещук Які наслідки із запровадження польських віз уже відчули на собі українці?
Львів, 1 жовтня 2003 року.
Галина Терещук
1 жовтня, згідно із вимогою Європейського Союзу, Польща запровадила візовий режим для громадян України. Сьогодні на українсько-польському кордоні, немов у день українського Різдва чи Великодня. З польської сторони - рух, а з української, немов у людей святковий вихідний. Автобуси, потяги і машини курсують у бік Польщі напівпорожні.
У мешканців західного регіону, а саме вони найчастіше мандрували у сусідню державу, настрій далеко не святковий. Щоб потрапити у генеральне консульство Республіки Польщі у Львові черга, у яку потрібно записатися, вона становить понад 1200 осіб. Стояти у ній доводиться два-три дні, з’являючись на переклички. До Львова по візи приїжджають з Тернопільщини, Івано-Франківщини, Хмельниччини, Волині. Як розповіли мешканці Полісся, у Луцьку візи їм ще не видають. Біля консульської установи уже з’явились спритники, які заробляють, продаючи людям копії бланків анкет-заяв. Послухайте інтерв’ю, записані біля польського консульства у Львові у перший візовий день.
Як Ви відчули на собі запровадження візового режиму?
Респондент 1
Звичайно, що погано, бо я сьогодні вже не можу поїхати, тому що сьогодні я повинен був їхати, а тепер все це буде пізніше, бо треба отримувати талончики і через тиждень, можливо, отримати візу... Звичайно, це вдарить і по кишені, і мої зв’язки з польськими партнерами порушуються. Ми ще з понеділка їздимо кожен день на переклички. Сьогодні сподіваємося, що пройдемо за талонами.
Галина Терещук
Тобто, як часто раніше до візового режиму Ви їздили в Польщу?
Респондент 1
Два-три рази на тиждень.
Галина Терещук
І яка була мета поїздки?
Респондент 1
Комерційна. Товар возили.
Галина Терещук
Як це зараз відіб’ється на Вашій праці, на Вашій родині оцей візовий режим?
Респондент 1
Якщо візьму візу, все буде нормально. Далі будемо працювати. Але треба 2-3 тижні втратити, щоб візу отримати.
Галина Терещук
Від запровадження візового режиму хто найбільше постраждає?
Респондент 1
Постраждають лише українці, тому що поляки можуть без всяких бар’єрів пересікати кордон.
Галина Терещук
1 жовтня у потягах і автобусах, які вирушали у Польщу, питанням дня було:«Чи у Вас є віза?» В автобусі їхали один - два пасажири. А у вагоні потягу Київ-Львів-Вроцлав, були 6 українців.
На один день перебування у сусідній державі потрібно мати 20 доларів, на дитину 10. Однак польські митники ще за два дні до впровадження віз не пропустили у Польщу директора українсько-польського культурного фестивалю у Вроцлаві Остапа Процика, який показав митникам усі документи, що засвідчували, що він повністю буде на утриманні польської сторони. Причина: на щодень потрібно мати ще 300 доларів. Нині польські колеги Остапа цей інцидент на польській митниці оскаржують у суді.
За день до запровадження віз польські прикордонники уже не пропускали українських громадян через піший перехід. Уже 1 жовтня саме незаможні українці відчули на собі наслідки візового режиму із сусідньою державою. Вони позбулись останньої можливості заробляти на життя. Адже щодня жінки, яких прикордонники називали «робочими мурашками» і знали не лише в обличчя, а й по імені, перетинали українсько-польський кордон із цигарками та горілкою, щоб заробити кілька доларів і купити продукти для сім’ї. Натомість для польських громадян, які двічі –тричі на день перетинають піший перехід із нелегальним товаром, з 1 жовтня українці уже перестали бути конкурентами.
Галина Терещук
1 жовтня, згідно із вимогою Європейського Союзу, Польща запровадила візовий режим для громадян України. Сьогодні на українсько-польському кордоні, немов у день українського Різдва чи Великодня. З польської сторони - рух, а з української, немов у людей святковий вихідний. Автобуси, потяги і машини курсують у бік Польщі напівпорожні.
У мешканців західного регіону, а саме вони найчастіше мандрували у сусідню державу, настрій далеко не святковий. Щоб потрапити у генеральне консульство Республіки Польщі у Львові черга, у яку потрібно записатися, вона становить понад 1200 осіб. Стояти у ній доводиться два-три дні, з’являючись на переклички. До Львова по візи приїжджають з Тернопільщини, Івано-Франківщини, Хмельниччини, Волині. Як розповіли мешканці Полісся, у Луцьку візи їм ще не видають. Біля консульської установи уже з’явились спритники, які заробляють, продаючи людям копії бланків анкет-заяв. Послухайте інтерв’ю, записані біля польського консульства у Львові у перший візовий день.
Як Ви відчули на собі запровадження візового режиму?
Респондент 1
Звичайно, що погано, бо я сьогодні вже не можу поїхати, тому що сьогодні я повинен був їхати, а тепер все це буде пізніше, бо треба отримувати талончики і через тиждень, можливо, отримати візу... Звичайно, це вдарить і по кишені, і мої зв’язки з польськими партнерами порушуються. Ми ще з понеділка їздимо кожен день на переклички. Сьогодні сподіваємося, що пройдемо за талонами.
Галина Терещук
Тобто, як часто раніше до візового режиму Ви їздили в Польщу?
Респондент 1
Два-три рази на тиждень.
Галина Терещук
І яка була мета поїздки?
Респондент 1
Комерційна. Товар возили.
Галина Терещук
Як це зараз відіб’ється на Вашій праці, на Вашій родині оцей візовий режим?
Респондент 1
Якщо візьму візу, все буде нормально. Далі будемо працювати. Але треба 2-3 тижні втратити, щоб візу отримати.
Галина Терещук
Від запровадження візового режиму хто найбільше постраждає?
Респондент 1
Постраждають лише українці, тому що поляки можуть без всяких бар’єрів пересікати кордон.
Галина Терещук
1 жовтня у потягах і автобусах, які вирушали у Польщу, питанням дня було:«Чи у Вас є віза?» В автобусі їхали один - два пасажири. А у вагоні потягу Київ-Львів-Вроцлав, були 6 українців.
На один день перебування у сусідній державі потрібно мати 20 доларів, на дитину 10. Однак польські митники ще за два дні до впровадження віз не пропустили у Польщу директора українсько-польського культурного фестивалю у Вроцлаві Остапа Процика, який показав митникам усі документи, що засвідчували, що він повністю буде на утриманні польської сторони. Причина: на щодень потрібно мати ще 300 доларів. Нині польські колеги Остапа цей інцидент на польській митниці оскаржують у суді.
За день до запровадження віз польські прикордонники уже не пропускали українських громадян через піший перехід. Уже 1 жовтня саме незаможні українці відчули на собі наслідки візового режиму із сусідньою державою. Вони позбулись останньої можливості заробляти на життя. Адже щодня жінки, яких прикордонники називали «робочими мурашками» і знали не лише в обличчя, а й по імені, перетинали українсько-польський кордон із цигарками та горілкою, щоб заробити кілька доларів і купити продукти для сім’ї. Натомість для польських громадян, які двічі –тричі на день перетинають піший перехід із нелегальним товаром, з 1 жовтня українці уже перестали бути конкурентами.