Саміт СНД в Ялті.

Володимир Притула Саміт СНД в Ялті.
Симферополь, 19 вересня 2003 року.

Володимир Притула

Сьогодні в Ялті завершився дводенний саміт Співдружності незалежних держав, на якому було ухвалено кілька десятків різного змісту і різної ваги документів. Але головна увага була прикута до так званого Єдиного економічного простору, про початок створення якого в Лівадії оголосили президенти Білорусії, Казахстану, Росії та України. Втім, не всі із цієї четвірки залишилися задоволеними.

Головна інтрига нинішнього саміту СНД – чи підпише Україна (і в якому вигляді) Угоду про створення ЄЕП, і як на це відреагують інші учасники процесу – розв’язалася досить просто: Президент України Леонід Кучма підписав усі рамкові документи про створення Єдиного економічного простору, але, як і пропонували український парламент та уряд, із застереженнями. І, як визнали самі учасники саміту, це стало результатом політичного тиску на українського Президента. Тиску з боку політичної опозиції. Чи не тому і Леонід Кучма, і його російський колега >Володимир Путін на підсумковій прес-конференції досить різко критикували опонентів підписання Україною Угоди про ЄЕП, називаючи їх «недалекими політиканами».

Сам Леонід Кучма переконаний, що, підписуючи рамкові документи про ЄЕП із застереженнями, він діяв відповідно до української Конституції.

Леонід Кучма

Я жодної хвилини не сумнівався, підписуючи сьогоднішній документ, що це в національних інтересах України. А те, що кожен президент, як гарант Конституції, має право діяти тільки згідно з Конституцією, то я думаю, що тут сумнівів жодних немає.

Володимир Путін

Втім, Леонід Кучма так і не поясним, які саме застереження він висунув і яких положень підписаних ним документів вони стосуються.

Володимир Путін тим часом пояснив, що українські застереження на суть підписаної угоди про ЄЕП не дуже вплинули.

Володимир Путін

Ми враховували і економічні, і політичні особливості кожної з сторін, в тому числі й України. У самих документах закладені ці особливості, і ми пішли на цей різнорівневий характер угоди, маючи на увазі, що принципи, тим не менше, залишаються спільними.

Що стосується застережень, то ми їх обговорювали, президент України нас про це поінформував. По суті це не вихолощує зміст угоди. Мова йде про те, що підписані документи не повинні суперечити Конституції України. Запевняю вас, що вони не суперечать і Конституції Російської Федерації, а чи суперечать вони конституціям Білорусі чи Казахстану, про це скажуть президенти цих країн. Думаю, навряд чи там є якісь суперечності.

Володимир Притула

Білоруській і казахський лідери на цю тему промовчали, але Олександр Лукашенко досить різко відізвався щодо позиції України.

Олександр Лукашенко

Якщо вже почали говорити відверто, давайте говорити. Білорусь у принципі може підписувати будь-який документ, оскільки ми значно далі просунулись у співпраці з Росією. І білоруська сторона прагне вироблення реального, радикального документа, пам’ятаючи про те, що ми не повинні повторити долю СНД. І що ж сталося? В результаті роботи над документом на прохання української сторони ми визначили різнорівневу і різношвидкісну інтеграцію. Тобто, відійшли від початкових домовленостей.

Зараз йде мова про застереження України , це її право. Ми знаємо про сильний політичний тиск на президента України. Але ж 75% українців, за інформацією Леоніда Кучми, сьогодні однозначно виступають за цю економічну інтеграцію! Тому перспектива повномасштабного приєднання до цього договору України існує. В ім’я цього майбутнього Білорусія підписує цей документ, але поки що з великими сумнівами.

Володимир Притула

Він також заявив, що Білорусь робитиме реальні кроки лише після реалізації всіх положень Угоди і Концепції ЄЕП всіма державами, інакше Білорусь нічого не робитиме. Схоже, президенти чотирьох країн, які підписали документи про створення Єдиного економічного простору, вирішили, за словами Леоніда Кучми, тримати горобця в руці, аніж ловити синицю в небі. Під синицею президент України, очевидно, мав на увазі європейські структури.