Михайло Рамач Президент Хорватiї Стипе Месич перебував сьогоднi з першим офiцiйним вiзитом до Белграда пiсля розвалу колишньої Югославiї
Белград, 10 вересня – Нинiшнiй день став iсторичним для сербiв i хорватiв. Президент Сербiї i Чорногорiї Светозар Масрович та президент Хорватiї Стипе Месич пiд час зустрiчi у Белградi вiд iменi своїх держав офiцiйно просили пробачення за злочини, скоєнi пiд час вiйни. Жаль з приводу злочинiв спершу висловив Марович. Вiн сказав:
“Я хочу вибачитися за усе зло, яке громадяни Сербiї i Чорногорiї зробили коли-небудь й кому-небудь у Хорватії”.
Вiдтак своє пробачення майже тими самими словами висловив гiсть. Цiкаво, що саме Месич 1991 року був останнiм головою Президiї колишньої Югославiї. Коли виїжджав з Белграда, вiн заявив, що настане час, коли буде можна випити каву у центральнiй белградськiй кав’ярні. Виявилося, що вiн цю каву випив у резиденцiї глави держави.
Ще у вiвторок Марович і Месич заявляли, що вiд першого офiцiйного вiзиту не слiд очiкувати надзвичайно великих результатiв. На думку оглядачiв, факт, що вони у середу, без патетики, але з повагою вибачилися за усе коли-небудь та де-небудь заподiяне лихо i за злочини сербiв над хорватами й хорватiв над сербами можна вважати початком нового етапу у вiдносинах двох сусiднiх країн. Була це хвилююча подiя.
Керiвники Сербiї i Чорногорiї та Хорватiї, в яких нинi при владi демократичнi сили, виступили за розширення й лiбералiзацiю стосункiв у галузях економiки, фiнансiв, культури й туризму, за запровадження безвiзового режиму та за спiвробiтництво в рамках процесу приєднання до Європейського союзу. Марович i Месич обоговорили й низку вiдкритих питань, зокрема повернення бiженцiв сербської нацiональностi до Хорватiї, а також врегулювання кордону на Дунаї й прав нацменшин. Хорватiю пiд час вiйни покинули 350 тисяч сербiв. Згiдно з сербськими джерелами, повернулися лише 50 тисяч. Хорватська сторона стверджує, що повернулося понад 100 тисяч. Експертам залишається уточнити справи щодо майна сербських компанiй у Хорватiї та хорватських у Сербiї, яке привласнили державнi органи або яке просто було розграбоване.
Хорватський президент зустрiвся зі спiкером Парламенту Сербiї i Чорногорiї Драґолюбом Мичуновичем, виконувачкою обов’язкiв президента Сербiї Наташею Мичич, прем’єр-мiнiстром Сербiї Зораном Живковичем та з представниками хорватської громади у Сербiї.
Хоча процес нормалiзацiї стосункiв мiж двома країнами розпочався кiлька рокiв тому, нинiшнiй день можна назвати iсторичним. Колишнi вороги офiцiйно стали сусiдами, якi поважають один одного й намагаються подолати наслiдки минулого.
“Я хочу вибачитися за усе зло, яке громадяни Сербiї i Чорногорiї зробили коли-небудь й кому-небудь у Хорватії”.
Вiдтак своє пробачення майже тими самими словами висловив гiсть. Цiкаво, що саме Месич 1991 року був останнiм головою Президiї колишньої Югославiї. Коли виїжджав з Белграда, вiн заявив, що настане час, коли буде можна випити каву у центральнiй белградськiй кав’ярні. Виявилося, що вiн цю каву випив у резиденцiї глави держави.
Ще у вiвторок Марович і Месич заявляли, що вiд першого офiцiйного вiзиту не слiд очiкувати надзвичайно великих результатiв. На думку оглядачiв, факт, що вони у середу, без патетики, але з повагою вибачилися за усе коли-небудь та де-небудь заподiяне лихо i за злочини сербiв над хорватами й хорватiв над сербами можна вважати початком нового етапу у вiдносинах двох сусiднiх країн. Була це хвилююча подiя.
Керiвники Сербiї i Чорногорiї та Хорватiї, в яких нинi при владi демократичнi сили, виступили за розширення й лiбералiзацiю стосункiв у галузях економiки, фiнансiв, культури й туризму, за запровадження безвiзового режиму та за спiвробiтництво в рамках процесу приєднання до Європейського союзу. Марович i Месич обоговорили й низку вiдкритих питань, зокрема повернення бiженцiв сербської нацiональностi до Хорватiї, а також врегулювання кордону на Дунаї й прав нацменшин. Хорватiю пiд час вiйни покинули 350 тисяч сербiв. Згiдно з сербськими джерелами, повернулися лише 50 тисяч. Хорватська сторона стверджує, що повернулося понад 100 тисяч. Експертам залишається уточнити справи щодо майна сербських компанiй у Хорватiї та хорватських у Сербiї, яке привласнили державнi органи або яке просто було розграбоване.
Хорватський президент зустрiвся зі спiкером Парламенту Сербiї i Чорногорiї Драґолюбом Мичуновичем, виконувачкою обов’язкiв президента Сербiї Наташею Мичич, прем’єр-мiнiстром Сербiї Зораном Живковичем та з представниками хорватської громади у Сербiї.
Хоча процес нормалiзацiї стосункiв мiж двома країнами розпочався кiлька рокiв тому, нинiшнiй день можна назвати iсторичним. Колишнi вороги офiцiйно стали сусiдами, якi поважають один одного й намагаються подолати наслiдки минулого.