Cлухання Гельсинкської Комісії Сполучених Штатів на тему: “Роль держав-членів ОБСЄ в озброєнні країн-ізгоїв“

Сергій Куделя Cлухання Гельсинкської Комісії Сполучених Штатів на тему: “Роль держав-членів ОБСЄ в озброєнні країн-ізгоїв“
Вашингтон, 6 червня 2003 - У Вашингтоні відбулися слухання Гельсинкської Комісії Сполучених Штатів на тему: “Роль держав-членів ОБСЄ в озброєнні країн-ізгоїв“. Із доповідями виступили заступник державного секретаря з питань контролю за озброєнням та міжнародної безпеки Джон Роберт Болтон, аналітик радіо “Вільна Європа”/радіо “Свобода”, колишній директор української служби радіо “Свобода” Роман Купчинський та президент і виконавчий директор міжнародного інституту стратегічних досліджень Теренс Тейлор. Особлива увага під час слухань була приділена Україні, разом із Росією, Білоруссю, Болгарією та балканськими державами, які, за різними свідченнями, неодноразово здійснювали нелегальні продажі зброї.

Першим і центральним під час слухань став виступ заступника держсекретаря США Джона Болтона. За його словами, з 55 держав-членів ОБСЄ лише незначна частина займається нелегальною торгівлею зброєю. На прикладах Сербії, України, Росії та Молдови, він окреслив дії американського уряду для встановлення ефективніших систем контрою за витоком зброї з цих держав. Разом з тим офіційний Вашингтон очікує отримати нові документальні дані про нелегальне озброєння Іраку в останні десять років. Іракська оглядова група, яка займається зараз пошуком зброї масового знищення на території Іраку, також відшукує документи стосовно інших злочинів режиму Саддама Гуссейна, серед яких і порушення санкцій ООН. Болтон зазначив, що Гуссейн детально задокументовував усі свої дії та угоди, що дозволить світовій громадськості найближчим часом дізнатися імена тих, хто сприяв злочинній діяльності диктатора:

“Ми вважаємо, що ці документи зможуть нам розповісти про те, до яких держав іракці зверталися, до яких компаній, які саме урядовці та бізнесмени підтримували з ними зв”язок, звідки вони отримували звичайну зброю та зброю масового знищення, які офіційні особи з інших держав купувалися та продавалися іракцями, як працює нелегальний ринок зброї масового знищення”.

Американський посадовець не висловив жодних сумнівів щодо безпосередньої причетності урядовців України та Білорусі до продажу зброї в Ірак. Він наголосив, що згода на продаж радарів Гуссейну була надана на рівні вищого керівництва України, однак самі радари поки що залишаються не знайденими. Схожа ситуація, на його думку, склалася і в Білорусі, де президент Лукашенко перетворив нелегальну торгілю зброєю на основний спосіб власного збагачення.

У відповідь на запитання одного з сенаторів щодо особистої вигоди президента Кучми від продажу зброї, Болтон сказав:

“На даний момент у нас немає інформації, яка б стосувалася цього питання. Однак ми, безперечно, звертаємо увагу на цю справу, як і загалом на проблему корупції та участі кримінальних угруповань в поширенні зброї масового знищення. Отже ця інформація залишається пріоритетною в наших пошуках”.

Суперечливі оцінки отримала поведінка Росії, оскільки відкритість до співпраці президента Путіна залишає запитання про його здатність контролювати арсенали зброї. На думку деяких з присутніх на слуханнях, ці арсенали вже давно перейшли у власність російських олігархів.

Білорусь залишається ізольованою від будь-якого впливу. Україна ж отримала більш схвальну оцінку американського посадовця, ніж Білорусь. З його слів, зацікавлення офіційного Києва у західних інститутах безпеки дозволяє американській стороні ефективніше впливати на підсилення Україною контролю за нелегальним продажем зброї. Враховуючи обіцянку Роберта Болтона знайти детальні документальні свідчення про бізнес-партнерів Саддама Гуссейна з пострадянських країн, наступні слухання про нелегальну торгівлю зброєю можуть стати вже більш персоніфікованими.