Петро Кагуй Права людини. Події у світі
Прага, 14 травня 2003 року.
МІСЬКИЙ СУД БІЛОРУСЬКОЇ СТОЛИЦІ ЗАЛИШИВ У СИЛІ ВИРОК РАЙОННОГО СУДУ СТОСОВНО ОКСАНИ НОВИКОВОÏ, ЯКУ ВИЗНАНО ВИННОЮ У НАКЛЕПІ НА ПРЕЗИДЕНТА ОЛЕКСАНДРА ЛУКАШЕНКА.
29-річну мешканку Мінська засуджено до двох років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на два роки: в Оксани маленька дитина.
17 жовтня минулого року Оксана Новикова у центрі Мінська роздавала листівки з фотографією Лукашенка і написом: «Розшукується небезпечний злочинець». У листівках президента Білорусі було звинувачено, зокрема, у співучасті в захопленні влади, викраденнях та убивствах представників політичної опозиції. Під час судового розгляду в районному суді Оксана Новикова намагалася довести свої звинувачення на адресу Олександра Лукашенка.
13 травня суд білоруської столиці залишив у силі вирок Оксані Новиковій. Єдине, на що погодився суддя, - це додати до справи копію нещодавньої резолюції Комісії ООН з прав людини щодо порушення людських прав у Білорусі. Однак Оксана Новикова має намір оскаржити це рішення у вищих судових інстанціях.
МІЖНАРОДНА ПРАВОЗАХИСНА ОРГАНІЗАЦІЯ «HUMAN RIGHTS WATCH» ВИСТУПИЛА НА ЗАХИСТ УВ’ЯЗНЕНИХ ТИБЕТСЬКИХ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ.
«Human Rights Watch» закликала китайську владу негайно звільнити з ув’язнення двох тибетських політв’язнів: лідера сільської тибетської громади Церанґа Донтрупа та буддійського монаха Таші Фунцоґа, заарештованих рік тому і звинувачених у нібито причетності до терористичного акту. За даними «Human Rights Watch», їх засуджено на, відповідно, на 5 років і 7 років позбавлення волі. Один із них хворий на туберкульоз.
Правозахисники вважають, що цих тибетців покарано за їхню мирну політичну і релігійну діяльність. «Human Rights Watch» також повідомляє, що стан здоров’я обох тибетців погіршився в результаті тортур, що їх систематично використовують у китайських в’язницях проти тибетських в’язнів. Правозахисна організація «Human Rights Watch» зібрала свідчення про загибель від тортур 81 тибетського в’язня.
15 ТРАВНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ВІДМОВНИКА.
Це досить символічний день. З одного боку, він є пам’яттю про тих, хто за часів нацистської Німеччини відмовився служити у війську, яке вело агресивну війну. А з іншого боку, цей день привертає увагу до проблеми нинішніх відмовників від служби в армії з переконань совісті. Скажімо, релігійних чи то й з політичних міркувань.
15 травня 1997 року німецький федеральний парламент, Бундестаг, схвалив резолюцію про реабілітацію тих, кого переслідувало нацистське військове правосуддя за відмову від військової служби з певних переконань та за дезертирство.
Організатори Міжнародного Дня відмовника переконані, що таке дезертирство за часів нацистської Німеччини було політично необхідним і навіть почесним актом, беручи до уваги злочинний характер агресивної війни нацистів та масове винищення людей. У нацистській Німеччині було розстріляно близько 25 тисяч осіб, які відмовився від служби в тодішньому війську. А частина відмовників потрапила до концтаборів.
Однак, і нині існує подібна проблема, коли та чи інша особа відмовляється від військової служби з певних міркувань.
На сьогодні у більшості європейських країн, у тому числі і в Україні діє законодавство, яким передбачено відмову від військової служби та заміну її альтернативною цивільною службою.
МІСЬКИЙ СУД БІЛОРУСЬКОЇ СТОЛИЦІ ЗАЛИШИВ У СИЛІ ВИРОК РАЙОННОГО СУДУ СТОСОВНО ОКСАНИ НОВИКОВОÏ, ЯКУ ВИЗНАНО ВИННОЮ У НАКЛЕПІ НА ПРЕЗИДЕНТА ОЛЕКСАНДРА ЛУКАШЕНКА.
29-річну мешканку Мінська засуджено до двох років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на два роки: в Оксани маленька дитина.
17 жовтня минулого року Оксана Новикова у центрі Мінська роздавала листівки з фотографією Лукашенка і написом: «Розшукується небезпечний злочинець». У листівках президента Білорусі було звинувачено, зокрема, у співучасті в захопленні влади, викраденнях та убивствах представників політичної опозиції. Під час судового розгляду в районному суді Оксана Новикова намагалася довести свої звинувачення на адресу Олександра Лукашенка.
13 травня суд білоруської столиці залишив у силі вирок Оксані Новиковій. Єдине, на що погодився суддя, - це додати до справи копію нещодавньої резолюції Комісії ООН з прав людини щодо порушення людських прав у Білорусі. Однак Оксана Новикова має намір оскаржити це рішення у вищих судових інстанціях.
МІЖНАРОДНА ПРАВОЗАХИСНА ОРГАНІЗАЦІЯ «HUMAN RIGHTS WATCH» ВИСТУПИЛА НА ЗАХИСТ УВ’ЯЗНЕНИХ ТИБЕТСЬКИХ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ.
«Human Rights Watch» закликала китайську владу негайно звільнити з ув’язнення двох тибетських політв’язнів: лідера сільської тибетської громади Церанґа Донтрупа та буддійського монаха Таші Фунцоґа, заарештованих рік тому і звинувачених у нібито причетності до терористичного акту. За даними «Human Rights Watch», їх засуджено на, відповідно, на 5 років і 7 років позбавлення волі. Один із них хворий на туберкульоз.
Правозахисники вважають, що цих тибетців покарано за їхню мирну політичну і релігійну діяльність. «Human Rights Watch» також повідомляє, що стан здоров’я обох тибетців погіршився в результаті тортур, що їх систематично використовують у китайських в’язницях проти тибетських в’язнів. Правозахисна організація «Human Rights Watch» зібрала свідчення про загибель від тортур 81 тибетського в’язня.
15 ТРАВНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ВІДМОВНИКА.
Це досить символічний день. З одного боку, він є пам’яттю про тих, хто за часів нацистської Німеччини відмовився служити у війську, яке вело агресивну війну. А з іншого боку, цей день привертає увагу до проблеми нинішніх відмовників від служби в армії з переконань совісті. Скажімо, релігійних чи то й з політичних міркувань.
15 травня 1997 року німецький федеральний парламент, Бундестаг, схвалив резолюцію про реабілітацію тих, кого переслідувало нацистське військове правосуддя за відмову від військової служби з певних переконань та за дезертирство.
Організатори Міжнародного Дня відмовника переконані, що таке дезертирство за часів нацистської Німеччини було політично необхідним і навіть почесним актом, беручи до уваги злочинний характер агресивної війни нацистів та масове винищення людей. У нацистській Німеччині було розстріляно близько 25 тисяч осіб, які відмовився від служби в тодішньому війську. А частина відмовників потрапила до концтаборів.
Однак, і нині існує подібна проблема, коли та чи інша особа відмовляється від військової служби з певних міркувань.
На сьогодні у більшості європейських країн, у тому числі і в Україні діє законодавство, яким передбачено відмову від військової служби та заміну її альтернативною цивільною службою.