Володимир Павлів Україна і Польща кожна мають має пройти свій шлях до адекватного розуміння історичних подій і компромісу щодо питання про події на Волині, - заявила Юлія Тимошенко під час візиту до Варшави
Варшава, 9 травня 2003 року.
Володимир Павлів
Скажіть, будь ласка, те, що Ваш візит до польського Сейму розминувся в один день з візитом Віктора Ющенка, чи це випадковість?
Юлія Тимошенко
Я навіть про це не знала, я лише в Польщі дізналася про те, що тут був Віктор Андрійович. Але ж мене саме таке співпадіння дуже радує, тому що світ має розуміти Україну і, розуміючи України, не те, що допомагати, а сприяти становленню демократії в Україні. Тому я вважаю, що це дуже гарний симптом, що ми так послідовно доносимо інформацію світу.
Володимир Павлів
Скажіть, будь ласка, чи в розмові з польськими депутатами Ви обговорювали плюси, чи мінуси можливої участі українських військових у стабілізаційних силах в Іраку, що недавно запропонував президент Квасневський?
Юлія Тимошенко
Насправді, це питання на жодній зустрічі не обговорювалося. Може тому, що мета мого візиту була чітко визначена - це зустрітися з якомога більшою кількістю еліт Польщі: культурних, політичних, аналітичних для того, щоб дати знання про те, що відбувається в Україні напередодні виборів, про те, як розгортаються політичні події в Україні. Саме через це знання отримати можливість підтримки демократичних процесів політичних, що відбуваються в Україні.
За ініціативою польських політиків обговорювалося питання щодо відзначення трагічних подій на Волині.
Володимир Павлів
Скажіть, будь ласка, як Ви після цих розмов бачите можливість ухвалення спільного рішення обох парламентів?
Юлія Тимошенко
Чесно кажучи, документ, який підготовлений Сеймом ,і документ, який підготовлений українською Верховною Радою, вони мають дуже серйозні глибокі розбіжності. Мені здається, що і Україна, і Польща мають пройти ще дуже тривалий і поглиблений шлях всебічного вивчення історичних подій, без якоїсь однобокості. І вже не на підставі, або виборчої кампанії, або, скажемо, окремих певних дат, спонтанно будувати взаємне розуміння історичних подій, а це має грунтуватися на серйозній дослідницькій роботі і лише на правді.
Мене трошки бентежить, коли офіційний Київ так зльоту робить заяви, у тому числі і Медведчук, і Кучма, не спираючись на підтримку суспільства, не аналізуючи події, а просто кон’юнктурно робить заяви, які може і подобаються Польщі, польському уряду, польському президенту. Але польська еліта має розуміти, що ці заяви від Кучми, від Медведчука не є щирими і вони не є наслідком глибокої роботи. Вони мають виключно кон’юнктурний характер, тобто якийсь позитив на чомусь заробити для тієї команди, яка себе скомпрометувала вже в Україні. Тому мені здається, що польська еліта не має тішитися такими заявами, а ми маємо просто глибоко працювати над цю тему.
Але ж це не виключає можливості, що спільна заява, все ж таки, народиться. Я почула, наприклад, від польських політиків таку фразу, що якщо заява буде середньою - не теплою і не холодною, то це буде погано для Польщі, тому що польський народ буде вважати, що ця заява не достатньо різка. І це погано для українського народу, якщо вона буде не холодна і не тепла, тому що український народ буде вважати, що політики зрадили національно-визвольний рух. Тому, спробу зробити можна, порозуміння знайти можливо, але ж Україна має пройти свій шлях до такого компромісу і адекватного розуміння історичних подій, але ж Польща теж має пройти свій шлях до компромісу.
Володимир Павлів
Скажіть, будь ласка, як Ви ставитеся до цієї ініціативи частини львівської громади, щоб демонтувати пам’ятник, який у Львові називають «Холм Слави» і, теоретично, відіслати його в Росію? Як Ви ставитеся, взагалі, до самої такої ідеї?
Юлія Тимошенко
Мені здається, що насилля прибирати насиллям - це не дуже гарна ідея. Деякі речі мають відбуватися внаслідок еволюційних процесів. Зараз Україні як ніколи потрібна консолідація нації, консолідація народу. Багато є таких речей, що нас можуть роз’єднати. Ïх не потрібно довго шукати. Шукати і стверджувати в Україні те, що єднає - це набагато складніше.
Мені здається, що всі ці конфронтації між населенням( я не кажу про конфронтацію між суспільством і бездарною владою, це має бути в кожному суспільстві, якщо влада не влаштовує суспільство), конфронтація між різними групами населення, якщо відбувається, то, мені здається, це завжди є погано і завжди трошки від цього віє просто провокацією. І я не хотіла б, щоб між людьми, які однаково ошукані сьогодні владою, які однаково сподіваються на справжню надійну і світлу перспективу України, щоб між ними таким чином влаштовувалися бійки.
Володимир Павлів
Скажіть, будь ласка, те, що Ваш візит до польського Сейму розминувся в один день з візитом Віктора Ющенка, чи це випадковість?
Юлія Тимошенко
Я навіть про це не знала, я лише в Польщі дізналася про те, що тут був Віктор Андрійович. Але ж мене саме таке співпадіння дуже радує, тому що світ має розуміти Україну і, розуміючи України, не те, що допомагати, а сприяти становленню демократії в Україні. Тому я вважаю, що це дуже гарний симптом, що ми так послідовно доносимо інформацію світу.
Володимир Павлів
Скажіть, будь ласка, чи в розмові з польськими депутатами Ви обговорювали плюси, чи мінуси можливої участі українських військових у стабілізаційних силах в Іраку, що недавно запропонував президент Квасневський?
Юлія Тимошенко
Насправді, це питання на жодній зустрічі не обговорювалося. Може тому, що мета мого візиту була чітко визначена - це зустрітися з якомога більшою кількістю еліт Польщі: культурних, політичних, аналітичних для того, щоб дати знання про те, що відбувається в Україні напередодні виборів, про те, як розгортаються політичні події в Україні. Саме через це знання отримати можливість підтримки демократичних процесів політичних, що відбуваються в Україні.
За ініціативою польських політиків обговорювалося питання щодо відзначення трагічних подій на Волині.
Володимир Павлів
Скажіть, будь ласка, як Ви після цих розмов бачите можливість ухвалення спільного рішення обох парламентів?
Юлія Тимошенко
Чесно кажучи, документ, який підготовлений Сеймом ,і документ, який підготовлений українською Верховною Радою, вони мають дуже серйозні глибокі розбіжності. Мені здається, що і Україна, і Польща мають пройти ще дуже тривалий і поглиблений шлях всебічного вивчення історичних подій, без якоїсь однобокості. І вже не на підставі, або виборчої кампанії, або, скажемо, окремих певних дат, спонтанно будувати взаємне розуміння історичних подій, а це має грунтуватися на серйозній дослідницькій роботі і лише на правді.
Мене трошки бентежить, коли офіційний Київ так зльоту робить заяви, у тому числі і Медведчук, і Кучма, не спираючись на підтримку суспільства, не аналізуючи події, а просто кон’юнктурно робить заяви, які може і подобаються Польщі, польському уряду, польському президенту. Але польська еліта має розуміти, що ці заяви від Кучми, від Медведчука не є щирими і вони не є наслідком глибокої роботи. Вони мають виключно кон’юнктурний характер, тобто якийсь позитив на чомусь заробити для тієї команди, яка себе скомпрометувала вже в Україні. Тому мені здається, що польська еліта не має тішитися такими заявами, а ми маємо просто глибоко працювати над цю тему.
Але ж це не виключає можливості, що спільна заява, все ж таки, народиться. Я почула, наприклад, від польських політиків таку фразу, що якщо заява буде середньою - не теплою і не холодною, то це буде погано для Польщі, тому що польський народ буде вважати, що ця заява не достатньо різка. І це погано для українського народу, якщо вона буде не холодна і не тепла, тому що український народ буде вважати, що політики зрадили національно-визвольний рух. Тому, спробу зробити можна, порозуміння знайти можливо, але ж Україна має пройти свій шлях до такого компромісу і адекватного розуміння історичних подій, але ж Польща теж має пройти свій шлях до компромісу.
Володимир Павлів
Скажіть, будь ласка, як Ви ставитеся до цієї ініціативи частини львівської громади, щоб демонтувати пам’ятник, який у Львові називають «Холм Слави» і, теоретично, відіслати його в Росію? Як Ви ставитеся, взагалі, до самої такої ідеї?
Юлія Тимошенко
Мені здається, що насилля прибирати насиллям - це не дуже гарна ідея. Деякі речі мають відбуватися внаслідок еволюційних процесів. Зараз Україні як ніколи потрібна консолідація нації, консолідація народу. Багато є таких речей, що нас можуть роз’єднати. Ïх не потрібно довго шукати. Шукати і стверджувати в Україні те, що єднає - це набагато складніше.
Мені здається, що всі ці конфронтації між населенням( я не кажу про конфронтацію між суспільством і бездарною владою, це має бути в кожному суспільстві, якщо влада не влаштовує суспільство), конфронтація між різними групами населення, якщо відбувається, то, мені здається, це завжди є погано і завжди трошки від цього віє просто провокацією. І я не хотіла б, щоб між людьми, які однаково ошукані сьогодні владою, які однаково сподіваються на справжню надійну і світлу перспективу України, щоб між ними таким чином влаштовувалися бійки.