Михайло Рамач У Белградi вiдбувся шостий самiт Процесу спiвробiтництва у пiвденно-схiднiй Європi
Белград, 9 квiтня 2003 – Балкани здавна називають бочкою пороху на пiвденному сходi Європи, а термiн “балканiзацiя” має рiзко негативний призвук. Ймовірно, через це урядовцi дев’яти країн волiють називати регіон пiвденно-схiдно-європейським, анiж балканським. Це, зокрема, стосується Хорватiї, котра в процесi має статус оглядача.
У белградському самiтi взяли участь президенти: Албанії- Альфред Мойсiю, Болгарії- Георгi Парванов, Хорватії- Степан Месич, Македонії- Борис Трайковський, член Президiї Боснiї i Герцеговини Драґан Чавич, прем’єри: Греції- Костас Симiтис, Туреччини- Реджеп Ердоґан, голова Сенату Румунiї Нiколае Вакарою та президент Сербiї i Чорногорiї Светозар Марович. Супроводжували їх мiнiстри закордонних справ, якi у вiвторок увечерi узгодили текст завершальної декларацiї.
Мiжнародне спiвтовариство рiшуче пiдтримує нормалiзацiю ситуацiї в регiонi. Про це свiдчить факт, що в роботi самiту взяли участь: голова Європейської комiсiї Романо Продi , представники ООН, ОБСЄ, Ради Європи й НАТО.
Основними темами розмов були: боротьба проти органiзованої злочинностi, створення зони вiльної торгiвлi та спiвробiтництво в галузі транспорту, телекомунiкацiї й енергетики.
З огляду на факт, що у Белградi мiсяць тому був скоєний замах на сербського прем’єра Зорана Джинджича, самiт у готелi “Хайят” проходив за небачених умов безпеки. На щастя, усе завершилося без iнцидентiв. Країни регiону, зокрема, висловили бажання якомога скорiше прилучитися до європейських iнтеграцiй. З такою вимогою вони спiльно виступлять на самiтi Європейської унiї, який у червнi має вiдбутися у Солунi, що в Грецiї.
Пiсля десятилiття кривавих вiйн на територiї колишньої Югославiї та iнших драматичних подiй, лiдери дев’яти країн сьогоднi у Белградi висловили упевненiсть, що процес демократизацiї став невiдворотним. Пiвденний-схiд континенту, на їхню думку, стає регiоном стабiльностi, безпеки й спiвробiтництва, узгодженого iз засадами демократичної Європи. Балканська бочка пороху належить минулому.
У белградському самiтi взяли участь президенти: Албанії- Альфред Мойсiю, Болгарії- Георгi Парванов, Хорватії- Степан Месич, Македонії- Борис Трайковський, член Президiї Боснiї i Герцеговини Драґан Чавич, прем’єри: Греції- Костас Симiтис, Туреччини- Реджеп Ердоґан, голова Сенату Румунiї Нiколае Вакарою та президент Сербiї i Чорногорiї Светозар Марович. Супроводжували їх мiнiстри закордонних справ, якi у вiвторок увечерi узгодили текст завершальної декларацiї.
Мiжнародне спiвтовариство рiшуче пiдтримує нормалiзацiю ситуацiї в регiонi. Про це свiдчить факт, що в роботi самiту взяли участь: голова Європейської комiсiї Романо Продi , представники ООН, ОБСЄ, Ради Європи й НАТО.
Основними темами розмов були: боротьба проти органiзованої злочинностi, створення зони вiльної торгiвлi та спiвробiтництво в галузі транспорту, телекомунiкацiї й енергетики.
З огляду на факт, що у Белградi мiсяць тому був скоєний замах на сербського прем’єра Зорана Джинджича, самiт у готелi “Хайят” проходив за небачених умов безпеки. На щастя, усе завершилося без iнцидентiв. Країни регiону, зокрема, висловили бажання якомога скорiше прилучитися до європейських iнтеграцiй. З такою вимогою вони спiльно виступлять на самiтi Європейської унiї, який у червнi має вiдбутися у Солунi, що в Грецiї.
Пiсля десятилiття кривавих вiйн на територiї колишньої Югославiї та iнших драматичних подiй, лiдери дев’яти країн сьогоднi у Белградi висловили упевненiсть, що процес демократизацiї став невiдворотним. Пiвденний-схiд континенту, на їхню думку, стає регiоном стабiльностi, безпеки й спiвробiтництва, узгодженого iз засадами демократичної Європи. Балканська бочка пороху належить минулому.