Василь Дарчук Навколо Іраку
Прага, 16 квітня 2003 – Західна преса коментує перспективи формування іракського тимчасового керівництва у контексті вівторкової зустрічі іракських опозиційних груп, які мали б увійти до складу майбутнього уряду. Західні оглядачі коментують також останні перестороги, з якими адміністрація США виступила на адресу Сирії у зв’язку з допомогою режиму Саддама Гуссейна і наданням притулку решткам багдадського режиму.
Коментуючи організовану з ініціативи США нараду іракських опозиційних груп в Ен-Нассирії, на яку зібралися делегати з Іраку і з-за кордону, газета «Вашингтон пост» підкреслює, що поряд із сотнею делегатів, які обговорювали майбутнє країни, тисячі інших проводили на вулицях міста демонстрації протесту, відкидаючи режим Саддама Гуссейна і водночас контроль Сполучених Штатів над Іраком. У зв’язку з цим газета наголошує на особливій важливості якнайшвидшого передання контролю над країною іракцям і на залученні до цієї процедури інших країн. Газета висловлює побоювання, що військове командування, залишивши за собою адміністративні обов’язки, може спокуситися з часом віддати владу в руки тих же прихильників партії Баат, які вміють виконувати владу, але пов’язані із кривавим режимом. Однак, перед тим, як залишити Ірак, підкреслює «Вашингтон пост», військове командування мало б упевнитися, що в Іраку не залишаться жодні види зброї масового знищення і що у майбутньому Багдад не зможе загрожувати сусіднім країнам.
Тим часом британська газета «Файненшл таймс», теж у редакційній статті ,коментує останні погрози Вашингтона на адресу Сирії, які викликали широку стурбованість і побоювання дальшого воєнного удару по Сирії. Для цих погроз, як вважає газета, час вибрано невдало. Вони мали б стали частиною ширшої близькосхідної стратегії з метою врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту. І газета бачить перші сприятливі ознаки для цього процесу. Ідеться передусім про призначення реформістського кабінету міністрів палестинської автономії.
Газета «Чікаґо трібюн» вважає натомість малоймовірною можливість воєнного удару США по Сирії. Щоправда, Сирія, як вважає газета, має багато спільного з Іраком. Від 68-го року країною править фракція арабської націоналістичної партії Баат. Як Ірак, Сирія є поліцейською державою, у якій влада зосереджена в руках малої кліки, яку очолює президент Башар аль-Ассад. Сирія підтримує також міжнародний тероризм, веде далі газета, особливо екстремістів Хезболи. Але водночас, підкреслює «Чікаґо трібюн», Сирія має свої важливі відмінності. Під час війни у Перській затоці 91-го року Дамаск підтримав коаліцію, а після терористичних актів у Нью-Йорку і Вашингтоні 2001-го року Сирія співпрацювала зі США у пошуках членів Аль-Каїди. Сирія підтримала також резолюцію Ради безпеки ООН про роззброєння Іраку.
Замість надмірних погроз за надання притулку представникам розбитого іракського режиму, як вважає на закінчення газета «Чікаґо трібюн», адміністрація США повинна розгорнути дипломатичні зусилля на Близькому Сході.
Коментуючи організовану з ініціативи США нараду іракських опозиційних груп в Ен-Нассирії, на яку зібралися делегати з Іраку і з-за кордону, газета «Вашингтон пост» підкреслює, що поряд із сотнею делегатів, які обговорювали майбутнє країни, тисячі інших проводили на вулицях міста демонстрації протесту, відкидаючи режим Саддама Гуссейна і водночас контроль Сполучених Штатів над Іраком. У зв’язку з цим газета наголошує на особливій важливості якнайшвидшого передання контролю над країною іракцям і на залученні до цієї процедури інших країн. Газета висловлює побоювання, що військове командування, залишивши за собою адміністративні обов’язки, може спокуситися з часом віддати владу в руки тих же прихильників партії Баат, які вміють виконувати владу, але пов’язані із кривавим режимом. Однак, перед тим, як залишити Ірак, підкреслює «Вашингтон пост», військове командування мало б упевнитися, що в Іраку не залишаться жодні види зброї масового знищення і що у майбутньому Багдад не зможе загрожувати сусіднім країнам.
Тим часом британська газета «Файненшл таймс», теж у редакційній статті ,коментує останні погрози Вашингтона на адресу Сирії, які викликали широку стурбованість і побоювання дальшого воєнного удару по Сирії. Для цих погроз, як вважає газета, час вибрано невдало. Вони мали б стали частиною ширшої близькосхідної стратегії з метою врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту. І газета бачить перші сприятливі ознаки для цього процесу. Ідеться передусім про призначення реформістського кабінету міністрів палестинської автономії.
Газета «Чікаґо трібюн» вважає натомість малоймовірною можливість воєнного удару США по Сирії. Щоправда, Сирія, як вважає газета, має багато спільного з Іраком. Від 68-го року країною править фракція арабської націоналістичної партії Баат. Як Ірак, Сирія є поліцейською державою, у якій влада зосереджена в руках малої кліки, яку очолює президент Башар аль-Ассад. Сирія підтримує також міжнародний тероризм, веде далі газета, особливо екстремістів Хезболи. Але водночас, підкреслює «Чікаґо трібюн», Сирія має свої важливі відмінності. Під час війни у Перській затоці 91-го року Дамаск підтримав коаліцію, а після терористичних актів у Нью-Йорку і Вашингтоні 2001-го року Сирія співпрацювала зі США у пошуках членів Аль-Каїди. Сирія підтримала також резолюцію Ради безпеки ООН про роззброєння Іраку.
Замість надмірних погроз за надання притулку представникам розбитого іракського режиму, як вважає на закінчення газета «Чікаґо трібюн», адміністрація США повинна розгорнути дипломатичні зусилля на Близькому Сході.