Вечірня Свобода: 1. Що стоїть за проблемою у відносинах між урядом і парламентом? 2. Українські заробітчани за кордоном: як держава повинна їх трактувати – зректися, захищати, допомагати?
4 квітня 2003 р.
Ганна Стеців
В ефірі “Радіо “Свобода”. У нашій студії - народні депутати України: Левко Лук’яненко і Степан Гавриш. Ці імена говорять самі за себе, тому я не буду витрачати часу для того, щоб говорити хто то є Левко Лук’яненко та Степан Гавриш.
Пане Гавриш, так виглядає, що Ви саме повернулися з зустрічі з прем’єр-міністром України. Що це була за зустріч? Про що там йшлося? Чим прем’єр стривожений? Чи, справді, програма, яку він хоче представити на розгляд парламенту є слабкою? І чи, справді, вона не має шансу бути схваленою в парламенті?
Степан Гавриш
Дякую. Дійсно сьогодні відбулася зустріч прем’єр-міністра Віктора Януковича зі всім складом уряду і з керівниками депутатської фракції більшості. Це переслідувало три мети:
1.
Прем’єр повернувся з Лондону, де проводив переговори з Європейським банком реконструкції і розвитку. Привіз нам добрі речі: буде відновлено фінансування добудови 2-х блоків, виділені кошти на закриття Чорнобильської атомної станції, на побудову об’єкту укриття. Україна зможе перейти до нової кредитної підтримки Євросоюзу.
2.
Ця проблема була пов’язана із посиленням відповідальності парламентської більшості за законотворчий процес і...
Ганна Стеців
Стоп. А що це означає: посилення відповідальності парламентської більшості? Вона не відповідальна?
Степан Гавриш
Це дуже практичні речі. Оскільки, із 100 законопроектів, парламентська більшість підтримала лише один (228 голосів, а інші були проголосованні виключно за підтримкою тієї частини залу, яку ми називаємо “опозицією”, хоча це не зовсім є справедливим).
Уряд і прем’єр постійно наголошували на співпраці з ВР і рідко користувалися терміном “парламентська більшість”. І третьою проблемою, була проблема підтримки урядової програми. Уряд виходив з того, що парламентська більшість, яка створила цей коаліційний уряд, має відповідати і за політичний вибір уряду про створення певної програми уряду на наступний період часу.
Зважаючи на ускладнення перспективи, пов’язаної з наступними президентсьми виборами, ця програма має грати ключову роль саме у виконавчій економічній соціальній системі. Це не перша зустріч кабінету міністрів з парламентською більшістю. Ці зустрічі проводяться достатньо традиційно. Якоїсь особливої проблеми не було у цій зустрічі. Закінчується перший квартал, і треба підвести певні підсумки нашої роботи. Є певний термін перебування уряду у місії уряду коаліційного. І це вимагало дискусії. Дискусія була не простою, вона була достатньо гострою. Особливо, з точки зору оцінок в сьогоднішній ситуації в системі законотворення народних депутатів.
Багато критикувалася позиція уряду стосовно того, що депутати дізнаються про вступність законопроектів в сесійній залі. Відсутні інструменти попередніх погоджень. Є багато альтернативних законопроектів народних депутатів, які кращі ніж урядові, тощо.
Ганна Стеців
Пане Лук’яненко, Вас, як представника опозиції, не запрошували на зустріч з прем’єром, але чи Ви можете сказати, що означає така певна напруженність про яку говорять у відносинах уряду і парламенту, яку можна спостерігати? Чи ця напруженність не з’явилася після того, як СДП(о) на своєму з’їзді заявила про можливого єдиного кандидата від парламентської більшості на майбутніх президентських виборах? Чи тут можна провести паралелі?
Левко Лук’яненко
Я думаю, ми починаємо вступати в ту стадію, коли всі події, які відбуваються в уряді і в парламенті, вони пов’язані з майбутніми виборами. Тобто, це та стадія, коли так чи сяк, але проблема виборів дається в знаки на всій нашій діяльності. Я думаю, що і ця зустріч прем’єр-міністра з більшістю, крім тих трьох питань, про які сказав мій колега Гавриш, є способом пошукати виходи.
І в самій більшості обстановка сил також не зовсім ясна: хто буде висуватися, на кого поставлять і т. д. Тепер почалася стадія “обнюхування” – краща оцінка розстановки сил. Це безперечно так.
З точки зору опозиції, я хочу сказати, що у нас немає тієї класичної розстановки сил, яка є в Європі. Наша більшість тоді - не є більшістю, наша меншість тоді - не є меншістю. Також сформована на досить загальних засадах. Поділ відбувся і в ВР, і в суспільстві не на основі того: більшість – меншість, а на основі того, що наш президент за останній період був дискредитований рядом подій. І ми, умовна меншість, вважаємо, що Україна не може вийти з тієї біди загальнонаціональної, якщо ми не усунемо Кучму з його оточенням і всю сучасну владу.
Ганна Стеців
Левко Григорович, я дуже шаную Вас і ніколи не дозволила б собі Вас перервати. Але ми сьогодні говоримо про прем’єра і про його програму. Те, чи між прем’єром та парламентом є якась напруженість? Чи є тут якісь підводні течії?
Пане Гавриш, останнім часом були заяви, навіть з вашого найближчого оточення, про те, що парламентська група “Демократичні ініціативи” може вийти з парламентської більшості, бо, мовляв, не погоджується з кандидатурою на посаду голови фонду держмайна. Вас запросив прем’єр, і Ви погодилися на кандидатуру, яку він запропонував. Яка була ціна такого компромісу?
Степан Гавриш
Ми пропонували кандидатуру Чечетова ще в грудні місяці минулого року. І уряд порушив процедуру, яку сам підписав з нами у відповідному протоколі. Це стурбувало нашу депутатську групу, і ми заявили: якщо це політика уряду, то ми готові відмовитися від стосунків і змінити формат свого статусу у парламентській більшості. Але після нашої розмови, де уряд фактично вибачився перед нами, ми прийшли до висновку: із-за стабільності продовження цього процесу, ми готові до компромісу. І підписали угоду з головою фонду держмайна України, причому, ми застерегли уряд для того, щоб не дати можливості спекулювати на фонді держмайна України. Перший заступник буде погоджуватися з групою “Демократичні ініціативи”.
Стосовно, позиціювання уряду в сучасній політиці, це складна тема для розмови. Бо уряд, володіючи самими великими матеріальними ресурсами, буде більш впливовим за президентське крісло. І було б краще, якби уряд заявив про своє відсторонення від політичної боротьби і про забезпечення стабільності до моменту виборів. А з іншої сторони – всі будуть бажати використати уряд для перемоги на президентських виборах. І уряд не може відділитися від цієї дискусії. Але, не уряд буде визначати право на вибір основного кандидата від влади, не парламентська більшість, а це зробить український президент. Він є центром владних стосунків в державі. Він є найсильнішою фігурою, найсильнішим політичним гравцем. І все залежить від нього.
Ганна Стеців
Чи можна сьогодні спрогнозувати, який вибір президент зробить? Чи це буде нинішній прем’єр, чи це буде глава адміністрації, про якого так багато говорять? Пане Лук’яненко?
Левко Лук’яненко
Ще рано вимагати щось від президента...
Ганна Стеців
Ніхто не вимагає. Ми хочемо спрогнозувати. Оскільки, зараз робляться спроби, начебто, послабити прем’єра. Це видно з певних моментів, про які я пізніше скажу.
Левко Лук’яненко
Ви знаєте, це така тонка матерія, в яку я не хочу вдаватися. Але, я заявляю, що президент висуне кандидатуру із найближчого свого оточення, яке зможе проводити ту політику, яку вже уряд проводить. І ту особу, яка могла би гарантувати самому Кучмі спокійне життя після закінчення його президентських повноважень. Що стосується змін отих флюїдів, симпатій, антипатій, я можу сказати, що Кучма страшенно ревнива особа. І якщо він помічає, що хтось з’являється на ЗМІ частіше, ніж треба, тоді його симпатії повертаються в антипатії. І тоді відбувається звільнення прем’єр-міністра. Я не хочу сказати, що це вже стосується Януковича.
Степан Гавриш
Все виглядає складніше. Оскільки, першим про гарантії заявив саме лідер блоку Віктора Ющенка “НУ” сам В. Ющенко. Я би не дискутував з цього приводу. Ми повинні створити всі умови для того, щоб не фігура конкретної людини з прізвищем, а фігура президента була максимально захищена на майбутнє. Бо, мова йде не про помилки, а мова йде про долю держави на завтрашній день.
Проблема полягає в тому, що не може відбутися автоматичного висунення кандидата в президенти від влади з найближчого оточення якого хоче хто-небудь. Це має бути людина здатна до висококонкурентної боротьби на рівні тих лідерів, які вже сьогодні заявили про себе і набирають високі рейтинги. Наприклад, найперший Ющенко. Якщо влада буде намагатися виграти цей історичний двобій, то висуванець від влади повинен мати не менше харизму, не менший авторитет, не менше здібностей і, нарешті, не менше порозуміння і підтримку з боку нації, як Віктор Ющенко – людина, яка сьогодні, дійсно, є найбільш передовою в підтримці електорату в Україні.
Ганна Стеців
Чи Ви, як депутат зі стажем, як юрист, як громадський діяч, бачите таку фігуру в парламентській більшості?
Степан Гавриш
Без сумніву. Я завжди бачив талановитих та здібних політиків, які при підтримці влади можуть декларувати національні позиції, які надзвичайно очікувані у суспільстві. Якщо по цьому шляху піде наш президент, який відповідає лише перед історією, то це буде великий шанс для української держави, це буде велика честь для президента.
Ганна Стеців
Я розумію, що Ви людина, яка мислить дуже розумно та дипломатично, не любите конкретних запитань, але я Вам його поставлю. Чи Янукович, чи Медведчук є тією фігурою?
Степан Гавриш
Я люблю конкретні запитання, але дуже не люблю конкретних відповідей. Бо, я стану схожим на Глобу, а я політик.
Ганна Стеців
Ми говоримо лише про Ваш погляд, Ваші оцінки. Не про Ваш прогноз, а про Ваші оцінки. Чи Янукович, чи Медведчук є тією фігурою, хто міг би конкурувати з Ющенком?
Степан Гавриш
Пані Ганно, я маю до Вас такі глибокі почуття, що змушений зрадити собі і не сказати Вам нічого. Якщо я скажу щось конкретне, то це означає, що я обману людей. Я не знаю, як цього не знає хто-небудь інший. Я не хочу аналізувати чесноти чи недоліки будь-кого з цих достатньо досконалих, знаєте, людей достатньо розумних, фахових. Я розумію, що іноді перемагає, особливо в марафоні, не той, хто має великі ноги, потужний корпус, високий зріст чи великі сили, а перемагає ефіопець. Тобто, той, хто вміє зберегти сили на прикінцеву дистанцію.
Левко Лук’яненко
Я би хотів продовжити свого колегу. Перемога часто залежить не від таланту політика, а від тієї соціальної атмосфери, яка існує, і чи він користується підтримкою народу, чи не користується. Адже, можна бути геніальним політиком і проводити антиукраїнську політику. Тоді можна провалитися.
Ганна Стеців
Чи Янукович, чи Медведчук проводять антиукраїнську політику?
Левко Лук’яненко
В нас сучасна влада проводить антиукраїнську політику. Вона намагається маскувати це, але, по суті, це є антиукраїнська політика.
Степан Гавриш
Я думаю, що ми суперечимося на одному зрізі цієї проблеми. Це є позиція авторитету влади, позиція авторитету адміністративного тиску, технології, які влада може використати для своєї перемоги. Але, ми забуваємо про інші чинники, які спрацювали у 2001 році – народ. Народ України ще суттєво зміниться до 2004-го року. І протест, який сьогодні є по відношенню до влади, потрібно суттєво змінити, розвернути на користь влади, якщо це не зміниться, народ обере того, кого схоче.
Левко Лук’яненко
Знаєте, якби теперішньому уряду антиукраїнському вдалося повернути політику, і він став би проводити патріотичну політику, то, дай Боже, нам такого повороту.
Ганна Стеців
Повернемося до особи прем’єра, про якого сьогодні так багато говорять як про можливого кандидата на майбутні президентські вибори. Скажіть, чому прем’єр Янукович так уникає преси? Якщо хтось з’являється на екранах телебачення, серед журналістів, то це обов’язково американська усмішка міністра Хорошковського. Міністр Хорошковський їздить з президентом в різні поїздки, він часто робить заяви від уряду. І, коли, він був в Америці, він говорив про те, якою буде програма уряду. Складається враження, що коли б якась людина не знала хто прем’єр в Україні, могла б сказати, що прем’єр в Україні - Хорошковський. З чим це пов’язано? Чи з тим, що сказав тут пан Лук’яненко: з тим, що Янукович боїться президента Кучму і тому не показується в пресі? Чи, може, це означає, що Хорошковський майбутній прем’єр?
Степан Гавриш
Знаєте, спроба китайців боротися з горобцями при допомозі барабанного бою не призвела до знищення горобців. Кількість сказаних слів не означає досконалість. Реальний політик повинен забезпечувати свою політику конкретними діями.
Треба дати належне уряду, який за короткий відрізок часу довів, наприклад, рівень виробництва до 22%. Зростання ВВП в нас зараз 7% при такій інфляції. Ми можемо говорити, що Янукович досвідчений політик. Він не набирає балів, за які завтра треба відповідати. Він набирає конкретними діями, розуміючи, що на цей час його основний суперник не сучасний Ющенко, а Ющенко 2000-го року.
Ганна Стеців
Як має народ довідатися про конкретні речі прем’єра, якщо він не хоче про них говорити? І чи не вважаєте Ви, що прем’єр – це публічна особа? І якщо прем’єр не словом, а діями лише діє, то чому Ви так часто з’являєтеся в пресі, знаючи, що слово – це дуже важливо, а дія?
Степан Гавриш
Я публічний політик. Я обраний від народу. В мене вільний мандат політика. Я зобов’язаний пояснювати народу про владну політику. Без цього я не можу в політиці жити.
Що стосується виконавчої влади, то там ситуація інша. Якщо прем’єр знайде ключ до сплати з 2-го півріччя – мінімальна заробітна платня буде 327 грн. Підніме зарплату бюджетним працівникам на 25%, сплатить пенсію на 12-15% більше, вплине на прийняття законів нової пенсійної та нової податкової систем. Я хочу сказати, що більш авторитетного кандидата на виборах може і не бути.
Ганна Стеців
Так, але якщо про це заявить людям Хорошковський, то кандидатом може бути і Хорошковський.
Пане Лук’яненко?
Левко Лук’яненко
Я хотів би додати, що все-таки обиратимуть виборці. А мені кожен день жінка каже, що в магазині подорожчали м’ясні продукти, молочні, щось ще. Отже, нібито в нас ріст валового внутрішнього продукту 7%, але це для виборців не видно, тому що зростаються ціни!
Степан Гавриш
Це називається “голосування каструлями”...
Левко Лук’яненко
Так! І так виборці будуть орієнтуватися.
Ганна Стеців
Нагадаю, в ефірі “Вечірня Свобода”. Переходимо до наступної теми.
Звучить пісня
“Здравствуй дім, зустрічай кохана, Обіймай, скільки стане сил....”
Ганна Стеців
Але ми будемо говорити не про кохання, а про тих нещасних українців, які змушені бути перед Великоднем не вдома, а далеко по краях і заробляти гіркий хліб. Ми почнемо цю тему з матеріалу, який підготувала Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Київський медичний інститут народної медицини, заснований під патронатом Української асоціації народної медицини, належить до системи недержавних ВУЗів з платною освітою. Один навчальний рік коштує трохи більше 7 тисяч гривень, і зрозуміло, не кожен студент може сплатити за навчання, а стати хорошим лікарем хочеться.
У цих випадках інститут іде на зустріч, пропонує студентам заробіток в Англії. Через рідний ректорат і британську фірму “Конкордія” студенти оформлюють необхідні документи, а далі автобусом їдуть до Великобританії, де чесно заробляють на навчання.
Працюють на фермах, і досить часто їхня праця нагадує рабську. Одна з студенток, назвемо її Тетяною ( за умов анонімності) погодилася поділитися своїми враженнями від перебування на англійській фермі.
Тетяна
Необхідність їхати на працю була – фінансові труднощі, оплата за навчання в інституті висока.
І раптом з’являється можливість попрацювати за кордоном, заплатити за інститут. Це непогано. Чим довше ти перебуваєш в Англії, тим більше заробляєш, і тим більшу суму за навчання можеш сплатити. Наприклад, якщо довше працюєш в Англії, сплачуєш за півтора роки навчання, якщо менше – сплачуєш за один навчальний рік - трохи більше семи тисяч гривень.
Коли ми приїхали до Англії ( а їздили ми разом з хлопцями з Дніпропетровська), я думала, що мені дуже пощастило: їхала я одна від інституту, а тут є ще хлопці з України, думала, будемо всі разом, спокійніше якось.
Але у всіх у нас був шок, коли ми побачили, в яких умовах доведеться жити - цю розвалюху. Ми приїхали останніми, там вже все розтягли, нічого не залишилося, жодної каструлі навіть.
Сам будиночок розвалювався, ні світла, ні води. А від інших я чула, що були фермери, які поселяли студентів у бараки по 30-50 осіб, і на всіх - 2 туалети і 2 душові кімнати. Я їхала на маленький термін, два з половиною місяці за контрактом. Реально працювала тільки місяць – це ми так гарно попрацювали. Заробили гроші, а потім місяць не було чого робити, а розтринькувати важко зароблені гроші не хотілося. І я повернулася додому раніше. Був там підробіток на 2 фунти в день, але це копійки, навіть на їжу не вистачає.
Будинок коштував 20 фунтів на тиждень. Наш господар сам сказав: можете їхати з ферми. Ферма була немаленька, нас там працювало 13, а розташована вона була у графстві Есекс, 30 миль від Лондона.
З цих робіт люди хворими повертаються. Хтось нирки застужує, адже там сирість, хтось потрапляє у стресові ситуації, чи немає роботи А якщо працюєш на полуниці, це треба майже цілий день стояти на колінах або згинатися. На полі вітри, холодно, це важка праця.
Трапляється, працюєш під дощем, а кількість робочих годин буває різною, дивлячись, який врожай. Можеш взагалі не працювати, а можеш працювати цілий день, але ж відпрацювати поїздку треба. Ми прокидалися о 4 ранку, щоб о 5 бути на роботі і могли працювати до 8 години вечора. Правда, нам ще фермер нормальний трапився. У нас ще годинна перерва на день була...
Богдана Костюк
Таких випадків чимало, і стосуються вони не тільки українських студентів, які працюють легально за угодами на англійських фермах. Минулого року до Радіо Свобода зверталися жінки з Миколаєва, які працювали 3 місяці на фруктових плантаціях Греції, жили в бараках без елементарних побутових умов, харчувалися за свій рахунок. Більшість зароблених важкою працею грошей вони віддали фірмі, яка організувала їхню поїздку.
Українські заробітчани часто перетворюються на рабів за мовчазної згоди власної держави.
Ганна Стеців
Пане Лук’яненко, Вам це щось нагадує?
Левко Лук’яненко
Це мені нагадує концентраційний табір. Також це нагадує мені 1992 рік, коли я був послом, і намагався добитися ухвалення законодавства, яке б, по-перше, дозволило українським робітникам їхати на заробітки до Канади. По-друге, як це тяжко!
А по-третє - це так і не вдалося зробити за три роки. І ось тепер Верховна Рада хоче якось це унормувати. Це трагедія України, що ми маємо таку, Богом дану чудову землю, а змушені їхати заробляти шматок хліба за кордон.
Ця проблема має кілька аспектів: юридичний, гуманітарний економічний.
Ганна Стеців
І давайте надамо слово юристу.
Степан Гавриш
Це тимчасова трагедія держави перехідного періоду, і треба цей час скоротити. Це може зробити тільки влада. Україна підписала відповідні угоди тільки з 9 країнами, але цього недостатньо. Україна має ініціювати конвенцію під егідою ООН щодо міграції і тимчасового працевлаштування громадян, які їздять у світі на заробітки. 3% громадян усього світу їдуть на заробітки, але найбільша кількість з них – українців. На сьогодні біля 7 мільйонів українців працюють нелегально, бо лише біля 200 тисяч зареєстровані офіційно.
Я думаю, все-таки, це проблема уповноваженого з прав людини, бо те, що я зараз чув - це репортаж з плантації 17 століття в Америці, де люди не просто безправні, а у тваринному існуванні!
Треба негайно поставити цю проблему питанням номер один гуманітарної політики.
Ганна Стеців
Панове депутати, Верховна Рада існує вже 11 рік. Чому лише зараз говориться про те , що це треба перевести в законодавче поле? Чи ви не знали цієї ситуації?
Левко Лук’яненко
Знав, кажу, що знав цю ситуацію з 1992 року, коли був послом у Канаді. Треба сказати, що наша влада настільки глуха до інтересів народу, настільки цинічна і бездушна, що треба було цілих 10 років, щоб нарешті ця проблема у Верховній Раді набула визнаної ваги. У нас зараз є законопроект на цю тему. Очевидно, скоро ми його ухвалимо. Закон дасть основу для укладання урядом угод з іншими державами, які мають регулювали ці конкретні трудові відносини наших людей за кордоном.
Ганна Стеців
Пане Гавриш, пан Лук’яненко був в Канаді, Ви були в Україні.
Степан Гавриш
Так, на щастя і на жаль. Мені хочеться вплинути на цей процес і в Канаді, і в Англії. Нам треба створити гарантії цим громадянам, найперше, що стосується соціальних аспектів, захисту здоров’я, майбутньої пенсії тощо. І треба зрозуміти, це питання вирішується не внутрішнім законодавством, а саме двосторонніми угодами між країнами, де перебувають українці.
Нам потрібна амбіційна дипломатична діяльність у цьому відношенні, потрібні нові прориви нашої дипломатії, бо так роблять усі країни світу. Держава глуха не тому, що не бачить цієї проблеми. Державі вигідно, бо щороку в Україну заробітчани привозять до 4 мільярдів доларів, це легальні гроші, вони прераховуються на рахунки в банках, і вони йдуть в економіку. Це державі вигідно.
Треба говорити не тільки про заробітчан, які працюють на таких рабських умовах. У нас дуже багато працює там професорів. За 10 років з України виїхало майже 550 докторів наук. Ми втратили елітний науковий генофонд. І це є гуманітарною кризою для України, його відновити вже неможливо.
Ганна Стеців
Пане Гавриш, Ви казали, що любите конкретні запитання. Я повторюю конкретне питання. Чому лише на 11 році незалежності України постало питання про законодавчу базу для тих нещасних, які не мають жодного захисту за кордоном?
Степан Гавриш
Мені здається, через відсутність програми державного будівництва України і той тип влади, який має залишкові радянські принципи роботи, коли таку проблему намагаються приховати.
Зараз вона вилізла, і завдяки не Україні, а завдяки протесту з боку світової спільноти , бо на цей час у закордонних тюрмах перебуває біля 10 тисяч українців. Ці проблеми пов’язані з тим, що українці в пошуках роботи ставали членами терористичних, злочинних угруповань.
Саме це змусило українську дипломатію запрацювати і виявити цю проблему. Після поїздки президента України до Португалії ми підписали з цією країною угоду, і там легалізовано 150 тисяч українських працівників. До того часу давалася цифра щодо цього - не більше 10 тисяч.
Ганна Стеців
Ви сказали, що лише зараз ця програма “вилізла”, ми зараз обговорили програму уряду. Чи в програмі уряду Януковича є хоч один рядок, який стосується тих нещасних людей? Як зробити, щоб вони не мусили виїжджати?
Степан Гавриш
Питання, що називається, “хірургічне”, зі скальпелем. Україна займає 102 місце у світі за консолідованим доходом частини ВВП на душу населення. Середня заробітна плата - погодинна - в Україні складає 3, 3 гривні. Фактично, це вдвічі менше, ніж в Молдові, Білорусі, Казахстані, і набагато менше ніж в ЄС. У програмі дій уряду передбачено зростання тих основних критеріїв, які забезпечують зайнятість.
Ганна Стеців
Які є відмінності у програмі цього уряду, і попереднього - у пункті, де йдеться про цю проблему? Чи нова програма якось інакше звертає увагу на цю проблему?
Левко Лук’яненко
Я не помітив особливої уваги там до цієї теми. Лише те, що в нас є законопроект про наших заробітчан за кордоном. І коли на нашій фракції, фракції Юлії Тимошенко, представляли програму уряду, я задав питання: що ми робимо? Наш бюджет 50 мільярдів гривень, в “тіні” - більше 50 мільярдів. Ющенка усунули з посади через те, що він хотів позбавити пільг 934 підприємств. Я питаю: чи Янукович готовий позбавити пільг більше 1000 підприємств? Чи готовий уряд скасувати ці пільги, щоб вивести кошти цих підприємств на рівень легальних фінансових розрахунків, і тим самим, зменшити тіньовий сектор? Адже таким способом можна було б збільшити бюджет наполовину!
Степан Гавриш
Я скажу точно. Програма уряду мала б передбачити пріоритетне фінансування створення робочих місць: перших робочих місць і перекваліфікованих, особливо у регіонах, з яких йде потік міграції. А на це виділяється найменше коштів, включаючи кошти на людей, які перекваліфіковуються, скажімо шахтарів. Коли мені кажуть, що це неможливо зробити, я запитую: чому Україна не може створити систему оподатковування, за якої людина, яка створює робоче місце, має 2 роки не платити ніяких податків?
Ганна Стеців А кому Ви ставите це запитання?
Степан Гавриш
Собі.
Ганна Стеців
Вибачте, шановні депутати, що говоримо про такі заземлені справи, розумію, що ви займаєтеся глобальними питаннями. Але нам задзвонила перед ефіром українка, яка працює в Греції. Люди там нас слухають і хочуть почути від вас відповідь на таке питання.
Людину, яка нелегально працює в Греції чи Португалії, обікрали, забрали паспорт, вона не мала грошей на страхування. Як до неї має ставитися українська держава – відмовитися від неї, бо вона порушила закон, нелегально виїхала? Що ця людина має робити?
Степан Гавриш
Думаю, за будь-який обставин, щоб не вчинив українець, діяв він правомірно чи ні, він має право на консульську допомогу. Це означає - на юридичну допомогу, відповідно до законодавства місця перебування громадянина. І це жорстке зобов’язання консульства це робити. Треба провести моніторинг всіх ситуацій, коли консульства України не надають такої належної допомоги. Якщо мало працівників, треба збільшувати...
Ганна Стеців
Чи в програмі уряду йдеться про це? Якщо збільшувати консульські установи, чи ми маємо на це кошти?
Степан Гавриш
Україна має, на жаль, бюджет, який дорівнює бюджету Гарвардського університету...
Левко Лук”яненко
Я додам. Такий приклад. У Чехію проїхали наші люди незаконно, працювали там на будівництві. І там обвалилася стіна, одному поламало ногу, іншому плече. Чехам такі люди більше не потрібні, і українці повернулися у Львівську область. Яке їхнє юридичне становище тепер? Вони стали інвалідами. Вони “повисли в повітрі”...
Ганна Стеців
Що ж держава має робити?
Левко Лук’яненко
Держава це ж не залізо, теж люди. А це факти, які кричать. І це примушує і Верховну Раду братися за цю справу...
Ганна Стеців
Це була “Вечірня Свобода”. Дякую, шановні гості.
Ганна Стеців
В ефірі “Радіо “Свобода”. У нашій студії - народні депутати України: Левко Лук’яненко і Степан Гавриш. Ці імена говорять самі за себе, тому я не буду витрачати часу для того, щоб говорити хто то є Левко Лук’яненко та Степан Гавриш.
Пане Гавриш, так виглядає, що Ви саме повернулися з зустрічі з прем’єр-міністром України. Що це була за зустріч? Про що там йшлося? Чим прем’єр стривожений? Чи, справді, програма, яку він хоче представити на розгляд парламенту є слабкою? І чи, справді, вона не має шансу бути схваленою в парламенті?
Степан Гавриш
Дякую. Дійсно сьогодні відбулася зустріч прем’єр-міністра Віктора Януковича зі всім складом уряду і з керівниками депутатської фракції більшості. Це переслідувало три мети:
1.
Прем’єр повернувся з Лондону, де проводив переговори з Європейським банком реконструкції і розвитку. Привіз нам добрі речі: буде відновлено фінансування добудови 2-х блоків, виділені кошти на закриття Чорнобильської атомної станції, на побудову об’єкту укриття. Україна зможе перейти до нової кредитної підтримки Євросоюзу.
2.
Ця проблема була пов’язана із посиленням відповідальності парламентської більшості за законотворчий процес і...
Ганна Стеців
Стоп. А що це означає: посилення відповідальності парламентської більшості? Вона не відповідальна?
Степан Гавриш
Це дуже практичні речі. Оскільки, із 100 законопроектів, парламентська більшість підтримала лише один (228 голосів, а інші були проголосованні виключно за підтримкою тієї частини залу, яку ми називаємо “опозицією”, хоча це не зовсім є справедливим).
Уряд і прем’єр постійно наголошували на співпраці з ВР і рідко користувалися терміном “парламентська більшість”. І третьою проблемою, була проблема підтримки урядової програми. Уряд виходив з того, що парламентська більшість, яка створила цей коаліційний уряд, має відповідати і за політичний вибір уряду про створення певної програми уряду на наступний період часу.
Зважаючи на ускладнення перспективи, пов’язаної з наступними президентсьми виборами, ця програма має грати ключову роль саме у виконавчій економічній соціальній системі. Це не перша зустріч кабінету міністрів з парламентською більшістю. Ці зустрічі проводяться достатньо традиційно. Якоїсь особливої проблеми не було у цій зустрічі. Закінчується перший квартал, і треба підвести певні підсумки нашої роботи. Є певний термін перебування уряду у місії уряду коаліційного. І це вимагало дискусії. Дискусія була не простою, вона була достатньо гострою. Особливо, з точки зору оцінок в сьогоднішній ситуації в системі законотворення народних депутатів.
Багато критикувалася позиція уряду стосовно того, що депутати дізнаються про вступність законопроектів в сесійній залі. Відсутні інструменти попередніх погоджень. Є багато альтернативних законопроектів народних депутатів, які кращі ніж урядові, тощо.
Ганна Стеців
Пане Лук’яненко, Вас, як представника опозиції, не запрошували на зустріч з прем’єром, але чи Ви можете сказати, що означає така певна напруженність про яку говорять у відносинах уряду і парламенту, яку можна спостерігати? Чи ця напруженність не з’явилася після того, як СДП(о) на своєму з’їзді заявила про можливого єдиного кандидата від парламентської більшості на майбутніх президентських виборах? Чи тут можна провести паралелі?
Левко Лук’яненко
Я думаю, ми починаємо вступати в ту стадію, коли всі події, які відбуваються в уряді і в парламенті, вони пов’язані з майбутніми виборами. Тобто, це та стадія, коли так чи сяк, але проблема виборів дається в знаки на всій нашій діяльності. Я думаю, що і ця зустріч прем’єр-міністра з більшістю, крім тих трьох питань, про які сказав мій колега Гавриш, є способом пошукати виходи.
І в самій більшості обстановка сил також не зовсім ясна: хто буде висуватися, на кого поставлять і т. д. Тепер почалася стадія “обнюхування” – краща оцінка розстановки сил. Це безперечно так.
З точки зору опозиції, я хочу сказати, що у нас немає тієї класичної розстановки сил, яка є в Європі. Наша більшість тоді - не є більшістю, наша меншість тоді - не є меншістю. Також сформована на досить загальних засадах. Поділ відбувся і в ВР, і в суспільстві не на основі того: більшість – меншість, а на основі того, що наш президент за останній період був дискредитований рядом подій. І ми, умовна меншість, вважаємо, що Україна не може вийти з тієї біди загальнонаціональної, якщо ми не усунемо Кучму з його оточенням і всю сучасну владу.
Ганна Стеців
Левко Григорович, я дуже шаную Вас і ніколи не дозволила б собі Вас перервати. Але ми сьогодні говоримо про прем’єра і про його програму. Те, чи між прем’єром та парламентом є якась напруженість? Чи є тут якісь підводні течії?
Пане Гавриш, останнім часом були заяви, навіть з вашого найближчого оточення, про те, що парламентська група “Демократичні ініціативи” може вийти з парламентської більшості, бо, мовляв, не погоджується з кандидатурою на посаду голови фонду держмайна. Вас запросив прем’єр, і Ви погодилися на кандидатуру, яку він запропонував. Яка була ціна такого компромісу?
Степан Гавриш
Ми пропонували кандидатуру Чечетова ще в грудні місяці минулого року. І уряд порушив процедуру, яку сам підписав з нами у відповідному протоколі. Це стурбувало нашу депутатську групу, і ми заявили: якщо це політика уряду, то ми готові відмовитися від стосунків і змінити формат свого статусу у парламентській більшості. Але після нашої розмови, де уряд фактично вибачився перед нами, ми прийшли до висновку: із-за стабільності продовження цього процесу, ми готові до компромісу. І підписали угоду з головою фонду держмайна України, причому, ми застерегли уряд для того, щоб не дати можливості спекулювати на фонді держмайна України. Перший заступник буде погоджуватися з групою “Демократичні ініціативи”.
Стосовно, позиціювання уряду в сучасній політиці, це складна тема для розмови. Бо уряд, володіючи самими великими матеріальними ресурсами, буде більш впливовим за президентське крісло. І було б краще, якби уряд заявив про своє відсторонення від політичної боротьби і про забезпечення стабільності до моменту виборів. А з іншої сторони – всі будуть бажати використати уряд для перемоги на президентських виборах. І уряд не може відділитися від цієї дискусії. Але, не уряд буде визначати право на вибір основного кандидата від влади, не парламентська більшість, а це зробить український президент. Він є центром владних стосунків в державі. Він є найсильнішою фігурою, найсильнішим політичним гравцем. І все залежить від нього.
Ганна Стеців
Чи можна сьогодні спрогнозувати, який вибір президент зробить? Чи це буде нинішній прем’єр, чи це буде глава адміністрації, про якого так багато говорять? Пане Лук’яненко?
Левко Лук’яненко
Ще рано вимагати щось від президента...
Ганна Стеців
Ніхто не вимагає. Ми хочемо спрогнозувати. Оскільки, зараз робляться спроби, начебто, послабити прем’єра. Це видно з певних моментів, про які я пізніше скажу.
Левко Лук’яненко
Ви знаєте, це така тонка матерія, в яку я не хочу вдаватися. Але, я заявляю, що президент висуне кандидатуру із найближчого свого оточення, яке зможе проводити ту політику, яку вже уряд проводить. І ту особу, яка могла би гарантувати самому Кучмі спокійне життя після закінчення його президентських повноважень. Що стосується змін отих флюїдів, симпатій, антипатій, я можу сказати, що Кучма страшенно ревнива особа. І якщо він помічає, що хтось з’являється на ЗМІ частіше, ніж треба, тоді його симпатії повертаються в антипатії. І тоді відбувається звільнення прем’єр-міністра. Я не хочу сказати, що це вже стосується Януковича.
Степан Гавриш
Все виглядає складніше. Оскільки, першим про гарантії заявив саме лідер блоку Віктора Ющенка “НУ” сам В. Ющенко. Я би не дискутував з цього приводу. Ми повинні створити всі умови для того, щоб не фігура конкретної людини з прізвищем, а фігура президента була максимально захищена на майбутнє. Бо, мова йде не про помилки, а мова йде про долю держави на завтрашній день.
Проблема полягає в тому, що не може відбутися автоматичного висунення кандидата в президенти від влади з найближчого оточення якого хоче хто-небудь. Це має бути людина здатна до висококонкурентної боротьби на рівні тих лідерів, які вже сьогодні заявили про себе і набирають високі рейтинги. Наприклад, найперший Ющенко. Якщо влада буде намагатися виграти цей історичний двобій, то висуванець від влади повинен мати не менше харизму, не менший авторитет, не менше здібностей і, нарешті, не менше порозуміння і підтримку з боку нації, як Віктор Ющенко – людина, яка сьогодні, дійсно, є найбільш передовою в підтримці електорату в Україні.
Ганна Стеців
Чи Ви, як депутат зі стажем, як юрист, як громадський діяч, бачите таку фігуру в парламентській більшості?
Степан Гавриш
Без сумніву. Я завжди бачив талановитих та здібних політиків, які при підтримці влади можуть декларувати національні позиції, які надзвичайно очікувані у суспільстві. Якщо по цьому шляху піде наш президент, який відповідає лише перед історією, то це буде великий шанс для української держави, це буде велика честь для президента.
Ганна Стеців
Я розумію, що Ви людина, яка мислить дуже розумно та дипломатично, не любите конкретних запитань, але я Вам його поставлю. Чи Янукович, чи Медведчук є тією фігурою?
Степан Гавриш
Я люблю конкретні запитання, але дуже не люблю конкретних відповідей. Бо, я стану схожим на Глобу, а я політик.
Ганна Стеців
Ми говоримо лише про Ваш погляд, Ваші оцінки. Не про Ваш прогноз, а про Ваші оцінки. Чи Янукович, чи Медведчук є тією фігурою, хто міг би конкурувати з Ющенком?
Степан Гавриш
Пані Ганно, я маю до Вас такі глибокі почуття, що змушений зрадити собі і не сказати Вам нічого. Якщо я скажу щось конкретне, то це означає, що я обману людей. Я не знаю, як цього не знає хто-небудь інший. Я не хочу аналізувати чесноти чи недоліки будь-кого з цих достатньо досконалих, знаєте, людей достатньо розумних, фахових. Я розумію, що іноді перемагає, особливо в марафоні, не той, хто має великі ноги, потужний корпус, високий зріст чи великі сили, а перемагає ефіопець. Тобто, той, хто вміє зберегти сили на прикінцеву дистанцію.
Левко Лук’яненко
Я би хотів продовжити свого колегу. Перемога часто залежить не від таланту політика, а від тієї соціальної атмосфери, яка існує, і чи він користується підтримкою народу, чи не користується. Адже, можна бути геніальним політиком і проводити антиукраїнську політику. Тоді можна провалитися.
Ганна Стеців
Чи Янукович, чи Медведчук проводять антиукраїнську політику?
Левко Лук’яненко
В нас сучасна влада проводить антиукраїнську політику. Вона намагається маскувати це, але, по суті, це є антиукраїнська політика.
Степан Гавриш
Я думаю, що ми суперечимося на одному зрізі цієї проблеми. Це є позиція авторитету влади, позиція авторитету адміністративного тиску, технології, які влада може використати для своєї перемоги. Але, ми забуваємо про інші чинники, які спрацювали у 2001 році – народ. Народ України ще суттєво зміниться до 2004-го року. І протест, який сьогодні є по відношенню до влади, потрібно суттєво змінити, розвернути на користь влади, якщо це не зміниться, народ обере того, кого схоче.
Левко Лук’яненко
Знаєте, якби теперішньому уряду антиукраїнському вдалося повернути політику, і він став би проводити патріотичну політику, то, дай Боже, нам такого повороту.
Ганна Стеців
Повернемося до особи прем’єра, про якого сьогодні так багато говорять як про можливого кандидата на майбутні президентські вибори. Скажіть, чому прем’єр Янукович так уникає преси? Якщо хтось з’являється на екранах телебачення, серед журналістів, то це обов’язково американська усмішка міністра Хорошковського. Міністр Хорошковський їздить з президентом в різні поїздки, він часто робить заяви від уряду. І, коли, він був в Америці, він говорив про те, якою буде програма уряду. Складається враження, що коли б якась людина не знала хто прем’єр в Україні, могла б сказати, що прем’єр в Україні - Хорошковський. З чим це пов’язано? Чи з тим, що сказав тут пан Лук’яненко: з тим, що Янукович боїться президента Кучму і тому не показується в пресі? Чи, може, це означає, що Хорошковський майбутній прем’єр?
Степан Гавриш
Знаєте, спроба китайців боротися з горобцями при допомозі барабанного бою не призвела до знищення горобців. Кількість сказаних слів не означає досконалість. Реальний політик повинен забезпечувати свою політику конкретними діями.
Треба дати належне уряду, який за короткий відрізок часу довів, наприклад, рівень виробництва до 22%. Зростання ВВП в нас зараз 7% при такій інфляції. Ми можемо говорити, що Янукович досвідчений політик. Він не набирає балів, за які завтра треба відповідати. Він набирає конкретними діями, розуміючи, що на цей час його основний суперник не сучасний Ющенко, а Ющенко 2000-го року.
Ганна Стеців
Як має народ довідатися про конкретні речі прем’єра, якщо він не хоче про них говорити? І чи не вважаєте Ви, що прем’єр – це публічна особа? І якщо прем’єр не словом, а діями лише діє, то чому Ви так часто з’являєтеся в пресі, знаючи, що слово – це дуже важливо, а дія?
Степан Гавриш
Я публічний політик. Я обраний від народу. В мене вільний мандат політика. Я зобов’язаний пояснювати народу про владну політику. Без цього я не можу в політиці жити.
Що стосується виконавчої влади, то там ситуація інша. Якщо прем’єр знайде ключ до сплати з 2-го півріччя – мінімальна заробітна платня буде 327 грн. Підніме зарплату бюджетним працівникам на 25%, сплатить пенсію на 12-15% більше, вплине на прийняття законів нової пенсійної та нової податкової систем. Я хочу сказати, що більш авторитетного кандидата на виборах може і не бути.
Ганна Стеців
Так, але якщо про це заявить людям Хорошковський, то кандидатом може бути і Хорошковський.
Пане Лук’яненко?
Левко Лук’яненко
Я хотів би додати, що все-таки обиратимуть виборці. А мені кожен день жінка каже, що в магазині подорожчали м’ясні продукти, молочні, щось ще. Отже, нібито в нас ріст валового внутрішнього продукту 7%, але це для виборців не видно, тому що зростаються ціни!
Степан Гавриш
Це називається “голосування каструлями”...
Левко Лук’яненко
Так! І так виборці будуть орієнтуватися.
Ганна Стеців
Нагадаю, в ефірі “Вечірня Свобода”. Переходимо до наступної теми.
Звучить пісня
“Здравствуй дім, зустрічай кохана, Обіймай, скільки стане сил....”
Ганна Стеців
Але ми будемо говорити не про кохання, а про тих нещасних українців, які змушені бути перед Великоднем не вдома, а далеко по краях і заробляти гіркий хліб. Ми почнемо цю тему з матеріалу, який підготувала Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Київський медичний інститут народної медицини, заснований під патронатом Української асоціації народної медицини, належить до системи недержавних ВУЗів з платною освітою. Один навчальний рік коштує трохи більше 7 тисяч гривень, і зрозуміло, не кожен студент може сплатити за навчання, а стати хорошим лікарем хочеться.
У цих випадках інститут іде на зустріч, пропонує студентам заробіток в Англії. Через рідний ректорат і британську фірму “Конкордія” студенти оформлюють необхідні документи, а далі автобусом їдуть до Великобританії, де чесно заробляють на навчання.
Працюють на фермах, і досить часто їхня праця нагадує рабську. Одна з студенток, назвемо її Тетяною ( за умов анонімності) погодилася поділитися своїми враженнями від перебування на англійській фермі.
Тетяна
Необхідність їхати на працю була – фінансові труднощі, оплата за навчання в інституті висока.
І раптом з’являється можливість попрацювати за кордоном, заплатити за інститут. Це непогано. Чим довше ти перебуваєш в Англії, тим більше заробляєш, і тим більшу суму за навчання можеш сплатити. Наприклад, якщо довше працюєш в Англії, сплачуєш за півтора роки навчання, якщо менше – сплачуєш за один навчальний рік - трохи більше семи тисяч гривень.
Коли ми приїхали до Англії ( а їздили ми разом з хлопцями з Дніпропетровська), я думала, що мені дуже пощастило: їхала я одна від інституту, а тут є ще хлопці з України, думала, будемо всі разом, спокійніше якось.
Але у всіх у нас був шок, коли ми побачили, в яких умовах доведеться жити - цю розвалюху. Ми приїхали останніми, там вже все розтягли, нічого не залишилося, жодної каструлі навіть.
Сам будиночок розвалювався, ні світла, ні води. А від інших я чула, що були фермери, які поселяли студентів у бараки по 30-50 осіб, і на всіх - 2 туалети і 2 душові кімнати. Я їхала на маленький термін, два з половиною місяці за контрактом. Реально працювала тільки місяць – це ми так гарно попрацювали. Заробили гроші, а потім місяць не було чого робити, а розтринькувати важко зароблені гроші не хотілося. І я повернулася додому раніше. Був там підробіток на 2 фунти в день, але це копійки, навіть на їжу не вистачає.
Будинок коштував 20 фунтів на тиждень. Наш господар сам сказав: можете їхати з ферми. Ферма була немаленька, нас там працювало 13, а розташована вона була у графстві Есекс, 30 миль від Лондона.
З цих робіт люди хворими повертаються. Хтось нирки застужує, адже там сирість, хтось потрапляє у стресові ситуації, чи немає роботи А якщо працюєш на полуниці, це треба майже цілий день стояти на колінах або згинатися. На полі вітри, холодно, це важка праця.
Трапляється, працюєш під дощем, а кількість робочих годин буває різною, дивлячись, який врожай. Можеш взагалі не працювати, а можеш працювати цілий день, але ж відпрацювати поїздку треба. Ми прокидалися о 4 ранку, щоб о 5 бути на роботі і могли працювати до 8 години вечора. Правда, нам ще фермер нормальний трапився. У нас ще годинна перерва на день була...
Богдана Костюк
Таких випадків чимало, і стосуються вони не тільки українських студентів, які працюють легально за угодами на англійських фермах. Минулого року до Радіо Свобода зверталися жінки з Миколаєва, які працювали 3 місяці на фруктових плантаціях Греції, жили в бараках без елементарних побутових умов, харчувалися за свій рахунок. Більшість зароблених важкою працею грошей вони віддали фірмі, яка організувала їхню поїздку.
Українські заробітчани часто перетворюються на рабів за мовчазної згоди власної держави.
Ганна Стеців
Пане Лук’яненко, Вам це щось нагадує?
Левко Лук’яненко
Це мені нагадує концентраційний табір. Також це нагадує мені 1992 рік, коли я був послом, і намагався добитися ухвалення законодавства, яке б, по-перше, дозволило українським робітникам їхати на заробітки до Канади. По-друге, як це тяжко!
А по-третє - це так і не вдалося зробити за три роки. І ось тепер Верховна Рада хоче якось це унормувати. Це трагедія України, що ми маємо таку, Богом дану чудову землю, а змушені їхати заробляти шматок хліба за кордон.
Ця проблема має кілька аспектів: юридичний, гуманітарний економічний.
Ганна Стеців
І давайте надамо слово юристу.
Степан Гавриш
Це тимчасова трагедія держави перехідного періоду, і треба цей час скоротити. Це може зробити тільки влада. Україна підписала відповідні угоди тільки з 9 країнами, але цього недостатньо. Україна має ініціювати конвенцію під егідою ООН щодо міграції і тимчасового працевлаштування громадян, які їздять у світі на заробітки. 3% громадян усього світу їдуть на заробітки, але найбільша кількість з них – українців. На сьогодні біля 7 мільйонів українців працюють нелегально, бо лише біля 200 тисяч зареєстровані офіційно.
Я думаю, все-таки, це проблема уповноваженого з прав людини, бо те, що я зараз чув - це репортаж з плантації 17 століття в Америці, де люди не просто безправні, а у тваринному існуванні!
Треба негайно поставити цю проблему питанням номер один гуманітарної політики.
Ганна Стеців
Панове депутати, Верховна Рада існує вже 11 рік. Чому лише зараз говориться про те , що це треба перевести в законодавче поле? Чи ви не знали цієї ситуації?
Левко Лук’яненко
Знав, кажу, що знав цю ситуацію з 1992 року, коли був послом у Канаді. Треба сказати, що наша влада настільки глуха до інтересів народу, настільки цинічна і бездушна, що треба було цілих 10 років, щоб нарешті ця проблема у Верховній Раді набула визнаної ваги. У нас зараз є законопроект на цю тему. Очевидно, скоро ми його ухвалимо. Закон дасть основу для укладання урядом угод з іншими державами, які мають регулювали ці конкретні трудові відносини наших людей за кордоном.
Ганна Стеців
Пане Гавриш, пан Лук’яненко був в Канаді, Ви були в Україні.
Степан Гавриш
Так, на щастя і на жаль. Мені хочеться вплинути на цей процес і в Канаді, і в Англії. Нам треба створити гарантії цим громадянам, найперше, що стосується соціальних аспектів, захисту здоров’я, майбутньої пенсії тощо. І треба зрозуміти, це питання вирішується не внутрішнім законодавством, а саме двосторонніми угодами між країнами, де перебувають українці.
Нам потрібна амбіційна дипломатична діяльність у цьому відношенні, потрібні нові прориви нашої дипломатії, бо так роблять усі країни світу. Держава глуха не тому, що не бачить цієї проблеми. Державі вигідно, бо щороку в Україну заробітчани привозять до 4 мільярдів доларів, це легальні гроші, вони прераховуються на рахунки в банках, і вони йдуть в економіку. Це державі вигідно.
Треба говорити не тільки про заробітчан, які працюють на таких рабських умовах. У нас дуже багато працює там професорів. За 10 років з України виїхало майже 550 докторів наук. Ми втратили елітний науковий генофонд. І це є гуманітарною кризою для України, його відновити вже неможливо.
Ганна Стеців
Пане Гавриш, Ви казали, що любите конкретні запитання. Я повторюю конкретне питання. Чому лише на 11 році незалежності України постало питання про законодавчу базу для тих нещасних, які не мають жодного захисту за кордоном?
Степан Гавриш
Мені здається, через відсутність програми державного будівництва України і той тип влади, який має залишкові радянські принципи роботи, коли таку проблему намагаються приховати.
Зараз вона вилізла, і завдяки не Україні, а завдяки протесту з боку світової спільноти , бо на цей час у закордонних тюрмах перебуває біля 10 тисяч українців. Ці проблеми пов’язані з тим, що українці в пошуках роботи ставали членами терористичних, злочинних угруповань.
Саме це змусило українську дипломатію запрацювати і виявити цю проблему. Після поїздки президента України до Португалії ми підписали з цією країною угоду, і там легалізовано 150 тисяч українських працівників. До того часу давалася цифра щодо цього - не більше 10 тисяч.
Ганна Стеців
Ви сказали, що лише зараз ця програма “вилізла”, ми зараз обговорили програму уряду. Чи в програмі уряду Януковича є хоч один рядок, який стосується тих нещасних людей? Як зробити, щоб вони не мусили виїжджати?
Степан Гавриш
Питання, що називається, “хірургічне”, зі скальпелем. Україна займає 102 місце у світі за консолідованим доходом частини ВВП на душу населення. Середня заробітна плата - погодинна - в Україні складає 3, 3 гривні. Фактично, це вдвічі менше, ніж в Молдові, Білорусі, Казахстані, і набагато менше ніж в ЄС. У програмі дій уряду передбачено зростання тих основних критеріїв, які забезпечують зайнятість.
Ганна Стеців
Які є відмінності у програмі цього уряду, і попереднього - у пункті, де йдеться про цю проблему? Чи нова програма якось інакше звертає увагу на цю проблему?
Левко Лук’яненко
Я не помітив особливої уваги там до цієї теми. Лише те, що в нас є законопроект про наших заробітчан за кордоном. І коли на нашій фракції, фракції Юлії Тимошенко, представляли програму уряду, я задав питання: що ми робимо? Наш бюджет 50 мільярдів гривень, в “тіні” - більше 50 мільярдів. Ющенка усунули з посади через те, що він хотів позбавити пільг 934 підприємств. Я питаю: чи Янукович готовий позбавити пільг більше 1000 підприємств? Чи готовий уряд скасувати ці пільги, щоб вивести кошти цих підприємств на рівень легальних фінансових розрахунків, і тим самим, зменшити тіньовий сектор? Адже таким способом можна було б збільшити бюджет наполовину!
Степан Гавриш
Я скажу точно. Програма уряду мала б передбачити пріоритетне фінансування створення робочих місць: перших робочих місць і перекваліфікованих, особливо у регіонах, з яких йде потік міграції. А на це виділяється найменше коштів, включаючи кошти на людей, які перекваліфіковуються, скажімо шахтарів. Коли мені кажуть, що це неможливо зробити, я запитую: чому Україна не може створити систему оподатковування, за якої людина, яка створює робоче місце, має 2 роки не платити ніяких податків?
Ганна Стеців А кому Ви ставите це запитання?
Степан Гавриш
Собі.
Ганна Стеців
Вибачте, шановні депутати, що говоримо про такі заземлені справи, розумію, що ви займаєтеся глобальними питаннями. Але нам задзвонила перед ефіром українка, яка працює в Греції. Люди там нас слухають і хочуть почути від вас відповідь на таке питання.
Людину, яка нелегально працює в Греції чи Португалії, обікрали, забрали паспорт, вона не мала грошей на страхування. Як до неї має ставитися українська держава – відмовитися від неї, бо вона порушила закон, нелегально виїхала? Що ця людина має робити?
Степан Гавриш
Думаю, за будь-який обставин, щоб не вчинив українець, діяв він правомірно чи ні, він має право на консульську допомогу. Це означає - на юридичну допомогу, відповідно до законодавства місця перебування громадянина. І це жорстке зобов’язання консульства це робити. Треба провести моніторинг всіх ситуацій, коли консульства України не надають такої належної допомоги. Якщо мало працівників, треба збільшувати...
Ганна Стеців
Чи в програмі уряду йдеться про це? Якщо збільшувати консульські установи, чи ми маємо на це кошти?
Степан Гавриш
Україна має, на жаль, бюджет, який дорівнює бюджету Гарвардського університету...
Левко Лук”яненко
Я додам. Такий приклад. У Чехію проїхали наші люди незаконно, працювали там на будівництві. І там обвалилася стіна, одному поламало ногу, іншому плече. Чехам такі люди більше не потрібні, і українці повернулися у Львівську область. Яке їхнє юридичне становище тепер? Вони стали інвалідами. Вони “повисли в повітрі”...
Ганна Стеців
Що ж держава має робити?
Левко Лук’яненко
Держава це ж не залізо, теж люди. А це факти, які кричать. І це примушує і Верховну Раду братися за цю справу...
Ганна Стеців
Це була “Вечірня Свобода”. Дякую, шановні гості.