Сербiя i Чорногорiя нинi стала членом Ради Европи. Значна для країни подiя сталася через тридцять мiсяцiв пiсля демократичних змiн у Белградi та пiсля низки драматичних зворотiв, в тому числi й вбивства прем’єр- мiнiстра Зорана Джинджича
Белград, 3 квiтня – Белградськi урядовцi одностайно стверджують, що нарештi завершується бурхливий перiод, який розпочався усуненням вiд влади Слободана Милошевича, його ув’язненням й видачею Мiжнародному трибуналовi у Гаазi. Президент Державного об’єднання Сербiя i Чорногорiя Светозар Марович нинiшнiй день назвав iсторичним. Вiн нагадав громадянам, що в щоденному суспiльному життi необхiдно безперервно затверджувати європейськi прагнення. А сербський прем’єр Зоран Живкович каже, що влада у Белградi упродовж минулих трьох тижнiв довела, що вона спроможна продовжити реформаторський курс Зорана Джинджича.
Всупереч тому, що багато хто висловлював побоювання, що правлячiй коалiцiї без Джинджича не вдасться нормалiзувати ситуацiю, урядовцi наголошують, що влада розбила бiльшiсть злочинних угруповань та заарештувала майже усiх членiв банд, якi ще вiд першої половини дев’яностих рокiв були свого роду паралельною владою. На волi поки що лiдер найбiльшого злочинного угруповання Милорад Лукович. Полiцiя не пiдтвердила чуток, що вiн нiбито готовий здатися Мiжнародному трибуналовi й свiдчити у процесах проти Слободана Милошевича та колишнiх лiдерiв боснiйських сербiв. Згаданий Лукович очолював сербських добровольцiв, якi свого часу боролися у Хорватiї та Боснiї i Герцеговинi. А в Сербiї вiн був, згiдно iз заявами представникiв Мiнiстерства внутрiшнiх справ, головним органiзатором лiквiдацiї кiлькох полiтичних дiячiв, в тому числi й колишнього президента Сербiї Iвана Стамболича. Тлiннi останки Стамболича буде перепоховано 8 квiтня не в Алеї заслужених громадян, як пропонувала влада, а на одному з белградських кладовищ, де п’ятнадцять рокiв тому поховали його дочку Бояну. Дочка Стамболича загинула в транспортнiй аварiї за нез’ясованих умов. Багато хто тодi припускав, що до цiєї аварiї була причетна Милошевичева полiцiя та що Милошевич таким чином попередив Стамболича не втручатися в полiтичнi справи. І зараз говорять про те, що вбивство самого Стамболича могло бути вигiдне тiльки Милошевичевi. Про це нагадує депутат вiд владного нинi об’єднання, яке досi називається Демократична опозицiя Сербії, Боян Пайтич: «Нашi суди можуть вимагати вiд Гаазького трибуналу допитати пана Милошевича, i я цiлком певний, що органи правосуддя зроблять усе, щоб виявити правду про вбивство пана Стамболича».
У нинiшнiх белградських газетах надруковані результати опитування громадської думки, яке проведене в останній тиждень березня. Згiдно з ними, прискорено зростає рейтинг Демократичної партiї, яку очолював покiйний Зоран Джинджич. Одночасно падає рейтинг партiї Воїслава Коштуницi, милошевичевих соцiалiстiв та ультранацiоналiстичної Радикальної партiї Воїслава Шешеля. На пiдставi цього деякi оглядачi роблять висновок, що сербська громадськiсть пiсля вбивства прем’єра Джинджича, так би мовити, протверезiла та що країна дiйсно на доброму шляху, щоб стати членом сiм’ї європейських народiв.
Всупереч тому, що багато хто висловлював побоювання, що правлячiй коалiцiї без Джинджича не вдасться нормалiзувати ситуацiю, урядовцi наголошують, що влада розбила бiльшiсть злочинних угруповань та заарештувала майже усiх членiв банд, якi ще вiд першої половини дев’яностих рокiв були свого роду паралельною владою. На волi поки що лiдер найбiльшого злочинного угруповання Милорад Лукович. Полiцiя не пiдтвердила чуток, що вiн нiбито готовий здатися Мiжнародному трибуналовi й свiдчити у процесах проти Слободана Милошевича та колишнiх лiдерiв боснiйських сербiв. Згаданий Лукович очолював сербських добровольцiв, якi свого часу боролися у Хорватiї та Боснiї i Герцеговинi. А в Сербiї вiн був, згiдно iз заявами представникiв Мiнiстерства внутрiшнiх справ, головним органiзатором лiквiдацiї кiлькох полiтичних дiячiв, в тому числi й колишнього президента Сербiї Iвана Стамболича. Тлiннi останки Стамболича буде перепоховано 8 квiтня не в Алеї заслужених громадян, як пропонувала влада, а на одному з белградських кладовищ, де п’ятнадцять рокiв тому поховали його дочку Бояну. Дочка Стамболича загинула в транспортнiй аварiї за нез’ясованих умов. Багато хто тодi припускав, що до цiєї аварiї була причетна Милошевичева полiцiя та що Милошевич таким чином попередив Стамболича не втручатися в полiтичнi справи. І зараз говорять про те, що вбивство самого Стамболича могло бути вигiдне тiльки Милошевичевi. Про це нагадує депутат вiд владного нинi об’єднання, яке досi називається Демократична опозицiя Сербії, Боян Пайтич: «Нашi суди можуть вимагати вiд Гаазького трибуналу допитати пана Милошевича, i я цiлком певний, що органи правосуддя зроблять усе, щоб виявити правду про вбивство пана Стамболича».
У нинiшнiх белградських газетах надруковані результати опитування громадської думки, яке проведене в останній тиждень березня. Згiдно з ними, прискорено зростає рейтинг Демократичної партiї, яку очолював покiйний Зоран Джинджич. Одночасно падає рейтинг партiї Воїслава Коштуницi, милошевичевих соцiалiстiв та ультранацiоналiстичної Радикальної партiї Воїслава Шешеля. На пiдставi цього деякi оглядачi роблять висновок, що сербська громадськiсть пiсля вбивства прем’єра Джинджича, так би мовити, протверезiла та що країна дiйсно на доброму шляху, щоб стати членом сiм’ї європейських народiв.