Нинішній день для НАТО став історичним – відбулася урочиста церемонія підписання Протоколу про долучення до НАТО семи нових країн
26 березня 2003 року.
Це Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина та Словенія. Пролунало чимало врочистих промов, поздоровлень на адресу нових країн – кандидатів у НАТО. Про нинішню подію в історії альянсу розповідає наш брюссельський кореспондент Славко Волинський.
Церемонія підписання документу, який називається «Протокол про зміни в Договорі Північноатлантичного союзу», відбулась у найрозкішнішому залі штаб-квартири НАТО. Свої підписи під Протоколом поставили посли 19-ти країн альянсу в присутності семи делегацій країн кандидатів на чолі з їх міністрами закордонних справ.
Тепер підписаний документ повинен бути ратифікований парламентами держав НАТО. Експерти припускають, що на цю процедуру буде витрачено приблизно один рік. Після цього ратифікований документ (його ратифікація ні в кого не викликає сумніву) буде надісланий до Вашингтона, де 54 роки тому був підписаний Вашингтонський договір про створення НАТО.
Хоча формально процедура ратифікації про зміни у Вашингтонському договорі ще не відбулась, однак підписання Протоколу фактично означає, що сім країн-кандидатів виконали всі умови для вступу в НАТО та всі необхідні формальні процедури і підняття семи прапорів перед штаб-квартирою НАТО є лише справою часу.
Генеральний секретар Альянсу Джордж Робертсон висловив впевненість, що нинішній день є дуже важливим для Європи, і при цьому додав: «Я переконаний, що майбутні історики визнають, що рішення розчинити двері НАТО стало точкою відліку у розбудові об’єднаної і вільної Європи: Європи єдиної, мирної і демократичної від Балтики до Балкан, від Атлантики до Чорного моря».
Перед підписанням Протоколу про долучення до НАТО семи нових країн Джордж Робертсон, коментуючи останні події в Іраку, заявив що іракська криза не стане перепоною під час ратифікації країнами НАТО цього Протоколу, в тому числі Франція, яка виступає проти війни в Іраку, підтримує розширення альянсу. “НАТО – це не Варшавський пакт, коли одна країна ухвалювала рішення, а інші його виконували, - зауважив Джордж Робертсон, - НАТО – це демократична організація , яку об’єднують спільні інтереси”.
Це Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина та Словенія. Пролунало чимало врочистих промов, поздоровлень на адресу нових країн – кандидатів у НАТО. Про нинішню подію в історії альянсу розповідає наш брюссельський кореспондент Славко Волинський.
Церемонія підписання документу, який називається «Протокол про зміни в Договорі Північноатлантичного союзу», відбулась у найрозкішнішому залі штаб-квартири НАТО. Свої підписи під Протоколом поставили посли 19-ти країн альянсу в присутності семи делегацій країн кандидатів на чолі з їх міністрами закордонних справ.
Тепер підписаний документ повинен бути ратифікований парламентами держав НАТО. Експерти припускають, що на цю процедуру буде витрачено приблизно один рік. Після цього ратифікований документ (його ратифікація ні в кого не викликає сумніву) буде надісланий до Вашингтона, де 54 роки тому був підписаний Вашингтонський договір про створення НАТО.
Хоча формально процедура ратифікації про зміни у Вашингтонському договорі ще не відбулась, однак підписання Протоколу фактично означає, що сім країн-кандидатів виконали всі умови для вступу в НАТО та всі необхідні формальні процедури і підняття семи прапорів перед штаб-квартирою НАТО є лише справою часу.
Генеральний секретар Альянсу Джордж Робертсон висловив впевненість, що нинішній день є дуже важливим для Європи, і при цьому додав: «Я переконаний, що майбутні історики визнають, що рішення розчинити двері НАТО стало точкою відліку у розбудові об’єднаної і вільної Європи: Європи єдиної, мирної і демократичної від Балтики до Балкан, від Атлантики до Чорного моря».
Перед підписанням Протоколу про долучення до НАТО семи нових країн Джордж Робертсон, коментуючи останні події в Іраку, заявив що іракська криза не стане перепоною під час ратифікації країнами НАТО цього Протоколу, в тому числі Франція, яка виступає проти війни в Іраку, підтримує розширення альянсу. “НАТО – це не Варшавський пакт, коли одна країна ухвалювала рішення, а інші його виконували, - зауважив Джордж Робертсон, - НАТО – це демократична організація , яку об’єднують спільні інтереси”.