Коментар держсекретаря МЗС Олександра Чалого щодо нової стратегії співробітництва між Україною та Європейським Союзом
Київ ,14 березня, 2003 р.
Олександр Чалий
Офіційно 12 березня представництво Європейської Комісії передало нам текст звернення Європейської Комісії до Ради ЄС та Європарламенту: “Ширша Європа, сусідство, новий вимір наших відносин зі східними та південними сусідами”. Зараз ми активно вивчаємо цей документ. Наші перші оцінки полягають у наступному. У цьому документі, на жаль, відсутня чітка фіксація європейських перспектив України в середньостроковому вимірі. У цьому контексті ми схиляємося до того, що польські ініціативи нової Східної політики розширеного ЄС в значно більшій мірі відповідають євроінтеграційним прагненням України .
Водночас ми відзначаємо позитивний потенціал відповідного документу. ЄС пропонує нові механізми співпраці, які Україна може використати найближчим часом і ,фактично, вивести наші відносини на новий рівень, значно вищий від того, що є зараз у рамках Угоди “Партнерство і співробітництво”.
Думаю, в результаті обговорення документу, яке відбудеться в Європарламенті і в Раді ЄС, безумовно , будуть корекції тексту, який ми отримали. Я хотів би сподіватися, і ми будемо намагатися зробити всі можливе, щоб ці зміни більшою мірою відповідали нашим євроінтеграційним прагненням. Але я би хотів підкреслити, що це обговорення буде йти всередині інституцій ЄС. Тобто, в нас можливості впливу на це обговорення дещо обмежені.
Більші можливості є у членів українського парламенту, які можуть звернутися до своїх колег у Європарламенті.
Щодо ідеї створення Єдиного економічного простору і його впливу на наші стосунки з ЄС. Мені здається, на сьогодні ще не час коментувати це питання, оскільки сама ідея Єдиного економічного простору на сьогодні опрацьовується експертами. Ви знаєте, є різні бачення того, що з себе буде представляти цей простір. Бачення України чітке: ми вважаємо, що це, перш за все, повинна бути Зона Вільної Торгівлі без обмежень. Зона, яка буде ефективно функціонувати, і в цьому контексті у нас не виникає суперечностей ( при саме такому розумінні Єдиного економічного простору) з нашою інтеграцією в європейські структури.
З іншого боку, хотів би наголосити, що цінність і позитив нових пропозицій ЄС в тому, що в них також сформована, по суті, пропозиція Єдиного економічного простору між ЄС і Україною. Тобто, можливо, ідея Єдиного економічного простору чотирьох країн СНД і підштовхнула ЄС більш ефективно запропонувати нам аналогічну ідею.
Ми були б зацікавлені, щоб наші парламентарі звернулися до своїх колег у Європарламенті. І в цьому контексті, безперечно, будемо співпрацювати з ними, щоб виробити можливі звернення.
Питання:- Чи ми можемо говорити, що в даній ситуації, враховуючи цей документ, перемогла лінія саме на нерозширення ЄС?
Олександр Чалий
- Я хотів би зазначити наступне, це дуже важливо. Якщо ми уважно прочитаємо документ, побачимо, що Україні не сказане “ні”. Це витікає з багатьох його положень. Але Україні і не сказане “так”. З цього документу також чітко випливає: в середньостроковій перспективі питання ухвалення рішення щодо європейських перспектив України автори цього документу не передбачають. Позиція Проді була більш категорична, тому вважаю, вона повною мірою не врахована в цьому документі.
Друге. Якщо ми порівняємо механізми, які запропоновані нам, з механізмами Асоціації, то побачимо: ми мало що знайдемо, чого б на сьогодні не могли використовувати самі, якщо повномасштабно використаємо всі механізми, які нам пропонує цей документ. І третій момент. Ви знаєте, що Європа і світове співтовариство зараз на порозі значних змін. Це дає Україні шанс і в середньостроковій перспективі за певних тенденцій розвитку ситуації і на європейському континенті, і в світі розраховувати на більш оптимістичний сценарій.
Питання: - У документі названі моменти співпраці, інтеграції, а передбачаються можливості військово-політичної, військово-технічної співпраці?
Олександр Чалий
- Так. У документі є два розділи, які присвячені співпраці нових сусідів з ЄС у галузі зовнішньої політики, безпеки та оборони. І дуже ретельно прописані можливі інструменти співпраці в науковій і науково-технологічний галузі. ЄС ухвалив відповідний мандат на співпрацю з Україною в галузі підтримання стабільності і безпеки в кризових ситуаціях. Тобто, тут ЄС проявляє навіть ініціативу. І ми сьогодні працюємо з ЄС, як ви знаєте, в Боснії і Герцеговині, вивчаються питання можливої співпраці з ЄС у Македонії. Тобто це галузі, де є реальні механізми співпраці. Вони в принциповому плані не відрізняються сьогодні від тих механізмів співпраці, які ЄС пропонує країнам-кандидатам і країнам, які мають угоду про Асоціацію з ЄС.
Щодо головної ідеї документу.
Поставте себе на місце ЄС. Було дві течії. Одна казала: нам треба опрацювати концепцію відносин з усіма сусідами. Друга казала: ні, ми маємо Барселонський процес по Середземномор’ю, це відпрацьовано. По північному виміру –є, а по східному виміру у нас ще немає документу, давайте ми опрацюємо тільки східний вимір.
Перемогла більш загальна точка зору. Однак робити з цього висновок, що Україна потрапляє сьогодні до такого ж рангу, як арабські країни чи африканські, абсолютно некоректно. Я читаю документ, я би міг дуже позитивно його тлумачити, і просив би вас його почитати.
Розділ “Сусідство і членство в ЄС”. І тут написано, що для країн, які належать до партнерів ЄС у Середземному регіоні, членство в ЄС виключено. А далі пишеться: “Всі інші випадки залишають це питання відкритим, особливо для тих країн, які чітко висловили своє бажання приєднатися до ЄС.” Весь документ чітко диференціює ( і це одна з головних його ідей) підхід ЄС до своїх сусідів.
Я б хотів привернути увагу, що на початку документу є абревіатура, і Україна чітко співвідноситься з дещо новим для нас терміном “нові західні незалежні країни”. Це Україна, Молдова, Білорусь. Статус цих країн абсолютно чітко в цьому документі відрізняється від статусу і перспектив інших країн. А за змістом іде чітка диференціація, яка нас, на мій погляд, абсолютно влаштовує.
Зараз ми ще не маємо українського перекладу документу, на сайті МЗС буде його українська версія.
Хочу сказати одне: коли я читав документ, я ставив мінуси і плюси. І я бачу набагато більше плюсів , ніж мінусів. Наприклад, мовиться, що “ці сусіди на сьогодні не мають перспективи членства”. Використовується слово “на сьогодні”. Тобто ми можемо казати, що в майбутньому ситуація може мінятися. Те, що я кажу: нам не сказали “так”, але і не сказали “ні”.
Чітко окреслено, що повинен бути відкритий внутрішній ринок ЄС для подальшої інтеграції і лібералізації щодо пересування людей, товарів, послуг і капіталу. Скільки ми боролися з ЄС за слово “інтеграція”! Ми вперше це слово бачимо в економічному вимірі, у науково-технічному вимірі, і в культурному вимірі. Практично, кажучи між нами, нам сьогодні відмовляють в інтеграції в політичному вимірі.
Далі. Я вже цитував, що для країн Середземного моря питання членства зняте. Усі інші випадки залишаються відкритими. Чіткий підхід у документі щодо диференціації країн, 4 підрозділ присвячений тільки диференційному підходу, в тому числі ( за що ми боролися ) з урахуванням цілей, які ставить перед собою країна на євроінтеграційному напрямку.
У документі також записані конкретні речі щодо бажання країни опрацювати спільний Європейський економічний простір. У якомусь контексті з боку ЄС є контурна пропозиція щодо цього, і ми можемо працювати в цьому напрямку. Ними офіційно заявлено, що слабке місце Угоди про партнерство і співробітництво в тому, що вона не дає конкретних часових рамок для лібералізації візових режимів і для наближення України до ЄС. У зв’язку з цим опрацьовується план дій, у ньому будуть вироблені як конкретні цілі, так і часові рамки. Тобто це те, чого ми від них весь час просили і вимагали. Щодо Європейського інвестиційного банку. Ми отримали доступ до його ресурсів, на чому ми наполягали. Сьогодні це вже називається як задача. Я ще раз підкреслю, що в четвертому розділі документу наголошується на диференційованому підході. Залежно від того, як країна буде демонструвати свою трансформацію на стандартах ЄС, буде і відповідь ЄС.
І останнє. Тут іде мова про так звані сусідські угоди. Це термін. Як ми вийдемо і як ми назвемо Угоду в подальшому також залежить від того, який поступ ми продемонструємо в найближчі роки. Я б ще привернув увагу до досить позитивної, на наш погляд, тенденції у спрощенні візових режимів. Тут є і дипломатичні, і службові паспорти, і спрощення в транскордонному співробітництві, і питання можливої відміни візового режиму, якщо країни будуть відповідати шенгенським критеріям.
Тобто те, на що ми часто звертали увагу Європейської комісії, сьогодні ми знаходимо постановку цих питань. Це стосується і регулювання доступу робочої сили до ринків ЄС. Це теж прописано і дає нам можливість далі ставити перед ЄС питання більш активно. До цього у нас не було консенсусу стосовно цих питань, а сьогодні є можливість уже посилатися, мовляв, “ви ж це записали”.
Зараз багато буде залежати від нас, як ми будемо працювати.
Якщо підвести остаточний підсумок. Так, ми чітко ділимо на сьогодні позитиви і негативи цього документу. Ми будемо намагатися максимально підсилити його позитивний потенціал для України в період терміну обговорення документу.
Олександр Чалий
Офіційно 12 березня представництво Європейської Комісії передало нам текст звернення Європейської Комісії до Ради ЄС та Європарламенту: “Ширша Європа, сусідство, новий вимір наших відносин зі східними та південними сусідами”. Зараз ми активно вивчаємо цей документ. Наші перші оцінки полягають у наступному. У цьому документі, на жаль, відсутня чітка фіксація європейських перспектив України в середньостроковому вимірі. У цьому контексті ми схиляємося до того, що польські ініціативи нової Східної політики розширеного ЄС в значно більшій мірі відповідають євроінтеграційним прагненням України .
Водночас ми відзначаємо позитивний потенціал відповідного документу. ЄС пропонує нові механізми співпраці, які Україна може використати найближчим часом і ,фактично, вивести наші відносини на новий рівень, значно вищий від того, що є зараз у рамках Угоди “Партнерство і співробітництво”.
Думаю, в результаті обговорення документу, яке відбудеться в Європарламенті і в Раді ЄС, безумовно , будуть корекції тексту, який ми отримали. Я хотів би сподіватися, і ми будемо намагатися зробити всі можливе, щоб ці зміни більшою мірою відповідали нашим євроінтеграційним прагненням. Але я би хотів підкреслити, що це обговорення буде йти всередині інституцій ЄС. Тобто, в нас можливості впливу на це обговорення дещо обмежені.
Більші можливості є у членів українського парламенту, які можуть звернутися до своїх колег у Європарламенті.
Щодо ідеї створення Єдиного економічного простору і його впливу на наші стосунки з ЄС. Мені здається, на сьогодні ще не час коментувати це питання, оскільки сама ідея Єдиного економічного простору на сьогодні опрацьовується експертами. Ви знаєте, є різні бачення того, що з себе буде представляти цей простір. Бачення України чітке: ми вважаємо, що це, перш за все, повинна бути Зона Вільної Торгівлі без обмежень. Зона, яка буде ефективно функціонувати, і в цьому контексті у нас не виникає суперечностей ( при саме такому розумінні Єдиного економічного простору) з нашою інтеграцією в європейські структури.
З іншого боку, хотів би наголосити, що цінність і позитив нових пропозицій ЄС в тому, що в них також сформована, по суті, пропозиція Єдиного економічного простору між ЄС і Україною. Тобто, можливо, ідея Єдиного економічного простору чотирьох країн СНД і підштовхнула ЄС більш ефективно запропонувати нам аналогічну ідею.
Ми були б зацікавлені, щоб наші парламентарі звернулися до своїх колег у Європарламенті. І в цьому контексті, безперечно, будемо співпрацювати з ними, щоб виробити можливі звернення.
Питання:- Чи ми можемо говорити, що в даній ситуації, враховуючи цей документ, перемогла лінія саме на нерозширення ЄС?
Олександр Чалий
- Я хотів би зазначити наступне, це дуже важливо. Якщо ми уважно прочитаємо документ, побачимо, що Україні не сказане “ні”. Це витікає з багатьох його положень. Але Україні і не сказане “так”. З цього документу також чітко випливає: в середньостроковій перспективі питання ухвалення рішення щодо європейських перспектив України автори цього документу не передбачають. Позиція Проді була більш категорична, тому вважаю, вона повною мірою не врахована в цьому документі.
Друге. Якщо ми порівняємо механізми, які запропоновані нам, з механізмами Асоціації, то побачимо: ми мало що знайдемо, чого б на сьогодні не могли використовувати самі, якщо повномасштабно використаємо всі механізми, які нам пропонує цей документ. І третій момент. Ви знаєте, що Європа і світове співтовариство зараз на порозі значних змін. Це дає Україні шанс і в середньостроковій перспективі за певних тенденцій розвитку ситуації і на європейському континенті, і в світі розраховувати на більш оптимістичний сценарій.
Питання: - У документі названі моменти співпраці, інтеграції, а передбачаються можливості військово-політичної, військово-технічної співпраці?
Олександр Чалий
- Так. У документі є два розділи, які присвячені співпраці нових сусідів з ЄС у галузі зовнішньої політики, безпеки та оборони. І дуже ретельно прописані можливі інструменти співпраці в науковій і науково-технологічний галузі. ЄС ухвалив відповідний мандат на співпрацю з Україною в галузі підтримання стабільності і безпеки в кризових ситуаціях. Тобто, тут ЄС проявляє навіть ініціативу. І ми сьогодні працюємо з ЄС, як ви знаєте, в Боснії і Герцеговині, вивчаються питання можливої співпраці з ЄС у Македонії. Тобто це галузі, де є реальні механізми співпраці. Вони в принциповому плані не відрізняються сьогодні від тих механізмів співпраці, які ЄС пропонує країнам-кандидатам і країнам, які мають угоду про Асоціацію з ЄС.
Щодо головної ідеї документу.
Поставте себе на місце ЄС. Було дві течії. Одна казала: нам треба опрацювати концепцію відносин з усіма сусідами. Друга казала: ні, ми маємо Барселонський процес по Середземномор’ю, це відпрацьовано. По північному виміру –є, а по східному виміру у нас ще немає документу, давайте ми опрацюємо тільки східний вимір.
Перемогла більш загальна точка зору. Однак робити з цього висновок, що Україна потрапляє сьогодні до такого ж рангу, як арабські країни чи африканські, абсолютно некоректно. Я читаю документ, я би міг дуже позитивно його тлумачити, і просив би вас його почитати.
Розділ “Сусідство і членство в ЄС”. І тут написано, що для країн, які належать до партнерів ЄС у Середземному регіоні, членство в ЄС виключено. А далі пишеться: “Всі інші випадки залишають це питання відкритим, особливо для тих країн, які чітко висловили своє бажання приєднатися до ЄС.” Весь документ чітко диференціює ( і це одна з головних його ідей) підхід ЄС до своїх сусідів.
Я б хотів привернути увагу, що на початку документу є абревіатура, і Україна чітко співвідноситься з дещо новим для нас терміном “нові західні незалежні країни”. Це Україна, Молдова, Білорусь. Статус цих країн абсолютно чітко в цьому документі відрізняється від статусу і перспектив інших країн. А за змістом іде чітка диференціація, яка нас, на мій погляд, абсолютно влаштовує.
Зараз ми ще не маємо українського перекладу документу, на сайті МЗС буде його українська версія.
Хочу сказати одне: коли я читав документ, я ставив мінуси і плюси. І я бачу набагато більше плюсів , ніж мінусів. Наприклад, мовиться, що “ці сусіди на сьогодні не мають перспективи членства”. Використовується слово “на сьогодні”. Тобто ми можемо казати, що в майбутньому ситуація може мінятися. Те, що я кажу: нам не сказали “так”, але і не сказали “ні”.
Чітко окреслено, що повинен бути відкритий внутрішній ринок ЄС для подальшої інтеграції і лібералізації щодо пересування людей, товарів, послуг і капіталу. Скільки ми боролися з ЄС за слово “інтеграція”! Ми вперше це слово бачимо в економічному вимірі, у науково-технічному вимірі, і в культурному вимірі. Практично, кажучи між нами, нам сьогодні відмовляють в інтеграції в політичному вимірі.
Далі. Я вже цитував, що для країн Середземного моря питання членства зняте. Усі інші випадки залишаються відкритими. Чіткий підхід у документі щодо диференціації країн, 4 підрозділ присвячений тільки диференційному підходу, в тому числі ( за що ми боролися ) з урахуванням цілей, які ставить перед собою країна на євроінтеграційному напрямку.
У документі також записані конкретні речі щодо бажання країни опрацювати спільний Європейський економічний простір. У якомусь контексті з боку ЄС є контурна пропозиція щодо цього, і ми можемо працювати в цьому напрямку. Ними офіційно заявлено, що слабке місце Угоди про партнерство і співробітництво в тому, що вона не дає конкретних часових рамок для лібералізації візових режимів і для наближення України до ЄС. У зв’язку з цим опрацьовується план дій, у ньому будуть вироблені як конкретні цілі, так і часові рамки. Тобто це те, чого ми від них весь час просили і вимагали. Щодо Європейського інвестиційного банку. Ми отримали доступ до його ресурсів, на чому ми наполягали. Сьогодні це вже називається як задача. Я ще раз підкреслю, що в четвертому розділі документу наголошується на диференційованому підході. Залежно від того, як країна буде демонструвати свою трансформацію на стандартах ЄС, буде і відповідь ЄС.
І останнє. Тут іде мова про так звані сусідські угоди. Це термін. Як ми вийдемо і як ми назвемо Угоду в подальшому також залежить від того, який поступ ми продемонструємо в найближчі роки. Я б ще привернув увагу до досить позитивної, на наш погляд, тенденції у спрощенні візових режимів. Тут є і дипломатичні, і службові паспорти, і спрощення в транскордонному співробітництві, і питання можливої відміни візового режиму, якщо країни будуть відповідати шенгенським критеріям.
Тобто те, на що ми часто звертали увагу Європейської комісії, сьогодні ми знаходимо постановку цих питань. Це стосується і регулювання доступу робочої сили до ринків ЄС. Це теж прописано і дає нам можливість далі ставити перед ЄС питання більш активно. До цього у нас не було консенсусу стосовно цих питань, а сьогодні є можливість уже посилатися, мовляв, “ви ж це записали”.
Зараз багато буде залежати від нас, як ми будемо працювати.
Якщо підвести остаточний підсумок. Так, ми чітко ділимо на сьогодні позитиви і негативи цього документу. Ми будемо намагатися максимально підсилити його позитивний потенціал для України в період терміну обговорення документу.