Огляд української преси за 18 лютого
Київ, 17 лютого 2003 – Рахункова палата України перевіряє механізм фінансування новорічних листівок Президента Леоніда Кучми громадянам країни. У ході перевірок з’ясувалося, що на листівки було витрачено 1,444 млн. гривень. Повідомляючи про це, газета “Україна молода” робить припущення – скільки ж коштували і ким профінансовані листівки, котрі були розповсюджені в західних областях України. Нібито їхній автор – Віктор Ющенко. Але провокативний зміст поштівок змусив багатьох засумніватися в його авторстві. Мова там – про Юлію Тимошенко, яка “вносить сум’яття і хаос у свідомість наших спільних прибічників”. Докладніше в статті “Фальшстарт із фальшивкою, або Антиющенківські сили вже благословили президентську виборчу кампанію першим пострілом “чорного піару”.
А в матеріалі “Микола Томенко: До “темників” слід підходити творчо” народний депутат, голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко коментує методи виживання в країні утисків свободи слова і брудних політичних технологій.
Утиском свободи слова, а також перешкоджанням професійній діяльності вважає редактор тижневика “Свобода” Олег Ляшко вилучення 107-тисячного накладу очолюваної ним газети. Докладніше про цю ревізію, а також про судовий процес над журналістом можна довідатися в “Сільських вістях” із публікації, що має назву “Справа Ляшка”: прокурорсько-судова еквілібристика”.
Більшість газет вже повідомила результати експертизи про те, що смерть іншого журналіста – директора агентства “Українські новини” Михайла Коломійця була заподіяна з власної волі. Тобто – це був суїцид. Над причинами цього страшного явища розмірковує дописувач тижневика “Дзеркало тижня”. Він інформує, що в Україні торік вирішили піти з життя 290 осіб з кожних 100 тис. В одному випадку з 10 ця спроба вдалася. Понад половину всіх самогубств відбулося через кохання. Хоча, на думку дописувача, останньою крапкою для самогубць був підвищений рівень байдужості. І тоді людині бракує сил на елементарне, на таке просте й природне, як повітря – просто на життя.
А ось газета “Вечірні вісті” розповідає, як кримська влада ніяк не може знайти кошти для підтримки у належному вигляді історичних споруд. У результаті фахівці Кримського республіканського комітету з питань охорони культурної спадщини зійшлися на тому, аби якусь частину пам’ятників історії приватизувати. І не лише історичні споруди, а й щось на кшталт пам’ятників героям-комсомольцям, Леніну, іншим революційним діячам – яких, до речі, на півострові достатньо. Власником подібних пам’ятників могла б, на думку фахівців, стати Компартія. Детальніше про це у матеріалі “Продається пам’ятник Леніну. Дешево”.
Свого часу не бракувало пам’ятників і піонерові Павлику Морозову, знаному борцю з “куркульством”, який зрадив рідного батька. Його ім’ям навіть називалися бібліотеки. Одна з них – Маріупольська – і досі носить ім’я цього символу тоталітарної доби. Працівники однієї з найкращих дитячих бібліотек міста ніяк не можуть позбутися цієї назви. Про те, хто їм перешкоджає, оповідає газета “День”. Стаття називається “Діти хочуть до “Країни сонячних зайчиків”. Та Павлик Морозов не пускає”.
А в матеріалі “Микола Томенко: До “темників” слід підходити творчо” народний депутат, голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко коментує методи виживання в країні утисків свободи слова і брудних політичних технологій.
Утиском свободи слова, а також перешкоджанням професійній діяльності вважає редактор тижневика “Свобода” Олег Ляшко вилучення 107-тисячного накладу очолюваної ним газети. Докладніше про цю ревізію, а також про судовий процес над журналістом можна довідатися в “Сільських вістях” із публікації, що має назву “Справа Ляшка”: прокурорсько-судова еквілібристика”.
Більшість газет вже повідомила результати експертизи про те, що смерть іншого журналіста – директора агентства “Українські новини” Михайла Коломійця була заподіяна з власної волі. Тобто – це був суїцид. Над причинами цього страшного явища розмірковує дописувач тижневика “Дзеркало тижня”. Він інформує, що в Україні торік вирішили піти з життя 290 осіб з кожних 100 тис. В одному випадку з 10 ця спроба вдалася. Понад половину всіх самогубств відбулося через кохання. Хоча, на думку дописувача, останньою крапкою для самогубць був підвищений рівень байдужості. І тоді людині бракує сил на елементарне, на таке просте й природне, як повітря – просто на життя.
А ось газета “Вечірні вісті” розповідає, як кримська влада ніяк не може знайти кошти для підтримки у належному вигляді історичних споруд. У результаті фахівці Кримського республіканського комітету з питань охорони культурної спадщини зійшлися на тому, аби якусь частину пам’ятників історії приватизувати. І не лише історичні споруди, а й щось на кшталт пам’ятників героям-комсомольцям, Леніну, іншим революційним діячам – яких, до речі, на півострові достатньо. Власником подібних пам’ятників могла б, на думку фахівців, стати Компартія. Детальніше про це у матеріалі “Продається пам’ятник Леніну. Дешево”.
Свого часу не бракувало пам’ятників і піонерові Павлику Морозову, знаному борцю з “куркульством”, який зрадив рідного батька. Його ім’ям навіть називалися бібліотеки. Одна з них – Маріупольська – і досі носить ім’я цього символу тоталітарної доби. Працівники однієї з найкращих дитячих бібліотек міста ніяк не можуть позбутися цієї назви. Про те, хто їм перешкоджає, оповідає газета “День”. Стаття називається “Діти хочуть до “Країни сонячних зайчиків”. Та Павлик Морозов не пускає”.