Александр Рар: "Росія дає певні гарантії кращого майбутнього Леоніда Кучми в обмін на те, що російський вплив в Україні буде зростати"
Прага, 29 січня 2003 – "Росія дає певні гарантії кращого майбутнього Леоніда Кучми в обмін на те, що російський вплив в Україні буде зростати" – так коментує обрання українського лідера на посаду керівника Ради голів СНД відомий німецький політолог Александр Рар, який у Берліні очолює відділ Росія-СНД Товариства зовнішньої політики Німеччини.
Александр Рар: "Невипадково Путін зараз робить наступ на слов‘янські народи: Білорусь, Україна, Болгарія. Він шукає найтіснішого союзу з цими країнами. Він хоче використати сприятливу ситуацію для форсування інтеграційних процесів на теренах СНД, тоді як Америка повністю зайнята Іраком і американські політики дали Росії карт-бланш для дій в Чечні і Панкіському міжгір‘ї на півночі Грузії. І Україна потрапляє у цю картину. Гадаю, що після того, як американці заявили, що вони будуть ділити Європу на стару і нову, в Путіна з‘явився також чудовий шанс розіграти європейську карту".
На думку Рара, це не закриває Україні шлях на Захід. Але, як каже німецький політолог, Кучма – це не та людина, яка вестиме Україну у західному напрямку. Швидше навпаки, він шукатиме для себе "спокійне місце під крилом Росії".
Що ж дає українському лідерові нова посада? Політологи, наближені до адміністрації президента, кажуть, що це тимчасова посада, яку може очолювати лише діючий президент.
Але німецький оглядач бачить тут й інші перспективи для Леоніда Кучми. Александр Рар: "Поки що він очолюватиме СНД як діючий президент. А після цього або доведеться змінювати статут СНД, або Кучмі дадуть почеснішу посаду. В часи Єльцина Росія завжди хотіла займати перше місце в усіх справах СНД. За керівництва Путіна ми бачимо зовсім іншу тенденцію. Він тримається осторонь і здійснює вплив в кулуарах. Формально інтеграційні процеси можуть очолювати інші. Так, наприклад, президент Казахстану Назарбаєв очолює Євразійський союз, а Кучмі зараз передали лідерство в СНД, бо розуміють: якщо всюди сидітимуть лише російські політики, то це до добра не приведе. Роблять ставку на те, що Кучмі буде легше домовитися з такими країнами, як Грузія чи Узбекистан, щоб і ці країни залучити до тісніших інтеграційних процесів. Тому якусь політичну роль Кучма буде виконувати, але лише символічну, і скільки в нього часу залишилося – це велике питання".
Александр Рар: "Невипадково Путін зараз робить наступ на слов‘янські народи: Білорусь, Україна, Болгарія. Він шукає найтіснішого союзу з цими країнами. Він хоче використати сприятливу ситуацію для форсування інтеграційних процесів на теренах СНД, тоді як Америка повністю зайнята Іраком і американські політики дали Росії карт-бланш для дій в Чечні і Панкіському міжгір‘ї на півночі Грузії. І Україна потрапляє у цю картину. Гадаю, що після того, як американці заявили, що вони будуть ділити Європу на стару і нову, в Путіна з‘явився також чудовий шанс розіграти європейську карту".
На думку Рара, це не закриває Україні шлях на Захід. Але, як каже німецький політолог, Кучма – це не та людина, яка вестиме Україну у західному напрямку. Швидше навпаки, він шукатиме для себе "спокійне місце під крилом Росії".
Що ж дає українському лідерові нова посада? Політологи, наближені до адміністрації президента, кажуть, що це тимчасова посада, яку може очолювати лише діючий президент.
Але німецький оглядач бачить тут й інші перспективи для Леоніда Кучми. Александр Рар: "Поки що він очолюватиме СНД як діючий президент. А після цього або доведеться змінювати статут СНД, або Кучмі дадуть почеснішу посаду. В часи Єльцина Росія завжди хотіла займати перше місце в усіх справах СНД. За керівництва Путіна ми бачимо зовсім іншу тенденцію. Він тримається осторонь і здійснює вплив в кулуарах. Формально інтеграційні процеси можуть очолювати інші. Так, наприклад, президент Казахстану Назарбаєв очолює Євразійський союз, а Кучмі зараз передали лідерство в СНД, бо розуміють: якщо всюди сидітимуть лише російські політики, то це до добра не приведе. Роблять ставку на те, що Кучмі буде легше домовитися з такими країнами, як Грузія чи Узбекистан, щоб і ці країни залучити до тісніших інтеграційних процесів. Тому якусь політичну роль Кучма буде виконувати, але лише символічну, і скільки в нього часу залишилося – це велике питання".