У Сербії в неділю відбувся другий тур президентських виборів. Кандидатами на цю посаду були президент Югославії Воїслав Коштуніца і союзний віцепрем’єр-міністр Миролюб Лабус
Белград, 14 жовтня 2002 – Голову республіки не обрано, оскільки проголосувало менше від половини виборців. Виборчий процес ймовірно буде повторено протягом наступних 90 днів.
Вибори бойкотувало більше від половини виборців. Дехто говорить про поразку демократії, дехто про Піррову перемогу Коштуніци. Здається, що задоволені лише інститути з опитування громадської думки, оскільки вони прогнозували саме такий результат.
Президент Югославії Воїслав Коштуніца здобув два мільйони голосів. Це на вісімсот тисяч більше ніж у першому турі. На думку оглядачів, за нього проголосувала значна частина прихильників націоналістичних кандидатів й виборців Соціалістичної партії екс-президента Слободана Мілошевича. Розчарований Коштуніца після оприлюднення результатів ствердив, що відповідальність за необрання президента несе уряд Сербії. За словами Коштуніци, виборчі закони не узгоджено з європейськими, а списки виборців не відповідають реальності. Президент Югославії каже, що він буде боротися проти режиму Зорана Джінджича.
Миролюб Лабус висловив задоволення фактом, що мільйон виборців підтримало процес перебудови Сербії й додав, що повторення виборів негативно впливатиме на міжнародну позицію країни. Лабус каже, що він залишається віце-прем'єр-міністром та що продовжить співпрацювати з Коштуніцею.
Прем’єр Джінджич заявив, що вибори були нормальною перевіркою політичного рейтингу та, що його влада продовжує реформи незважаючи на результати. Оскільки Коштуніца і його команда в кампанії піддавали безпощадній критиці не так Лабуса як уряд Джінджича, голова сербської влади може бути задоволеним.
Окремі політичні діячі говорять, що в Сербії розпочалася політична криза. Міністр закордонних справ Ґоран Свіланович вважає, що кризу можна подолати або повторенням усього процесу, або політичною угодою про внесення змін до виборчого закону. Третьою можливістю, на думку Свілановича, є відкладення нових виборів на шість до дванадцять місяців, протягом яких було б ухвалено нову конституцію, на підставі якої було б одночасно призначено президентські й парламентські вибори.
Боксери б на усе сказали, що політичний клінч Коштуніци й Джінджича триває й триватиме ще довго.
Вибори бойкотувало більше від половини виборців. Дехто говорить про поразку демократії, дехто про Піррову перемогу Коштуніци. Здається, що задоволені лише інститути з опитування громадської думки, оскільки вони прогнозували саме такий результат.
Президент Югославії Воїслав Коштуніца здобув два мільйони голосів. Це на вісімсот тисяч більше ніж у першому турі. На думку оглядачів, за нього проголосувала значна частина прихильників націоналістичних кандидатів й виборців Соціалістичної партії екс-президента Слободана Мілошевича. Розчарований Коштуніца після оприлюднення результатів ствердив, що відповідальність за необрання президента несе уряд Сербії. За словами Коштуніци, виборчі закони не узгоджено з європейськими, а списки виборців не відповідають реальності. Президент Югославії каже, що він буде боротися проти режиму Зорана Джінджича.
Миролюб Лабус висловив задоволення фактом, що мільйон виборців підтримало процес перебудови Сербії й додав, що повторення виборів негативно впливатиме на міжнародну позицію країни. Лабус каже, що він залишається віце-прем'єр-міністром та що продовжить співпрацювати з Коштуніцею.
Прем’єр Джінджич заявив, що вибори були нормальною перевіркою політичного рейтингу та, що його влада продовжує реформи незважаючи на результати. Оскільки Коштуніца і його команда в кампанії піддавали безпощадній критиці не так Лабуса як уряд Джінджича, голова сербської влади може бути задоволеним.
Окремі політичні діячі говорять, що в Сербії розпочалася політична криза. Міністр закордонних справ Ґоран Свіланович вважає, що кризу можна подолати або повторенням усього процесу, або політичною угодою про внесення змін до виборчого закону. Третьою можливістю, на думку Свілановича, є відкладення нових виборів на шість до дванадцять місяців, протягом яких було б ухвалено нову конституцію, на підставі якої було б одночасно призначено президентські й парламентські вибори.
Боксери б на усе сказали, що політичний клінч Коштуніци й Джінджича триває й триватиме ще довго.