Обласний центр Прикарпаття поступово перетворюється у студентське містечко
Івано-Франківськ, 9 жовтня 2002 - Однак від зростання кількості студентів не покращується ані якість знань, ані побут юнаків та дівчат. Невелике місто зараз перенаселене, і це ускладнює життя не лише студентів, але й мешканців Івано-Франківська.
У керівництва вищих навчальних закладів міста Івано-Франківська впродовж останніх років, очевидно, ідеєю фікс стало максимальне збільшення кількості студентів. У це нелегко повірити, але на сьогоднішній день у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника, який ще зовсім недавно був педагогічним інститутом, навчається майже 17 тисяч студентів. Парадоксально, але це навіть більше, аніж у Львівському національному університеті. Як свідчить статистика, із початком осіннього навчального сезону чисельність населення обласного центру Прикарпаття зростає десь на 20 тисяч осіб. Цього року студенти збільшили населення міста десь на 30 тисяч осіб. З 1-го вересня у вищих навчальних закладах міста загалом розпочали навчання понад 40 тисяч студентів. Найбільшими в місті і водночас в регіоні залишаються державні вищі навчальні заклади – Прикарпатський університет, Національний університет нафти й газу, медична академія. Їхню роботу доповнюють і водночас складають конкуренцію кілька приватних інститутів різного профілю. Щороку набір у вищих навчальних закладах зростає, хоча державне замовлення на потребу у фахівцях зменшується. Так звані студенти-платники стали чи не основним джерелом наповнення бюджетів навчальних закладів. Будуються нові корпуси, проводиться ремонт та заміна обладнання, удосконалюється навчальна база. Однак, з іншого боку, кількість місць у гуртожитках попри зростання числа студентів залишається незмінною. Цьогорічний небувалий наплив студентів до Івано-Франківська зумовив справжній квартирний бум. Вартість винаймання квартир різко зросла. Не витримує таких навантажень і міський транспорт, режим роботи якого вже потрібно змінювати. Значна частина професорсько-викладацького складу відверто заявляє про те, що такій кількості студентів неможливо забезпечити належну якість навчання. Для цього бракує як фахівців, так і відповідної матеріальної бази. Однак керівники вузів на це не надто звертають увагу, адже кожен студент (передовсім той, який платить за навчання) – це реальні гроші до вузівського бюджету. А при такій постановці проблеми студентські знання – це питання, яке, очевидно, розглядається навіть не на другому плані.
У керівництва вищих навчальних закладів міста Івано-Франківська впродовж останніх років, очевидно, ідеєю фікс стало максимальне збільшення кількості студентів. У це нелегко повірити, але на сьогоднішній день у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника, який ще зовсім недавно був педагогічним інститутом, навчається майже 17 тисяч студентів. Парадоксально, але це навіть більше, аніж у Львівському національному університеті. Як свідчить статистика, із початком осіннього навчального сезону чисельність населення обласного центру Прикарпаття зростає десь на 20 тисяч осіб. Цього року студенти збільшили населення міста десь на 30 тисяч осіб. З 1-го вересня у вищих навчальних закладах міста загалом розпочали навчання понад 40 тисяч студентів. Найбільшими в місті і водночас в регіоні залишаються державні вищі навчальні заклади – Прикарпатський університет, Національний університет нафти й газу, медична академія. Їхню роботу доповнюють і водночас складають конкуренцію кілька приватних інститутів різного профілю. Щороку набір у вищих навчальних закладах зростає, хоча державне замовлення на потребу у фахівцях зменшується. Так звані студенти-платники стали чи не основним джерелом наповнення бюджетів навчальних закладів. Будуються нові корпуси, проводиться ремонт та заміна обладнання, удосконалюється навчальна база. Однак, з іншого боку, кількість місць у гуртожитках попри зростання числа студентів залишається незмінною. Цьогорічний небувалий наплив студентів до Івано-Франківська зумовив справжній квартирний бум. Вартість винаймання квартир різко зросла. Не витримує таких навантажень і міський транспорт, режим роботи якого вже потрібно змінювати. Значна частина професорсько-викладацького складу відверто заявляє про те, що такій кількості студентів неможливо забезпечити належну якість навчання. Для цього бракує як фахівців, так і відповідної матеріальної бази. Однак керівники вузів на це не надто звертають увагу, адже кожен студент (передовсім той, який платить за навчання) – це реальні гроші до вузівського бюджету. А при такій постановці проблеми студентські знання – це питання, яке, очевидно, розглядається навіть не на другому плані.