Прямий Ефір: Генеральний прокурор України Святослав Піскун - прокурорське розуміння демократії
Київ-Прага, 3 жовтня 2002 - Ведучі: Юлія Жмакіна у Києві, Василь Зілгалов у Празі. Гість київської студії - генеральний прокурор України Святослав Піскун.
Василь Зілгалов:
Добрий вечір, шановні слухачі! Сьогодні 3 жовтня, четвер, за православним календарем день Стаха, Євстафія - свято мірошників, усі вітри їм у поміч, казали у народі...Цього дня народився Сергій Єсєнін, який казав:«Тарас Шевченко відкрив мені очі на поетичне слово». Але сьогодні нашим слухачам відкриватиме очі на прокурорське розуміння демократії й успіхи у «перемелюванні» злочинності в Україні не хто інший, як її генеральний прокурор Святослав Піскун.
Слухачам називаю номер телефону київської студії: 490 29 05, код Києва 044. І вітаю нашого шановного гостя, генерального прокурора України Святослава Піскуна, дякую Вам, що Ви змогли знайти часову щілину у бурхливих буднях Вашого відомства і відгукнулися на запрошення Вечірньої Свободи... Пане Піскун, якщо не помиляюся, Ви народилися 8 березня, то у Вас у родині, мабуть, свято жінок відзначали щодня, окрім 8 березня?
Святослав Піскун:
Так сталося, що ще один мій родич також народився 8 березня. І нас, двох хлопців, завжди жінки вітали в цей день. З ранку ми вітали жінок, а після обіду – вітали нас.
Василь Зілгалов:
Було спільне свято.
Святослав Піскун:
Так. Святкували завжди 2 дні.
Василь Зілгалов:
Добре. І я не можу не запитати Вас про той інцидент із годинником у Верховній Раді, щоб нам потім не заважали говорити про серйозніші речі телефонними дзвінками слухачі Вечірньої Свободи. Дуже коротко, що Ви можете про цей годинник сказати?
Святослав Піскун:
Звичайний годинник, який і зараз у мене на руці. Нормальний годинник. Колись мені його подарували, але вартість його разів в 10 менша ніж та, за яку говорили у Верховній Раді. Я можу, навіть, подарувати його студії, залишити, якщо це потрібно.
Василь Зілгалов:
Дякую, думаю, що не потрібно. Коли йдеться про посаду генерального прокурора, про Генеральну прокуратуру, як державну установу, то виникає питання про її місце у системі влади й роль у розвитку демократії. Пане Піскун, Вас відразу ж, як лише з’явилася у пресі Ваша кандидатура на посаду генпрокурора, охрестили людиною президента. Можливо у цьому нічого дивного немає, адже за Конституцією саме президент рекомендує кандидатури на таку посаду. Але, все ж таки, вже на самому початку Генеральний прокурор зобов’язаний верховній владі за своє призначення. Чи не створюється тут апріорі ситуація, мовляв, – ми Вас висунули, так Ви служіть, будь-ласка, справно?
Святослав Піскун:
Якщо говорити відверто, я познайомився з президентом України за 2 тижні до висування мене на посаду генерального прокурора України. До цього я ніколи, навіть, особисто не зустрічався з Леонідом Даниловичем. Щодо питання призначення генпрокурора, то, дійсно, подає його президент, і це передбачено Конституцією. Але в моєму випадку, при такому голосуванні мені потрібно було дуже серйозно домовлятися з Верховною Радою про ті аспекти роботи Генпрокуратури, які вони від мне чекали. Депутати від мене не вимагали нічого такого, що було б поза законом або якогось упередженого ставлення до кого-небудь. І це мене абсолютно влаштовувало. Одна з програм, із якою я виступав, це реорганізація прокуратури, демократизація її структур, роботи, відкритість, прозорість, розслідування актуальних кримінальних справ, захист прав людини, громадянина, захист інтересів держави. Іншого я перед собою не бачу.
Юлія Жмакіна:
Вас висував президент, а голосувала за Вас Рада, і, всі пригадують, саме по Вашій кандидатурі була більшість. Кого Ви боїтесь розчарувати більше – народних депутатів чи президента України?
Святослав Піскун:
Розчарувати? Сподіваюся, що, якщо генеральний прокурор буде твердо стояти на базі Закону, Конституції, незалежно від того, на чиї дії б не розповсюджувалися які-небудь факти, то такий генпрокурор буде задовольняти народ України. А чи це буде Верховна Рада, чи президент, чи Конституційна президентська республіка – немає ніякого значення. Посада генерального прокурора специфічна. Потрібно мати той стержень, щоб суворо притримуватися норм закону, незалежно від того, до кого ці норми можуть бути застосовані. Якщо генеральний прокурор так буде працювати, то він буде задовольняти народ України, а це головне.
Василь Зілгалов:
Як часто упродовж дня до Вас телефонує президент, і як часто Ви до нього звертаєтеся по телефону?
Святослав Піскун:
Два рази телефонував мені президент і, може, я до нього раз.
Юлія Жмакіна:
За ці 100 днів?
Святослав Піскун:
Так, не більше, я думаю. Наприклад, по телебаченню говорять, що президент України дав доручення генеральному прокурору розібрати з вибухом на шахті «Україна». Дійсно, мені телефонує президент і каже:«Чули Ви, що там таке?» Я кажу:«Звичайно, чув. Я туди виїжджаю, виїжджає мій заступник». «Я Вас прошу й доручаю - будь ласка, розберіться, чому це так сталося». Є питання, треба працювати. Розбираємося, порушуємо справи. До речі, розслідування по кримінальній справі стосовно пожежі на шахті «Україна» закінчено, обвинувачення пред’явлено 13-ти посадовим особам – керівникам шахти, і справа передана до суду. Ми за 2.5 місяця закінчили розслідування цієї тяжкої, великої справи. Про це ще ніхто не знає, ви перші, кому я це повідомляю.
Василь Зілгалов:
Дякуємо. Пане Піскун, якщо ми говоримо про демократію й право, які безпосередньо пов’язані, то чи існує ще в Україні телефонне право?
Святослав Піскун:
Я впевнений, що воно існує і буде довго існувати, але, дивлячись на те, для кого воно має першочергове значення, а для кого – другочергове. Треба вміти відмовляти. Якщо генеральний прокурор і інші навчаться відмовляти, не будуть боятися, то це телефонне право буде відмирати.
Василь Зілгалов:
До нас телефонує слухач.
Слухач:
«Хочу запитати пана генерального прокурора, як сталося так, що сьогодні в Україні не виконуються закони, які приймаються? В Вінницькій області проводиться державна акція – заміна талонів до посвідчення водія. І чомусь сьогодні беруть плату за комп’ютерні послуги, ще щось, що не передбачено постановою Кабінету міністрів №556 2001 року. Збирають гроші, беруть цю плату. Щоб обміняти паспорт громадянина України, потрібно заплатити 3.40, а щоб замінити талон до посвідчення водія треба заплатити більше 32 гривень. Прокуратура не хоче займатися цим, ніхто не хоче займатися. Я думаю, що зразу Ви не можете дати відповідь, але візьміть на контроль і поставте все на місце...»
Святослав Піскун:
Я доручу розібратися з цим питанням, але не тільки по Вінниці, а в усій Україні. Я впевнений, що це робиться в кожній області в Україні. А, взагалі, нам необхідно упорядкувати оці питання про номери, нулі, рисочки, бо скоро всі заплутаються, які там в Україні номери. Якійсь треба Закон ухвалити про державні номерні знаки або ще про щось, треба подумати. В такій ситуації неправильно було позбавляти прокуратуру права законодавчої ініціативи. От, наприклад, ми б зібрали у себе, у прокуратурі, таких 20-30 звернень громадян із цими номерами і внесли б свою пропозицію у Верховну Раду про зміни до законодавства. А ми, на жаль, не маємо такого права.
Юлія Жмакіна:
Пане Піскун, думаю у Вас є ще дуже багато чим займатися крім законодавчої ініціативи. Раніше Ви сказати дуже важливу річ про те, що для Вас абсолютно не грає ролі, до якої політичної сили належить та чи інша особа. Але спостерігачі вважають тенденційним моментом із боку Генеральної прокуратури те, що останнім часом кримінальні справи порушуються на представників української опозиції. Як би Ви прокоментували такі спостереження?
Святослав Піскун:
Ніхто не порушував кримінальних справ відносно опозиції...
Юлія Жмакіна:
Я сказала, представників української опозиції.
Святослав Піскун:
Я вже про це казав і доповідав на Верховній Раді, що закон один для всіх. Якщо, згідно зі статтею в Кримінальному кодексі, не можна перешкоджати законній діяльності журналіста яким-небудь засобом, і за це є кримінальна відповідальність, то хто б це не був – чи народний депутат, чи людина, яка не має депутатського мандату, якщо вона це зробила, то вона підпадає під статтю. Опозиція – не опозиція, президентська структура – не президентська, немає значення. Якби це зробив, наприклад, представник Адміністрації президента, то відносно нього також була б порушена кримінальна справа.
Василь Зілгалов:
Зараз до нас телефонує ще один слухач.
Слухач:
« Мене звуть Микола, я з Дніпропетровщини. Перше питання: чи скасована рішенням Конституційного суду прописка, чи вона просто «перефарбувалася» у нову реєстраційну форму? І друге питання: оскільки головна мета прокуратури – захист прав і свобод громадян, то, можливо, є сенс у такій пропозиції, щоби прокурори так, як шерифи в Америці обиралися народом і знали, що вони служать саме народу?
Святослав Піскун:
З приводу прописки. Я вважаю так: якщо є закон, згідно з яким прописка скасована, є роз’яснення Конституційного суду з цього питання, то ніяких інструкцій, які видають на місцях і щось пояснюють, взагалі, бути не може. Є верховенство права й закону. Ми, до речі, із цього питання вже вносили протест. Були в нас звернення громадян, що від них вимагають, і ми реагували на ці питання. Якщо треба, ми можемо роз’яснити громадянам, але це повинна робити влада, а не прокуратура. Прокуратура повинна наглядати за цим питанням. Якщо є роз’яснення Конституційного суду і є закон, які ще тут можуть бути інструкції, підзаконні акти, які нібито щось регулюють? Звісно, це порушення закону, і ми на це реагуємо. І друге. Щоб прокурор обирався народом, як в окремих країнах, то я в цьому нічого поганого не бачу. Але, на мою думку, одним із таких проявів обрання генерального прокурора від імені всього народу є те, що за нього голосує Верховна Рада і дає згоду на призначення, оскільки Верховна Рада – представницький орган усього українського народу. Тобто в переносному значенні це і є голосування від імені народу.
Василь Зілгалов:
Як Ви вважаєте, пане Піскун, якщо депутатам Верховної Ради України, як де - хто у Києві стверджує, платять за перехід з однієї фракції до іншої, з опозиції - до більшості, наприклад, по 100 чи по 200 тисяч доларів – це злочин, і чи перевіряє прокуратура такі сигнали?
Святослав Піскун:
До нас офіційно ніхто не звертався, але в пресі я читав про це. Розумієте, хто продався один раз, продасться ще багато. Там є депутати, у яких уже стало патологією переходити від одної фракції до іншої, вони «гуляють» і таким чином, можливо, заробляють собі на життя – не вистачає. Думаю, це абсолютно незаконна практика, яку можна розцінювати як хабар.
Василь Зілгалов
Пане Піскун, для того щоб розпочати розслідування, Генпрокуратурі потрібні письмові заяви з цього приводу. А чи ви можете проводити розслідування і без цього?
Святослав Піскун
Так, ми можемо проводити без цього, якщо нам стало відомо про такі злочини. Але якщо ці злочини спрямовані проти особи, або є визначені законом статті Кримінального кодексу, де без заяви порушувати такі справи не можливо. От декілька депутатів говорили, що їх побили під час акцій 16-го, але заяви в Прокуратуру надійшли тільки через п’ять днів, вони поштою їх надіслали, а ми їх отримали тільки у вівторок, і ми не могли зреагувати. Наприклад, це стосується депутата Грязєва. Він тоді на трибуну до мене підійшов і каже: «Я вам написав заяву», я кажу: «Я її не бачив». – «Я її написав». З’ясувалося, що він її написав і відіслав до мене поштою, то вона надійшла у вівторок, після мого виступу.
Юлія Жмакіна
Словом, жодної справи не відкрито у зв’язку з побиттям депутатів?
Святослав Піскун
Ні, по Грязєву ми відкрили кримінальну справу по факту побиття депутата і зараз проводимо перевірку. Звичайно, відкрили. Чому ні?
Василь Зілгалов
А наприклад, справа помічника депутата Турчинова – ви діяли згідно з письмовою заявою, чи з інших підстав?
Святослав Піскун
З інших підстав. У нас, по-перше, була інформація, телевізійний запис цього моменту, по-друге, вирішувала питання районна прокуратура. Але не це головне. Генеральний прокурор відповідає за роботу всієї прокуратури, й не важливо, міська чи районна б це робила. Справа в тому, що в діях цього депутата є ознаки злочину. Я не хочу вдаватися в подробиці кримінальної справи, я вважаю, що кримінальна справа порушена законно. Перешкоджати працівникам правоохоронних органів виконувати свої службові обов’язки не можна нікому - ні депутату, ні громадянину.
Василь Зілгалов
А чи можете Ви назвати якісь справи останнього часу (Ви вже згадували президентську адміністрацію), за якими обвинувачений чи працівник адміністрації президента, чи міністр чинного уряду, чи чільний посадовець, губернатор і таке інше? Ось наприклад, те, про що Вас інформував Петро Симоненко – міністерське гніздо глави відомства внутрішніх справ пана Смірнова по вулиці Вишгородська, 85, вартість оформлення якого близько двох мільйонів гривень. Чи ви будете реагувати на цю заяву?
Святослав Піскун
Ви бачите, сьогодні радіо Свобода має друге ексклюзивне повідомлення. Перше - про шахти, а друге - про це. Звичайно, зразу після того, як я вийшов із Верховної Ради, я не забув про запит. Хоч він і не був оформлений як запит, але якщо це було проголошено у Верховній Раді, для мене це вже сигнал для перевірки. Я вислав працівників генеральної прокуратури й прокуратури міста за цією адресою, вони виїхали того ж дня, перевірили. Справді, там стоїть невеличка чомусь хатинка, там мешкають двоє пенсіонерів, хата побудована у 88 році, вона згідно з кошторисом «Інвентар-бюро» коштує близько 12 тисяч гривень, я не впевнений, що про цю хату говорив Петро Миколайович. Я думаю, що він про щось інше говорив, він називав ціну зовсім іншу...
Юлія Жмакіна
Це можна дізнатися завжди у Петра Миколайовича, він доступний.
Святослав Піскун
Ну, мені якось і не зручно.
Юлія Жмакіна
А от у продовження. Так само нещодавно народний депутат Олександр Мороз заявляв про нецільове використання грошей з Чорнобильського фонду та про інші фінансові зловживання.
Ви звернули увагу на його заяви?
Святослав Піскун
Звернув увагу. Почалась перевірка, ми сьогодні доручили контрольно-ревізійному управлінню (КРУ) Міністерства фінансів зробити цю перевірку. Окрім того, ми працюємо з Рахунковою Палатою Верховної Ради. Сьогодні за матеріалами РП порушено кримінальну справу щодо казначейства України. Там є у нас декілька питань, по яких ми серйозно працюємо з РП ВР, вже є кримінальна справа, і я певен, що будуть наслідки із судовим переслідуванням.
Василь Зілгалов
Пане Піскун, які асоціації викликає у Вас слово «демократія»? Колись Ви сказали, що при Сталіні люди теж діяли згідно з буквою закону, Ви і сьогодні так вважаєте?
Святослав Піскун
Я вважаю, що можна виконувати закон чітко, але при цьому можна дуже насолити своїй країні і своїм людям. Водночас – можна виконувати закон і допомагати розвиватися країні і ставати демократичною державою.
Василь Зілгалов
І цьому завершимо нашу першу тему.
Василь Зілгалов:
Добрий вечір, шановні слухачі! Сьогодні 3 жовтня, четвер, за православним календарем день Стаха, Євстафія - свято мірошників, усі вітри їм у поміч, казали у народі...Цього дня народився Сергій Єсєнін, який казав:«Тарас Шевченко відкрив мені очі на поетичне слово». Але сьогодні нашим слухачам відкриватиме очі на прокурорське розуміння демократії й успіхи у «перемелюванні» злочинності в Україні не хто інший, як її генеральний прокурор Святослав Піскун.
Слухачам називаю номер телефону київської студії: 490 29 05, код Києва 044. І вітаю нашого шановного гостя, генерального прокурора України Святослава Піскуна, дякую Вам, що Ви змогли знайти часову щілину у бурхливих буднях Вашого відомства і відгукнулися на запрошення Вечірньої Свободи... Пане Піскун, якщо не помиляюся, Ви народилися 8 березня, то у Вас у родині, мабуть, свято жінок відзначали щодня, окрім 8 березня?
Святослав Піскун:
Так сталося, що ще один мій родич також народився 8 березня. І нас, двох хлопців, завжди жінки вітали в цей день. З ранку ми вітали жінок, а після обіду – вітали нас.
Василь Зілгалов:
Було спільне свято.
Святослав Піскун:
Так. Святкували завжди 2 дні.
Василь Зілгалов:
Добре. І я не можу не запитати Вас про той інцидент із годинником у Верховній Раді, щоб нам потім не заважали говорити про серйозніші речі телефонними дзвінками слухачі Вечірньої Свободи. Дуже коротко, що Ви можете про цей годинник сказати?
Святослав Піскун:
Звичайний годинник, який і зараз у мене на руці. Нормальний годинник. Колись мені його подарували, але вартість його разів в 10 менша ніж та, за яку говорили у Верховній Раді. Я можу, навіть, подарувати його студії, залишити, якщо це потрібно.
Василь Зілгалов:
Дякую, думаю, що не потрібно. Коли йдеться про посаду генерального прокурора, про Генеральну прокуратуру, як державну установу, то виникає питання про її місце у системі влади й роль у розвитку демократії. Пане Піскун, Вас відразу ж, як лише з’явилася у пресі Ваша кандидатура на посаду генпрокурора, охрестили людиною президента. Можливо у цьому нічого дивного немає, адже за Конституцією саме президент рекомендує кандидатури на таку посаду. Але, все ж таки, вже на самому початку Генеральний прокурор зобов’язаний верховній владі за своє призначення. Чи не створюється тут апріорі ситуація, мовляв, – ми Вас висунули, так Ви служіть, будь-ласка, справно?
Святослав Піскун:
Якщо говорити відверто, я познайомився з президентом України за 2 тижні до висування мене на посаду генерального прокурора України. До цього я ніколи, навіть, особисто не зустрічався з Леонідом Даниловичем. Щодо питання призначення генпрокурора, то, дійсно, подає його президент, і це передбачено Конституцією. Але в моєму випадку, при такому голосуванні мені потрібно було дуже серйозно домовлятися з Верховною Радою про ті аспекти роботи Генпрокуратури, які вони від мне чекали. Депутати від мене не вимагали нічого такого, що було б поза законом або якогось упередженого ставлення до кого-небудь. І це мене абсолютно влаштовувало. Одна з програм, із якою я виступав, це реорганізація прокуратури, демократизація її структур, роботи, відкритість, прозорість, розслідування актуальних кримінальних справ, захист прав людини, громадянина, захист інтересів держави. Іншого я перед собою не бачу.
Юлія Жмакіна:
Вас висував президент, а голосувала за Вас Рада, і, всі пригадують, саме по Вашій кандидатурі була більшість. Кого Ви боїтесь розчарувати більше – народних депутатів чи президента України?
Святослав Піскун:
Розчарувати? Сподіваюся, що, якщо генеральний прокурор буде твердо стояти на базі Закону, Конституції, незалежно від того, на чиї дії б не розповсюджувалися які-небудь факти, то такий генпрокурор буде задовольняти народ України. А чи це буде Верховна Рада, чи президент, чи Конституційна президентська республіка – немає ніякого значення. Посада генерального прокурора специфічна. Потрібно мати той стержень, щоб суворо притримуватися норм закону, незалежно від того, до кого ці норми можуть бути застосовані. Якщо генеральний прокурор так буде працювати, то він буде задовольняти народ України, а це головне.
Василь Зілгалов:
Як часто упродовж дня до Вас телефонує президент, і як часто Ви до нього звертаєтеся по телефону?
Святослав Піскун:
Два рази телефонував мені президент і, може, я до нього раз.
Юлія Жмакіна:
За ці 100 днів?
Святослав Піскун:
Так, не більше, я думаю. Наприклад, по телебаченню говорять, що президент України дав доручення генеральному прокурору розібрати з вибухом на шахті «Україна». Дійсно, мені телефонує президент і каже:«Чули Ви, що там таке?» Я кажу:«Звичайно, чув. Я туди виїжджаю, виїжджає мій заступник». «Я Вас прошу й доручаю - будь ласка, розберіться, чому це так сталося». Є питання, треба працювати. Розбираємося, порушуємо справи. До речі, розслідування по кримінальній справі стосовно пожежі на шахті «Україна» закінчено, обвинувачення пред’явлено 13-ти посадовим особам – керівникам шахти, і справа передана до суду. Ми за 2.5 місяця закінчили розслідування цієї тяжкої, великої справи. Про це ще ніхто не знає, ви перші, кому я це повідомляю.
Василь Зілгалов:
Дякуємо. Пане Піскун, якщо ми говоримо про демократію й право, які безпосередньо пов’язані, то чи існує ще в Україні телефонне право?
Святослав Піскун:
Я впевнений, що воно існує і буде довго існувати, але, дивлячись на те, для кого воно має першочергове значення, а для кого – другочергове. Треба вміти відмовляти. Якщо генеральний прокурор і інші навчаться відмовляти, не будуть боятися, то це телефонне право буде відмирати.
Василь Зілгалов:
До нас телефонує слухач.
Слухач:
«Хочу запитати пана генерального прокурора, як сталося так, що сьогодні в Україні не виконуються закони, які приймаються? В Вінницькій області проводиться державна акція – заміна талонів до посвідчення водія. І чомусь сьогодні беруть плату за комп’ютерні послуги, ще щось, що не передбачено постановою Кабінету міністрів №556 2001 року. Збирають гроші, беруть цю плату. Щоб обміняти паспорт громадянина України, потрібно заплатити 3.40, а щоб замінити талон до посвідчення водія треба заплатити більше 32 гривень. Прокуратура не хоче займатися цим, ніхто не хоче займатися. Я думаю, що зразу Ви не можете дати відповідь, але візьміть на контроль і поставте все на місце...»
Святослав Піскун:
Я доручу розібратися з цим питанням, але не тільки по Вінниці, а в усій Україні. Я впевнений, що це робиться в кожній області в Україні. А, взагалі, нам необхідно упорядкувати оці питання про номери, нулі, рисочки, бо скоро всі заплутаються, які там в Україні номери. Якійсь треба Закон ухвалити про державні номерні знаки або ще про щось, треба подумати. В такій ситуації неправильно було позбавляти прокуратуру права законодавчої ініціативи. От, наприклад, ми б зібрали у себе, у прокуратурі, таких 20-30 звернень громадян із цими номерами і внесли б свою пропозицію у Верховну Раду про зміни до законодавства. А ми, на жаль, не маємо такого права.
Юлія Жмакіна:
Пане Піскун, думаю у Вас є ще дуже багато чим займатися крім законодавчої ініціативи. Раніше Ви сказати дуже важливу річ про те, що для Вас абсолютно не грає ролі, до якої політичної сили належить та чи інша особа. Але спостерігачі вважають тенденційним моментом із боку Генеральної прокуратури те, що останнім часом кримінальні справи порушуються на представників української опозиції. Як би Ви прокоментували такі спостереження?
Святослав Піскун:
Ніхто не порушував кримінальних справ відносно опозиції...
Юлія Жмакіна:
Я сказала, представників української опозиції.
Святослав Піскун:
Я вже про це казав і доповідав на Верховній Раді, що закон один для всіх. Якщо, згідно зі статтею в Кримінальному кодексі, не можна перешкоджати законній діяльності журналіста яким-небудь засобом, і за це є кримінальна відповідальність, то хто б це не був – чи народний депутат, чи людина, яка не має депутатського мандату, якщо вона це зробила, то вона підпадає під статтю. Опозиція – не опозиція, президентська структура – не президентська, немає значення. Якби це зробив, наприклад, представник Адміністрації президента, то відносно нього також була б порушена кримінальна справа.
Василь Зілгалов:
Зараз до нас телефонує ще один слухач.
Слухач:
« Мене звуть Микола, я з Дніпропетровщини. Перше питання: чи скасована рішенням Конституційного суду прописка, чи вона просто «перефарбувалася» у нову реєстраційну форму? І друге питання: оскільки головна мета прокуратури – захист прав і свобод громадян, то, можливо, є сенс у такій пропозиції, щоби прокурори так, як шерифи в Америці обиралися народом і знали, що вони служать саме народу?
Святослав Піскун:
З приводу прописки. Я вважаю так: якщо є закон, згідно з яким прописка скасована, є роз’яснення Конституційного суду з цього питання, то ніяких інструкцій, які видають на місцях і щось пояснюють, взагалі, бути не може. Є верховенство права й закону. Ми, до речі, із цього питання вже вносили протест. Були в нас звернення громадян, що від них вимагають, і ми реагували на ці питання. Якщо треба, ми можемо роз’яснити громадянам, але це повинна робити влада, а не прокуратура. Прокуратура повинна наглядати за цим питанням. Якщо є роз’яснення Конституційного суду і є закон, які ще тут можуть бути інструкції, підзаконні акти, які нібито щось регулюють? Звісно, це порушення закону, і ми на це реагуємо. І друге. Щоб прокурор обирався народом, як в окремих країнах, то я в цьому нічого поганого не бачу. Але, на мою думку, одним із таких проявів обрання генерального прокурора від імені всього народу є те, що за нього голосує Верховна Рада і дає згоду на призначення, оскільки Верховна Рада – представницький орган усього українського народу. Тобто в переносному значенні це і є голосування від імені народу.
Василь Зілгалов:
Як Ви вважаєте, пане Піскун, якщо депутатам Верховної Ради України, як де - хто у Києві стверджує, платять за перехід з однієї фракції до іншої, з опозиції - до більшості, наприклад, по 100 чи по 200 тисяч доларів – це злочин, і чи перевіряє прокуратура такі сигнали?
Святослав Піскун:
До нас офіційно ніхто не звертався, але в пресі я читав про це. Розумієте, хто продався один раз, продасться ще багато. Там є депутати, у яких уже стало патологією переходити від одної фракції до іншої, вони «гуляють» і таким чином, можливо, заробляють собі на життя – не вистачає. Думаю, це абсолютно незаконна практика, яку можна розцінювати як хабар.
Василь Зілгалов
Пане Піскун, для того щоб розпочати розслідування, Генпрокуратурі потрібні письмові заяви з цього приводу. А чи ви можете проводити розслідування і без цього?
Святослав Піскун
Так, ми можемо проводити без цього, якщо нам стало відомо про такі злочини. Але якщо ці злочини спрямовані проти особи, або є визначені законом статті Кримінального кодексу, де без заяви порушувати такі справи не можливо. От декілька депутатів говорили, що їх побили під час акцій 16-го, але заяви в Прокуратуру надійшли тільки через п’ять днів, вони поштою їх надіслали, а ми їх отримали тільки у вівторок, і ми не могли зреагувати. Наприклад, це стосується депутата Грязєва. Він тоді на трибуну до мене підійшов і каже: «Я вам написав заяву», я кажу: «Я її не бачив». – «Я її написав». З’ясувалося, що він її написав і відіслав до мене поштою, то вона надійшла у вівторок, після мого виступу.
Юлія Жмакіна
Словом, жодної справи не відкрито у зв’язку з побиттям депутатів?
Святослав Піскун
Ні, по Грязєву ми відкрили кримінальну справу по факту побиття депутата і зараз проводимо перевірку. Звичайно, відкрили. Чому ні?
Василь Зілгалов
А наприклад, справа помічника депутата Турчинова – ви діяли згідно з письмовою заявою, чи з інших підстав?
Святослав Піскун
З інших підстав. У нас, по-перше, була інформація, телевізійний запис цього моменту, по-друге, вирішувала питання районна прокуратура. Але не це головне. Генеральний прокурор відповідає за роботу всієї прокуратури, й не важливо, міська чи районна б це робила. Справа в тому, що в діях цього депутата є ознаки злочину. Я не хочу вдаватися в подробиці кримінальної справи, я вважаю, що кримінальна справа порушена законно. Перешкоджати працівникам правоохоронних органів виконувати свої службові обов’язки не можна нікому - ні депутату, ні громадянину.
Василь Зілгалов
А чи можете Ви назвати якісь справи останнього часу (Ви вже згадували президентську адміністрацію), за якими обвинувачений чи працівник адміністрації президента, чи міністр чинного уряду, чи чільний посадовець, губернатор і таке інше? Ось наприклад, те, про що Вас інформував Петро Симоненко – міністерське гніздо глави відомства внутрішніх справ пана Смірнова по вулиці Вишгородська, 85, вартість оформлення якого близько двох мільйонів гривень. Чи ви будете реагувати на цю заяву?
Святослав Піскун
Ви бачите, сьогодні радіо Свобода має друге ексклюзивне повідомлення. Перше - про шахти, а друге - про це. Звичайно, зразу після того, як я вийшов із Верховної Ради, я не забув про запит. Хоч він і не був оформлений як запит, але якщо це було проголошено у Верховній Раді, для мене це вже сигнал для перевірки. Я вислав працівників генеральної прокуратури й прокуратури міста за цією адресою, вони виїхали того ж дня, перевірили. Справді, там стоїть невеличка чомусь хатинка, там мешкають двоє пенсіонерів, хата побудована у 88 році, вона згідно з кошторисом «Інвентар-бюро» коштує близько 12 тисяч гривень, я не впевнений, що про цю хату говорив Петро Миколайович. Я думаю, що він про щось інше говорив, він називав ціну зовсім іншу...
Юлія Жмакіна
Це можна дізнатися завжди у Петра Миколайовича, він доступний.
Святослав Піскун
Ну, мені якось і не зручно.
Юлія Жмакіна
А от у продовження. Так само нещодавно народний депутат Олександр Мороз заявляв про нецільове використання грошей з Чорнобильського фонду та про інші фінансові зловживання.
Ви звернули увагу на його заяви?
Святослав Піскун
Звернув увагу. Почалась перевірка, ми сьогодні доручили контрольно-ревізійному управлінню (КРУ) Міністерства фінансів зробити цю перевірку. Окрім того, ми працюємо з Рахунковою Палатою Верховної Ради. Сьогодні за матеріалами РП порушено кримінальну справу щодо казначейства України. Там є у нас декілька питань, по яких ми серйозно працюємо з РП ВР, вже є кримінальна справа, і я певен, що будуть наслідки із судовим переслідуванням.
Василь Зілгалов
Пане Піскун, які асоціації викликає у Вас слово «демократія»? Колись Ви сказали, що при Сталіні люди теж діяли згідно з буквою закону, Ви і сьогодні так вважаєте?
Святослав Піскун
Я вважаю, що можна виконувати закон чітко, але при цьому можна дуже насолити своїй країні і своїм людям. Водночас – можна виконувати закон і допомагати розвиватися країні і ставати демократичною державою.
Василь Зілгалов
І цьому завершимо нашу першу тему.