У чому революційність нового Кримінально-процесуального кодексу в Росії
Прага, 18 вересня 2002 - Вже минуло понад 2 із половиною місяці від запровадження у Росії нового Кримінально-процесуального кодексу, який, на думку оглядачів, можна назвати революційним на пострадянському просторі. Йдеться про суттєві зміни і нововведення у ділянці прав людини й демократії.
Про зміст цих нововведень ми вирішили детальніше поговорити з нашим колегою з російської редакції Радіо «Свобода» Львом Ройтманом:
ПАНЕ РОЙТМАН, ЧИ МОГЛИ Б ВИ КОРОТКО РОЗПОВІСТИ НАШИМ СЛУХАЧАМ ПРО НАЙВАЖЛИВІШІ ДЕМОКРАТИЧНІ ЗМІНИ У НОВОМУ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ КОДЕКСІ РОСІЇ?
Ви мене вибачте, я буду розмовляти російською мовою. Я володію українською, але ж ми розмовляємо про закон, то я буду використовувати мову цього закону, російську мову.
Отже запроваджено судовий порядок арешту. Раніше існував арешт за санкцією прокурора, а тепер слідчий чи дізнавач повинен отримати згоду прокурора і протягом 48 годин (а не 72 години, як це було раніше) він повинен звернутися за судовою санкцією на арешт. І результати цього – показові, наприклад у Москві кількість арештів скоротилася в 6 разів. Звичайно, це певна нова демократична форма у новому Кримінально-процесуальному кодексі.
Окрім цього, із моменту затримання звинувачений, в даному випадку поки що затриманий, має право на особисте, таємне (без доступу слідчого до їхньої розмови) побачення із захисником ще до першого допиту у якості затриманого. Це, без сумніву, також серйозна гарантія права на захист.
Але тут, усе-таки, слід сказати, що, ці захисники , здебільшого, є призначеними захисниками і в цьому є небезпека – небезпека, що захисник йтиме на компроміс і керуватиметься більше інтересами свого заробітку, ніж інтересами свого підзахисного. Ця небезпека існує особливо там, де адвокатів мало, тобто – у районних центрах.
ПАНЕ РОЙТМАН, У РОСІЇ І В УКРАЇНІ ДОСИТЬ СЕРЙОЗНОЮ ПРОБЛЕМОЮ Є – ЗАСТОСУВАННЯ ТОРТУР ДО ПІДОЗРЮВАНИХ ОСІБ ПІД ЧАС СЛІДСТВА. В ТАКИЙ СПОСІБ ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ ЧАСТО ЗМУШУЮТЬ ПІДОЗРЮВАНИХ ЗІЗНАТИСЯ У СВОЇХ ДІЯХ ЧИ Й ІНКОЛИ ВЗЯТИ НА СЕБЕ ВИНУ ЗА ЗЛОЧИНИ, ЯКИХ ВОНИ НЕ СКОЇЛИ.
ЩО НОВОГО У НИНІШНЬОМУ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ КОДЕКСІ РОСІЇ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ТАКИХ ЗЛОВЖИВАНЬ ІЗ БОКУ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ?
Слід сказати, що зроблено спробу поставити заслону тортурам. Наскільки вона виявиться вдалою, покаже лише практика. Зокрема, зізнання, що їх отримано під час попереднього слідства без участі адвоката і від яких пізніше обвинувачений відмовляється, не мають жодної судової сили і їх не можуть використовувати як докази. Таким чином виникає правова ситуація, коли тортури для отримання зізнання стають ніби марними...
ВІД ЗАПРОВАДЖЕННЯ У РОСІЇ НОВОГО КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ ВЖЕ МИНУЛО ПОНАД 2,5 МІСЯЦІ. ЯК НА ПРАКТИЦІ ЦЕЙ ЗАКОН УТІЛЮЄТЬСЯ У ЖИТТЯ. ЧИ ІСНУЮТЬ ЯКІСЬ ПЕРЕШКОДИ В РЕАЛІЗАЦІЇ ЦЬОГО ЗАКОНУ?
У Росії, Ви знаєте, як завжди, хотіли як краще, а вийшло саме- як завжди. Виявилося, що на момент запровадження в дію цього кодексу, не лише багато слідчих, дізнавачів і прокурорів не мали тексту цього кодексу, але й навіть деякі судді його ще не читали. Але, зараз ситуація дещо нормалізується. Проводять семінари і так далі. Я вже сказав, що в Москві кількість арештів скоротилася вже за перший місяць застосування кодексу – в 6 разів, А в Росії, за даними слідчого комітету МВС – у 8 разів.
Окрім цього скоротилася кількість порушених кримінальних справ. Іншими словами стає складніше використовувати кримінальне право і кримінальну репресію в цілях, що не мають нічого спільного з юстицією, правосуддям і так далі. А як далі складатиметься практика, покаже лише час.
Про зміст цих нововведень ми вирішили детальніше поговорити з нашим колегою з російської редакції Радіо «Свобода» Львом Ройтманом:
ПАНЕ РОЙТМАН, ЧИ МОГЛИ Б ВИ КОРОТКО РОЗПОВІСТИ НАШИМ СЛУХАЧАМ ПРО НАЙВАЖЛИВІШІ ДЕМОКРАТИЧНІ ЗМІНИ У НОВОМУ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ КОДЕКСІ РОСІЇ?
Ви мене вибачте, я буду розмовляти російською мовою. Я володію українською, але ж ми розмовляємо про закон, то я буду використовувати мову цього закону, російську мову.
Отже запроваджено судовий порядок арешту. Раніше існував арешт за санкцією прокурора, а тепер слідчий чи дізнавач повинен отримати згоду прокурора і протягом 48 годин (а не 72 години, як це було раніше) він повинен звернутися за судовою санкцією на арешт. І результати цього – показові, наприклад у Москві кількість арештів скоротилася в 6 разів. Звичайно, це певна нова демократична форма у новому Кримінально-процесуальному кодексі.
Окрім цього, із моменту затримання звинувачений, в даному випадку поки що затриманий, має право на особисте, таємне (без доступу слідчого до їхньої розмови) побачення із захисником ще до першого допиту у якості затриманого. Це, без сумніву, також серйозна гарантія права на захист.
Але тут, усе-таки, слід сказати, що, ці захисники , здебільшого, є призначеними захисниками і в цьому є небезпека – небезпека, що захисник йтиме на компроміс і керуватиметься більше інтересами свого заробітку, ніж інтересами свого підзахисного. Ця небезпека існує особливо там, де адвокатів мало, тобто – у районних центрах.
ПАНЕ РОЙТМАН, У РОСІЇ І В УКРАЇНІ ДОСИТЬ СЕРЙОЗНОЮ ПРОБЛЕМОЮ Є – ЗАСТОСУВАННЯ ТОРТУР ДО ПІДОЗРЮВАНИХ ОСІБ ПІД ЧАС СЛІДСТВА. В ТАКИЙ СПОСІБ ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ ЧАСТО ЗМУШУЮТЬ ПІДОЗРЮВАНИХ ЗІЗНАТИСЯ У СВОЇХ ДІЯХ ЧИ Й ІНКОЛИ ВЗЯТИ НА СЕБЕ ВИНУ ЗА ЗЛОЧИНИ, ЯКИХ ВОНИ НЕ СКОЇЛИ.
ЩО НОВОГО У НИНІШНЬОМУ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ КОДЕКСІ РОСІЇ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ТАКИХ ЗЛОВЖИВАНЬ ІЗ БОКУ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ?
Слід сказати, що зроблено спробу поставити заслону тортурам. Наскільки вона виявиться вдалою, покаже лише практика. Зокрема, зізнання, що їх отримано під час попереднього слідства без участі адвоката і від яких пізніше обвинувачений відмовляється, не мають жодної судової сили і їх не можуть використовувати як докази. Таким чином виникає правова ситуація, коли тортури для отримання зізнання стають ніби марними...
ВІД ЗАПРОВАДЖЕННЯ У РОСІЇ НОВОГО КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ ВЖЕ МИНУЛО ПОНАД 2,5 МІСЯЦІ. ЯК НА ПРАКТИЦІ ЦЕЙ ЗАКОН УТІЛЮЄТЬСЯ У ЖИТТЯ. ЧИ ІСНУЮТЬ ЯКІСЬ ПЕРЕШКОДИ В РЕАЛІЗАЦІЇ ЦЬОГО ЗАКОНУ?
У Росії, Ви знаєте, як завжди, хотіли як краще, а вийшло саме- як завжди. Виявилося, що на момент запровадження в дію цього кодексу, не лише багато слідчих, дізнавачів і прокурорів не мали тексту цього кодексу, але й навіть деякі судді його ще не читали. Але, зараз ситуація дещо нормалізується. Проводять семінари і так далі. Я вже сказав, що в Москві кількість арештів скоротилася вже за перший місяць застосування кодексу – в 6 разів, А в Росії, за даними слідчого комітету МВС – у 8 разів.
Окрім цього скоротилася кількість порушених кримінальних справ. Іншими словами стає складніше використовувати кримінальне право і кримінальну репресію в цілях, що не мають нічого спільного з юстицією, правосуддям і так далі. А як далі складатиметься практика, покаже лише час.