В Івано-Франківську встановлено пам’ятник засновникові першої в Європі школи бджільництва та винахідникові вулика Петрові Прокоповичеві
Івано-Франківськ, 11 червня 2002 – Учитель-пенсіонер Володимир Войцюк зі Сполучених Штатів Америки, виходець із села Єзупіль Тисменицького району Івано-Франківщини за власні кошти збудував в обласному центрі Прикарпаття пам’ятник засновникові першої школи бджільництва в Європі. Стелу з погруддям Петра Івановича Прокоповича відкрили у сквері на вулиці Шпитальній у центрі Івано-Франківська.
Петро Прокопович народився 1755 року поблизу Батурина на Чернігівщині. Він став засновником єдиної на той час у Європі школи бджільництва. Винайшов вулик і соти, що дало змогу зберігати бджолині рої. Адже до того часу бджолині сім’ї задля здобуття меду знищували. Отож винахід талановитого українця, який завершив свій життєвий шлях 1850 року, став не лише новаторським, але й без перебільшення геніальним для всіх пасічників світу.
Дотепер два невеликі пам’ятники Петрові Прокоповичеві було встановлено в Києві та Батурині. Однак, як стверджують мистецтвознавці, постамент в Івано-Франківську є найкращим і, без сумніву, поповнить не лише національну історичну спадщину, але й стане неабияким внеском в українське мистецтво.
Володимир Войцюк, який особисто прибув на відкриття постамента зі Сполучених Штатів Америки, упродовж усього життя захоплювався бджолярством. Життєвий шлях Петра Прокоповича став для нього своєрідним ідеалом.
Та й загалом, вийшовши на пенсію, український меценат із діаспори вклав усі сили та фінанси у підтримку української держави. Минулого року в його рідному селі Єзуполі було відкрито на його кошти один із найкращих на Прикарпатті пам’ятників Тарасові Шевченкові.
Петро Прокопович народився 1755 року поблизу Батурина на Чернігівщині. Він став засновником єдиної на той час у Європі школи бджільництва. Винайшов вулик і соти, що дало змогу зберігати бджолині рої. Адже до того часу бджолині сім’ї задля здобуття меду знищували. Отож винахід талановитого українця, який завершив свій життєвий шлях 1850 року, став не лише новаторським, але й без перебільшення геніальним для всіх пасічників світу.
Дотепер два невеликі пам’ятники Петрові Прокоповичеві було встановлено в Києві та Батурині. Однак, як стверджують мистецтвознавці, постамент в Івано-Франківську є найкращим і, без сумніву, поповнить не лише національну історичну спадщину, але й стане неабияким внеском в українське мистецтво.
Володимир Войцюк, який особисто прибув на відкриття постамента зі Сполучених Штатів Америки, упродовж усього життя захоплювався бджолярством. Життєвий шлях Петра Прокоповича став для нього своєрідним ідеалом.
Та й загалом, вийшовши на пенсію, український меценат із діаспори вклав усі сили та фінанси у підтримку української держави. Минулого року в його рідному селі Єзуполі було відкрито на його кошти один із найкращих на Прикарпатті пам’ятників Тарасові Шевченкові.