Ядерна політика США
Прага, 13 березня 2002 – У центрі уваги західних коментаторів залишаються зміни в ядерній стратегії США, яка передбачає право першого ядерного удару. Чимало оглядачів гостро критикують Вашингтон за ці зміни, які, на їхню думку, можуть спровокувати нову хвилю ядерних озброєнь. Інші натомість вважають ці зміни декларативними, які не матимуть особливого впливу на міжнародну ситуацію.
Коментуючи звіт про ядерну стратегію пентагону, ірландська газета «Айриш таймс» звертає увагу на два важливі елементи у новій ядерній доктрині США. По-перше, якщо раніше мішенню ядерного удару США могла стати лише інша ядерна країна або неядерна, яка, однак, входить до ядерного військового союзу, то відтепер ядерна зброя може бути застосована і проти неядерних держав, навіть якщо вони підписали міжнародну угоду про непоширення ядерної зброї. Друга зміна передбачає можливість розвивати нові види ядерної зброї. Обидві зміни, на думку газети, знімають дотеперішні обмеження, які стабілізували міжнародні взаємини і спонукали ядерні держави не нарощувати своїх ядерних арсеналів. Нинішні зміни в ядерній доктрині США, як вважає ірландська газета, можуть посіяти непевність і почуття небезпеки. Виправдовуючи потребу нинішніх змін, адміністрація США посилається на небезпеку з боку Іраку, веде далі газета «Айриш таймс», але якраз тепер тривають переговори у справі процедури повернення до Іраку міжнародних військових інспекторів і відновлення контролю над іракськими військовими об’єктами. І цей шлях є єдино прийнятним для вирішення існуючих проблем, пише на закінчення ірландська газета.
Серед інших критичних відгуків на зовнішньополітичний курс США варто навести коментар Клауса-Дітера Франкенбеґера у німецькій газеті «Франкфуртер альґемайне цайтунґ». Автор пише, що зовнішній курс адміністрації Буша нині викликає у Європі і в інших частинах світу явне недовір’я до президента США і його політики, якій бракує прозорливості, передбачливості й раціональності. За словами автора, ця політика викликає підозріння у намаганнях (Вашингтона) здобути глобальну гегемонію. Унаслідок цього політичний розкол витісняє політичну єдність. Тим часом обіцянки Німеччини глибокої солідарності зі США після терористичних актів 11 вересня минулого року нині сягають своєї межі.
Далі автор порушує тему можливого удару США по Іраку. Цей крок, а думку автора, викличе катастрофу на Близькому сході і поглибить тут антиамериканські настрої. Якщо причини тероризму на Близькому сході лежать у почутті людей, що їх зневажають і вважають другорядними, то нинішні спроби побити Саддама Хусейна за допомогою військової сили лише допровадять до нових антиамериканських випадів, пише коментатор німецької газети. Хоча однобічні рішення дають вигоду максимальної свободи дій, пише на закінчення автор, то вони мають свою ціну - ціну, яка вимірюється недовір’ям, неприязню і відкритою або прихованою опозицією.
Коментуючи звіт про ядерну стратегію пентагону, ірландська газета «Айриш таймс» звертає увагу на два важливі елементи у новій ядерній доктрині США. По-перше, якщо раніше мішенню ядерного удару США могла стати лише інша ядерна країна або неядерна, яка, однак, входить до ядерного військового союзу, то відтепер ядерна зброя може бути застосована і проти неядерних держав, навіть якщо вони підписали міжнародну угоду про непоширення ядерної зброї. Друга зміна передбачає можливість розвивати нові види ядерної зброї. Обидві зміни, на думку газети, знімають дотеперішні обмеження, які стабілізували міжнародні взаємини і спонукали ядерні держави не нарощувати своїх ядерних арсеналів. Нинішні зміни в ядерній доктрині США, як вважає ірландська газета, можуть посіяти непевність і почуття небезпеки. Виправдовуючи потребу нинішніх змін, адміністрація США посилається на небезпеку з боку Іраку, веде далі газета «Айриш таймс», але якраз тепер тривають переговори у справі процедури повернення до Іраку міжнародних військових інспекторів і відновлення контролю над іракськими військовими об’єктами. І цей шлях є єдино прийнятним для вирішення існуючих проблем, пише на закінчення ірландська газета.
Серед інших критичних відгуків на зовнішньополітичний курс США варто навести коментар Клауса-Дітера Франкенбеґера у німецькій газеті «Франкфуртер альґемайне цайтунґ». Автор пише, що зовнішній курс адміністрації Буша нині викликає у Європі і в інших частинах світу явне недовір’я до президента США і його політики, якій бракує прозорливості, передбачливості й раціональності. За словами автора, ця політика викликає підозріння у намаганнях (Вашингтона) здобути глобальну гегемонію. Унаслідок цього політичний розкол витісняє політичну єдність. Тим часом обіцянки Німеччини глибокої солідарності зі США після терористичних актів 11 вересня минулого року нині сягають своєї межі.
Далі автор порушує тему можливого удару США по Іраку. Цей крок, а думку автора, викличе катастрофу на Близькому сході і поглибить тут антиамериканські настрої. Якщо причини тероризму на Близькому сході лежать у почутті людей, що їх зневажають і вважають другорядними, то нинішні спроби побити Саддама Хусейна за допомогою військової сили лише допровадять до нових антиамериканських випадів, пише коментатор німецької газети. Хоча однобічні рішення дають вигоду максимальної свободи дій, пише на закінчення автор, то вони мають свою ціну - ціну, яка вимірюється недовір’ям, неприязню і відкритою або прихованою опозицією.