Справа про вбивство Ігоря Александрова та відповідність судової системи українському законодавству та міжнародним нормам

Справа про вбивство Ігоря Александрова та відповідність судової системи українському законодавству та міжнародним нормам
Донецьк, 13 лютого 2002 - Справа про вбивство Ігоря Александрова стала “лакмусовим папірцем” не тільки для свободи слова в Україні та діяльності правоохоронних органів, але й для визначення відповідності судової системи українському законодавству та міжнародним нормам.

27 грудня 2001 року після попереднього розгляду справи про вбивство Ігоря Александрова суддя Донецького апеляційного суду Іван Корчистий повідомив, що призначив судові слухання цієї справи аж на 11 вересня 2002 року, хоча Кримінально-процесуальний кодекс передбачає початок слухань не пізніше, ніж за 20 діб після попередніх слухань.

Основний мотив такого порушення - відсутність необхідних коштів. У відповідь на це, голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко звернувся до голови Верховного суду та голови Вищої Ради юстиції України з пропозицією зібрати необхідні для слухань кошти серед журналістів і призначити слухання справи у терміни, передбачені законом. І журналісти, і судді заявили, що вбачають у позиціях один одного політичні мотиви. Ситуація потрапила у центр громадської уваги.

16 січня міністр юстиції Сюзанна Станик у телефонній розмові з головою донецького апеляційного суду Олександром Кондратьєвим пообіцяла профінансувати розгляд справи про вбивство Александрова в розмірі п’яти з половиною тисяч гривень. Після цього суддя Іван Корчистий в цей же день виносить постанову про призначення слухань на 28 січня.

Втім, уже 17 січня голова Вищої ради юстиції України Сергій Кивалов повідомив через ЗМІ про порушення дисциплінарного провадження Івана Корчистого. Було поставлене питання про звільнення його з посади за порушення суддівської присяги, яке виявилося у перенесенні розгляду справи за фактом умисного убивства Ігоря Александрова на 11 вересня.

У цей же день голова суду Олександр Кондратьєв заявив журналістам, що останні роки ( в тому числі і в 2002 році) суд фінансується на 60%. У Донецькому апеляційному суді має бути 136 суддів, а зайняті лише 82 посади. При цьому робота проводиться у приміщенні, розрахованому на 28 суддів. В апеляційному суді лише 3 зали судових засідань.

21 січня на загальних зборах суддів Донецького апеляційного суду ухвалюється звернення до голів Ради суддів, Верховного суду, Вищої ради юстиції та міністра фінансів, у якому наголошується, що Міністерство юстиції постійно, з року в рік, має заборгованість з оплати відряджень суддям, які розглядають справи у виїзних засіданнях.

“Судді змушені виїжджати у відрядження за власні кошти, не отримуючи при цьому встановлену законодавством України заробітну плату, про що свідчать позови суддів апеляційного суду Донецької області”, – йдеться у зверненні.

За станом на 1 січня 2002 року на розгляді в апеляційному суді - 190 справ на 398 осіб. Крім Александрова, за тими справами, які призначені від сьогодні до жовтня, - ще 219 загиблих.

“Майже всі справи призначені до розгляду з порушенням строків, а тому всі ми підлягаємо звільненню з посади за невиконання вимог присяги судді,” – наголосив суддівський колектив.

Тим часом, 28 січня все ж почалось слухання справи з обвинувачення Юрія Вередюка у вбивстві журналіста Ігоря Александрова. У цей же день підсудний Вередюк почав вимагати, щоб судовий процес фіксувався технічними засобами, що передбачене Конституцією.

У зв’язку з цим слухання перенесене на 4 березня 2002 року.