Культ сонця в обрядах кримських татар
Київ, 9 липня 2001 - Обрядова сфера життя кримських татар містить багато елементів давніх культів і вірувань. Відомо, що їхні предки поклонялися сонцю, місяцю, зіркам, а зміну пори року сприймали як народження і смерть природи. Особливе ставлення було до сонця і місяця. Як і в інших народів, світлий період доби вимірювався положенням сонця: воно народилося, його “око” піднялося на один аркан, сонце в зеніті, сонце зайшло. З найдавніших часів у країнах Східної та Центральної Азії був поширений східний календар, користувалися ним і кримські татари. Одна з легенд оповідає, що звірі дізналися про намір людей назвати роки літосчислення їхніми іменами.
Між звірами почалася суперечка – чиїм іменем назвати перший рік циклу. Вирішили: хто перший побачить схід сонця, той і буде обраний переможцем. Хитра Миша спритно вилізла на горб верблюда і випередила всіх інших: Корову, Барса, Зайця, Рибу (або Дракона), Змію, Коня, Вівцю, Мавпу, Собаку і Свиню. Степові татари вважали роки миші і зайця нещасливими, а роки корови, вівці і коня чекали з нетерпінням – вважалося, що покровитель року сприятиме зростанню поголів’я худоби.
Кримськотатарські назви років за східним тюркським календарем дуже близькі до хазарських, кипчацьких, караїмських і монгольських. А назви окремих місяців тісно пов’язані з господарською діяльністю: сабан айи – місяць оранки (березень), орак айи – місяць косовиці (липень), арман айи – місяць молотьби (серпень). Із утвердженням ісламу як державної релігії впроваджувався мусульманський календар, – він побудований з урахуванням зміни фаз місяця. Але духовне життя народу не втратило своїх сонцепоклонницьких традицій. Кримські татари наділяли сонце найкращими рисами і порівнювали його з богатирем: “Вийшов у поле богатир Алі” – так казали вони про сонце, що сходило.
Система календарних свят, які вшановують сонце, збереглася і до сьогоднішнього дня. До таких свят, зокрема, належать Йил геджеси (22 грудня) – день зимового сонцестояння, Наврез (21 березня) і Дервіза (22 вересня) – дні весняного і осіннього рівнодення. З давніх часів символом сонця було яйце – джерело народження світу. І цілком природньо, що солярна символіка залишила свій слід і в національних стравах. На Новий рік готують пиріг з м’ясом курки і вареним рисом, а зверху кладуть куряче яйце. Гаряче кримське сонце – як йому не поклонятися і цієї літньої днини!
Між звірами почалася суперечка – чиїм іменем назвати перший рік циклу. Вирішили: хто перший побачить схід сонця, той і буде обраний переможцем. Хитра Миша спритно вилізла на горб верблюда і випередила всіх інших: Корову, Барса, Зайця, Рибу (або Дракона), Змію, Коня, Вівцю, Мавпу, Собаку і Свиню. Степові татари вважали роки миші і зайця нещасливими, а роки корови, вівці і коня чекали з нетерпінням – вважалося, що покровитель року сприятиме зростанню поголів’я худоби.
Кримськотатарські назви років за східним тюркським календарем дуже близькі до хазарських, кипчацьких, караїмських і монгольських. А назви окремих місяців тісно пов’язані з господарською діяльністю: сабан айи – місяць оранки (березень), орак айи – місяць косовиці (липень), арман айи – місяць молотьби (серпень). Із утвердженням ісламу як державної релігії впроваджувався мусульманський календар, – він побудований з урахуванням зміни фаз місяця. Але духовне життя народу не втратило своїх сонцепоклонницьких традицій. Кримські татари наділяли сонце найкращими рисами і порівнювали його з богатирем: “Вийшов у поле богатир Алі” – так казали вони про сонце, що сходило.
Система календарних свят, які вшановують сонце, збереглася і до сьогоднішнього дня. До таких свят, зокрема, належать Йил геджеси (22 грудня) – день зимового сонцестояння, Наврез (21 березня) і Дервіза (22 вересня) – дні весняного і осіннього рівнодення. З давніх часів символом сонця було яйце – джерело народження світу. І цілком природньо, що солярна символіка залишила свій слід і в національних стравах. На Новий рік готують пиріг з м’ясом курки і вареним рисом, а зверху кладуть куряче яйце. Гаряче кримське сонце – як йому не поклонятися і цієї літньої днини!