Міло Джуканович у Лондоні заявив, що відмовляється від плану швидко провести референдум про вихід Чорногорії з Югославії – натомість чекатиме на результати діалогу з Сербією
Лондон, 24 травня 2001 – Хоча помічники Міла Джукановича повідомили, що референдум про незалежність Чорногорії буде відкладено на шість-дев’ять місяців, сам президент відмовився назвати навіть приблизну дату, коли промовляв у британському королівському Інституті міжнародних відносин, а потім відповідав на запитання на прес-конференції. У квітні цього року Джуканович провів у Чорногорії дострокові вибори, щоб підготувати ґрунт для референдум про вихід з Югославії у червні або липні. Проте із 57-ма відсотками голосів його коаліція та інші пронезалежницькі партії отримали меншу підтримку, ніж очікували.
Відтак Чорногорія перебуває під постійним тиском міжнародної спільноти, яка вимагає переговорів щодо компрмісу із Сербією – панівним партнером у Югославській федерації, яка складається з двох республік. Вибори показали, що чорногорське суспільство є дуже поляризоване,- сказав Джуканович у Лондоні. Коментуючи погрози Заходу припинити економічну допомогу Чорногорії у разі виходу з Югославії, президент зазначив, що прямий і непрямий тиск іззовні зменшив шанси його коаліції здобути більш переконливу перемогу на квітневих виборах. Навіть якби референдум щодо незалежности відбувся, чорногорську конституцію можна було б змінити лише за підтримки двох третин складу парламенту. Для цього Міло Джуканович і його союзники не мали б достатньої кількости мандатів.
Проте сам Джуканович пояснив, що в його країні також існує думка, що правило двох третин не є обов’язковим. Багато компетентних правників вважають, що це не потрібно. Вони інтерпретують нинішнє правило як таке, що стосується чинної Конституції, за якою Чорногорія є частиною Югославії. Але якщо Чорногорія проголосує за незалежність, створиться нова ситуація, - сказав Міло Джуканович. Чорногорський президент наполягає на тому, що хвиля народної підтримки незалежности, яка зросла з 10 відсотків 91-го року до 57 відсотків тепер, незворотня. Федерація, в якій одна зі сторін має у 18 разів більше населення, ніж інша, не може нормально функціонувати, - вважає Джуканович.
Упродовж останніх чотирьох років, незважаючи на те, що президент Чорногорії назвав брутальним тиском з боку Слободана Мілошевича, республіка де факто була незалежна. Тому, на його думку, міжнародна спільнота помиляється, намагаючись утримати статус-кво. «Ми розуміємо, що вони воліли б мати демократичну Чорногорію у складі демократичної Югославії. Вони бояться мати крихкі Балкани. Проте Чорногорія не можке бути заручницею поганого досвіду міжнародної спільноти на Балканах. Думати, що статус-кво у відносинах між Чорногорією і Сербією є ґарантією стабільности – це помилка»,- заявив у Лондоні чорногорський президент Міло Джуканович.
Відтак Чорногорія перебуває під постійним тиском міжнародної спільноти, яка вимагає переговорів щодо компрмісу із Сербією – панівним партнером у Югославській федерації, яка складається з двох республік. Вибори показали, що чорногорське суспільство є дуже поляризоване,- сказав Джуканович у Лондоні. Коментуючи погрози Заходу припинити економічну допомогу Чорногорії у разі виходу з Югославії, президент зазначив, що прямий і непрямий тиск іззовні зменшив шанси його коаліції здобути більш переконливу перемогу на квітневих виборах. Навіть якби референдум щодо незалежности відбувся, чорногорську конституцію можна було б змінити лише за підтримки двох третин складу парламенту. Для цього Міло Джуканович і його союзники не мали б достатньої кількости мандатів.
Проте сам Джуканович пояснив, що в його країні також існує думка, що правило двох третин не є обов’язковим. Багато компетентних правників вважають, що це не потрібно. Вони інтерпретують нинішнє правило як таке, що стосується чинної Конституції, за якою Чорногорія є частиною Югославії. Але якщо Чорногорія проголосує за незалежність, створиться нова ситуація, - сказав Міло Джуканович. Чорногорський президент наполягає на тому, що хвиля народної підтримки незалежности, яка зросла з 10 відсотків 91-го року до 57 відсотків тепер, незворотня. Федерація, в якій одна зі сторін має у 18 разів більше населення, ніж інша, не може нормально функціонувати, - вважає Джуканович.
Упродовж останніх чотирьох років, незважаючи на те, що президент Чорногорії назвав брутальним тиском з боку Слободана Мілошевича, республіка де факто була незалежна. Тому, на його думку, міжнародна спільнота помиляється, намагаючись утримати статус-кво. «Ми розуміємо, що вони воліли б мати демократичну Чорногорію у складі демократичної Югославії. Вони бояться мати крихкі Балкани. Проте Чорногорія не можке бути заручницею поганого досвіду міжнародної спільноти на Балканах. Думати, що статус-кво у відносинах між Чорногорією і Сербією є ґарантією стабільности – це помилка»,- заявив у Лондоні чорногорський президент Міло Джуканович.