Київ – Український уряд розраховує під час конференції країн-донорів Чорнобильського фонду, яка пройде 19 квітня в Києві, зібрати всі необхідні кошти для спорудження нового укриття над зруйнованим енергоблоком ЧАЕС. Водночас фахівці констатують, що кошти на ліквідацію наслідків Чорнобильської аварії витрачаються нераціонально, а деякі першочергові заходи взагалі не фінансуються.
Фонд будівництва нового безпечного укриття над четвертим енергоблоком ЧАЕС потребує ще 740 мільйонів євро для повного виконання цього проекту. Країни-донори внесуть до фонду більшу частину від цієї суми вже у квітні цього року, заявив у середу міністр надзвичайних ситуацій України Віктор Балога.
«19 квітня у Києві пройде конференція зі збору коштів на чорнобильські проекти. Учасники конференції планують зробити додаткові внески. Україна розраховує, що більшу частину необхідних коштів буде виділено. За підтримки світової спільноти ми реалізуємо, зокрема, будівництво нового безпечного укриття і сховища для ядерних відходів, – розповідає міністр. – Але для того, щоб повністю зняти ЧАЕС з експлуатації, потрібно звільнити всі енергоблоки від ядерного палива. Доки залишається хоча б одна паливна збірка, енергоблок вважається діючою ядерною установкою. На ній повинні працювати всі системи безпеки».
Донорська конференція 19 квітня: на Чорнобиль складуться всі?
Розпорядником фондів із будівництва укриття та сховища відпрацьованого ядерного палива та одним із найбільших донорів чорнобильських проектів є Європейський банк реконструкції та розвитку. Місяць тому його керівники заявили, що виділять на проект не менше ніж 120 мільйонів євро.
До конференції 19 квітня перелік донорів та інформація про їхні внески є конфіденційними, пояснив Радіо Свобода провідний радник ЄБРР в Україні Антон Усов. Однак, за його словами, вкласти кошти у розв’язання чорнобильських проблем зголосилася більшість країн, запрошених на конференцію.
«Всі основні країни братимуть участь і будуть представлені на найвищому рівні. Мені не відомо, щоб котрийсь із традиційних донорів спорудження укриття відмовився робити внесок», – говорить Антон Усов.
Як відомо, найбільші внески у будівництво укриття роблять країни Групи восьми та Євросоюзу.
Про пальне у зруйнованому реакторі забули?
Однак ці кошти використовуються нераціонально, а частина першочергових дій з ліквідації наслідків аварії взагалі не виконується, сказав у інтерв’ю Радіо Свобода заступник голови парламентського комітету із екологічної політики та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Іван Заєць.
«Завершення будівництва укриття перенесли з 2013 на 2015 рік – нібито через великий обсяг роботи: узгодження тендерів, ліцензування. А тим часом марнуються кошти. Перетворення ЧАЕС на безпечну систему передбачає вилучення пального з енергоблоку та його захоронення. Але складається враження, що хочуть обмежитися будівництвом укриття», – каже він.
Раніше Радіо Свобода наводило думки експертів, які запевняють, що пального у четвертому енергоблоці ЧАЕС не залишилося, його викинув вибух під час аварії, а відтак потрібно не будувати укриття-конфайнмент, а розбирати та захоронювати весь четвертий енергоблок.
Керівник профспілки ЧАЕС Євген Козлов повідомив Радіо Свобода, що, попри урядові заяви про виведення станції з експлуатації, на це виділяється удвічі менше коштів, аніж потрібно. Як наслідок, ядерне пальне продовжує залишатися на станції, на його безпечне утримання витрачається чимало сил, а грошей не вистачає навіть на оновлення автопарку та на засоби захисту працівників, говорить Євген Козлов. Він сумнівається, що за такого підходу ЧАЕС стане безпечним об’єктом навіть за 50 років.
Нещодавно недофінансування зони відчуження призводило до відключень її енергопостачання та збільшення витоків радіації.
На відміну від будівництва укриття та сховища ядерного пального, виведення з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції фінансується винятково з державного бюджету України.
«19 квітня у Києві пройде конференція зі збору коштів на чорнобильські проекти. Учасники конференції планують зробити додаткові внески. Україна розраховує, що більшу частину необхідних коштів буде виділено. За підтримки світової спільноти ми реалізуємо, зокрема, будівництво нового безпечного укриття і сховища для ядерних відходів, – розповідає міністр. – Але для того, щоб повністю зняти ЧАЕС з експлуатації, потрібно звільнити всі енергоблоки від ядерного палива. Доки залишається хоча б одна паливна збірка, енергоблок вважається діючою ядерною установкою. На ній повинні працювати всі системи безпеки».
Донорська конференція 19 квітня: на Чорнобиль складуться всі?
Розпорядником фондів із будівництва укриття та сховища відпрацьованого ядерного палива та одним із найбільших донорів чорнобильських проектів є Європейський банк реконструкції та розвитку. Місяць тому його керівники заявили, що виділять на проект не менше ніж 120 мільйонів євро.
До конференції 19 квітня перелік донорів та інформація про їхні внески є конфіденційними, пояснив Радіо Свобода провідний радник ЄБРР в Україні Антон Усов. Однак, за його словами, вкласти кошти у розв’язання чорнобильських проблем зголосилася більшість країн, запрошених на конференцію.
«Всі основні країни братимуть участь і будуть представлені на найвищому рівні. Мені не відомо, щоб котрийсь із традиційних донорів спорудження укриття відмовився робити внесок», – говорить Антон Усов.
Як відомо, найбільші внески у будівництво укриття роблять країни Групи восьми та Євросоюзу.
Про пальне у зруйнованому реакторі забули?
Однак ці кошти використовуються нераціонально, а частина першочергових дій з ліквідації наслідків аварії взагалі не виконується, сказав у інтерв’ю Радіо Свобода заступник голови парламентського комітету із екологічної політики та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Іван Заєць.
«Завершення будівництва укриття перенесли з 2013 на 2015 рік – нібито через великий обсяг роботи: узгодження тендерів, ліцензування. А тим часом марнуються кошти. Перетворення ЧАЕС на безпечну систему передбачає вилучення пального з енергоблоку та його захоронення. Але складається враження, що хочуть обмежитися будівництвом укриття», – каже він.
Раніше Радіо Свобода наводило думки експертів, які запевняють, що пального у четвертому енергоблоці ЧАЕС не залишилося, його викинув вибух під час аварії, а відтак потрібно не будувати укриття-конфайнмент, а розбирати та захоронювати весь четвертий енергоблок.
Керівник профспілки ЧАЕС Євген Козлов повідомив Радіо Свобода, що, попри урядові заяви про виведення станції з експлуатації, на це виділяється удвічі менше коштів, аніж потрібно. Як наслідок, ядерне пальне продовжує залишатися на станції, на його безпечне утримання витрачається чимало сил, а грошей не вистачає навіть на оновлення автопарку та на засоби захисту працівників, говорить Євген Козлов. Він сумнівається, що за такого підходу ЧАЕС стане безпечним об’єктом навіть за 50 років.
Нещодавно недофінансування зони відчуження призводило до відключень її енергопостачання та збільшення витоків радіації.
На відміну від будівництва укриття та сховища ядерного пального, виведення з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції фінансується винятково з державного бюджету України.