Лондон – Франція та Британія – дві великі країни Європейського Союзу, де живуть мільйони мусульман. В останні тижні в обох відбулися події, що безпосередньо торкаються мусульманських громад. У Франції відбулися дебати щодо ролі ісламу у світській країні, тоді як у Британії пройшов тиждень ісламу, покликаний поліпшити знання мешканців країни про цю релігію.
У Франції цього тижня відбулися дебати на тему «Роль ісламу у світській Франції». Їх організувала владна партія «Союз за народний рух».
Багато мусульманських організацій країни, і навіть деякі чільні представники самої партії президента Ніколя Саркозі, висловили невдоволення щодо проведення таких дебатів. Зокрема, прем’єр-міністр Франсуа Фійон зазначив, що дебати можуть призвести до «стигматизації мусульман».
Річ у тім, що через тиждень у Франції набуває чинності закон, що забороняє носити паранджу у громадських місцях. Французькі мусульмани переважно ставляться до цього як до утискання їхніх засадничих свобод.
Ще 1905 року у Франції було ухвалено закон, що відокремив релігію від держави. Його існування і стало підставою для дебатів щодо того, чи законним є носити паранджу, молитися на вулиці поруч із мечеттю або продавати у школах халяльну їжу (тобто дозволену для вживання за ісламськими законами).
Але супротивники дебатів кажуть, що неправильним є виокремлювати якусь одну релігію для дебатів. Вони кажуть, що, влаштовуючи їх, президент Саркозі просто хоче дістати підтримку правих виборців у час, коли його популярність падає.
У Британії становище мусульман інше
Французьких мусульман підтримують їхні британські одновірці. Зокрема, представник Мусульманського товариства Великої Британії Аджмал Масур сказав, що у Франції панує світський фундаменталізм, що навіть не дозволяє людям носити одяг, який вони бажають.
У Британії нема законодавчого розділу між церквою і державою, частково тому, що англіканське християнство є тут державною релігією, а монарх є водночас головою і держави, і церкви.
І така модель, як зауважують і самі мусульмани, дає підстави для толерантного ставлення до різних релігій. У британському суспільстві ідея багатокультурності має значно більшу підтримку, ніж у Франції.
Її всіляко просувала Лейбористська партія, яка до минулого року була при владі протягом 13 років, і такий підхід дав плоди. Тепер у Британії трапляються й випадки навернення англійців до ісламу.
Зокрема, 22-річна Айша Уддін, яка до навернення два роки тому була християнкою на ймення Лора, колись носила джинси, розпущене волосся та вживала багато косметики. Тепер вона носить хіджаб, ходить до мечеті і вивчає Коран.
«Я щаслива, що зробила таку зміну, – каже вона. – Іслам привернув мою увагу, і я хотіла доторкнутися до нього, до людей, до культури. Я все далі заглиблювалася у вивчення після закінчення школи. Я ходжу до мечеті, де моляться мої посестри, молитву провадить імам. Все виглядає дуже мирно, всі щасливі там бути. Чудова атмосфера».
Проте Айша Уддін визнала, що її батьки не вітали цю зміну. «Сім’я не дуже задоволена. Вони весь час запитують: навіщо змінюватися? Ти ж народилася християнкою, англійкою. Навіщо змінювати свою тотожність, накривати волосся, одягатися таким чином? Адже щодо мусульман багато поганого пише преса! Але я пишаюся тим, що я мусульманка, і мені байдуже, що каже сім’я», – зауважила Айша Уддін.
Нещодавно у Британії завершився тиждень знайомства з ісламом, що його організувало Ісламське товариство.
Багато мусульманських організацій країни, і навіть деякі чільні представники самої партії президента Ніколя Саркозі, висловили невдоволення щодо проведення таких дебатів. Зокрема, прем’єр-міністр Франсуа Фійон зазначив, що дебати можуть призвести до «стигматизації мусульман».
Річ у тім, що через тиждень у Франції набуває чинності закон, що забороняє носити паранджу у громадських місцях. Французькі мусульмани переважно ставляться до цього як до утискання їхніх засадничих свобод.
Ще 1905 року у Франції було ухвалено закон, що відокремив релігію від держави. Його існування і стало підставою для дебатів щодо того, чи законним є носити паранджу, молитися на вулиці поруч із мечеттю або продавати у школах халяльну їжу (тобто дозволену для вживання за ісламськими законами).
Але супротивники дебатів кажуть, що неправильним є виокремлювати якусь одну релігію для дебатів. Вони кажуть, що, влаштовуючи їх, президент Саркозі просто хоче дістати підтримку правих виборців у час, коли його популярність падає.
У Британії становище мусульман інше
Французьких мусульман підтримують їхні британські одновірці. Зокрема, представник Мусульманського товариства Великої Британії Аджмал Масур сказав, що у Франції панує світський фундаменталізм, що навіть не дозволяє людям носити одяг, який вони бажають.
У Британії нема законодавчого розділу між церквою і державою, частково тому, що англіканське християнство є тут державною релігією, а монарх є водночас головою і держави, і церкви.
І така модель, як зауважують і самі мусульмани, дає підстави для толерантного ставлення до різних релігій. У британському суспільстві ідея багатокультурності має значно більшу підтримку, ніж у Франції.
Її всіляко просувала Лейбористська партія, яка до минулого року була при владі протягом 13 років, і такий підхід дав плоди. Тепер у Британії трапляються й випадки навернення англійців до ісламу.
Зокрема, 22-річна Айша Уддін, яка до навернення два роки тому була християнкою на ймення Лора, колись носила джинси, розпущене волосся та вживала багато косметики. Тепер вона носить хіджаб, ходить до мечеті і вивчає Коран.
«Я щаслива, що зробила таку зміну, – каже вона. – Іслам привернув мою увагу, і я хотіла доторкнутися до нього, до людей, до культури. Я все далі заглиблювалася у вивчення після закінчення школи. Я ходжу до мечеті, де моляться мої посестри, молитву провадить імам. Все виглядає дуже мирно, всі щасливі там бути. Чудова атмосфера».
Проте Айша Уддін визнала, що її батьки не вітали цю зміну. «Сім’я не дуже задоволена. Вони весь час запитують: навіщо змінюватися? Ти ж народилася християнкою, англійкою. Навіщо змінювати свою тотожність, накривати волосся, одягатися таким чином? Адже щодо мусульман багато поганого пише преса! Але я пишаюся тим, що я мусульманка, і мені байдуже, що каже сім’я», – зауважила Айша Уддін.
Нещодавно у Британії завершився тиждень знайомства з ісламом, що його організувало Ісламське товариство.